Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ – індекс якості води, що враховує поширення, тривалість та ступінь її забруднення. Якість води прир. водойм зумовлює її придатність як екол. ніші для життя рослин і тварин.

Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННА ПРОПАГАНДА – див. Пропаганда природоохоронна.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА – див. Інфраструктура екологічна.

Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ – сумарна маса рослин більша, ніж біомаса фітофагів і травоїдних, а маса останніх переважає хижаків. У деяких випадках (у морях, океанах) піраміда біомаси може бути оберненою –

Екологія – охорона природи ГНИТТЯ – розклад азотовмісних орг. сполук (в основному білків) мікроорганізмами; відіграє важливу роль у колообігу речовини в природі.

Екологія – охорона природи ДИКА ПРИРОДА – сукупність неодомашнених тварин, рослин, що не культивуються, а також ландшафт, якого не торкнулася діяльність людини.

Екологія – охорона природи ОЛІГОЦЕНОЗ – угруповання, до складу якого входить лише кілька видів рослин-продуцентів.

Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані.

Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи).

Екологія – охорона природи КОНУРБАЦІЯ – один із видів міської агломерації; велика урбанізована територія, яка утворилася внаслідок розростання кількох міст і злиття населених пунктів сільського типу, розміщених між ними. К. розвивається в місцях видобування

Екологія – охорона природи ВОДА ТЕХНІЧНА – вода, за винятком питної, мін. і пром., яка придатна для використання в нар. госп-ві.

Екологія – охорона природи НОРМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА – якісно-кільк. показник, дотримання якого гарантує безпеку або оптим. умови існування людини (напр., норма житлової площі на одного члена родини, норма якості води, повітря).

Екологія – охорона природи РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА – заг. кількість видів однієї трофічної групи, угруповання або екосистеми, що визначає можливість екол. дублювання в проведенні потоку енергії через ланцюги екол. піраміди.

Екологія – охорона природи ЛІСОСТЕП – прир. зона помірного і субтропічного поясів земної кулі, у прир. ландшафті якої чергуються степові і ліс. ділянки. Рослинність Л. представлена невеликими масивами лісів, ділянками остепнених луків і лукових

Екологія – охорона природи СИМБІОТОПІЯ – існування систематично близьких видів в аналогічних місцезнаходженнях.

Екологія – охорона природи ЩОКИ – обривисті високі береги річок у місцях звуження долин. Утворюють ущелини. Між Щ. трапляються пороги, що шкодять судноплавству.

Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН СКЛАДНИЙ – сукупність дереву що утворюють два і більше ярусів.

Екологія – охорона природи БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ – кількісне поєднання екол. компонентів, які забезпечують екол. (природну) рівновагу.

Екологія – охорона природи ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ – за визначенням Рамсарської конвенції, яка охороняє водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, і до якої приєдналася Україна, – це райони маршів, боліт, торф’яних угідь або водойм –

Екологія – охорона природи КОЕФІЦІЄНТ РОЗМНОЖЕННЯ, коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт плодючості – 1) кількість екземплярів, які народилися, на 1000 особин обох статей або на 1000 самок, або на 1000 статевозрілих особин; 2) коефіцієнт приросту Вольтерра,

Екологія – охорона природи ТИП ЛІСУ – сукупність ділянок лісу, однорідних за складом порід, рослинності взагалі, фауни, клімат., гідрол. умовами грунтів.

Екологія – охорона природи ГЕОБІОЛОГІЯ – галузь науки, яка вивчає процеси життя у земній корі, в т. ч. і в грунті.

Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – див. Колообіг речовин геологічний.

Екологія – охорона природи ПАРАБІОСФЕРА – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково та де вони можуть тимчасово існувати, але не в змозі нормально жити і

Екологія – охорона природи ВОДА ПРОМИСЛОВА – вода, ресурси і склад компонентів якої достатні для залучення цих компонентів у пром. масштабах.

Екологія – охорона природи ТРОГЛОФІЛИ – організми, що віддають перевагу існуванню в печерах.

Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О.

Екологія – охорона природи ГАЛЬМІРОЛІЗ – підводне вивітрювання мор. відкладів внаслідок перебігу процесів розчинення, окиснення тощо.

Екологія – охорона природи ВОДИ ПРІСНІ – води з вмістом розчинних солей до 1 г/л (залежно від хім. складу).

Екологія – охорона природи ІМПРИНТИНГ – процес формування в ранній період розвитку особини стійкої індивід, вибірковості щодо зовн. стимулів. І. є механізмом інформ. контакту з довкіллям, що виявляється, напр., у прив’язаності новонароджених або вилуплених

Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕТРУС ТЕХНОГЕННИЙ – те саме, що й Землетрус антропогенний.

Екологія – охорона природи ГОМОЗ – хвороба деяких рослин, викликана несприятливими умовами довкілля, пошкодженням тканини комахами і мікроорганізмами, яка часто супроводжується виділенням камеді із стебел, іноді з листів. Г. уражає здебільшого кісточкові плодові рослини.

Екологія – охорона природи ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА – розділ гігієни, що досліджує вплив прир. і соц. чинників на стан здоров’я населення, розробляє гігієнічні нормативи і сан. заходи стосовно гігієни атм. повітря, водопостачання, сан. очищення населених

Екологія – охорона природи ІНСЕКТАРІЙ – будівля або приміщення, де розводять та утримують комах, яких застосовують у наук, дослідженнях та для боротьби із шкідниками с.-г. культур біол. методом.

Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ ГОРИЗОНТ – див. Горизонт біогеоценотичний.

Екологія – охорона природи АНЕМОХОРІЯ – поширення плодів, насіння, спор та ін. зачатків рослин повітряними течіями. Такі рослини наз. анемохорами (анемохорні рослини). У насінних рослин А. сприяють малі розміри або незначна маса насіння (зозулинцеві,

Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКОСИСТЕМНИЙ – вплив, джерелом та середовищем якого є структура, історія чи функція екосистеми. Це поняття близьке до “Чинника біоценотичного” та “Чинника комплексного” з його підрозділами, але з наголосом на

Екологія – охорона природи СТРАТИСФЕРА – шар літосфери, де можливе існування деяких форм життя. Розміщена над метаморфічною оболонкою, складається з осадових або колишніх осадових порід.

Екологія – охорона природи ВОДА ПИТНА – вода, показники бактер., органолептичних властивостей і ступеня токс. хім. речовин у якій перебувають у межах норм питного водопостачання.

Екологія – охорона природи САВАНА – тип тропічної і субекваторіальної рослинності – поєднання трав’яного покриву з окремими деревами, групами дерев і чагарниками. Формується на червоних та червоно-бурих грунтах в умовах тропічного клімату з різко

Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят.

Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались

Екологія – охорона природи ФІЛЬТР – пристрій для розділення неоднорідних систем, що містять тверду фазу і рідину чи газ.

Екологія – охорона природи ІЗОАНТИ – ізолінії термінів зацвітання яких-небудь рослин; лінії, які сполучають на карті пункти з одночасним цвітінням певних рослин.

Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ЛІСОВИЙ – ділянка лісу з режимом заповідника або заказника, виділена для збереження прир. стану ліс. екосистем з наук., госп., флористичною або ін. метою.

Екологія – охорона природи ПЛАНКТОНОФАГ – організм (звичайно представник нектону), що живиться планктоном, напр., синій кит та ін. вусаті кити, оселедцева акула, оселедці, мойва, сайра, минтай, анчоуси.

Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС – сукупність процесів створення, нагромадження й трансформації органічної речовини, поглинання й проходження енергії через біо – й екосистеми різних рівнів організації.

Екологія – охорона природи САД БОТАНІЧНИЙ – створена для наук, цілей колекція живих рослин дикої флори, висаджених на певній території. Як правило, використовується і для рекреації.

Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЙНИЙ РЯД – формування послідовного ланцюга все стійкіших біоценозів, які закономірно змінюють один одного і відповідають існуючим на даний час абіотичним чинникам середовища. Кожна тимчасова ланка являє собою певну стадію

Екологія – охорона природи ДОСТУПНІСТЬ УГРУПОВАННЯ – здатність угруповання набувати нового для нього вигляду.