Екологія – охорона природи СЕЙСТОН, сестон – поняття, яке об’єднує завислий у воді детрит і планктон.

Екологія – охорона природи ШУМ ВІД АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ – це найпоширеніший вид несприятливого екол. впливу на організм людини. Рівень шуму залежить від частки вантажних автомобілів у транспортному потоці, інтенсивності руху, якості дорожнього покриття, поведінки

Екологія – охорона природи ДЕПОПУЛЯЦІЯ – зменшення чисельності людей або тварин у певній місцевості (стосовно рослин – зрідження). Симптоми людської Д. уже тепер спостерігаються в розвинених країнах. Зокрема, передбачається, що в разі заг. зростання

Екологія – охорона природи ПЕДОСФЕРА – грунт, шар Землі, або, за В. І. Вернадським, кора вивітрювання – частина біосфери. П. – утвір, що знаходиться на межі між аеробіосферою, фітобіосферою та літо – біосферою. П.

Екологія – охорона природи ГЕНЕТИКА – наука про закони спадковості і мінливості організмів та методи керування ними. Г. тісно пов’язана з еволюц. ученням, цитологією, мол. біологією, селекцією, має важливе значення для медицини.

Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період

Екологія – охорона природи ГЕТЕРОЗИГОТА – клітина або організм, у спадковому наборі (генотипі) якого гомологічні хромосоми несуть різні форми (іалелі) того чи ін. гена. Збереження Г. має велике значення для с.-г. практики.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРОМИСЛОВЕ – забруднення, спричинене діяльністю окремо взятого підприємства чи підприємств. Нині 3. п. практично набуло глобальних масштабів.

Екологія – охорона природи СИСТЕМА “СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА” – міжсистемна взаємодія біосфери та найближчого до Землі космосу і суспільства. Розвиток їх взаємозв’язаний, хоча кожна з них еволюціонує відносно незалежно.

Екологія – охорона природи АЕРОФОТОЗЙОМКА – фотографування земної поверхні з повітря спец, фотоапаратами, встановленими на літаках, гелікоптерах, штучних супутниках Землі чи ракетах. Аерофотоплани застосовують як основу для екол.-бот. карт.

Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ – 1) ділянка землі, що є у чиємусь володінні (власності); 2) володіння землею на певних правових засадах, але не обов’язково фактичне госп. землекористування-2.

Екологія – охорона природи ПАЛ – 1) випалювання трав’яної та чагарникової рослинності з метою витіснення небажаних рослин та знищення відмерлих решток рослин для поліпшення травостою на пасовищі; 2) ліс. пожежа антроп. чи прир. походження,

Екологія – охорона природи ЗАКОН ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – з плином істор. часу на отримання з прир. систем одиниці корисної продукції в середньому витрачається все більше енергії. Зростають також енерг. затрати на одну

Екологія – охорона природи МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ – числове (у вигляді системи рівнянь) вираження парних зв’язків (напр., залежності чисельності популяції рослинної тварини від чисельності популяції хижака). Змінюючи числове значення одного з показників, введених до моделі,

Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕНДОЕКОГЕНЕТИЧНА – сукцесія, зумовлена впливом власне рослинного угруповання, що поступово змінює середовище існування шляхом формування фітосередовища, фітоклімату, кореневих виділень тощо.

Екологія – охорона природи АСПЕКТ (біол.) – зовн. вигляд рослинних угруповань (фітоценозу). Змінюється протягом року відповідно до чергування сезонних фаз розвитку рослин. Залежить від видового складу рослин, чисельності видів, їхньої феностадії та ярусної будови

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ – неорг. фіз.-хім. основа середовища.

Екологія – охорона природи ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) – макс. кількість шкідливого агента, потрапляння якого в організм чи в угруповання організмів з повітрям, їжею тощо, ще не завдає нищівної дії. Встановлено одноразову ГДД та ГДД

Екологія – охорона природи ПОЛІФАГ – організм, що живиться різноманітними кормами, але не всеїдний, а, як правило, віддає перевагу групі кормів хоча й широкої, та відносно цілісної систематичної категорії (напр., безхребетних тварин, грибів).

Екологія – охорона природи ТЕХНОГЕННИЙ ЗЕМЛЕТРУС – те саме, що й Землетрус антропогенний.

Екологія – охорона природи РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ – штучне розведення або повернення в будь-яку місцевість раніше зниклого там виду тварини чи рослини. Р. відбувається успішно, якщо умови середовища не Зазнавали істотних змін або якщо природно чи

Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ – система спостережень, оцінки та контролю за станом довкілля з метою розробки заходів щодо його охорони, раціонального використання природних ресурсів та попереджень критичних ситуацій, що можуть зашкодити здоров’ю

Екологія – охорона природи ГІГРО… – у складних словах відповідає поняттю “волога”.

Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАПОВІДНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – територія з абсолютно заповідним режимом або на правах заповідника з керованим режимом, що є природоохоронним ядром нац. парку.

Екологія – охорона природи АКЛІМАКС – нестійкий стан біоценозу, зумовлений мінливістю біотичного й абіотичного середовищ.

Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ –

Екологія – охорона природи АБСОЛЮТНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – див. Чисельність організмів абсолютна.

Екологія – охорона природи ВИД НЕВИЗНАЧЕНИЙ – вид, що, можливо, перебуває під загрозою зникнення, але ступінь цієї загрози через нестачу інформації не з’ясований. В. н. належить до категорії 4 Комісії рідкісних та зникаючих видів

Екологія – охорона природи ТАЙФУН – сильний вітер із зливою, що виникає в тропічних широтах зах. частини Тихого океану і має енергію урагану (до 1 % енергії Сонця, яка надходить до земної поверхні за

Екологія – охорона природи ГІДРОЕНЕРГЕТИКА – галузь енергетики, пов’язана з використанням енергії води для вироблення електроенергії на ГЕС.

Екологія – охорона природи ТЕРАТОГЕНИ – численні хім. речовини, ліки або фіз. чинники (йонізуюче випромінювання), вплив яких на зародок впродовж перших трьох місяців вагітності призводить до вродженого каліцтва або загибелі плоду.

Екологія – охорона природи БІОСФЕРА – частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Б. існує з часу виникнення життя на Землі.

Екологія – охорона природи КСЕНОБІОТИК – будь-яка чужорідна для організму або угруповання організмів речовина (пестициди, препарати побутової хімії та ін. забрудники), яка може спричинити порушення рівноваги прир. процесів у біосфері, в т. ч. захворювання

Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ – супідрядність функц. систем Всесвіту, коли менші підсистеми складають більші системи, які, в свою чергу, є підсистемами ще більших систем.

Екологія – охорона природи МІКРОФАУНА – тварини, розміри яких становлять менш як 0,5 мм.

Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ВІКОВА – діаграма, в якій кількість особин або їх відсоток у кожній віковій групі зображені у вигляді гориз. прямокутників, поставлених один на одного.

Екологія – охорона природи ЗАКОНИ СИСТЕМИ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” (В. ВОЛЬТЕРРА) – 1) закон періодичного циклу – процес знищення жертви хижаком нерідко призводить до періодичних коливань чисельності популяцій обох видів і залежить це тільки

Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ПРИРОДНА – сукцесія, яка відбувається природним шляхом без втручання людини.

Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ – складова основних компонентів екосистеми.

Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ – група заходів, що грунтуються на стерилізації самців та витісненні ними фертильних або на спрямованій зміні біол. властивостей організмів, що робить ці організми

Екологія – охорона природи ВОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – див. Законодавство водне. Цію (активність) йонів водню ( ) у розчині. Чисельно дорівнює від’ємному десятковому логарифму концентрації (активності) водневих йонів, вираженій у молях на літр: рН =

Екологія – охорона природи ЕДАСФЕРА – простір, що оточує організм і на який цей організм впливає в процесі своєї життєдіяльності, змінюючи фіз. і хім. показники середовища.

Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА – техн. та соц.-екон. передумови виникнення нових напрямків розвитку сусп-ва, що виражаються в існуванні зачатків майбутніх технол. та соц.-екон. структур (напр., ремісник – мануфактура – пром. підприємство; мисливство

Екологія – охорона природи ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ – світіння деяких речовин (люмінофорів), що перевищує їх теплове випромінювання за даної т-ри і збуджується яким-небудь джерелом енергії. Приклади Л. – світіння гнилого дерева, деяких комах, екрана телевізора. За

Екологія – охорона природи ГРУПА СОЦІАЛЬНА – відносно стійка сукупність людей зі спільними запитами, нормою поведінки, що складається істор. у процесі розвитку сусп-ва. Кожна Г. с. своєрідно поєднується з прир. ресурсами та довкіллям. Для

Екологія – охорона природи АБІСОФІЛИ – тварини, що живуть на великих (понад 2000 м) глибинах океанів.

Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ВТОРИННА – біомаса, а також енергія та біогенні леткі речовини, що виробляються усіма консументами на одиниці площі за одиницю часу.

Екологія – охорона природи ДЕМ – невелике (від декількох до багатьох десятків особин) відносно ізольоване внутрішньовидове угруповання хребетних тварин, що існує протягом одного-двох поколінь, після чого об’єднується з ін. подібними угрупованнями.

Екологія – охорона природи АРТЕБІОСФЕРА – шар біосферної колонізації в навколишньому просторі, тобто той шар, де літають заселені штучні супутники Землі, орбітальні космічні станції.

Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОНТ – організм, який віддає перевагу місцю перебування, що добре освітлюється сонцем.