Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВІЙСЬКОВЕ, забруднення мілітарне – утворення та надходження забрудників унаслідок діяльності військової промсті, транспортування військових матеріалів та устаткування, випробування зброї, функціонування військових об’єктів та комплексу воєнних засобів у разі ведення

Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ ПАРК – див. Парк природно-історичний.

Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТИ – види рослин, які здатні швидко захоплювати незайняті території і вільні ділянки (котловани, насипи, дамби тощо). Серед Е. переважають однорічні рослини, в т. ч. бур’яни. Е. виконують роль ініціальних

Екологія – охорона природи СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ ОБМЕЖЕННЯ – див. Обмеження соціально-екологічні.

Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ – див. Навантаження антропогенне.

Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНА – визначення стану середовища життя або ступеня впливу на нього будь-яких чинників.

Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля.

Екологія – охорона природи ДИМОВІ ГАЗИ – збірне поняття для визначення пилу та газів, які викидаються в атмосферу при спалюванні різних видів палива (вугілля, нафта, газ).

Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ – руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об’єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об’єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини,

Екологія – охорона природи НОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ – середня кількість відходів, утворюваних на встановлену розрахункову одиницю (одна особа для житлових приміщень, 1 м2 площі для магазинів, ринків тощо за певний період часу – рік,

Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П.

Екологія – охорона природи ГАЛОБІОНТ(И) – організми, які населяють солоні озера. Напр., зелена водорість дуналієла, рачок артемія тощо.

Екологія – охорона природи АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – землеробство, орієнтоване на екол. чисті агротехн. методи (без застосування легкорозчинних мін. добрив, пестицидів). Усі поживні речовини, які виносяться з урожаєм, мають бути знову повернені в грунт через

Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам.

Екологія – охорона природи АРАХНОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає павукоподібних та меростомат.

Екологія – охорона природи АБІСАЛЬ, зона абісальна – глибоководна зона морів, океанів, куди не проникає сонячне проміння (2000- 6000 м). Займає понад 75 % площі дна океанів. Умови життя в А. характеризуються відсутністю світла,

Екологія – охорона природи ВОДОДІЛ – межа між басейнами суміжних водних систем. Лінія, що розділяє стоки води по двох протилежних схилах.

Екологія – охорона природи ПСЕВДОКЛІМАКС – вторинне угруповання, що утворилося в результаті незворотної регресії у зв’язку зі зміною грунту.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 1. ПОПУЛЯЦІЙНА ЕКОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ 1.1. Популяційна екологія Популяційна екологія як спеціальний і важливий розділ екології формувалась в 30-ті роки XX ст. Її засновником вважають англійського вченого Ч.

Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення.

Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ – система заходів, пов’язана з використанням вільного часу людей для оздоровчої, культ.-пізнавальної і спортивної діяльності або для відновлення їхньої працездатності на спеціалізованих територіях, що знаходяться поза місцями їх постійного

Екологія – охорона природи БАРОХОРИ – рослини, насіння яких поширюється під впливом сили гравітації (напр., жолуді).

Екологія – охорона природи ФІТОКЛІМАТ – клімат, змінений рослинним угрупованням у результаті сукупної дії на абіотичне середовище фіз. та хім. (фітонциди) агентів, пов’язаних з рослинами, та створюваних ними мех. (структ.) особливостей поверхні землі.

Екологія – охорона природи ЗАВОД РИБОВОДНИЙ – госп-во, що займається штучним заплідненням ікри та вирощуванням мальків риби з метою її подальшого випускання у прир. водойми для збільшення рибопродуктивності або відновлення виду риб, що став

Екологія – охорона природи ПРИРІСТ ПОПУЛЯЦІЇ – різниця між народжуваністю і смертністю в популяції.

Екологія – охорона природи БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ – див. Обробіток грунту безвідвальний.

Екологія – охорона природи ПОРЯДОК ВОДОСТОКУ – відношення водостоку до мор. чи озерного басейну, в який відбувається стік. Водостоком найвищого порядку вважається річка, що впадає безпосередньо в море (озеро), однак іноді від рахунок (нумерація)

Екологія – охорона природи ПІДЖИВЛЕННЯ – 1) унесення мін. або орг. добрив у грунт під час вегетації рослин; 2) розкладання поживи з метою поліпшення кормової бази для диких тварин; забезпечує виживання в несприятливі періоди

Екологія – охорона природи ОБЛІК ССАВЦІВ – визначення за допомогою спец, методик (напр., за слідами) видового складу та абсолютної чи відносної чисельності ссавців на певній території.

Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного

Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕВРИТОПНІ – рослини або тварини, які живуть у різноманітних умовах довкілля та мають широкий діапазон екол. витривалості.

Екологія – охорона природи ТОКСОБНІСТЬ – 1) сукупність фізіол. – біохім. властивостей, що дають змогу організмам жити у водоймах, забруднених стічними водами; 2) ступінь забруднення водойм токс. речовинами.

Екологія – охорона природи КОРОТКОСТРОКОВИЙ ЗАКАЗНИК – див. Заказник короткостроковий.

Екологія – охорона природи БЕНЗИН – суміш летких вуглеводнів з т-рою кипіння ЗО-205 С. Прозора рідина. Добувають перегонкою або крекінгом нафти. Б. є паливом для карбюраторних авто – й авіадвигунів, екстрагентом і розчинником для

Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ТРЕТЯ” – штучно створені системи середовища, що оточує людину, – урбокомплекси, середовище житла тощо. П. “т.” не здатна до самопідтримання навіть на короткий термін.

Екологія – охорона природи АЕРОСФЕРА – оболонка Землі, що складається з атмосфери і грунтового повітря.

Екологія – охорона природи ВИБУХОПОДІБНЕ ЗРОСТАННЯ ПОПУЛЯЦІЇ – див. Популяція, вибухоподібне зростання.

Екологія – охорона природи МІКРОЗАКАЗНИК – невеликий за розмірами, як правило короткотерміновий, заказник для якихось спец, цілей, напр. для поновлення різноманіття лікарських рослин (в Україні цей термін вживається рідко).

Екологія – охорона природи АБРАЗІЯ – процес руйнування і розмивання берегів річок, водосховищ, морів хвилями; руйнування і пошкодження наземних органів рослин твердими часточками (піщинками, снігом) під час пилових бур, заметілей.

Екологія – охорона природи СТРЕС БІОГЕННИЙ -1) дистрес у тварин, що виникає внаслідок досить значного скупчення їхніх особині; 2) дистрес від впливу на людину певного біол. оточення (напр., страх перед хижими тваринами).

Екологія – охорона природи РАСИ ЛЮДИНИ – великі, історично сформовані в певних ареалах групи людей, пов’язані єдністю походження, що виявляється в спільних спадкових морф, і фізіол. ознаках. Дані антропології свідчать про рівноцінність Р. л.

Екологія – охорона природи АНТИПІРОГЕНИ – речовини, що запобігають самозайманню вугілля, торфу (напр., вода, розчини силікату натрію).

Екологія – охорона природи ОПАДАННЯ – передчасне відділення листків, квітів, плодів від рослин під впливом несприятливих умов середовища (ушкодження шкідниками, хворобами, загазованість та сухість повітря).

Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі.

Екологія – охорона природи ТЕОРЕМИ ЕКОЛОГІЇ – фундаментальні положення екології – її закони, правила, принципи, що науково доводяться.

Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – один з показників природно-ресурсного потенціалу – ступінь здатності прир. середовища (території) чинити на людину позитивний фіз., псих, та соц.-психол. вплив, пов’язаний з відпочинком.

Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ ЗВУКОВА – одержання даних про навколишнє середовище шляхом сприйняття звукових хвиль. Людина одержує до 7 % всієї інформації про довкілля за допомогою органів слуху. Негативними звуковими сигналами вважається шумове

Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ГЕННА – розділ молек. генетики, що вивчає цілеспрямоване створення in vitro нових форм живого шляхом безпосередньої зміни їхнього ген. апарату. Нині є однією з найсучасніших галузей біотехнології. Водночас І.

Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів