Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ – захворювання, що спостерігається у людей протягом тривалого часу на певній обмеженій території і зумовлене прир. та соц. умовами. 3. е. може бути пов’язане зі стійкими прир. осередками

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – надходження в атм. повітря, воду та грунт біол., фіз. та хім. агентів, що погіршують характеристики середовища, яке оточує людину. Найважливішу роль у 3. н. п. відіграють

Екологія – охорона природи ДЕНДРОБІОС – угруповання організмів, що мешкають у деревині (бактерії, гриби, комахи та ін.).

Екологія – охорона природи ДЕРАТИЗАЦІЯ – знищення шкідливих гризунів (насамперед пацюків) у приміщенні або на певних територіях.

Екологія – охорона природи ПИЛОК – сукупність пилкових зерен у насінних рослин. П. багатий на поживні речовини (вуглеводи, білки, мін. солі), які витрачаються під час проростання пилкових зерен; містить ферменти, каротиноїди, вітаміни та ін.

Екологія – охорона природи ХІОНОФІЛИ – рослини й тварини, які заселяють райони із сніжними зимами і мають характерні пристосування до життя в цих умовах. До X. належить багато рослин, здатних розвиватись під сніговим покривом

Екологія – охорона природи СПАДКОВІСТЬ – здатність організмів передавати потомству свої ознаки й властивості, а також тип обміну речовин; невід’ємна властивість живого організму потребувати певних умов для свого життя і певним чином реагувати на

Екологія – охорона природи ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН – геогр. центри, які дали початок походженню більшості культ, рослин і де зосереджене їх найбільше ген. різноманіття. Вчення про Ц. п. к. р. виникло у зв’язку

Екологія – охорона природи ОСВІТА ЕКОЛОГІЧНА – виховання екол. світогляду – глибокого розуміння факту тісного взаємозв’язку існування людства з екол. процесами в природі. Таке виховання повинно забезпечуватись через систему безперервної багатоступеневої О. е. і

Екологія – охорона природи ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ – основні функц.-структ. підсистеми біосфери, що формуються життям у межах різниць фіз. фаз середовища життя: аеробіосфера, терабіосфера, літобіосфера, аквабіосфера та океанобіосфера. Останні чотири різниці попарно об’єднуються в меробіосфери.

Екологія – охорона природи РЕТРОГРЕСІЯ – процес зміни видового і кільк. складу рослинності, пов’язаний з її поступовим руйнуванням фіз., хім. або біол. чинниками. Першими деградують або зникають не найстійкіші до цих чинників види.

Екологія – охорона природи ПАРК ІСТОРИЧНИЙ, парк меморіально-історичний – парк ландшафтний, пов’язаний з істор. подіями, особами тощо. Див. також Музей-заповідник.

Екологія – охорона природи СТЕНД – щит або стояк з експонатами виставки, діаграмами тощо.

Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини матеріальні.

Екологія – охорона природи ПРИРІСТ БІОМАСИ – кільк. збільшення живої речовини популяції, віднесене до одиниці часу. Виражається в одиницях маси на одиницю площі.

Екологія – охорона природи СНІГОЗАХИСТ – комплекс заходів, спрямованих на захист техн. Споруд, шляхів, будівель від снігових заносів (ліс. смуги, щити, планування забудови території з урахуванням переважного напрямку вітру тощо).

Екологія – охорона природи ГАЛОГЕНЕЗ – сукупність процесів у насичених розчинах солоних озер, лагун тощо, внаслідок перебігу яких кристалізуються солі.

Екологія – охорона природи ВОДОЙМА РЕКРЕАЦІЙНА – будь-який водний об’єкт, який використовується як місце відпочинку на воді (човновий, байдарковий, парусний спорт, туризм і прогулянки), з упорядкованими берегами. Крім ставків, озер, водосховищ і морів до

Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див.

Екологія – охорона природи ГІДРОПОНІКА – вирощування різних рослин без грунту безпосередньо на водному живильному розчині або на штучних замінниках грунту, які періодично зволожують водним розчином мін. добрив.

Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається розмноження особин (місця гніздування перелітних птахів, ікрометання прохідних риб тощо).

Екологія – охорона природи ТЕРМІТИ – ряд комах з неповним перетворенням. Поширені переважно в тропіках і субтропіках. Основною їхньою поживою є деревина (дерев’яні частини будівель, залізничні шпали, телеграфні стовпи тощо). Завдають значної шкоди.

Екологія – охорона природи НОВОУТВОРЕННЯ – 1) будь-яке переродження тканини організму зі збільшенням його в об’ємі або зміною структури; кількість випадків Н. зростає експоненціально внаслідок забруднення та ін. порушень середовища життя; 2) у грунтах

Екологія – охорона природи ВІТРОСТІЙКІСТЬ – здатність наземних рослин протидіяти сильному постійному вітру або його поривам. В. забезпечується формуванням глибокої і розгалуженої кореневої системи, міцним стовбуром, архітектонікою крони дерев та чагарників, густотою їх розміщення

Екологія – охорона природи РІВЕНЬ ТРОФІЧНИЙ – положення сукупності організмів у ланцюгу живлення, що визначається кількістю етапів передавання енергії: перший рівень – продуценти (без посередників); другий – консументи первинні (фітофаги); третій – консументи вторинні

Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ – знезараження відходів за допомогою біол. об’єктів та методів.

Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище архітектурно-ландшафтне.

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА БОРОТЬБА – те саме, що й Метод захисту рослин біологічний.

Екологія – охорона природи ІНЕРЦІЯ РОЗМНОЖЕННЯ – 1) збільшення числа особин після досягнення популяцією нульового приросту внаслідок входження в процес розмноження численних зрілих організмів та репродуктивного довголіття старших поколінь; 2) продовження росту чисельності популяції,

Екологія – охорона природи СТАБІЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ – збереження сталості виходу та складу відходів виробництва.

Екологія – охорона природи АНТИФРИЗИ – рідини, що знижують т-ру замерзання води (водні розчини спиртів, етиленгліколю). Для захисту вітрового скла від намерзання криги використовують легколеткий метанол (отруйний!) або етанол.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ – надходження в гідросферу забрудників у кількостях і конц., що здатні порушити норм, умови середовища великих водних об’єктів: океанів, морів, озер, річок, естуаріїв, водосховищ, ін. штучних водойм, а

Екологія – охорона природи РІЛЛЯ – земельна площа, яка систематично обробляється с.-г. знаряддям з метою посіву одно – або багаторічних культур (крім багаторічних трав для кормових угідь). Для підвищення врожайності Р. може потребувати зрошення,

Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ – охоронна прир. територія з режимом заказника або заповідника, де основним об’єктом охорони є один з елементів природоохоронного комплексу. Об’єктами охорони можуть бути запаси мисливсько-пром. птахів, звірів або риб,

Екологія – охорона природи СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ – падіння т-ри в нижній атмосфері з висотою, яка характеризується вертикальним градієнтом у градусах на 100 м. У тропосфері т-ра знижується в середньому на 0,6 С на 100

Екологія – охорона природи СЕПСИС – тяжке інфекц. захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних патогенних мікроорганізмів (напр., стрептококів, стафілококів тощо).

Екологія – охорона природи СИНДРОМ – сукупність ознак, симптомів, характерних для певного захворювання.

Екологія – охорона природи ТРОПОСФЕРА – нижній шар атмосфери, що прилягає до земної поверхні. Над полюсами Т. підіймається до 8-10 км, над помірними широтами – до 10-12, над екватором – до 16-18 км. У

Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне

Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи

Екологія – охорона природи ЦЕНОТИП – член класифікації видових сукупностей за їх функц. положенням в угрупованнях. Напр., у бот. літературі розрізняють кондомінанти, домінанти, субдомінанти, езодомінанти, інгредієнти.

Екологія – охорона природи МЕРЗЛОТА БАГАТОРІЧНА, мерзлота “вічна” – верхній шар гір. порід, що характеризується багаторічним циклом промерзання та відтавання, з нульовою чи мінусовою т-рою, що безперервно зберігається століттями та тисячоліттями. М. б. поширена

Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, СТАТЕВА СТРУКТУРА – співвідношення особин різної статі в популяціях роздільностатевих організмів. Розрізняють первинну структуру – в момент запліднення, коли генетично визначається стать організму; вторинну – співвідношення новонароджених організмів різної

Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – облік кількості, якості, динаміки запасів, форми і ступеня використання прир. ресурсів.

Екологія – охорона природи ВІРОГІДНІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин вірогідні.

Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ – “жорстке”, як правило, техн. управління прир. процесами приховує в собі виникнення ланцюгових прир. реакцій, значна частина яких виявляється екологічно, соціально та економічно неприйнятними

Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту

Екологія – охорона природи ОЗЕРО ОЛІГОМІКТИЧНЕ – оз. в зоні тропіків з нечастими та нерегулярними періодами циркуляції.

Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ ЛІНІЙ ПОТОКУ ПОВІТРЯ – розходження потоків повітря з точки або від лінії й одночасно у напрямку заг. перенесення повітряних мас. Д. л. п. п. відповідає низхідному руху повітря, сприяє

Екологія – охорона природи БІОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАКОН (Е. ГЕК-КЕЛЯ ТА Ф. МЮЛЛЕРА) – див. Закон біогенетичний (Е. Геккеля та Ф. Мюллера).