Екологія – охорона природи ЕУКАРІОТИ – вищі організми, клітини яких містять чітко сформовані ядра з оболонками, що відділяють їх від цитоплазми; спадкова речовина. Е. зосереджена в хромосомах. Надцарство Е. складається з трьох царств: грибів,

Екологія – охорона природи ГЕРБАРІЙ – 1) колекція спец, зібраних і засушених рослин, призначена для наук, оброблення; 2) установа, що зберігає колекції засушених рослин і проводить наук, оброблення їх.

Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ – чинник-1, джерелом якого є не окремий організм, популяція, вид чи їх довільна комбінація, а сукупна діяльність організмів, що складають біоценоз, прямий та опосередкований вплив їх на середовище.

Екологія – охорона природи АРХЕОФІТИ – рослини, що є супутниками людини з доістор. або раннього істор. часу.

Екологія – охорона природи ЗООПЛАНКТОН – сукупність тварин, що населяють товщу води мор. і прісних водойм та не здатні протистояти перенесенню течіями. 3. – складова частина планктону. 3., хоч і дуже розріджений, трапляється практично

Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕВРИТЕРМНІ, еври – термобіонти – види гомойотермних та пойкілотермних організмів, які здатні витримувати коливання т-ри в широких межах (лишайники, комахи, молюски, риби, ссавці тощо).

Екологія – охорона природи ОЗЕРО ОЛІГОТРОФНЕ – глибоке оз. з піщаним берегом, вода бідна на мін. азот і фосфор, тому прозора, синього або зеленкуватого кольору. Характеризується низькою щільністю організмів, тому кисень є навіть у

Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, а зустрічається як включення в зональну рослинність кількох рослинних зон.

Екологія – охорона природи МАСКЕГ – сфагнове болото з низьким лісом (іноді – взагалі болото в широкому розумінні) у Пн. Америці.

Екологія – охорона природи ЧИННИК ПОЖЕЖІ – вплив пожеж на прир. системи та організми. Розрізняють верхові та низові пожежі.

Екологія – охорона природи ПОЯС КЛІМАТИЧНИЙ – 1) те саме, що й Зона кліматична; 2) вертикальна зона кліматична в горах.

Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАННІ, ритми циркануальні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів та явищ з періодом приблизно від 10 до 13 міс. Р. ц. в чистому вигляді спостерігаються лише за

Екологія – охорона природи ТАКСАЦІЯ – оцінювання кількості чогось, визначення його ціни, цінності.

Екологія – охорона природи СЕБХА – депресія з засоленим глинистим грунтом та степовою рослинністю в Пн. Африці.

Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини

Екологія – охорона природи ГЕКСАХЛОРЕТАН – хім. препарат, який застосовують у медицині для лікування гельмінтозів, а також у хім. пром-сті як сировину для виготовлення пластмас, як ефективний димоутворювач тощо.

Екологія – охорона природи “СИНДРОМ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ” – подразнення слизових оболонок, підвищена втомлюваність, порушення травлення, безсоння, пов’язані із забрудненням повітря всередині житлових, виробничих та громадських приміщень.

Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ ПЕРІОД (ЕВОЛЮЦІЇ ЖИТТЯ) – період еволюції матерії до появи перших форм життя (приблизно 10 млрд років).

Екологія – охорона природи ЗИМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин без істотних пошкоджень витримувати комплекс несприятливих умов зими (мороз, ожеледь, глибокий сніг, застій води на поверхні грунту тощо).

Екологія – охорона природи АНТРОПО… – у складних словах відповідає поняттю “людина”.

Екологія – охорона природи СКАРП – обрив над береговою терасою або на краю плоскогір’я. С. часто є екол. перешкодою для багатьох видів організмів.

Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ ДЕНУДАЦІЙНИЙ – рельєф, утворений у результаті денудації. Залежно від чинника і характеру переміщення продуктів вивітрювання гір. порід (водою, вітром, льодом, силою гравітації) виділяють такі форми Р. д.: 1) ерозійні,

Екологія – охорона природи ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ – агро-техн. споруда, призначена для боротьби з водною ерозією грунту. Це водоутримувальний або водовідвідний вал, що створюється за допомогою спец, плуга або валкоутворювача на схилах понад 3-5°.

Екологія – охорона природи ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИДАЛЕННЯ ВІДХОДІВ. У переважній більшості областей України немає полігонів для централізованого зберігання та видалення відходів. Нині домінуюча частка відходів (79 %) потрапляє у поверхневі сховища, тому заг. об’єм

Екологія – охорона природи ЖАУАРИЗАЛЬ – болотяний пальмовник з Astrocaryum jauary в басейні Амазонки (Бразилія).

Екологія – охорона природи СУБТРОПІЧНИЙ ВОЛОГИЙ ЛІС – див. Ліс вологий субтропічний.

Екологія – охорона природи ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН – виділення організмами кінцевих чи побічних продуктів метаболізму в біоценотичне середовище. До таких речовин належать також кореневі виділення, рідини, гутація, піт, камеді, екскременти тварин. Е. р. є обов’язковим

Екологія – охорона природи ХОРТОБІОНТИ – організми, які мешкають у траві (сарана, коники).

Екологія – охорона природи ЗАКОН ОДНОСПРЯМОВАНОСТІ ПОТОКУ ЕНЕРГІЇ – енергія, яку отримує угруповання (екосистема) і засвоюють продуценти, розсіюється або разом з їхньою біомасою безповоротно передається консументам першого, другого і т. д. рівнів, далі редуцентам

Екологія – охорона природи ФАЦІАЦІЯ – частина асоціації, де деякі з її звичайних видів замінені іншими, при незмінному загальному аспекті асоціації (часто це географічний варіант останньої).

Екологія – охорона природи КАРАСКАЛЬ, караску – непрохідні колючі хащі (низьколісся) в аридних районах Бразилії.

Екологія – охорона природи ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – концепція ідеальної (іноді геометрично правильної) терит. структури, згідно з якою найбільш урбанізовані ділянки полярно протиставлені заповідникам та ін. прир. (особливо) охоронним територіям, а людські поселення малих та

Екологія – охорона природи ГУДРОН – чорна смолиста маса, що її одержують після відгонки з нафти паливних (летких) і більшості масляних фракцій. Застосовують Г. у виробництві бітумів, як дорожньобуд. матеріал, зм’якшувач у гумовій пром-сті,

Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від

Екологія – охорона природи ЕКСПУЛЬВЕРИЗАЦІЯ – винесення з екосистеми розпилених вітром мін. і орг. речовин та їх розподіл на значних територіях і відстанях від джерела емісії (перенесення часточок грунту під час пилових бур, мор.

Екологія – охорона природи ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ – див. Структура угруповань, закономірності.

Екологія – охорона природи СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА – комплекс заходів, виконання яких забезпечує оптим. поєднання прир. та агротехн. формувань {рілля, луки, водойми, полезахисні смуги, ліси) і зберігає грунти в екол. рівновазі з довкіллям.

Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА, зональність вертикальна, зональність у горах-1)закономірна зміна компонентів, що утворюють середовище, які залишаються відносно однорідними в певних вертикальних межах. Протяжність, конфігурація, спектр зумовлені широтою, абсолютною висотою поясів, експозицією території;

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ Основні терміни і поняття: Ценопопуляції; інвазійні популяції; екологічна структура; чисельність популяції, репродуктивний потенціал; біотичний потенціал; плодючість; коефіцієнт народжуваності; щільність популяції (мінімальна, максимальна, середня, екологічна, відносна);

Екологія – охорона природи ГАМЕТИ – статеві репродуктивні клітини тваринних і рослинних організмів.

Екологія – охорона природи СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ – територіально цілісна та функціонально взаємозв’язана сукупність населених пунктів, яка часто формується під впливом суто прир. чинників, що й визначають розмір і характер даної С. р.

Екологія – охорона природи ЗАКОН ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЙ (Р. ЛІНДЕМАНА), правило 10 %, правило Ліндемана – з одного трофічного рівня екол. піраміди на ін. її рівень у середньому переходить не більше 10 % енергії. 3.

Екологія – охорона природи ТАКСИС – локомоторний рух клітини, групи клітин або мікроорганізмів, зумовлений будь-яким однобічним зовн. подразником. Розрізняють фототаксис, хемотаксис, геотаксис (кожен з них може бути позитивним або негативним).

Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМЕНА ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ – див. Форма самоуправління організмена.

Екологія – охорона природи НІТРАТИ – солі азотної кислоти; у природі поширені у вигляді мінералів – натрієвої і калієвої селітр. Н. – безбарвні крист. речовини, стійкі за звичайних умов, добре розчиняються у воді. При

Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – досягнення фази екол. рівноваги, в якій найповніше зберігається біотичне різноманіття.

Екологія – охорона природи НАПІВСАВАНА – трав’яниста формація з ефемероїдних та геміефемероїдних рослин на Близькому Сході та в Середній Азії.

Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ – перевищення звичайної конц. солей у воді з огляду на прир. або антроп. причини: для прісної води – понад 1 г/л, для солонуватої – понад 10, для солоної

Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – еволюц.-ген. передумови подальшого пристосування організмів до змін навколишнього середовища; закладені у видах живого наперед та безпосередньо не пов’язані із взаємодією організмів та середовища їхнього існування. Це визначення

Екологія – охорона природи СХОВИЩЕ ВІДХОДІВ – спеціальні ємності (контейнери, полігони тощо), що призначені для утримання відходів. Високотоксичні та радіоактивні відходи заключають в металеві капсули, а потім в куби з затверділого рідкого скла. Сховищем