Екологія – охорона природи РИЗОБІОНТИ – організми, що існують у прикореневій зоні рослин.
Екологія – охорона природи АГРО… – у складних словах відповідає поняттям “земля”, “землеробський”.
Екологія – охорона природи ЗОНА НЕДОСТАТНЬОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – територія, в межах якої величина випаровування за рік у сукупності з інфільтрацією (на суходолі) в середньому за багаторічний період перевищує кількість атм. опадів (3. н. з.
Екологія – охорона природи АНТИОКИСНИКИ, антиоксиданти – сполуки, які запобігають окиснювальним процесам або гальмують їх. Застосовують для стабілізації полімерних матеріалів, запобігання згіркненню жирів у лакофарбовій пром-сті, а також як харч, добавки.
Екологія – охорона природи ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ – створення великого машинного виробництва, розвиненої пром-сті шляхом будівництва сучасних підприємств, упровадження кращих технологій, найновіших досягнень науки і техніки в усі галузі виробництва. І. активно впливає на прир. ресурси,
Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ТРАДИЦІЙНА – отримання енергії з викопного палива – вугілля, нафти, прир. газу, торфу, сланців, а також дров, проточної води, з добутого синтетичного палива. До Е. т. нерідко зараховують і
Екологія – охорона природи ПОЛІВІНІЛХЛОРИД (ПВХ) – другий за важливістю синтетичний полімер після поліетилену. Виробляється шляхом полімеризації вінілхлориду. З П. виготовляють різноманітні вироби: труби, жалюзі, віконні рами, скатертини, настили для підлоги, пакувальний матеріал, іграшки
Екологія – охорона природи АЗОТОБАКТЕРІЇ, азотфіксатори – група аеробних бактерій, які здатні фіксувати молек. азот повітря і перетворювати його в доступний для рослин стан.
Екологія – охорона природи ВОДИ СОЛОНІ – води з різним вмістом розчинних солей: слабкосолоні – містять 3-10 г/л розчинних солей, солоні і дуже солоні – 10-50 г/л, розсоли (ропа) – понад 50 г/л розчинних
Екологія – охорона природи ЯЙЦЕЖИВОРОДІННЯ – спосіб від творення потомства шляхом відкладання яєць з уже цілком розвиненими малятами. Зародок розвивається в яйці у статевих шляхах матері, але не зв’язаний з її організмом, живиться за
Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ КОРІННИЙ – біогеоценоз, що відповідає прир.-антроп. умовам місцевості і майже не порушений втручанням людини.
Екологія – охорона природи ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ – частина поверхні, безпосередньо зайнята основами рослин, тобто гориз. проекція основ пагонів (стебел) рослин біля поверхні грунту.
Екологія – охорона природи ГУМІДНИЙ КЛІМАТ – клімат зон з надмірним зволоженням, коли опади перевищують суму вологи, що випаровується і просочується в грунт, а надлишок и видаляється з річковим стоком.
Екологія – охорона природи СТОКИ КОМУНАЛЬНІ – стічні води населених пунктів. Слід розрізняти різні види стоків з метою їх окремого очищення та наступної утилізації. Зокрема, побут, стоки, які легко піддаються очищенню, слід використовувати для
Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів.
Екологія – охорона природи АГАР-АГАР – аморфний продукт, який добувають з червоних і бурих мор. водоростей. Є сумішшю поліцукридів, у якій переважає (70 %) агароза. У холодній воді не розчиняється, легко розчиняється у воді,
Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит.
Екологія – охорона природи ПЕДАГОГІКА ПРИРОДООХОРОННА, педагогіка інвайронментальна – розділ педагогіки, що розглядає форми виховання, освіти та спец, освіти в дусі макс. прагнення до збереження і поліпшення навколишнього середовища з акцентом на елементи природи,
Екологія – охорона природи ПАВОДОК – короткочасні підвищення рівня та витрат води в річках, що виникають унаслідок інтенсивного танення снігу або тривалих дощів. В Україні П. найчастіше спостерігаються на річках Карпат (протягом року) та
Екологія – охорона природи ЗАТОР ЛЬОДУ – нагромадження крижин під час льодоходу у звуженнях, на поворотах водостоку, мілинах та в ін. місцях, де прохід крижин утруднений. 3. л. нерідко викликають підвищення рівня води, аж
Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості)
Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин,
Екологія – охорона природи МІКРОПОПУЛЯЦІЯ – 1) нечітко визначений термін для описання частини популяції. М. не здатна до тривалого самопідтримання і тому лише разом з ін. М. становить стійку систему популяції; 2) сукупність особин
Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на
Екологія – охорона природи СЕРІЯ ВТОРИННА – серія, що веде до утворення вторинних угруповань.
Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЛОГЕРА – раси тварин у теплих та вологих регіонах пігментовані сильніше (тобто особини темніші), ніж у холодних і сухих. У сильно забруднених місцях спостерігається т. з. індустріальний меланізм –
Екологія – охорона природи СТАНДАРТ – 1) норма, зразок, мірило; 2) прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хім. складом, фіз. властивостями, масою, розміром, об’ємом тощо.
Екологія – охорона природи СИНЕРГІЗМ – явище посилення дії одного каталізатора додаванням ін.
Екологія – охорона природи ГАЗОЛІН – суміш летких рідких вуглеводнів, призначена для застосування як палива для карбюраторних двигунів внутр. згоряння, як розчинник тощо. Під час згоряння Г. виділяється невелика кількість шкідливих вихлопних газів.
Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль.
Екологія – охорона природи ПОЖЕЖА ЛІСОВА – вигоряння ліс. підстилки, мохів, трав та чагарників (низова пожежа) або всього деревостану (верхова пожежа), спричинене самозайманням (рідко – не більш як 10 % випадків) та, як правило,
Екологія – охорона природи ЕВРИТРОФ – організм, що живиться різноманітною їжею або навіть є одночасно автотрофом і гетеротрофом (напр., евглена зелена). Багато рослин Е. не мають чіткої реакції на ступінь збагачення грунту на поживні
Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОД – тривалість світлового періоду доби або штучного освітлення, яка відповідає вимогам організму на даному етапі розвитку. Ф. є тимчасовим параметром фотоперіодизму.
Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕННЯ – процес введення певного виду рослин у с.-г. виробництво, садово-паркову культуру або поліпшення прир. фітоценозів відповідно до потреб людини.
Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – будь-яке внесення в якусь екологічну систему (біогеоценоз) не властивих їй живих або неживих компонентів чи структурних змін, які переривають колообіг речовин, їх асиміляцію, потік енергії, внаслідок чого
Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з 24-годин – ною періодичністю. У зв’язку з цим Р. ц. відносять до добових ритмів.
Екологія – охорона природи ВОДООЧИЩЕННЯ – техн. доведення якості води, яка надходить у водопровідну мережу, до встановлених нормативами показників.
Екологія – охорона природи БЮРО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – орган, заснований у 1974 р., що об’єднує близько 70 великих природоохоронних організацій країн-членів. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі. Б. є. о. н. с. сприяє співробітництву
Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА – зміни ознак організму, зумовлені зміною генотипу, які зберігаються в ряді поколінь. М. г. може виникати в разі стрибкоподібних змін ознаки – мутацій (мутаційна М.) або під час
Екологія – охорона природи АГРОХІМОФІТИ – бур’яни, що зимують у полі, мають високу насіннєву продуктивність, плоди й насіння швидко обсипаються, схожість насіння зберігається тривалий час.
Екологія – охорона природи СНІГОЗАПАСИ – запаси води в сніговому покриві. С. обчислюють добутком об’єму снігу на його щільність і виражають товщиною, відповідною шару води (мм, см), або питомою масою снігу (г/см3, кг/м3).
Екологія – охорона природи ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм політекономічний.
Екологія – охорона природи АРИДНІСТЬ – сухість клімату, що спричинює недостачу вологи для забезпечення життєдіяльності організмів.
Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р.
Екологія – охорона природи АНАБОЛІЗМ – сукупність хім. процесів в організмі, спрямованих на утворення складових елементів клітин і тканин. А. є одним із етапів обміну речовин; взаємозв’язаний із протилежним процесом – катаболізмом. Процеси А.,
Екологія – охорона природи ПРОМИСЛОВІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин промислові.
Екологія – охорона природи ПАНТАНАЛЬ – низинне болото, що пересихає в посушливий період року в Пд. Америці.
Екологія – охорона природи ТРОПОФІТИ – рослини, що пристосувалися до існування в зонах з регулярним чергуванням вологої і посушливої пір року шляхом регулювання свого водного балансу. Напр., на посушливий період одні Т. скидають листя
Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ПРИРОДООХОРОННЕ – законодавство, що охоплює юридичні (правові) норми та правила, а також встановлює відповідальність за порушення в галузі охорони природи. Включає законодавство пов., водне, ліс., гірниче, земельне, законодавство з
Екологія – охорона природи ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ, “твердість води” – властивість води, зумовлена наявністю в природній воді сполук кальцію та магнію, високий вміст яких робить воду жорсткою. При нагріванні, випаровуванні води нерозчинні солі (карбонати кальцію
Екологія – охорона природи ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” (МАВ) – міжнар. н.-д. програма ЮНЕСКО (продовження Міжнар. біол. програми), спрямована на вирішення ряду екол. питань, сформульованих у вигляді окремих (14) підпрограм-проектів (в основному про вплив
Екологія – охорона природи ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА – підвищення продуктивності виробничої діяльності людини як у пром., так і в агр. сферах, впровадження досягнень науки і передового досвіду, модернізація методів господарювання і технологічних процесів. І. в.
Екологія – охорона природи СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – вперше офіційно зареєстрований на території США в 1981 р. Через два роки після відкриття франц. вірусолог Л. Монтаньє з колегами припустив, що причина СНІДу –
Екологія – охорона природи РАДІОНУКЛІДИ – радіоакт. елементи та їхні нестійкі ізотопи, які довільно розпадаються на ін. нукліди з швидкістю, що визначається періодом їхнього напіврозпаду. Одні Р. після розпаду перетворюються на стабільні елементи, ін.,
Екологія – охорона природи СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА – штучні ліс. насадження у формі смуг, призначені для захисту грунту від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму, захисту культ, рослин від шкідливого впливу суховіїв, збереження агроценозів тощо.
Екологія – охорона природи ОКЕАНАВТ – спеціально підготовлена людина, яка досліджує океанічні глибини.
Екологія – охорона природи ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ – в товщі кори розрізняють три оболонки: осадову, гранітну та базальтову.
Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПРИРОДООХОРОННОГО, ОЗДОРОВЧОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – категорія земель, що надані підприємствам, організаціям та установам для виконання покладених на них спец, функцій. До земель Природоохоронного призначення належать землі заповідників,
Екологія – охорона природи ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА – шар літосфери, в межах якого хім. властивості підземних вод за однією чи кількома ознаками (властивостями) однорідні або змінюються у вузьких, умовно прийнятих межах.
Екологія – охорона природи ФІЛЬТРУВАННЯ – вилучення твердих часточок з рідин (суспензій) чи газів (пил) або відокремлення нерозчинних крапель рідини від ін. рідин (емульсій) чи газів (аерозолів). Рідини або гази пропускають через пористі середовища
Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНО-ТРАНСПОРТНЕ – законодавство, що регулює госп. відносини у сфері перевезення пасажирів та вантажів водним шляхом, а також стежить за недопустимістю забруднення водних запасів.
Екологія – охорона природи МЕТАБОЛІЗМ, обмін речовин – сукупність хім. процесів, що відбуваються в організмі і становлять основу його життєдіяльності. Часто цей термін застосовують щодо обміну речовин та енергії. Терміном “М.” позначають і проміжний
Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РЕДІ – живе походить тільки від живого, між живою та неживою речовиною існує непрохідна межа. П. Р. був заново сформульований В. І. Вернадським у 1924 р.
Екологія – охорона природи СИНОПТИКА – те саме, що й синоптична метеорологія, тобто розділ метеорології, що вивчає процеси формування погоди з метою її завбачення.
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ – див. Ситуація екологічно конфліктна.
Екологія – охорона природи ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА – галузь медицини, що вивчає вплив соц. чинників середовища життя на стан здоров’я населення, розробляє профілактичні заходи запобігання захворюванням, що викликаються несприятливими умовами довкілля.
Екологія – охорона природи ТРИХЛОРЕТИЛЕН – безбарвна рідина із запахом хлороформу, є важливим техн. розчинником, використовується для знежирення металів та скла. Під час випаровування Т. потрапляє в атмосферу, при наявності вогню або гарячих металевих
Екологія – охорона природи ПОЖЕЖА СТЕПОВА – підпали в степу, що виникли природно чи (та) викликані штучно. Тривале щорічне випалювання степової рослинності призводить до спустелювання.
Екологія – охорона природи ІНБЕНТОС – організми, які живуть на дні водойм всередині грунту.
Екологія – охорона природи ОХОРОНА РОСЛИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.- госп. та громадських заходів, спрямованих на збереження видового і популяційного складу та підтримання чисельності рослин на рівні, що забезпечує їхнє існування.
Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс.
Екологія – охорона природи БІОГЕННА МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ – див. Міграція хімічних елементів біогенна.
Екологія – охорона природи ГРУНТ – збірна назва гір. порід, що залягають переважно в межах зони вивітрювання землі, складний біоорг.- мін. комплекс, що становить основу функціонування агросистеми. Утворився внаслідок тривалої постійної взаємодії між живими
Екологія – охорона природи ХЛОРФТОРВУГЛЕВОДНІ – сполуки, які застосовуються як холодоагенти для холодильників, установок штучного клімату, хімічних очисних засобів, порівняно малотоксичні. X. Руйнують захисний озоновий шар атмосфери. Відповідальним за руйнівний вплив на о зоновий
Екологія – охорона природи РІВЕНЬ СТРУКТУРНИЙ – ступінь ієрархії прир. систем – від елементарної частинки до Всесвіту.
Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання природно-осередкове.
Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини.
Екологія – охорона природи ГІБРИД – статеве потомство від схрещування двох організмів з різною спадковістю (генотипами); організм, що народжується внаслідок схрещування генетично відмінних батьківських форм.
Екологія – охорона природи САЖА – дисперсний вуглецевий продукт чорного кольору, який утворюється внаслідок неповного згоряння або термічного розкладання вуглеводнів. С. містить канцерогенні речовини (поліциклічні аром, вуглеводні). Для зменшення викидів С. застосовують керамічні фільтри.
Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ – геогр. пункт, де знайдена або спостерігалася окрема рослина чи тварина.
Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПОВНОТИ СКЛАДОВИХ (КОМПОНЕНТІВ, ЕЛЕМЕНТІВ) СИСТЕМИ – цей закон у разі поширення на всі системи формулюється так: кількість функц. складових системи та зв’язків між ними повинна бути оптимальною –
Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПАРКОВЕ – деревна, чагарникова і трав’яниста рослинність, що культивується в естетично цінних поєднаннях, які створюють сприятливі умови для відпочинку людей (збагачення повітря киснем, екзометаболітами, очищення середовища від забрудників).
Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які
Екологія – охорона природи РІДКОЛІССЯ – природно зріджені ліси з дерев у пригніченому стані. Характерні для лісотундри та субальпійського гір. поясу. В сухих субтропіках і тропіках поширені ксерофітні Р., що складаються із заростей колючих
Екологія – охорона природи ФІТОІНДИКАЦІЯ – визначення умов середовища за характером і станом рослинності.
Екологія – охорона природи ЗІВЕРТ (Зв) – одиниця еквівалентної дози випромінювання. 3. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання, яка чинить таку саму біол. дію, як і доза рентгенівського або Гамма-випромінювання величиною в 1 грей.
Екологія – охорона природи ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ – сукупність усіх земель країни або конкретного регіону. Напр., у колишньому СРСР був єдиний держ. Ф. з.; усі землі в межах держави були віднесені до певних категорій: с.-г.,
Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЯ РЕСУРСОЗБЕРЕЖНА – виробництво та реалізація кінцевих продуктів з мінім, витратами сировини та енергії на всіх етапах виробничого циклу і з найменшим впливом на людину та її довкілля.
Екологія – охорона природи ВІДПЛИВ – періодичне зниження рівня океанів і відкритих морів, що супроводжується менш помітними коливаннями атм. тиску і деформацією твердого тіла Землі. Спричинюється гравітаційними впливами Сонця і Місяця і настає після
Екологія – охорона природи МЕТЕОРОЛОГІЯ – наука, що вивчає атмосферу, її будову, властивості, процеси, які в ній відбуваються, а також розробляє методи передбачення атм. явищ і впливу на них.
Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ЛІСОВЕ – законодавство, що визначає правовий режим лісів, порядок їх використання та охорони. 3. л. регулює ліс. відносини з метою забезпечення рац. використання, охорони, захисту, відтворення та підвищення продуктивності
Екологія – охорона природи КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ БІО-ГЕОЦЕНОТИЧНЕ – те саме, що й Коло біотичного обміну мале.
Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище природно-антропогенне.
Екологія – охорона природи ІЗОПАГИ – ізолінії тривалості льодоставу (крижаного покриву) на водоймах.
Екологія – охорона природи СЕЛЬ – короткочасний бурхливий потік або паводок у басейнах гір. річок з високим вмістом намулу та уламків гір. порід.
Екологія – охорона природи ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ – частина відновлюваних прир. ресурсів – число особин або об’єм орг. маси, яку можна періодично вилучати з угруповання, популяції або з одиниці простору/площі без шкоди для подальшого відновлення
Екологія – охорона природи МОЗОК – керівна підсистема в організмі вищих тварин і людини. Кількість клітин М. – нейронів – досягає у людини добутку кількох одиниць на 109 (за ін. джерелами – 1011), опорних
Екологія – охорона природи ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ – різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угруповань організмів – популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому.
Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин.
Екологія – охорона природи ШОР – 1) те саме, що й Сор; 2) прибережна смуга з галофільною рослинністю, що заливається тільки при високих припливах.