Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та
Екологія – охорона природи ЕВРИФОТ – організм, здатний норм, жити за різноманітних умов світлового режиму і значних коливань його спектр, характеристик.
Екологія – охорона природи ЧИСТОТА ХІРАЛЬНА – наявність біол. об’єктів, побудованих виключно з “лівих” або “правих” молекул. Так, білки побудовані виключно з амінокислот, які обертають площину поляризації світла ліворуч, а нуклеїнові кислоти містять моносахарид
Екологія – охорона природи ТАКИР – плескаті зниження в пустелях і напівпустелях Сер. Азії та Казахстану, вкриті глинистими відкладами.
Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВТОРИННИЙ – регіон, зайнятий видом або ін. систематичною категорією особин у разі поширення зони існування.
Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ – досить вузька зона поширення виду чи іншої систематичної групи, біотичних угруповань. Див. також Ендеміки.
Екологія – охорона природи УЛЬТРА АБІСАЛЬ – найбільш глибоководна частина океану – понад 6000 м.
Екологія – охорона природи СПЕЛЕОЛОГІЯ – наука, що вивчає печери, їх утворення, гідрографію, мікроклімат, орг. світ тощо.
Екологія – охорона природи РАД – позасистемна одиниця поглиненої дози йонізуючого випромінювання (йонізуючої радіації). Один Р. дорівнює дозі, за якої 1 кг опромінюваної речовини поглинає 0,01 Дж енергії (1 рад = 0,01 Дж-кг1). Він
Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. та поведінкових реакцій, для груп особин – шляхом виникнення в процесі еволюції нових пристосувань
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.3. Значення популяційних особливостей для охорони видів Динаміка, структура, чисельність популяції, швидкість і темпи її відтворення, плодючість і виживання мають особливо важливе значення для
Екологія – охорона природи ДЕНУДАЦІЯ – руйнування гір. порід льодовиками, водою, вітром і переміщення продуктів вивітрювання цими чинниками або під впливом сили гравітації до нижчих ділянок земної поверхні, де вони нагромаджуються.
Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток.
Екологія – охорона природи МАКРООРГАНІЗМ – організм, розміри якого становлять понад 500 мкм (0,5 мм).
Екологія – охорона природи ГАЛЬЯ – тип болота Зх.-Сибірської низовини, що позбавлене деревної рослинності й заростає сфагновими та ін. мохами. Має вигляд зелених луків, непрохідне.
Екологія – охорона природи АТЛАС – систематизований збірник геогр. чи істор. карт, зображень тварин, рослин, малюнків, таблиць тощо.
Екологія – охорона природи ДНІПРОВСЬКО-ОРІЛЬСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК – заповідник у Дніпропетровському та Царичанському районах Дніпропетровської обл. Розташований у межиріччі Дніпра й Орелі. Утворений у 1990 р. Площа 3766,2 га, у т. ч. 203 га водних
Екологія – охорона природи ЧИННИК СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИЙ – будь-яка структура або явище, що спричинює побудову деякої сукупності в систему. Звичайно діють кілька Ч. с.
Екологія – охорона природи ЕНДОФІТИЗМ – явище існування одного організму в клітинах або тканинах ін.
Екологія – охорона природи НАСЕЛЕННЯ – 1) люди, які проживають на певній території (обл., місто, країна); 2) сукупність усіх особин тварин різних видів, що мешкають у середовищі певного простору.
Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНА ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА)- див. Ємність господарства (виробництва) територіальна.
Екологія – охорона природи ДЕМОГРАФІЯ – 1) наук, дисципліна про закономірності відтворення населення в сусп.-істор. зумовленості цього процесу; 2) Д. соц.-екон. – галузь науки, що вивчає населення, його географію, структуру, склад, кільк. та просторово-часову
Екологія – охорона природи СКИДАННЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ (ГДС) (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) – маса речовини в стічних водах, максимально допустима до відведення в установленому режимі в конкретному пункті за одиницю часу з метою забезпечення норм
Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах
Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕДАФОГЕННА – сукцесія, що відбувається у зв’язку зі змінами грунту (його властивостей).
Екологія – охорона природи ГІДРОМОДУЛЬ – 1) показник витрати води на одиницю площі за певний проміжок часу, напр., середня витрата зрошувальної води в літрах на 1 г посівів с.-г. культури за 1 с; 2)
Екологія – охорона природи НОРМА ВИКИДУ – сумарна кількість газоподібних і/або рідких відходів, яка дозволяється підприємству для скидання в навколишнє середовище. Обсяг Н. в. визначається з розрахунку, що кумуляція шкідливих викидів для всіх підприємств
Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН ГЕОЛОГІЧНИЙ – колообіг речовин між Світовим океаном та суходолом. При К. р. г. частина води разом із деякими розчиненими в ній речовинами випаровується та випадає в осад на
Екологія – охорона природи ІЗОСЕЙСТИ – ізолінії, що характеризують інтенсивність землетрусів.
Екологія – охорона природи АГРОХІМІКАТИ – загальне поняття, назва для всіх хімікатів (мін. добрив, засобів захисту рослин тощо), застосовуваних у с. г. Часто їх необгрунтоване використання викликає забруднення довкілля.
Екологія – охорона природи ІНДЕКС ДОМІНУВАННЯ – чисельність (частка) досліджуваного виду відносно сумарної чисельності всіх порівнюваних між собою видів досліджуваного матеріалу, виражена у відсотках.
Екологія – охорона природи УЧАСТЬ ВИДУ – ступінь кільк. участі та функц. значення виду у складі або продуктивності угруповання.
Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем антропогенна.
Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ – протиерозійний агротехн. захід, що забезпечує обробіток грунту схилів або пагорбів по горизонталі.
Екологія – охорона природи ЕНТОМОФАГ – організм, який живиться комахами (комахоїд), напр., комахоїдні птахи (синиці, солов’ї та ін.).
Екологія – охорона природи ОКЕАН СВІТОВИЙ – водна оболонка Землі, що вкриває більшу частину її поверхні і поділяє суходіл на материки та о-ви. О. С. включає Тихий, Атлантичний, Індійський та Пн. Льодовитий океани.
Екологія – охорона природи ДЕФЛОРАНТ – речовина, що використовується для знищення цвіту рослин з метою регулювання їх плодоношення. Застосування Д. – дефлорація.
Екологія – охорона природи ХІОНОФОБИ – рослини й тварини, не пристосовані до життя в умовах глибокого снігового покриву і сильних снігопадів. Великий сніговий покрив утруднює пересування тварин і добування корму (косулі). Не витримують сильних
Екологія – охорона природи САЛІТРАЛЬ – комплексна пустельно-степова рослинність із чагарниками та напівчагарниками (із роду Salicornia та ін.) на засолених грунтах в Аргентині.
Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН АГРОТЕХНІЧНИЙ – пригнічення або запобігання зростанню чисельності небажаних у с. г. видів за допомогою особливої агротехніки (напр., утворення полівидових угруповань, оптимізація розмірів окремих ланів).
Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРМАЛЬНЕ – те саме, що й Забруднення теплове.
Екологія – охорона природи ЛІС ВОЛОГИЙ СУБТРОПІЧНИЙ – густий широколистяний ліс з вічнозеленими деревними та чагарниковими породами, багатьма ліанами та епіфітами.
Екологія – охорона природи БАГАТОЦІЛЬОВА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – див. Експлуатація природних ресурсів багатоцільова.
Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ВОДИ – масовий розвиток деяких видів планктонних водоростей у водоймах, що спричинює зміну забарвлення води. “Ц.” в. зумовлене надходженням у середовище орг. речовин, сполук азоту, фосфору, калію (евтрифікація водойм),
Екологія – охорона природи ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК “МИС МАРТЬЯН” – заповідник поблизу м. Ялти в Авт. Республіці Крим. Утворений у 1973 р. Заг. площа 240 га, у т. ч. 120 га – акваторія Чорного моря.
Екологія – охорона природи ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА – збереження та дбайливе ставлення до пам’яток культури, всього антроп. (у т. ч. природно-антроп.) оточення людини, звичного для неї з дитинства.
Екологія – охорона природи ШКОДА – фактичні або ймовірні екон. чи сод. втрати, що виникли внаслідок певних подій, явищ, у т. ч. зміни прир. середовища, його забруднення.
Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕТРУС АНТРОПОГЕННИЙ, землетрус техногенний – землетрус, що виникає внаслідок Локальної зміни тиску на земну кору (напр., у разі заповнення водосховища або висихання великої водойми), відкачування підземних вод або ін. впливів
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ 9.1.2. Міжвидова конкуренція Популяції різних видів біоценозу перебувають у постійній взаємодії і здійснюють певний вплив одна на одну. Конкурентні стосунки в процесі тривалої міжвидової
Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СИСТЕМНОЇ ДОДАТКОВОСТІ – підсистеми однієї прир. системи в своєму розвитку забезпечують передумову для успішного розвитку та регуляції ін. підсистем, що входять до тієї самої системи (якщо система не перебуває
Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину
Екологія – охорона природи КОНСОЦІАЦІЯ – ділянка (частина) асоціації, що характеризується домінуванням лише одного з домінантних видів.
Екологія – охорона природи ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ – природоохоронна установа місцевого значення, за статутом близька до національного парку.
Екологія – охорона природи ДІОКСИД СІРКИ – безбарвний газ із різким запахом; з водою утворює сірчисту кислоту. В природі Д. с. зустрічається в газах вулканів та в природному газі. При спалюванні викопного палива спостерігається
Екологія – охорона природи СУМА ЕФЕКТИВНИХ ТЕМПЕРАТУР – 1) характеристика теплового режиму за певний, напр, вегетаційний, період, яку дістають додаванням середніх добових т-р повітря за весь цей час; 2) та сама характеристика, одержана шляхом
Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр.,
Екологія – охорона природи ПУСТИЩЕ – тип рослинності з переважанням вічнозелених чагарників та багаторічних трав звичайно за участю мохів або лишайників. Типовими П. є вересовища. Розрізняють також трав’яні П., що виникли на місці суходільних
Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН – процес надходження в організм тварини поживних речовин, необхідних для його норм, життєдіяльності. Є важливою ланкою зв’язку організму з зовн. середовищем. Прир. Ж. т. буває ендогенним, коли поживні
Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ – повне або часткове самовідновлення живих чи біокосних об’єктів унаслідок перебігу природних процесів і (або) з допомогою людини. Безперервний процес В. ценопопуляцій у біоценозах забезпечується розмноженням.
Екологія – охорона природи КРИМСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – прир. заповідник, розташований у Бахчисарайському і Сімферопольському районах, а також на територіях Ялтинської та Алуштинської міськрад. До складу заповідника входить частина акваторії Каркинітської затоки разом з
Екологія – охорона природи СУБУРБАНІЗАЦІЯ – переселення міського населення та перенесення пром. підприємств із центр, частин міст у приміські зони. Інколи це сприяє створенню міст-супутників, міських агломерацій.
Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ – видалення небажаних речовин з поверхні або з об’єму певного об’єкта (атмосфери, води, сировини тощо) або очищення відходів (твердих, рідких чи газоподібних) від шкідливих для середовища домішок.
Екологія – охорона природи ГІДРОБІОС – сукупність організмів, які населяють водойми всієї земної кулі. Вивченням Г. займається гідробіологія.
Екологія – охорона природи ГУАНО – 1) поклади розкладеного в умовах сухого клімату посліду мор. птахів. Цінне азотне і фосфорне добриво; 2) штучно виготовлені туки добрив з відходів рибного та звіробійного промислів.
Екологія – охорона природи ЦІНА ЕНЕРГЕТИЧНА – кількість енергії, яку вкладають для отримання одиниці того чи ін. продукту, в т. ч. і нових кількостей енергії. Поняття Ц. е. стало актуальним у зв’язку з енергет.
Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАНТ – організм, що пристосувався до існування за межами свого ареалу; організм, що проходить акліматизацію.
Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – програми про склад, будову і характер обміну речовин, що входять до складу організму, які спадково передаються від предків і закладені в спадкових структурах організму у вигляді сукупності
Екологія – охорона природи ЖИТЛО – будь-яке місце (споруда або прир. утворення), де тварина чи людина знаходить укриття від несприятливих умов середовища. Розрізняють тимчасове, постійне, перше чи друге (дачне), мобільне, плавуче та ін. Ж.
Екологія – охорона природи ПЛЕЙСТОН – мешканці (ті, що пасивно плавають чи напівзанурені) порівняно тонкого (звичайно до 15 м завглибшки) поверхневого шару води в океані або в континентальній водоймі з особливими умовами середовища, що
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін.
Екологія – охорона природи МОДЕЛЮВАННЯ – метод дослідження складних об’єктів, явищ та процесів шляхом їх спрощеного імітування (натурного, мат., логічного). Грунтується на теорії подібності.
Екологія – охорона природи БЕНТОСТОК – сукупність бентосних форм організмів, що переноситься сильною течією річки.
Екологія – охорона природи УКРАЇНСЬКИЙ СТЕПОВИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – заповідник у Донецькій, Сумській та Запорізькій областях. Утворений в 1961 р. Загальна площа 2756 га. Підпорядкований HAH України. Складається з чотирьох відділень: Хомутівський Степ, Михайлівська
Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАБАРВЛЕНОСТІ ВОДИ, шкала кольорів води – умовні індекси для визначення забарвленості води в прир. чи штучних водоймах шляхом порівняння кольору досліджуваної води з відповідним станд. набором кольорів з градацією
Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем
Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ – прир. угруповання в клімаксовій фазі сукцесії.
Екологія – охорона природи БАБАСУАЛЬ – вторинне угруповання пальмового лісу з Orbignya speciosa в Бразилії.
Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ – ті, що починаються з мертвої орг. речовини (решток організмів або продуктів їх життєдіяльності) і продовжуються безпосередньо редуцентами.
Екологія – охорона природи РЕЦИРКУЛЯЦІЯ – багаторазове повне або часткове повернення потоку газів, рідин чи твердих речовин у технол. процес, установку, апарат тощо. Р. дає змогу регулювати конц. компонентів у сумішах, т-ру в теплообмінних
Екологія – охорона природи КОНГРЕГАЦІЯ – сукупність формацій з домінантами різних видів, але подібних за формою росту та своєю екологією.
Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ – види (частіше більші таксони) тварин і рослин, ареал яких оперізує тропічну зону земної кулі. Для наземних організмів ці ареали перервані величезними просторами океанів, для мор. – суходолом.
Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення.
Екологія – охорона природи ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА, принцип “щільного пакування” – види, об’єднані в угруповання (екосистему), використовують усі можливості для існування, які надає середовище з мін. конкуренцією між собою та макс. біол. продуктивністю
Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ПОВІТРЯНЕ – законодавство в галузі охорони атм. повітря. 3. п. охоплює сукупність правових норм, спрямованих на регулювання відносин у використанні та охороні атм. повітря. 3. п. регулює ці відносини
Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних
Екологія – охорона природи ГІГРОФІЛ(И) – 1) суходільні рослини, що ростуть лише в умовах надлишкового зволоження. До Г. дуже близькі (а часто й належать до них) рослини з цілком або частково зануреними у воду
Екологія – охорона природи ЕФЕКТ ПАРНИКОВИЙ – 1) підвищення т-ри й вологості в теплиці, зумовлене тим, що прозоре накриття добре пропускає сонячні промені всередину, а теплове випромінювання й водяну пару назовні – гірше; 2)
Екологія – охорона природи СМУГА ВІДЧУЖЕННЯ – територія обабіч залізниць (по 50 м) та автошляхів (по 25 м), що використовується за транспортним призначенням і вилучена з ін. землекористування. Тут створюється особливе прир.-антроп. середовище у
Екологія – охорона природи ПАРЦЕЛА – 1) структурна частина горизонтального розчленування фітоценозу (або біогеоценозу), що охоплює всю його товщу і виділяється за густотою населення окремих видів рослин (в основному домінантів) та особливостями мікросередовища; 2)
Екологія – охорона природи ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК “РОЗТОЧЧЯ” – заповідник у Яворівському р-ні Львівської обл., на пасмі Розточчя, у межах лісостепової зони. Оголошений заповідником у 1984 р. Підпорядкований Міністерству освіти і науки України. Складається з
Екологія – охорона природи НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС – див. Прогрес науково-технічний.
Екологія – охорона природи ТУРБУЛЕНЦІЯ (В АТМОСФЕРІ) – не впорядковані й випадкові зміни напряму й швидкості часточок повітря.
Екологія – охорона природи АКВАБІОСФЕРА – водна оболонка Землі, в якій здійснюється життєдіяльність організмів.
Екологія – охорона природи АРХІПЕЛАГ – група о-вів, що лежать на невеликій відстані один від одного, мають здебільшого однакове походження й подібну геол. будову.
Екологія – охорона природи БІОГЕНЕЗ – 1) утворення орг. речовин живими організмами; 2) одна з теорій походження життя на Землі, яка заперечує виникнення живого з неживої матерії, постулює вічне життя і протиставляє живу природу
Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА ПОГОДИ (ВСП) – міжнародна організація, яка координує діяльність усіх зацікавлених країн щодо збирання, обробки та обміну метеорологічною інформацією. ВСП має 3 світові і 26 регіональних центрів, які надають
Екологія – охорона природи ПЕРЕСИХАННЯ РІЧКИ – припинення руслового стоку в засушливий період у результаті інтенсивного витрачання води для госп. потреб, на інфільтрацію та випаровування.
Екологія – охорона природи ГІНОГЕНЕЗ – спосіб розвитку зародка лише з ядра й плазми яйцеклітини. Г. – одна з форм партеногенезу. У прир. умовах Г. виявлено у деяких круглих червів і риб.
Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г.
Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОКРИТТЯ – заповненість поверхні грунту рослинністю при проекції зверху.