Екологія – охорона природи ЗАМОР, придуха (У ВОДОЙМАХ) – масова загибель водяних організмів, спричинена нестачею розчиненого у воді кисню (гіпоксія) або надходженням у воду токс. речовин. Зимові 3., як наслідок гіпоксії, трапляються, коли водойма

Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА – просторово і функціонально єдина група міст чи інших населених пунктів, що є спільною соц.-екон. та екол. системою.

Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕЛІКТОВИЙ – ареал виду, чужорідного сучасним геогр. умовам місцевості. Як правило, має невеликі розміри.

Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВНУТРІШНЬОГО НЕ ПРОТИРІЧЧЯ – у прир. екосистемах діяльність видів, що входять до її складу, спрямована на підтримання цих екосистем як середовища (свого власного). Види в прир. середовищі не можуть

Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ ЗАПОВІДНЕ – природоохоронний об’єкт (гай, озеро, ділянка долини чи узбережжя та ін.), що займає проміжне становище між заповідниками та пам’ятками природи.

Екологія – охорона природи ВОДА АРТЕЗІАНСЬКА – підземна вода, що міститься між водонепроникними шарами у вигляді водяних лінз (озер). Якщо В. а. перебуває під значним гідростатичним тиском, то вона може вибиватися на поверхню або

Екологія – охорона природи АМЕНСАЛІЗМ – форма взаємозв’язку між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність ін., не зазнаючи негативного зворотного впливу. Напр., виявом А. між плісеневими грибами роду Pinicillum та бактеріями є

Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ СУМАРНА – сума прямої сонячної та розсіяної радіації небосхилу, яка надходить на гориз. поверхню. Р. с. – основна прибуткова частина радіац. балансу земної поверхні. Середньорічна Р. с. змінюється від

Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ – тип антроп. ландшафту, який виник Внаслідок нерац. використання прир. ресурсів.

Екологія – охорона природи ЧИННИК КОМПЛЕКСНИЙ – багатобічний вплив, зумовлений структурою, функціями та історією утворення.

Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІОНЕРНЕ – угруповання, що виникає і формується в місцях, де раніше з якихось причин було відсутнє будь-яке життя.

Екологія – охорона природи ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ -1) умови, за яких спостерігається найкраща життєздатність виду (пристосованість до екологічних чинників, здатність до розмноження, переважання в міжвидових взаємовідносинах тощо); 2) динамічно-балансове поєднання компонентів середовища, яке забезпечує в

Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛІНКОЛЬНА – показник, покладений в основу методу маркування та повторного відновлювання, за яким ведуть облік досить рухливих водяних тварин (риби), наземних тварин з широким радіусом активності (ссавці), а також

Екологія – охорона природи ЕКТОПАРАЗИТ – організм, який паразитує на поверхні тіла хазяїна.

Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ – угруповання, виникнення та існування якого підтримується періодичними пожежами, без яких воно замінюється ін. угрупованнями.

Екологія – охорона природи СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – див. Життєзабезпечення (в космічному польоті).

Екологія – охорона природи ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ – кількість води (м3/га), що утримується в даному (звичайно продуктивному) шарі грунту. Обчислюють як добуток маси вологи в шарі грунту на його щільність та потужність,

Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми, техніка тощо; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому

Екологія – охорона природи АЕРОПЛАНКТО( НО)ФІТ – одноклітинний рослинний організм, що літає в повітрі.

Екологія – охорона природи ЛІС РЕКРЕАЦІЙНИЙ – ліс, що використовується для різних видів відпочинку та санаторно-курортного лікування людей.

Екологія – охорона природи ВОДОПРОВІД, водогін – комплекс пристроїв та споруд для транспортування води трубами і забезпечення водопостачання. Розрізняють техн. (пром.) В. і комунальний (побутовий) В.

Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАФ – прилад для авт. реєстрації коливань земної кори під час землетрусів і вибухів.

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ – біол. компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р. б. належать продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для пром-сті й органогенні корисні копалини.

Екологія – охорона природи ЧАГАРНИК, кущ – 1) зарості багаторічних, відносно низькорослих дерев’янистих рослин, у яких немає центрального стовбура (малина, таволга, шелюг, ліщина); 2) багаторічна дерев’яниста рослина, у якої немає головного стовбура або він

Екологія – охорона природи ІНДАЇНГ – тропічний сухий листопадний ліс (диптерокарповий) у Бірмі.

Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ – процес систематичного і цілеспрямованого формування у людини екол. світогляду, що базується на свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні теор. основ і практ. способів охорони природи.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ Основні терміни і поняття: Флуктуації, осциляції, середня і специфічна швидкість росту популяції, коефіцієнт приросту популяції. 11.1. Оцінка стану і перспективи розвитку популяцій Дослідження популяції повинно

Екологія – охорона природи КОНСОРЦІЙНА ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ – див. Форма самоуправління консорційна.

Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ – форма взаємовідносин у фітоценозі, коли особини або популяції впливають одна на одну шляхом конкуренції або алелопатії.

Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 10. ПОТІК ЕНЕРГІЇ ТА ПРОТУКТИВНТСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ 10.2. Потік енергії на тваринницькій фермі У тваринництві також діють певні енергетичні закономірності, згідно яких потенціальна енергія корму, що звільнилась в організмі при розпаді

Екологія – охорона природи ЕФЕМЕРИ – однорічні трав’янисті рослини з дуже коротким життєвим циклом, який завершується утворенням насіння через 3-4 тижні після початку вегетації. Е. характерні для степів і пустель помірних широт. Масовий розвиток

Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст

Екологія – охорона природи НАДРА – верхня частина земної кори, яка охоплює глибину земної поверхні від нижньої межі гумусового шару до межі проникнення техн. засобів людини, в межах якої можливий видобуток корисних копалин. Н.

Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС АГРОПРОМИСЛОВИЙ – сукупність галузей або підприємств сусп. госп-ва, діяльність яких тією чи ін. мірою пов’язана між собою і спрямована на забезпечення потреб населення в с.-г. продукції і продуктах її

Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль).

Екологія – охорона природи ДЕТРИТОФАГ – водяний організм, що харчується детритом, тобто орг. мулом та рештками організмів у водному середовищі. Д. є, напр., деякі багатощетинкові черви, двостулкові молюски.

Екологія – охорона природи ТОРНАДО – амер. назва метео-рол. смерчів, які особливо часто спостерігаються в пд.-сх. частині США. Див. також Смерч.

Екологія – охорона природи БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ – фітогеографія, розділ біогеографії, що вивчає закономірності поширення рослинного світу на Землі.

Екологія – охорона природи СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ – див. Рослинність субальпійська.

Екологія – охорона природи ВИПРІВАННЯ – загибель трав’янистих зимуючих рослин під товстим шаром снігу, який випав на незамерзлий грунт. У цьому разі, як правило, створюється своєрідна волога камера над перезволоженим грунтом з т-рою близько

Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя

Екологія – охорона природи КЛІМАТ ПРИМІЩЕННЯ – мікроклімат у внутрішніх приміщеннях будов. На К. п. впливають: температура (комфортною вважається від +18 до +26 С), вологість повітря (між 35 та 65 %), рух повітря, особливо

Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кількісно виражена здатність ландшафту задовольняти конкретні потреби людини; напр.,рекреаційна Є. л.

Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА – зміни ознак організму (фенотипу), спричинені чинниками умов існування і не пов’язані зі змінами генотипу.

Екологія – охорона природи ПСАМОФІТ – рослина, що має спец. пристосування до життя в пісках (піщаний саксаул, кандим, піщана осока). П. використовують для закріплення пісків.

Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЛІСІВ – стат. натурний облік площі лісів, їхнього якісного складу, ступеня заліснення, запасів деревини, щорічного її приросту, вивчення системи організації ліс. госп-ва, яка тісно пов’язана з експлуатацією та охороною

Екологія – охорона природи ПОРІГ ЗМІН У ПРИРОДІ – сила впливу на прир. систему, що призводить до суттєвих змін у функціонуванні її цілого або в її складових підсистемах та компонентах, що утворюють середовище. Орієнтовно

Екологія – охорона природи АЕРОТЕНК – спец, споруда або резервуар для біол. очищення стічних вод фільтруванням їх крізь крупнозернисті матеріали, які містять аеробні мікроорганізми, або продуванням повітря.

Екологія – охорона природи МОНОБІОНТ – організм, який завжди мешкає в середовищі тільки однієї фази (пов., водної) або в тілі організму (паразити), що мешкає в середовищі однієї фази.