Файолізм – сукупність принципів і правил організації та управління підприємствами, викладених А. Файолем у серії статей на початку XX ст. Як і Тейлор, у своїй теорії Файоль виходить із загальної організації управління і ролі
Монополії і конкуренція – процес діалектичної взаємодії двох рушійних (і водночас гальмівних) сил капіталістичного способу виробництва на вищій стадії його розвитку, який є виявом взаємовпливу і взаємозаперечення законів монополізації та концентрації і супроводжується посиленням
Бідність – спричинена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім’ї, окремих соціальних верств засобів для задоволення мінімальних матеріальних і духовних потреб, тобто для нормального життя та життєдіяльності.
Податок на заробітну плату – податок, який стягує держава із заробітної плати найманих працівників. Впроваджений у розвинених країнах на початку XX ст. у зв’язку з необхідністю отримати кошти на ведення першої світової війни. Однак
Відрахування від прибутку – обов’язкові платежі всіх підприємств, фірм і компаній з валового прибутку. До них належать: сплата податків до державного бюджету і бюджетів місцевих органів управління та самоврядування; відрахування на соціальне страхування; виплата
Зайнятість загальна – участь працездатного населення у виробництві товарів і послуг, участь у роботі органів державної влади та громадських організацій, служба в збройних силах, навчання у навчальних закладах різних видів, ведення домашнього господарства і
Ринок цінних паперів – сукупність економічних відносин між різними суб’єктами ринку (комерційними, інвестиційними банками, фондовими біржами та інституціональними інвесторами – страховими компаніями, пенсійними та інвестиційними фондами) щодо організації та купівлі-продажу акцій, облігацій і спеціальних
Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни – ціни, що складаються на ринку певної продукції у зв’язку з тенденціями попиту, пропозиції, конкуренції. В екстремальних умовах Ц. в. на р. можуть виступати як „ ціна
Організованість систем – здатність систем (в тому числі її структурних елементів) протистояти процесам дезорганізації або підвищенню складності таких систем і розвиватись у напрямі підвищення ефективності організації за допомогою управлінських дій. Основними принципами організації виробництва,
Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е.