Еволюція капіталістичної власності

Related posts:

1. Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
2. Відтворення економічної власності Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами […]...
3. Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
4. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
5. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
6. Власності теорії та концепції Власності теорії та концепції – сукупність основних напрямів, шкіл та поглядів в історії світової економічної думки на сутність власності, її найважливіших форм у процесі еволюції різних економічних систем. У Давньому Єгипті поняття “власність” (джет) спочатку вживалося на означення процесу користування людиною певним предметом. Державну власність вони розглядали як державне надбання, як своєрідне посадове володіння фараона. […]...
7. Критерії класифікації економічної власності Критерії класифікації економічної власності – головні ознаки виокремлення типів, форм і видів власності залежно від їх співвідношення між собою, значення в соціально-економічній структурі суспільства, суб’єктно-об’єктних відносин. Основними К. к. е. в. є: 1) суб’єкти власності; 2) об’єкти власності; 3) сфери суспільного відтворення; 4) інтегральний критерій, який враховує перші три критерії або поєднує суб’єктно-об’єктний підхід та […]...
8. Капіталістичний спосіб виробництва Капіталістичний спосіб виробництва – єдність продуктивних сил (а отже, властивих їм законів і суперечностей) і економічних відносин капіталістичної власності з властивими їм законами і суперечностями в їх діалектичній взаємодії, в результаті якої в процесі тривалої еволюції він переходить від однієї стадії (в т. ч. ступені) до іншої, розвиненішої, і формується прогресивніший спосіб виробництва. Суспільною формою […]...
9. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
10. Капіталізм Капіталізм – економічна система, яка базується на соціально-економічній відчуженості основної маси працівників від більшості об’єктів власності (передусім засобів виробництва), від економічної влади і самого процесу праці й підпорядковує собі інші форми некапіталістичної власності – дрібнотоварну, кооперативну, – формуючи цілісний процес розширеного капіталістичного відтворення. К. зародився в надрах феодалізму в період розпаду його економічної структури, в […]...
11. Стійкість економічної системи Стійкість економічної системи – здатність економічної системи загалом та її окремих підсистем (продуктивних сил, економічної власності, господарського механізму та ін.) до розширеного відтворення в інтересах переважної більшості населення окремої країни, попри зміни зовнішнього середовища. Найбільше С. е. с. залежить від типів і форм економічної власності та господарського механізму, за допомогою якого здійснюється від’ємний зворотний зв’язок […]...
12. Державно-монополістичний капіталізм Державно-монополістичний капіталізм – економічна система на найвищому ступені розвитку капіталістичного способу виробництва, що виникає внаслідок взаємодії монополістичного і державного капіталізму і підпорядкування попередніх форм капіталізму, цілісність якої забезпечується відповідним господарським механізмом. Суспільною формою Д.-м. к. є державно-монополістична власність (головні суб’єкти власності – держава і наймогутніші корпорації), яка виступає якісно новою формою розвитку продуктивних сил, а […]...
13. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
14. Система корпоративної власності Система корпоративної власності – сукупність основних форм і структурних елементів акціонерної власності, визначених за різними критеріями, і взаємодія між ними в межах національних економічних систем. Так, у США виокремлюють закриті (акції одного виду розподіляються серед засновників компанії здебільшого за родинними зв’язками і не котируються на ринку цінних паперів, а чисельність акціонерів не перевищує 300 осіб) […]...
15. Право державної власності Право державної власності – сукупність правових норм, які закріплюють належність об’єктів державної власності певним суб’єктам держави на центральному, регіональному та місцевому рівнях (залежно від типу держави). Державна власність в Україні існує у формах загальнодержавної та власності адміністративно-територіальних одиниць. Об’єктами загальнодержавної власності є земля, оборонні об’єкти, єдина енергетична система та система транспорту загального користування, зв’язку, фінансові […]...
16. Реприватизація Реприватизація – повернення націоналізованих раніше (повною експропріацією або частковим викупом) підприємств, банків та інших об’єктів приватним власникам. Поняття “Р.”, як і поняття “приватизація”, позначає наявність лише двох типів власності в сучасному суспільстві – приватної та державної, що є одним зі стереотипів західної економічної науки. Однак, крім цих типів власності, існує колективний тип у формах акціонерної […]...
17. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
18. Форми власності Форми власності – встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна. Суб’єктами права приватної власності є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські […]...
19. Історична тенденція капіталістичного нагромадження Історична тенденція капіталістичного нагромадження – об’єктивно неминучий процес загибелі капіталістичного способу виробництва, спричинений перетворенням капіталу на гальмо розвитку продуктивних сил внаслідок зростання концентрації та централізації засобів виробництва й усуспільнення виробництва і праці, що супроводжується посиленням могутності та організованості осіб найманої праці. Вперше сутність цієї тенденції обгрунтував К. Маркс. Правильно обгрунтовані К. Марксом та його послідовниками […]...
20. Прав власності теорії Прав власності теорії – висунуті західними вченими концепції власності, які обгрунтовують виконання соціальних функцій приватною власністю (розподіл влади в суспільстві та економіці тощо), обмеження прав приватного власника, їх розсіювання серед дрібних акціонерів, менеджерів, найманих працівників (у разі здійснення ними прав управління підприємством). У західній науковій літературі власність розглядається під кутом зору різних галузей права, зумовлює […]...
21. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
22. Кооперація Кооперація (лат. соореratio – співробітництво) – добровільне об’єднання власності (різних об’єктів і форм) та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності, а також система економічних відносин, які при цьому розвиваються. Об’єднання власності передбачає об’єднання таких її суб’єктів: дрібних товаровиробників, робітників, службовців, споживачів тощо. Об’єктами власності в процесі такого об’єднання є гроші, засоби […]...
23. Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
24. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
25. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
26. Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
27. Устрої економічні Устрої економічні – особливі типи виробничих відносин і форм господарювання, матеріальною основою яких є рівень розвитку продуктивних сил, що разом із суспільною формою підпорядковуються відповідним економічним законам. Основними У. е. у постсоціалістичних країнах є: 1) державний; 2) капіталістичний; 3) колективний трудовий; 4) дрібнотоварний. Дрібнотоварний У. е. представлений індивідуальними (сімейними) господарствами, що базуються на особистій праці […]...
28. Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
29. Державний капітал Державний капітал – специфічна підсистема заснованих на привласненні чужої праці відносин економічної власності, що розвивається в усіх сферах суспільного виробництва між вищими чиновниками державного апарату та вищими менеджерами державних підприємств і установ, з одного боку, і найманими працівниками державного сектора економіки – з іншого. Д. к. можна також розглядати як суспільну форму розвитку державного капіталізму, […]...
30. Суспільний спосіб виробництва Суспільний спосіб виробництва – діалектична взаємодія (взаємозумовленість тощо) продуктивних сил і відносин економічної власності, внаслідок якої продуктивні сили поступово переростають межі окремих типів і форм власності, видозмінюють їх і зазнають водночас активного зворотного впливу. їх взаємодія характеризується особливостями взаємодії форми і змісту (див. Форма і зміст в економічному дослідженні). Сутність С. с. в. розкривається в […]...
31. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
32. Поняття та види власності Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 3. Поняття та види власності. Одним із найважливіших інститу­тів цивільного права є інститут права власності. Висловіть свою думку щодо змісту поняття “власність”. Наведіть при­клади речей, які є вашою особистою власністю або власністю вашої сім”ї. Ознайомтеся з витягом із Цивіль­ного кодексу України й визначте сут­ність права […]...
33. Циклічність виробництва Циклічність виробництва – рух виробництва від моменту порушення рівноваги економічної системи одного рівня до формування якісно нового рівня рівноваги та її порушення. Матеріальною основою порушення такої рівноваги є кризи в межах технологічного способу виробництва, передусім у речових елементах продуктивних сил: в техніці і технології провідних галузей економіки. За критерієм тривалості в економічній літературі розрізняють три […]...
34. Власність трудова Власність трудова – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім’єю чи трудовим колективом. Додатковими критеріями належності власності до трудової (крім невикористання найманої праці), а також розмежування форм трудової та нетрудової власності є привласнення необхідного або додаткового продукту, рівень доходів, який або дає […]...
35. Перехід права власності Перехід права власності – відносини, за допомогою яких право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) переходить від однієї особи до іншої. В цивільному законодавстві визначається момент виникнення права власності у набувача за договором. Згідно із ст. 128 Цив. К. України це право виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено договором або […]...
36. Власність приватна Власність приватна – власність, отримана в процесі привласнення окремою особою, максимум – сім’єю, різних об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Розрізняють В. п., засновану на власній та на чужій праці. До першої належить власність дрібних виробників (ремісників, селян тощо), які не наймають робочої сили, отже, не експлуатують найманої праці. Ця форма власності існує в усіх […]...
37. Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони […]...
38. Форми власності та організаційні типи підприємств Економіка Основні поняття ринкової економіки Форми власності та організаційні типи підприємств Власність – це відносини між людьми стосовно привласнення засобів виробництва та матеріальних благ. Ці відносини реалізуються у правах володіння, користування й розпорядження об’єктами власності. Володіння – фізичне володіння річчю, економічним благом. Це право власника охороняється законом. Законне володіння майном завжди має правову підставу (закон, […]...
39. Економічна незалежність Економічна незалежність – власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е. н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко – економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) […]...
40. Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...