ГДЗ з мови

Морфологічні засоби стилістики § 9. Стилістична роль порядку слів 119.1. Кличе сірійців вдова вождя. 2. Вдова кличе вождя сірійців. 121.1. У давніх документах немає подібного виду терміна. 2. Ми регулярно друкуватимемо за кордоном новини

§ 4. Словосполучення і речення. Стилістичні особливості простих і складних речень 44.1. Національний символ, донецькі краї, батьків дозвіл, простір моря, джерельна вода, вечірні розмови, природна сила, людська постать, поетичне слово, дубове листя, мешканці лісу,

§ 5. Уживання складного речення в тексті 32.2. 1. Звичайна собі Мить. Розпов., неокл., просте, односкл. називне, пошир., повне, неускл. 2. Звичайна Хата З комином. Розпов., неокл., просте, односкл. називне, пошир., повне, неускл. 3.

601.І. Сонце, що встигло зсушити вранішній туман, масляно заблискало на його спітнілому, стомленому, але веселому обличчі (Петро Панч). 2. А вже акація розквітла якраз на дощ, якраз на грім – стоїть прекрасна і пресвітла

801. Вклад: безстроковий, майновий, виграшний, простий, строковий. Внесок: вступний, пайовий. 802. 4. 806. Арніка гірська – багаторічна трав’яниста рослина двадцять – шістдесят сантиметрів заввишки, з приємним запахом. Кореневище коротке, циліндричне, багатоголовкове, червоно-буре, один сантиметр

РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ТЕМА. ІМЕННИК § 28. Загальне поняття про іменник 276. (Хто?): хлопчик, лікар, кіт, мама, горобець, ящірка; (Що?): береза, машина, магазин, стіл, мороз, вітер, школа, тополя. 277. Люди (хто?): Космонавт, банкір,

§ 19. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація 127.І. Е (є) И Ліжечко, батечко, річечка, сонечко, донечка, чаєчка, поневолення, мішечок, книжечка, ложечка, краєчок, озброєння, травичечка, качечка, напруження, перевезення, марево, літечко, діжечка Рушничок,

§ 50. НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Вправа 532 Вправа 533 І. Невільник (слово без не не вживається), негода (слово без не не вживається), недуга (слово без не не вживається), непохитний (слово

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 17. Спільнокореневі слова. Корінь Пояснення Пригадайте! Спільна частина споріднених слів називається коренем. Слова, які мають однаковий корінь, називаються спільнокореневими. Для того, щоб визначити корінь слова, треба дібрати спільнокореневі слова.

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 33. Звертання, його роль, місце в реченні, способи вираження ПОЯСНЕННЯ Звертання – слово чи група слів, що називають того, до кого звернена мова. Поділяють на: – власне звертання – звертання до

Вправа 300 Володимир Свідзинський для Української поезії поет майже унікальний. Його вірші – наскрізь асоціальні, сповнені, якоїсь Таємничої внутрішньої самодостатності без будь-яких Зовнішніх намірів. Ці вірші існують так, як існують дерево, камінь, вода. Вони

РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 14. Слова, протилежні за значенням (антоніми) Пояснення Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Наприклад: далекий – близький, високий – низький. Використання в мовленні антонімів допомагає виразно

§ 29. НАПИСАННЯ НЕ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ Вправа 297 І. 1. Не перескочивши (не з дієприслівниками пишеться окремо) річки, не кажи гоп. 2. Не знаючи (не з дієприслівниками пишеться окремо) броду, не лізь у воду.

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 30. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень Односкладні речення – це такий тип речення, що має підмет або присудок. Односкладні реченця з підметом називаються називними:

Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 16. Лексикологія і фразеологія 231.І. На городі бузина, а в Києві дядько, аж пір’я летить, глуха тетеря, дірка від бублика, ляпати язиком, на вербі груші,

2. На обличчі дівчини скидалась судомна хвилька, коли з гомону завсідників кав’ярні виривалися и долинали окремі вигуки: – Наступний рік. – Досить! – Залучати інвестиції, найсприятливіші часи. – Будь-який випадок, будь-яка перевірка – Наведу

300. 301. 1. Хатонько, хатинко, стежка. 2. Матусенько, матінко, мамочко. 3. Доненько, зоренько, горенько. 4. Русявенький. 5. Дрібнюсіньку. 6. Сонечко, негодонька, доленька. 7. Солодісінькі. 8. Невеличка, перепеличко, голосочок, тонесенький, милесенький. 9. Ніжках, панчішках, квіточки,

ТЕМА 14. УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ Вправа 619 Твір-роздум дискусійного характеру відрізняється від твору-роздуму своєю будовою. Перший має елементи дискусії, під час яких у вступній частині автор висловлення намагається довести або спростувати

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 641. ТуреЧчИна – турЦьКої [турЧ:ина] – [турЕЦ‘койі] НароДИти – нароДжЕння [народТи] – [нарДжен’:я] ПеребіГТи – перебіЖЧики [переб’Гти] – [переб’ішчики] Мати – матіР’ю [мТи] – [мТ’ірйу] СтоГнАти

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 25. Апостроф після префіксів Пояснення Апостроф після префікса ставимо тоді, коли префікс закінчується на твердий приголосний звук, а корінь починається з букв я, ю, є, ї. Наприклад: під’їхали, з’єднувати.

408. І. І II III ДОТла ВЗАємно ЛЕДве СМІло ГЛУхо БЕЗвісти ЗВІдусіль ДЕ-небудь ЗЛІва ДЕ-не-де ХТОзна-куди ЗНАдвору НІКуди ЗВЕрху ВРАнці ДОПізна УДОсвіта НИНі II. “О, земле, велетнів роди!” 410. 1. Вдома і стіни допомагають.

16. II. (2) прикметники: надійніший, багатша; Прислівники: повніше, повнокровніше. 23.II (3) Підвалина — 1. Товста балка, що є основою дерев’яної стіни. 2. перев. мн. Фундамент будови, якого-небудь устаткування і т. ін. 2. перев. мн.,

303. І. Прикм. Дієприкм. ГНИлий НЕДоторканний УЖИтковий ЗДОгадливий КИПучий ЗДРібнений ПОСинілий ЗБУдований ПРОкислий ЗАКипаючий II. “Переконатися пора: зробиш зло – не жди добра”. 305. 1. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному морі

§ 17. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄСЛОВО” Вправа 162 I. Стиль: художній. Тип: розповідь. Тема тексту: тато. Хлопчик про свого тата розповідає з повагою та здивуванням. Вистачило б (с. р.). Зробив би (ч. р.),

Вправа 651 Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. . Вправа 652 Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте, станьте, призьба, різкий, баский, вузький. Вправа 655 О-ди-на? д-цять

109. І. 1. Садок уже одцвівся й густо укрив землю білими пелюстками (Г. Тютюнник). 2. Плачуть і моляться білі троянди (Л. Костенко). 3. У серце впала іскра блаженства, залишивши у ньому назавжди й на

Морфологічні засоби стилістики § 3. Власні й загальні назви 56.1. Генуезький період історії Судака відзначений великими фортифікаційними роботами. 2. Палацовий комплекс Лопухіних на скелястих берегах Росі у Корсунь-Шевченківському має браму у вигляді середньовічного замку.

157. 1. Хоч я без ніг, а біжу прудко, не сплю ні вдень ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю. (Річка) 2. Сиджу на дереві, кругла, як куля, червона, як кров, добра, як

§ 20. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація 237. Петро Гулак-Артемовський, збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, спорткомплекс “Олімпійський”, Бахчисарайський район, сузір’я Велика Ведмедиця, капела бандуристів “Дніпрянка”, станція метро “Хрещатик”,

Вправа 400 1. Не на кожне слово відвіт можна дати, бо закон… 2. Дощ іде на священика, бо вода… 3. Дерево славиться плодами, а людина… 4. Попроси у ледаря води, а він… 5. Загадай

§ 12. Види і типи текстів 155.III. Стиль тексту – публіцистичний, тип – розповідь, жанр – стаття. 156.III. Перед світанком і Степ, і Село, у якому окопалися німці, зовсім притихли. Ані звуку ніде. (Кома

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 28. Стилістичні функції додатка. Активний і пасивний звороти 306. 1. Людині бійся душу Ошукать, бо В цьому схибиш – то уже навіки. 2. Тільки може любов поєднати і Землю, і Небо.

§ 30. Переклад різностильових текстів 246.2. Примітки Миколи Кіндратовича Вороного, висловлені в листі, свідчать про те, що в процесі перекладу потрібно не просто шукати еквіваленти слів оригіналу, а звертати увагу на їхнє семантичне наповнення

§ 40. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКОВИХ СПОЛУЧЕНЬ Вправа 413 І. Безжалісно – без жалю, інколи – час від часу, безконечно – без кінця, самотньо – на самоті, неуважно – без уваги, дивно – на диво, щороку

§ 11. МАЙБУТНІЙ ЧАС Вправа 102 I. Розказувати – розказуватиму, буду розказувати (недок. в.). Обточувати – обточуватиму, буду обточувати (недок. в.). Ростити – роститиму, буду ростити (недок. в.). Визначати – визначатиму-буду визначати (недок. в.).

§ 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В.

Мова і мовлення 1. Слово, людьми, робота, місто, село, погоду, турботи. 2. Але діти не могли відповісти ханові. Ніхто з них не вмів розмовляти, бо їх не навчали жодній із мов. 3. Обов’язковою, сім’я

450. 1. З гори вскач, а під гору хоч плач. 2. Хоч дивиться на людей згори, та мало бачить. 3. Говори до гори, а гора – горою. 4. Не дери ніс догори, бо перечепишся

§ 13. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ. ДІЄСЛОВА ДІЙСНОГО ТА УМОВНОГО СПОСОБІВ Вправа 121 Дієслова дійсного способу Дієслова умовного способу Дієслова наказового способу Скочується, організовується, даруватимуть, освітлюється, вносить, дарували Понесли б, остудила б, відчинив би, днювали б,

200. 1. О, той гаман бере в солодкий бран усе, що добувалось у двобою: і честь, і славу, Купно з Булавою, і “патріотів” одяга в Жупан з чужого Краму на чужім закрою (перша кома

115. І. Самоідентифікація – 1. Визначення самим громадянином своєї національної приналежності. 2. Соціально-психологічний процес, що являє собою усвідомлення соціальною групою своєї тотожності (єдності усіх членів на основі будь-яких ознак), а окремим індивідом – своєї

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 32. Особливості вживання в мовленні ускладнених і неускладнених простих речень Прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. дієсл. дієсл. 355. 1. Рожеві, зелені, голубі, оранжеві, білі кольори Заливали світ і П’янили Дієсл. Свідомість.

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ФОНЕТИКИ, ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, СЛОВОТВОРУ, ГРАМАТИКИ, СТИЛІСТИКИ ТА ПРАВОПИСУ § 10. Стилістичні засоби морфології 142. Слова, що надають текстові урочистості: Воскресіння (ім.), Великодня (ім.). Вражено (присл.), Всенародним (прикм.), Диво

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК 450. Україна – [у|кра|й’і’|на]; У – [У] – ненаголошений гол. – “у”; К – [к] – глухий твердий пригол. – “ка”; Р – [р]’-дзвінкий твердий пригол.- “ер”; А – [а]

653. 1. Їй-богу, не чую і не кричіть. 2. Ах, яка кругом краса! 3. Гай-гай, куди поділась моя радість. 4. “Гу-гу-гу-у!” – застогнав пугач серед лісу. 5. Та ось із – за темних вільх

§ 46. СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ ТА ПІДРЯДНОСТІ Вправа 482 Єднальні Протиставні Розділові Зіставні І Але, а Та, чи, то…то (повторюваний) А II. У 1, 3, 4, 5, 7 та 8 реченнях сполучники з’єднують частини складного

§ 21. ТВОРЕННЯ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 210 I. Зібрати – зібраний, подолати – подоланий, обстругати – обструганий, атакувати – атакований, зупинити – зупинений, загородити – загороджений, розщепити – розщеплений, обставити – обставлений, захистити –

7. ІІІ І коха Нн Я має пори року, Має вихідні й Св Яткові дні, То воно дає гіркі уроки, То майне прощал Ь Но вдалині. (коми між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком і

МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні Важлива іншомовні – Найтісніших українська Продуктивний європейський Найдавніших культурний

606. І. І II ЗВЕрнувся теж; ТІСно, зате не холодно; ВДАв, неначе б не почув; КЛИч, щоб разом іти; ВИХодь, таж дощ перестав; СХОтів теж піти; ТОЖ приходь; ОГЛянувся проте; МОВби випадково УСІ за