Інформаційне суспільство

Related posts:

1. Що означає термін “інформаційне суспільство”? 75 Що означає термін “інформаційне суспільство”? Наприкінці XX ст. у розвинених західних країнах сформувався, а в країнах, що з різних причин відстають від Заходу, формується нині якісно новий суспільний організм, в основу якого покладено раціональне використання інформації та інформаційних технологій на всіх напрямах індивідуально-суспільного розвитку. Цей організм, що вдосконалюється надзвичайно швидко, дістав назву “інформаційне суспільство”. […]...
2. Інформаційне суспільство Політологічний словник Інформаційне суспільство (від лат. information society) – своєрідний суспільний організм, що формується нині в багатьох розвинених країнах і в основі якого лежить раціональне використання інформатики та інформації в усіх основних сферах життя. За усіх позитивів, особливо для країн, які за рахунок інтенсивного розвитку і використання інформації фактично вступили у так звану інформаційну еру, […]...
3. Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
4. Суспільство Суспільство – система суспільних відносин і зв’язків між окремими індивідами, трудовими колективами, соціальними верствами і групами та іншими суб’єктами, що виникають і розвиваються в процесі їх життєдіяльності і підпорядковуються особливим законам функціонування та розвитку. Матеріальною основою розвитку С. є технологічний спосіб виробництва, передусім розвиток системи продуктивних сил. З урахуванням вимог принципу історизму конкретизацією поняття С. […]...
5. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
6. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
7. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
8. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
9. Економіка інформаційна Економіка інформаційна – найрозвиненіший тип економіки, що розглядається з боку речового змісту (отже, не враховує тип суспільної форми), яка виникає на основі інформаційної революції і базується на інформаційній технології, якісно нового типу основної продуктивної сили, автоматизації усіх сфер і галузей економіки та кардинальних змін в інших елементах технологічного способу виробництва. Поняття Е. і. запровадив у […]...
10. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
11. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
12. Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
13. Типи економічних зв’язків Типи економічних зв’язків – основні типи зв’язків у межах національної економічної системи, які виділяють залежно від структури цієї системи. До них належать: 1) техніко-природничі зв’язки і відносини, які відображають ставлення людини до природи в процесі праці, перетворення речовини природи відповідно до потреб та інтересів людини; 2) техніко-економічні зв’язки, що характеризують взаємодію речових факторів виробництва між […]...
14. Обгрунтуйте основні ідеї праці Дж. Гелбрейта “Нове індустріальне суспільство” Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Обгрунтуйте основні ідеї праці Дж. Гелбрейта “Нове індустріальне суспільство” Базовою теорією “постіндустріального суспільства” стала концепція Гелбрейта, викладена ним у праці “Нове індустріальне суспільство” (1961 р.). Тут Гелбрейт доводив, що застосування сучасних технологій веде до переродження “індустріального суспільства”. У ринковій економіці виникають дві різні системи – “планова” і “ринкова”. До першої американський […]...
15. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
16. Постіндустріальне суспільство Постіндустріальне суспільство – концепція західних науковців, у якій вони намагаються обгрунтувати появу нового суспільства, що приходить на зміну індустріальному. її розробляють американські соціологи Д. Белл, Г. Кан та ін. і некритично сприймає низка вітчизняних учених. Згідно з цією концепцією, основою поділу суспільного розвитку людства на аграрну, індустріальну та постіндустріальну стадії є переважно рівень розвитку техніки […]...
17. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
18. Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
19. Громадянське суспільство Державне управління Громадянське суспільство. Поняття, що вживається для позначення всієї сукупності існуючих у суспільстві відносин, які не є державно-політичними, тобто для позначення такого аспекту життєдіяльності суспільства та окремих індивідів, який перебуває поза сферою впливу держави, за межами її директивного регулювання й регламентації. Серед основних ознак громадянського суспільства можна навести такі: визнання як головної цінності суспільства […]...
20. Фінанси підприємств Фінанси підприємств – відносини економічної власності між суб’єктами господарювання та всередині підприємств з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів (доходів і фондів) у процесі їх (підприємств) діяльності у всіх сферах суспільного відтворення. Речовим змістом цих відносин є найліквідніша і найдинамічніша форма власності – гроші. Такі відносини економічної власності у межах підприємств формуються і розвиваються […]...
21. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
22. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
23. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
24. Закони розвитку людини соціальної Закони розвитку людини соціальної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між всебічно розвиненою людиною економічною і соціальними відносинами, передусім у передових країнах світу, внаслідок взаємодії яких відбувається трансформація людини економічної в соціальну – систему соціальних відносин, тобто людину – політика (шляхом активної участі в політичних партіях, громадських організаціях та ін.), працівника нового типу, людину […]...
25. Реструктуризація національної економіки Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає […]...
26. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
27. Регіональні міжнародні економічні угоди Регіональні міжнародні економічні угоди – міжнародні договори між двома або більше країнами певного регіону з метою регулювання планомірного розвитку продуктивних сил, міжнародного поділу праці в межах регіону та вдосконалення на цій основі відносин економічної власності. В межах міжнародних техніко-економічних відносин в Р. м. е. у. йдеться, зокрема, про поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва, раціоналізації […]...
28. Зміст, завдання, напрямки, інформаційне забезпечення аналізу собівартості продукції ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 5. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО 5.1. Зміст, завдання, напрямки, інформаційне забезпечення аналізу собівартості продукції В системі показників, які характеризують ефективність виробництва і посилення його інтенсифікації, одне із провідних місць належить собівартості продукції. Собівартість є вартісна категорія, яка в грошовій формі відображає витрати підприємства на виробництво і […]...
29. Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
30. Організація економічного аналізу та інформаційне забезпечення ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 2.3. Організація економічного аналізу та його Інформаційне забезпечення Успішне вирішення задач економічного аналізу потребує чіткої організації проведення аналітичної роботи. У відповідності зі змістом економічного аналізу організацію аналітичної роботи можна звести до таких основних положень: – розробка програми повного, комплексного, системного аналізу діяльності підприємства […]...
31. Управління акціонерною власністю Управління акціонерною власністю – комплекс цілей, засобів і важелів їх досягнення, що реалізуються шляхом цілеспрямованого впливу власників і менеджерів (передусім вищих) на розвиток об’єктів акціонерної власності, а також відносин між різними суб’єктами з приводу їх привласнення у різних сферах суспільного відтворення з метою отримання максимальних прибутків і дивідендів. Щодо об’єктів акціонерної власності, то управління ними […]...
32. Людина суспільна Людина суспільна – процес формування і розвиток сучасної людини у всіх сферах суспільного життя (права, політики, культури та ін.) і передусім – відносин економічної власності в поєднанні з прогресом її природної сторони. Такий розвиток Л. е. щільно пов’язаний передусім з удосконаленням власності, якщо йдеться про власність як соціологічну категорію (див. Власність). Так, політичний аспект власності, […]...
33. Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
34. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
35. Інтернаціоналізація виробництва Інтернаціоналізація виробництва – розвиток міжнародних економічних зв’язків і відносин між суб’єктами підприємницької діяльності в процесі переростання продуктивними силами меж національної економіки і формування інтернаціонального процесу безпосереднього виробництва. В широкому значенні І. в. означає інтернаціоналізацію процесу праці, а отже, продуктивних сил, з одного боку, і відносин економічної власності, з іншого, а також інших підсистем економічних відносин. […]...
36. Внутрішній ринок Внутрішній ринок – система національних економічних відносин, які виникають між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг та інших об’єктів власності у процесі купівлі-продажу товарів і послуг. У цій системі розрізняють організаційно-економічні відносини (включають вивчення ринку, вивчення досвіду торгівлі та ін), своєрідні техніко – економічні відносини (наявість спеціалізованих ринків в окремих регіонах країни, спеціалізованих товарних […]...
37. Суспільство відкрите Суспільство відкрите – форма соціальної організації, за якої окремі індивіди та колективи людей активним впливом на соціальний порядок прагнуть реалізувати особисті й колективні інтереси та раціонально поєднати їх із суспільними за переважання суспільних. Концепцію С. в. обгрунтував К. Поппер. Він стверджував, що основним виміром і цінністю такого суспільства є людина, її свобода і незалежність, назвав […]...
38. Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, отриманих від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу. Питання управління, організації економічної діяльності вирішуються колективно К. в. притаманний демократизм, ініціатива та особиста зацікавленість співвласників. Вона особливо ефективна у сферах економіки з відносно невисоким […]...
39. Рівень економічного розвитку Рівень економічного розвитку – узагальнене економічне поняття, яке характеризує ступінь розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму і виражається у показниках національного доходу (або ВВП) на душу населення, в ефективності виробництва, у глибині суспільного поділу праці та в інших макроекономічних показниках. Р. е. р. – одна з конкретних форм економічного […]...
40. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...