ІСТОРІЯ ВІДКРИТТІВ І ДОСЛІДЖЕНЬ ОКРЕМИХ РЕГІОНІВ ЄВРАЗІЇ
УРОК 50. ІСТОРІЯ ВІДКРИТТІВ І ДОСЛІДЖЕНЬ ОКРЕМИХ РЕГІОНІВ ЄВРАЗІЇ
Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання про історію відкриттів та досліджень окремих регіонів материка, видатних дослідників та мандрівників; вдосконалювати практичні уміння характеризувати історію досліджень материка, виділяти етапи досліджень; розвивати уміння працювати з додатковою літературою, відбирати головне, висловлювати свою думку.
Обладнання: фізична карта Євразії, портрети дослідників, ілюстративні (відео)матеріали природи материка, енциклопедії,
Основні поняття: подорож, експедиція.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Географічна розминка
Учитель показує на карті географічні об’єкти, що характеризують географічне положення материка.
2. Закінчіть речення
– Велика частина Євразії розташована в… та. півкулях.
– Найближче до Євразії розташовані материки:…
– Євразію омивають океани:…
– Найбільш розчленована берегова лінія материка на:…
– На півдні Євразії розташовані найбільші півострови:…
3.
– Пригадайте, які держави існували на території Євразії за давніх часів.
– Яких мандрівників та дослідників Євразії ви знаєте з курсу географії 6 класу?
– Які райони Євразії досліджували представники давніх народів? Чому обмін накопиченими географічними знаннями між різними державними утвореннями був утруднений?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Дослідники й мандрівники, долаючи безліч небезпек і негод, труднощів і випробувань, поповнювали, говорячи сучасною мовою, “базу даних” нашого материка. Імена багатьох першовідкривачів увічнені на географічних картах. Написано безліч наукових праць, складено величезну кількість карт. На службі сучасних картографів тепер космічні дослідження. Незважаючи на це, окремі райони нашого величезного материка залишаються недостатньо вивченими. Давайте більше дізнаємося про видатних особистостей, які своєю працею поповнювали скарбницю знань про наш материк.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Розширення географічних знань про Євразію за античних часів і доби Середньовіччя Виступи учнів з повідомленнями
Греки й фінікіяни залишили перші записи про нові відкриті землі. Греки добре орієнтувалися в Середземномор’ї, плавали вздовж берегів Чорного моря, відкрили гирло Дунаю, Дністра, Дніпра, де створювали свої колонії. Батько історії – Геродот, автор творів у 9 томах. У праці “Скіфія” він дав детальний опис природи та населення українського Подністров’я.
Військові походи Олександра Македонського.
У середні віки географічні знання про материк поповнювалися завдяки походам вікінгів, поморів, хрестовим походам християн-місіонерів у Палестину.
2. Дослідження європейців у Центральній і Східній Азії
Подорожі італійця Марко Поло (1271-1295 рр.) збагатили відомості про Індію, Китай, Індійський океан. Португальський мореплавець Васко да Гама в 1497-1499 рр. вперше проклав морський шлях з Європи в Індію. Арабський вчений і мандрівник Ібн Баттута на початку XIV ст. здійснив подорожі до Туреччини, на Балканський півострів, побував на півдні України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії, Китаї.
У 1618-1619 рр. сибірський козак І. Петлін побував у Монголії й Китаї, позначив маршрут на карті, а побачене виклав у книзі, перекладеній англійською, французькою та іншими мовами. У 1856-1857 рр. П. Семенов здійснив подорож на Тянь-Шань. Він зібрав колекції 1700 видів рослин, зразки 300 видів гірських порід. П. Семенов описав висотну поясність Тянь-Шаню, вивчив 23 гірських перевали, установив висоту снігової лінії, відкрив сучасне гірське заледеніння, досліджував озеро Іссик-Куль, витоки річки Сирдар’ї.
М. Пржевальський досліджував верхів’я великих річок Хуанхе та Янцзи, наніс на карту північні окраїни Тибету, провів серйозні кліматичні спостереження території, зібрав багатющу ботанічну та зоологічну колекції, розгадав таємницю озера Лобнор. Академік В. Обручев пройшов Сибір і Середню Азію, Крим і Кавказ, Північний Китай і Центральну Азію. Дослідженнями природи Центральної Азії займалися також О. Воєйков, П. Козлов, М. Вавилов, Г. Єфремов, Е. Мурзаєв.
3. Вивчення північних районів Азії, Сибіру, Далекого Сходу
Найбільший внесок у дослідження північних областей Азії, куди раніше не проникали європейці, зробили російські землепрохідці. У 1594 р. В. Баренц досяг острова Нова Земля; С. Дежньов проплив уздовж північних узбереж, досліджував долини річок Лєна, Колима та Індигірка, відкрив протоку між Азією та Америкою (1633-1650 рр.). У 1697-1699 рр. сибірський козак В. Атласов подорожував Камчаткою, досяг Північних Курильських островів, склав опис відкритих земель.
I та ІІ Камчатські експедиції.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Завдання
Знайдіть на карті Євразії географічні назви, пов’язані з іменами першовідкривачів і дослідників.
2. Запитання
– Які райони Євразії досліджували представники давніх народів? Чому за давніх часів обмін накопиченими географічними знаннями між різними державами був утруднений?
– Які події Середньовіччя сприяли розширенню географічних знань про материк?
– Які вчені зробили найважливіші відкриття в Центральній Азії?
– Яке значення для розвитку географічної науки мали відкриття землепрохідців, Камчатських експедицій?
– Із якими відомими мандрівниками ви хотіли б здійснити уявну подорож? Чим зацікавили вас їхні відкриття?
– Чому в Євразії й у наші дні є маловивчені райони?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
– Опрацювати параграф…
– Використовуючи карти атласа, нанести на контурну карту маршрути найважливіших досліджень Євразії.
– Використовуючи текст параграфа, виконати хронологічну послідовність розвитку географічних знань про Євразію.
– Скласти кросворд з теми “Дослідження Євразії в різні часи”.