Категорія родів дії – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА
ДІЄСЛОВО
6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА
Категорія родів дії
Роди дії – підпорядковані категорії аспектуальності пари дієслів, одне з яких характеризується якимось додатковим семантичним значенням: повторюваності, розподільності, однократності і под. Обидва компоненти або частіше один із них є одновидовим – доконаного або недоконаного виду.
Роди дії розвивалися паралельно з категорією виду. Деякі з них (односпрямованість/різноспрямованість: бігти – бігати, вести – водити, везти – возити, їхати – їздити) належать
Уперше наявність родів дії (нім. Aktionsarten) у видовій системі слов’янських мов засвідчив 3. Агрелль у праці “Видові відмінності і творення родів дії у польських дієсловах” (Лунд, 1908). Учення про роди дії було розвинуте в працях польських (Е. Кошмідєр), чеських (І. Нємець), російських (Ю. Маслов, О. Бондарко, Л. Буланін) учених. Родам дії як окремій граматичній категорії в рамках аспектуальності присвячено окремий розділ в “Украинской грамматике” (К., 1986).
Аспектуальні
Кількість родів дієслівної дії, частота їх уживання в мовленні становлять специфіку дієслівної системи кожної слов’янської мови. Так, ітеративні дієслова доконаного виду (попоходити, попоносити) властиві тільки українській мові, ітеративні дієслова недоконаного виду – російській (стилістично обмежені утворення типу хаживать, говаривать, нашивать) та чеській (chodivat, chodivavat) мовам, дистрибутивні дієслова доконаного виду з двома префіксами частіше або рідше вживаються у всіх слов’янських мовах, однак найбільшого поширення ці утворення набули в польській та українській мовах.
В українській мові нараховують до 20 родів дії. За своєю семантикою вони поділяються на результативні, фазові, кількісні і ступеня інтенсивності. Ці значення універсальні, однак у кожній із мов на їх основі утворюються специфічні для них РДД.
Слід розрізняти результативні дієслова і результативні РДД. Результативні дієслова виражають результат, ускладнений або не ускладнений різними обставинами. Так, у дієслові доконаного виду прочитати наявний результат не ускладненого додатковими семами дієслова недоконаного виду читати. У дієслівних парах їхати – в’їхати (в село), летіти – злетіти (вгору), робити – переробити (вправу) другий компонент виражає результативну дію, ускладнену різними обставинами: вказівкою на рух усередину певного об’єкта, на рух угору, на повторне виконання дії. Ця додаткова сема зберігається й тоді, коли від доконаного дієслова утворюється його пара недоконаного виду: в’їхати – в’їжджати (в село), злетіти – злітати (вгору), переробити – переробляти (вправу). На відміну від результативного дієслова, результативний РДД – це обов’язково група одновидових дієслів, об’єднаних спільним для всіх них семантичним компонентом.
До результативних родів дії належать одновидові дієслова доконаного виду з префіксами ви – (виходити довідку, квитанцію і под.), префіксом до – і постфіксом – ся (вистоятися d черзі за чимось); Ця ж структура властива результативно-негативному родові дії, суть якого в тому, що результат якоїсь дії передбачає негативні наслідки для її виконавця (Ну ти ж і добігаєшся!).
Слід звернути увагу на те, що дієслова з префіксом ви – (до речі, завжди наголошеним) означають дію, яка досягає результату внаслідок неодноразового, настирливого повторення або довгого тривання, напр.: “Із самого ранку товчусь, обід зварила, заполочі вибігала” (Ю. Яновський); “Ми довго блукали по заводу, вилазили по всіх закутках” (Л. Смілянський); “Багато довелося пережити й вистраждати Доростолу від імператорів римських” (С. Скляренко). Друга модель – дієслова з префіксом до – і постфіксом – ся – усталилася переважно з негативною семантикою – “пошкодити собі внаслідок настирного виконання якоїсь дії”, напр.: ” – Дядьку! це ви дохазяйнувались до того, що в вас в оселі нема ні собаки, ні кішки…- сказала Секлета” (І. Нечуй-Левицький); “-Ходи, ходи… Ти доходишся… взнає батько, він на тобі три шкури спустить” (О. Ковінька). Значення “шляхом довгого тривання дії дійти до її результату” теж властиве цій моделі, напр.: “Хлопці не могли його догукатися” (І. Микитенко); “Додумались вони, що із такого дива Не буде пива” (Л. Глібов). Проте з цим значенням вона не стійка: рід дії може втрачатися, від дієслова доконаного виду може (хоч і не завжди) утворюватися дієслово недоконаного виду, напр.: “З його бесіди додумувалась я, що він демократ” (Н. Кобринська).
Фазові роди дії вказують на різні етапи виконання дії, зокрема на її початок (побігти, полетіти; зашуміти, загомоніти, забігати), на інтенсивність розгортання дії (розхворітися, розахкатися; збунтуватися, заєрепенитися), на її частковість, обмеженість у часі (помарити, помислити, помріяти) або, навпаки, на часову визначеність, що потребує введення у певні межі (промріяти цілий день, промарити весь тиждень), на кінець дії, що є наслідком її повної вичерпаності (відблискати, відгриміти, відбриніти).
Усі фазові дієслова, як видно з прикладів, доконаного виду.
Рід дієслівної дії з префіксом по-/пі-, що приєднується до односпрямованих дієслів руху (побігти, піти, поплисти/ попливти, поповзти, повезти, повести, покотити, понести і под.), вказують на те, що дія розпочалася і триває. Кожне з цих префіксальних дієслів не має пари недоконаного виду, оскільки безпрефіксні дієслова не містять семи початку дії. Різниця між видовою парою, скажімо, типу читав – прочитав і парою типу ніс – поніс у тому, що в першій із них значення доконаного виду вказує на завершеність процесу (чигав і нарешті прочитав), а в другій, навпаки, значення доконаного виду пов’язане з відліком процесу від певної точки (покіс щось і, може, ще й досі несе). Напр.: “От вони сіли і поїхали. День їдуть, другий” (укр. казка); “І пішов гудець в дорогу. Йде він три дні і три ночі, На четвертий день приходить в місто Київ опівночі” (М. Вороний).
На початок дії вказують і дієслова з префіксом за-, що приєднується до безпрефіксних дієслів зі значенням різноспрямованого руху (забігати, заходити, заметушитися, затрястися і под.), звучання (зашарудіти, зашуміти, загримотіти, заляскотіти і под.), вияву якісної ознаки (заблищати, засиніти – засинітися, зачервоніти – зачервонітися, зазеленіти – зазеленітися та ін.). Як і попередній РДД, ці дієслова вказують на відлік дії від певного моменту без зазначення, що вона завершилася (забігав і продовжує бігати, зашарудів і продовжує шарудіти). Значення початку вияву якісної ознаки представлене двома синонімічними моделями: без постфікса – ся і з постфіксом – ся. Напр.: “По непривітній хаті розлився рожевий світ; сірі стіни загорілися, двері зажовтіли” (Панас Мирний) – “Широкі підмоклі луки аж до… гір зажовтілися корчами лоташу” (І. Франко) .
Інтенсивність розгортання дії передається двома моделями: роз-+дієслово недок. виду+-ся і з-/с – + дієслово не – док. виду +-ся. За першою моделлю утворюються починально-підсилювальні дієслова, що виражають інтенсивне розгортання процесу або дії, що почалися (розахкатися, розгорітися, розговоритися і под.), напр.: “На заході, на вишневому камені… розпалахкотівся вогонь” (С. Васильченко); “Розбалакались вони, Іванко і спитав у неї, чи дужий на силу її володар” (укр. казка): “Гануш розфантазувався й в кінець всього заспівав баладу Шуберта “Лісовий цар” (І. Нечуй-Левицький). За другою моделлю утворюються починально-результативні дієслова, що вказують на раптовий початок дії або стану (збунтуватися, збурунитися, заєрепенитися і под.), напр.: ” – Нема дурних,- відразу збунтувалася Мариня,- хай іде хтось сміливіший, бо я більше до Кремера не піду!” (І. Вільде); “Поставили Васю до машини, і раптом звеличився хлопець” (М. Волошин). Цей рід дієслівної дії ще не остаточно виділився з категорії виду, оскільки окремим дієсловам, утвореним за цією моделлю, можуть відповідати і форми недоконаного виду, пор.: “Мина Минович… замашно сів у м’яке крісло, аж пилюга звихрилась” (Є. Кравченко) – “А над радгоспним степом тим часом звихрюється клубочком курява” (О. Гончар).
Близьким до значення родів дії з семантикою її активного початку є синонімічні сполуки типу давай + інфінітив, ну + інфінітив, напр.: “Лисичка тоді давай його (Вовка) лаять! Лаяла-лаяла та й каже…” (укр. казка); “Коли це де не взялася пожарна з того і з другого боку улиці і ну з двох труб кропити людей” (Панас Мирний).
Від дієслів, що передають процеси мислення, почуття, говоріння, за допомогою префікса по – утворюється РДД, який можна назвати неозначено-тривалим. Ця назва промовляє за те, що означувані такими дієсловами процеси можуть супроводжуватись обставинами типу трохи, якийсь час і т. ін. (помарити, помріяти, помислити, помилуватися, потерпіти, побалакати і под.), напр.: “-Трошки потерпимо нужду, та будемо робити, старатись та господарювати” (Г. Квітка-Основ’яненко); “Помордувався, помарудився дідусь біля машини, і вона ожила: запчихала, загула, затремтіла…” (М. Стельмах); “Товсті, лисі й мордаті, вони скидалися на звичайних хлопчаків, що вирішили трохи подуріти” (Ю. Винничук).
РДД, яким передається значення певної тривалості, утворюється від тих же дієслів за допомогою префікса про – (промарити, промріяти, промислити, промилуватися, протерпіти, пробалакати і под.).
Дія, означувана цими дієсловами, може тривати годину, день, тиждень і под,, тобто вона введена в певні часові рамки. Напр.: “Дядя Мокійчук без поранень провоював першу світову і громадянську війну” (Л. Первомайський); “Улас… був зарахований на історичний факультет. Провчився два курси, а на третьому змушений був припинити навчання” (Г. Тютюнник); “Про-наймитувавиш півжиття по маєтках румунських землевласників, він ще й досі не цілком звикся із своїм становищем” (О. Гончар).
До фазових РДД слід, безперечно, віднести й дієслова, якими передається повна вичерпаність дії, пов’язаної переважно зі слуховими і зоровими сприйняттями; формальним показником у цьому РДД виступає префікс від-/од – (відгриміти, відблискати, відбриніти, відбрязкотіти, відбухати, відгусти і под.), напр.: “Пісня скоро одбриніла, завмерла” (П. Козланюк); “На Рибальській теж співали вже тільки солов’ї: весільні пісні давно відбриніли” (Ю. Смолич); “Відгриміла, відблискало, і тільки зосталась темрява. і лив, лив дощ” (О. Гончар).
Кількісні роди дії поділяються на ті, що виражають кількість вияву самої дії (однократність чи, навпаки, підкреслену багатократність), і ті, що підкреслюють участь у виконанні дії багатьох суб’єктів або її спрямованість на певну кількість об’єктів. Якщо результативні і фазові дієслова представлені РДД тільки доконаного виду, то серед кількісних є й роди дії, що об’єднують дієслова лише недоконаного виду.
Найдавнішим РДД, представленим ще в праслов’янській мові в період зародження категорії виду, є дієслова різноспрямованого руху, що протиставляються недоконаним дієсловам односпрямованого руху (бігати – бігти, їздити – їхати, ходити – іти, лазити – лізти, носити – нести, повзати – повзти, плавати – плисти/пливти, возити – везти). Коло цих дієслів обмежене, але вони належать до активно вживаних лексем. Напр.: “Маленьке хлоп’я по цілих днях бігало пополю” (М. Коцюбинський) – “Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею” (Леся Українка); “За те вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал” (І. Котляревський) – “Позбирай у віз рибу та вези у місто на продаж,- промовив отаман до жінки” (І. Нечуй-Левицький).
Дієслова недоконаного виду об’єднує також РДД, що позначає тривалі переривчасті дії. Вони утворюються практично від усіх дієслів недоконаного виду (крім тих, що мають односкладовий корінь з кінцевою голосною, префіксальних дієслів, а також деяких семантичних груп, зокрема односпрямованих дієслів руху, дієслів із семантикою розвитку ознаки, запозичених дієслів – термінів) за допомогою префікса по – з одночасною заміною суфікса – а – суфіксом – ува-, суфіксів – и-, – і – суфіксами – а – та – ува-: стук-а – ти – по-стук-ува-ти, блиск-а-ти-по-блиск-ува-ти, пис-а – ти – по-пис-ува-ти, гляд-і-ти – по-гляд-а-ти, ход-и-ти – по-ходж-а-ти, див-и-тися – по-дивл-а-тися і под. Як свідчать наведені приклади, при творенні дієслів із суфіксом – у – основи – и-/ – відбуваються ті ж морфонологічні зміни, що й при утворенні форми 1-ї особи однини теперішнього часу: робл-у – по-робл’-а-ти, ходж-у – по-ходж-а-ти. Напр.: “Отак вона вишивала, У віконце поглядала, Чи не ревуть круторогі, Чи не йде чумак з дороги” (Т. Шевченко); “Олені сонно погойдували розкішними головами, дожидаючи санної доріжки” (О. Ільченко).
Решта кількісних РДД – це групи дієслів доконаного виду.
Найчисленніші серед них – однократні дієслова, що передають разовий вияв дії, здебільшого нетривалої; формальним показником у цьому РДД виступає суфікс – ну – (блиснути, війнути, грюкнути, стукнути і т, ін.), капр.: “Софія ще раз дивиться в дзеркало, очиці блиснули вогнем утіхи” (Леся Українка); “Він миттю плигнув з печі на піл” (Панас Мирний). Інтенсивність дії як додаткову ознаку раптовості передає суфікс – ону-: стуконути, грюконути (раптово і з силою), напр.: “Аж ось ударили в дзвін. Зично та гучно гуконув він на всю околицю, оповіщаючи людям про свято…” (Панас Мирний).
Оригінальним українським утворенням є багатократні (ітеративні) дієслова, що виражають значення виконуваної з напруженням і повторюваної дії. Цей РДД утворюється за допомогою префікса попо-, тобто редуплікованого префікса по – (попоходити, попотягати, поповодити і под.), напр.: “Як вигнала мене свекруха… що я попотужила” (Ганна Барвінок); “Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє” (О. Ковінька); “Бідолаха попокланявся, задкуючи до фургона, просто не вірив, що його відпускають” (О. Гончар).
Розподільні (дистрибутивні) дієслова позначають або дії, виконувані багатьма суб’єктами (всі люди повиходили з хати), або дії, поширювані на численні однорідні об’єкти (з кімнати повиносили стільці). Перші утворюються від неперехідних дієслів, другі – від перехідних.
Українська мова знає три способи утворення дистрибутивних дієслів:
1) за допомогою префікса по-, приєднуваного до префіксальних дієслів недоконаного виду (виходити – повиходити, насипати-понасипати); дистрибутивне значення префікс поможе виражати і в поєднанні з безпрефіксними дієсловами, але тільки в супроводі інших слів, що сприяють виявленню цього значення. Напр.: “Чоловіки поздіймали дошки й повиносили в повітку” (І. Нечуй-Левицький); “Шибки позабивали диктом та дошками” (Ю. Збанацький); “Минали роки, росли діти. Одні повиходили заміж, інші поженилися” (Г. Тютюнник); “- Геть,- кричить,- чортова кацапня з наших українських тюрем! Чого поналазили сюди” (В. Винниченко);
2) за допомогою префікса пере-, приєднуваного до безпрефіксних дієслів недоконаного виду (кидати – перекидати, давити – передавити і под.), напр.: “Опухали руки в доярок, доки передоять череди” (О. Гончар); “Добрі жорна все перемелють” (приказка). Проте цей РДД ще не зовсім оформлений, оскільки до форм Арконаного виду можуть інколи утворюватися відповідники недоконаного виду, напр.: “Хурчать млинки, перемелюють вітер і тишу” (Ю. Мушкетик);
3) за допомогою префікса ви-, завжди наголошуваного, що приєднується до безпрефіксних дієслів недоконаного виду (глушити – виглушити, губити – вигубити, дзьобати – видзьобати); цей останній тип має чітко виражену семантику всеохопленості з відтінком інтенсивності виконання, напр.: “Не боявся в житті найтяжчої роботи – гори труда витрудив, гори солі із Сиваша на собі виносив” (О. Гончар); ” – Тікайте на піч, бо вигинете як мухи! – гукнув на дітвору Іван Побиваний” (І. Чендей); цей РДД теж структурно ще не дуже виразний, бо до форм доконаного виду можуть інколи виникати форми недоконаного виду, нагір.: “Тріскались дерева в лісах. Вигибали сади” (О. Довженко).
Ще один кількісний РДД – дієслова обмеженої тривалості. Виразником його виступає префікс по-, поєднуваний переважно з дієсловами руху, зорового і слухового сприйняття (походити, посмикати, поблискати, погусти і под.), напр.: “Тільки погриміло і поблискало” (М. Кропивницький).
До родів дієслівної дії, що передають ступені інтенсивності, належать такі: достатньої інтенсивності, близької до вичерпності (читати – начитатися, гратися – награтися; ходити – виходити всі околиці, всі стежки; бігати – оббігати, ходити – обходити), особливої старанності при виконанні дії (витьохкувати, вибрязкувати, виспівувати), наддостатньої інтенсивності, внаслідок якої виконання дії припиняється (переходити “перестати ходити”, переплакати “перестати плакати”; наплакатися, наговоритися, насміятися – “через надзвичайну інтенсивність якогось процесу втратити до нього інтерес”), ослабленої інтенсивності, що виражається в неповноті вияву дії (накрапувати, наспівувати), і недостатньої інтенсивності, або супровідності дії (приспівувати, пританцьовувати, примовляти).
Як видно, серед РДД загальним значенням ступеня інтенсивності переважають дієслова доконаного виду, але є й недоконаного. Цікаво відзначити, що дієслова доконаного виду вказують на високий ступінь інтенсивності при виконанні дії, а дієслова недоконаного виду – на низький ступінь інтенсивності.
РДД достатньої інтенсивності, близької до вичерпності, утворюється за моделлю на – + К+-ся: читати – начитатися, ходити – находитися, плакати – наплакатися, їсти – наїстися; в останній парі значення РДД перебуває в стані розкладу, оскільки від форми доконаного виду наїстися може бути утворена похідна недоконаного виду наїдалися. Проте в центрі РДД все ж таки лишається о дно видове дієслово, капр.: ” – Смійтеся, смійтеся з матері, а мати тепер натанцюється, поки ще й весілля настане” (І. Нечуй-Левицький); “Що цар напросився, що царівна намоталась і наплакалась, мусила – таки з жебраком шлюб брати” (укр. казка).
Від дієслів руху утворюється невелика семантична група доконаного виду зі значенням “відвідати всі наперед визначені місця”. Цей РДД утворюється за моделлю об – + + К, причому частіше використовується корінь дієслів різноспрямованої дії, хоч може виступати й корінь односпрямованої дії, напр.: “Світ обходив, а місця собі не знайшов, та й повернувся в свої краї – гори” (С. Чорнобривець) – “Усі свої чотири десятини, розкидані в п’яти руках, обійшла (Докія) до смеркання” (М. Стельмах); “Муся оббігала всі знайомі місця в саду, побувала на лузі біля річки” (О. Десняк) – “Ранесенько прокинулась панночка. Умилась, прибралась, оббігла усі будинки, увесь двір” (Марко Вовчок). Структурним різновидом цих дієслів є утворення з префіксом ви – та коренем різноспрямованих дієслів руху: виходити, вибігати, вилітати і под., напр.: “Христя, вибігавши увесь базар, побігла знову додому” (Панас Мирний); “Усі нишпорки, усі глухі кутки виїздили та виходили,- немає, нігде немає!” (Панас Мирний).
РДД, який утворюється за моделлю пере – + К+-ти, означає дію, яка припиняється внаслідок її попереднього тривалого вияву: переплакати, пересердитися, переходити, пересміятися, перегусти, переспівати і под. Семантично цей РДД близький до результативного з префіксом від-: відгусти, відплакати, відшуміти і под. Проте префікс перевиразніше підкреслює інтенсивність попереднього розгортання дії, пор.: “Як лагідно шумить розмай, Березовий, веселий гай! Як весело озвавсь мені… А як шумів в тривожні дні? О, грізно як перешумів” (О. Ющенко) -” І згадав я в вуличному шумі інший шум, що відшумів давно” (В. Сосюра).
РДД недоконаного виду за ступенем інтенсивності розташовуються в такому порядку: старанного виконання дії, ослабленої інтенсивності та недостатньої інтенсивності, або супровідності.
РДД старанності виконання дії утворюються за допомогою префікса ви – і заміни в основах дієслів недоконаного виду суфікса – а – суфіксом – ува – або заміни суфікса – два – суфіксом – озува-: брязкати – вибрязкувати, дзенькати – видзенькувати, танцювати – витанцьовувати, напр.: “Не встиг я договорити, як дівчата кинулися мене обнімати й виціловувати” (М. Винничук). Коли йдеться про дієслова звучання, то відчувається певна зміна тональності звука, його неоднорідність. Напр.: “Капітан бачив, як у квартирі самі розчинилися двері… в буфеті тонко видзвонював посуд” (В. Кучер). “Не прощаючись, вийшов з кабінету, і довго по коридору чітко видзенькувала одна острога на лівому цяцькованому чоботі” (Іван Ле).
РДД ослабленої інтенсивності має семантику неповноти вияву дії; він утворюється від дієслів недоконаного виду за допомогою префікса на – з можливою одночасною заміною в основі дієслова суфікса – а – суфіксом – ува-: накрапувати (і накрапати), наспівувати, насвистувати і под. Напрд “Став дощ накрапать” (нар. пісня); “Тихо наспівував вітерець, шелестіло листя” (Я. Качура).
РДД недостатньої інтенсивності – це дієслова, що передають не основну, а ніби супровідну дію: хтось виступає головним виконавцем, а хтось тільки допомагає; можливий і такий варіант, коли хтось виконує дві дії одночасно, але одну старанно, а другу мимохідь. Утворюються такі дієслова від дієслів недоконаного виду за допомогою префікса при – з одночасною заміною в основі вихідного дієслова нульового суфікса суфіксом – ва-, суфікса – а – суфіксом – ува-, суфікса – ува – суфіксом – овува-, суфікса – и – суфіксом – а – (грати – пригравати, співати – приспівувати, танцювати – пританцьовувати, мовити – примовляти). Напр.: “Він приспівував собі до танцю (Л. Смілянський); ” – Дай вам, Господи, і з роси, і з води,- приговорювала Мартоха, кланяючись” (Леся Українка); “Циган водить його коло царського палацу, ведмідь приграє на скрипці – пританцьовує” (укр. казка).
Related posts:
- Категорія аспектуальності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія аспектуальності Категорія аспектуальності – загально-дієслівна категорія, яка охоплює всі без винятку дієслівні утворення: особові дієслова, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив і предикативні форми на но-, – то. Ця категорія базується на семантико – словотвірній ознаці – протиставленні дієслівних форм за значенням необмеженості й обмеженості передаваної ними дії або стану. В основі […]...
- Категорія часу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія часу Час – граматична категорія дієслова, що виявляє себе в особових утвореннях – переважно дійсного способу,- відносячи дію або стан до моменту мовлення (теперішній час), вказуючи на те, що вона відбувалася до моменту мовлення (минулий і давноминулий часи), чи на те, що її здійснення почнеться після моменту мовлення (майбутній […]...
- Категорія виду – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія виду Вид – граматична категорія дієслова, що виступає як центральна щодо загальнішої дієслівної категорії – аспектуальності. Категорія виду властива українській та іншим слов’янським мовам. Семантичною ознакою категорії виду є протиставленість двох форм – доконаної і недоконаної – за ознакою обмеженості і необмеженості тривання дії. Це одна з найскладніших категорій, […]...
- Категорія перехідності/неперехідності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія перехідності/неперехідності Категорію перехідності/неперехідності, як і категорію персональності/імперсональності, визначає синтаксична ознака: здатність або нездатність дієслова керувати іменником у знахідному відмінку (а при наявності заперечної частки не – в родовому); ця семантична особливість дієслова зумовлена його лексичною семантикою. Дієслова, що означають дію (гріти, робити, читати, писати, виховувати), здебільшого перехідні; дієслова, що […]...
- Категорія стану – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія стану Стан – граматична категорія дієслоза, якою передається взаємовідношення суб’єкта й об’єкта в процесі виконання дії. Станові форми передають дві взаємопов’язані станові ситуації, якими розкривається співвідношення реального діяча з граматичним підметом: 1) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет збігаються (Людина рубає дерево); 2) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет […]...
- Категорія персональності/імперсональності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія персональності/імперсональності Категорія персональності/імперсональності базується на семантичній ознаці, що реалізується в синтаксичній структурі. На морфологічному рівні вона виявляється в трьох категоріях: категорії особи, часу і способу. Так, дієслівна форма працюю передає одразу значення особи (1-ша особа однини), часу (теперішній час) і способу (дійсний спосіб). Невелика семантично цілісна й історично замкнута […]...
- Категорія способу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія способу Спосіб – граматична категорія дієслова, яка виражає ставлення мовця до можливості, бажаності, необхідності й інших умов здійснення дії чи реалізації стану. Семантична суть категорії способу полягає в протиставленні реальних дій (дійсний спосіб) ірреальним модальним діям (недійсні способи). Способові значення реалізуються в формах, що є разом з тим носіями […]...
- Вид дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Вид дієслова Дієслова мають два види – доконаний і недоконаний. Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність: Прибіг, напишу, пішов би. Дієслова доконаного виду відповідають на питання Що зробити? що зробив? що зроблю? та ін. Дієслова Недоконаного виду означають дію, не обмежену в часі, […]...
- Види дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Види дієслова Дієслова, які означають дію, обмежену в часі її перебігу, – доконаного виду (заспівав, перейшов, виніс, відлетіла), а дієслова, які означають дію, не обмежену в часі, – недоконаного виду (мислити, плавати, прати, прибирати). Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? Недоконаного – що робити? Дієслова доконаного виду означають дію […]...
- Категорії особи і числа – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорії особи і числа Якщо загально-дієслівна категорія персональності/імперсональності грунтується на семантичній ознаці “наявність – відсутність діяча”, то значення категорії особи випливає з кореляції форм за ознакою особовості, або мовця і не мовця. При цьому значення особовості по-різному виявляє себе в однині і в множині. 1-ша особа однини – це завжди […]...
- Двовидові й одновидові дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Двовидові й одновидові дієслова В українській мові є група дієслів, здатних виражати значення обох видів тією самою формою. Видова ознака цих дієслів морфологічно не виражена і виявляється тільки в контексті. Наприклад: Не хочу я Женитися (недоконаний вид), Не хочу я братись (Т. Шевченко). Ото Женився (доконаний вид) – І все (Л. Костенко). […]...
- Не з дієприслівниками – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Не з дієприслівниками Не з дієприслівниками пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієприслівник без Не не вживається або входить до складу префікса Недо-: не Укриваючись, Не розбивши, Не дослухавши до кінця, Але НеВгаваючи, НеЗдужаючи, НеХтуючи, НеНавидячи, НеПокоячись, НеДооцінюючи, НеДописавши. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду Вид Від якої […]...
- Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
- Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник Самостійні частини мови Дієприслівник Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Вид. 3. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 4. Особливості написання. 5. Спосіб творення. 6. Синтаксична роль. Зразки розбору дієприслівника Змінюючи – дієслово, дієприслівник; недоконаного виду; утворений від перехідного дієслова змінити; пишеться з и в кінці; утворений суфіксальним […]...
- Майбутній час – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Майбутній час Майбутній час означає дію, що відбудеться або відбуватиметься після моменту мовлення. На ста возах весна Приїде, мов луки, Вигнуться смички (Б.-І. Антонич). Десятками ватер на схилі узбіч Привітаємо ніч (Б.-І. Антонич). З прибережного пісочку з посвистом Зриватимуться кулички, а в затоці вас Зустрічатиме сіра чапля (Остап Вишня). Будуть сніжнії зорі […]...
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
- Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Вид. 4. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 5. Синтаксична роль. Сон, Улетівши до хати, бере Харитю під своє крило (М. Коцюбинський). Зразок розбору Улетівши – особлива незмінювана форма дієслова – дієприслівник; доконаного виду, […]...
- Часи дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Часи дієслова В українській мові існують три форми часу: минулий, теперішній і майбутній. Дієслова Минулого часу означають дію, яка відбувалася (відбулася) до моменту мовлення. Дієслова минулого часу можуть мати доконаний (що зробив?) і недоконанйй (що робив?) вид. Дієслова минулого часу змінюються за числами (читала – читали), а в […]...
- Творення видових форм дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Творення видових форм дієслова Дієслова різних видів, що мають тотожне лексичне значення, утворюють видові пари (Робити – зробити, зігріти – зігрівати, розрізати – розрізати). Видові пари можуть утворюватися за допомогою префіксів, суфіксів, чергування звуків в основах дієслів, наголосу та інколи від іншої основи. 1. Форми доконаного виду творяться від форм недоконаного найчастіше […]...
- Доконаний і недоконаний вид дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Доконаний і недоконаний вид дієслова Дія, виражена дієсловом, буває обмежена і не обмежена в часі. Наприклад: дієслова Роблю, малюю, біжу Позначають дії, не обмежені в часі, бо невідомо, чи вони завершаться, а дієслова Зробив, намалював, прибіжу позначають дії, обмежені в часі, оскільки дія завершилась (Зробив, намалював) або обов’язково завершиться в майбутньому (Прибіжу). […]...
- Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду – Дієприслівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприслівник Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу (3-ї особи множини) за допомогою суфіксів: – від І дієвідміни Учи (-ючи), – від II дієвідміни – – ачи (-ячи): Нес/уть + учи -> несучи, Малю/ють + ючи -> малюючи, Нос/ять + ячи […]...
- Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Назва частини мови, її форма. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду). 4. Активний чи пасивний. 5. Вид. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (в однині). 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. Тиша […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Частиномовною ознакою іменника е граматичне значення предметності, закладене в основний зміст категорії. У мові предметність передається рядами або групами співвідносних форм слів, які одночасно з основним, категоріальним, можуть виражати часткові граматичні значення, зумовлені різновидами змісту категорії іменника, до яких належать родова і числова ознаки предмета. Значення предметності, роду та числа […]...
- Активні та пасивні дієприкметники – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Активні та пасивні дієприкметники Дієприкметники виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч (особа чи предмет), або ознаку предмета, що зазнає на собі дії іншого предмета. У зв’язку з цим дієприкметники поділяються на Активні і пасивні. Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета (згасаюче світло – світло згасає, в’януча […]...
- ДОКОНАНИЙ І НЕДОКОНАНИЙ ВИД ДІЄСЛОВА Мета: – навчальна: ознайомити семикласників із доконаним і недоконаним видами дієслів, сформувати вміння розрізняти дієслова доконаного і недоконаного видів; пояснити причини специфічної зміни ознаки всіх форм дієслова; – розвивальна: удосконалювати вміння доречно вживати види дієслів в усному та писемному мовленні; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до історичного минулого країни. Внутрішньопредметні зв’язки: […]...
- Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприслівником називається особлива незмінювана форма дієслова, що, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово. Наприклад: Плавці мчали до берега, Захлинаючись водою, Пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський). У цьому реченні основна дія виражена особовою формою дієслова Мчали, а додаткові дії – […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
- ВИД ДІЄСЛОВА § 7. ВИД ДІЄСЛОВА Вправа 70 1) доконаного виду; увібрати, кинути, злетіти, зайти, вмитися, витягти, спитати, довезти. 2) недоконаного виду: свистіти, дописувати, одягати, діставати, спати, ридати, освітлювати, дарувати, зносити, володіти. КЛЮЧ. Вилами по воді писано. II. Дядько Сергій запропонував мені сьогодні зайти до нього в гості. Після уроків ми залишилися дописувати контрольну з фізики. Вправа […]...
- Доконаний і недоконаний вид дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ДІЄСЛОВО & 7 Доконаний і недоконаний вид дієслова Дієслова можуть означати завершену й незавершену дію. Залежно від цього вони поділяються на дієслова доконаного й недоконаного виду. Дієслова доконаного виду називають завершену, обмежену в часі дію та відповідають на питання що зробити? що зроблю? що зробив? що зробивши? що зроблячи?(позмагатися, позмагаюся, позмагався, позмагавшись, позмагаючись). […]...
- Е (невипадний) – І (невипадний) – Чергування голосних у дієслівних коренях УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних у дієслівних коренях Е (невипадний) – І (невипадний) Це чергування теж відбувається в коренях дієслів, змінюючи їх значення: Е виступає в префіксальних морфемах дієслів доконаного виду, І – в дієсловах недоконаного виду: Вигребти – вигрібати, викоренити – викорінювати, випекти – випікати, замести – замітати, зберегти […]...
- Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Багатозначні дієслова. Пряме й переносне значення дієслів ДІЄСЛОВО Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Багатозначні дієслова. Пряме й переносне значення дієслів 306. Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть. Визначте тип тексту: розповідь, опис, міркування. Загубив ведмідь Медолюб свої сап’янці*. Хоч і старі були, а шкода! Сам шукав – (не) знайшов. Звірі шукали – (не) знайшли. Лисиця Облудниця аж сльозами вмилася: “Три дні й три ночі (не) їла, […]...
- Категорія співвідносної інтенсивності ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія співвідносної інтенсивності ознаки Поняття інтенсивності ознаки е реальним, але похідним явищем позамовної дійсності. Воно виникає тоді, коли предмети порівнюються не за ознакою, а за її якісним станом, коли увага зосереджується не стільки на ознаці як властивості предмета, скільки на якості ознаки, що поєднує в собі такі […]...
- Питання для самоконтролю – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Питання для самоконтролю 1. Що таке дієслово як частина мови? Назвіть граматичні ознаки дієслів. 2. Що є початковою формою дієслова та які граматичні ознаки вона має? 3. Поясніть написання не з дієсловами. Наведіть приклади. 4. Що виражає категорія виду дієслів? Дайте характеристику кожному виду. 5. У чому полягає […]...
- Поділ дієслів на дієвідміни – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Поділ дієслів на дієвідміни За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього для дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Лише чотири дієслова становлять окрему групу. До І дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: – у (-ю), – еш (-єш), – є (-є), – […]...
- Види дієслів – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Види дієслів 1. Доконаний вид. Дія, що завершилась у минулому або неодмінно відбудеться в майбутньому: що зробив? що зробить? (переконав, підійшов, покаже). Вживаються лише у формі доконаного виду: стрепенутися, зурочити, розкричатися, насумуватися. 2. Недоконаний вид. Незавершена, необмежена в тривалості дія вминулому, теперішньому та майбутньому часі: що робив? що робить? що […]...
- Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання Який? яка? яке? які? Наприклад: Солодко пахло Утоптаним у землю Набубнявілим житом (Григір Тютюнник). Стояли люди Злякані, Притихлі (Л. Костенко). Дієприкметник поєднує ознаки дієслова […]...
- ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. УЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми, пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – […]...
- ЧАСИ ДІЄСЛОВА. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Мета: – навчальна: поглибити знання семикласників про часи дієслова; удосконалювати загальнопізнавальні вміння визначати час дієслів; – розвивальна: розвивати творчі вміння доцільно використовувати дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часів у текстах; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу знайомити семикласників з життям наших пращурів. Внутрішньопредметні зв’язки: – Лексикологія і фразеологія: уживання дієслів-синонімів, антонімів у переносному значенні; […]...
- Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса – ен-: Збентежити – збентежений, ударити – ударений....
- Творення дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Творення дієприкметників Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни – уч-(-юч-), для дієслів II дієвідміни Ач-(-яч-): Ріж/уть +уч(ий) -> ріжучий, Пала/ють + юч(ий) -> палаючий, Леж/ать + ач(ий) -> лежачий, Го/ять + яч(ий) […]...