КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ – основна форма соціальної стратифікації суспільства, ключове поняття політ, економії, історії, соціальної філософії, політології, соціології. К. с. формується і утверджується як результат радикальних соціальних, політ, і екон. трансформацій XVII – XVIII ст., а також змін у організації праці та способі життя значної частини населення. Індустріальному суспільству відповідали головні соціальні типи (класи) і основні дійові особи – буржуа, землевласники, пролетарі. Поняття “клас”
За М. Вебером, клас є продуктом класифікаторської діяльності соціолога, оскільки реальним буттям наділені лише окремі індивіди, не надособові утворення. Тому “клас” – це просто сукупність людей, які перебувають у однаковій ситуації на ринку праці, тобто у “класовій ситуації”, тому й схожість поведінки обумовлена однаковими обставинами, але аж ніяк не “інтересами і потребами класу”. Удосконалений англ. соціологами (Дж. Голдторп) підхід М. Вебера до можливостей емпіричної фіксації класової ситуації, дав змогу їм говорити про стійкі навички ідентифікації себе з класом – дорослим населенням Великої Британії, тобто вважати його чимось з розряду досить реального. І не в останню чергу тому, що з класом пов’язана сукупність стійких характеристик, втілених у повсякденній поведінці.
П. Бурдьє, як і М. Вебер, також вважає клас “паперовою” конструкцією соціолога. Індивіди дійсно можуть бути згруповані у спільності (класи) на основі схожості місця, становища у різних “полях” соціального простору, тобто за ознакою приблизно рівного доступу до екон., політ., культурного і символ, капіталів. Проте звідси не випливає, що така спільність діятиме як єдиний суб’єкт, як цілеспрямована згуртована група. Все, що може дозволити собі соціолог, так це визнати залежність між об’єктивним становищем спільності (класу) в багатокоординатному соціальному просторі й сукупністю її ціннісних орієнтацій, здатністю відрізняти і класифікувати – габітусом – у визначенні П. Бурдьє. Реальна ж поведінка спільності обумовлена обсягом, структурою та співвідношенням конкретних капіталів.