Концепції конкуренції – спосіб пізнання та сукупність ідей, положень щодо сутності принципів і форм конкуренції й механізму її дії за капіталізму. У сучасній економічній літературі розрізняють два основні принципи конкуренції. Перший грунтується на положенні А. Сміта про те, що на ринку відбувається суперництво між його суб’єктами (які підвищують ціни із скороченням пропозиції товарів і знижують – з її надлишком) і будь-яка конкуренція, передусім цінова, повинна врівноважувати приватні інтереси та економічну ефективність суспільства
загалом, саме в такому значенні він ототожнював конкуренцію з “автоматично рівноважним” механізмом ринку в стихійній взаємодії суб’єктів ринку. Водночас учений висував до кожної окремої людини високі моральні вимоги, що потребує відповідних сильних моральних установок, які економіка сама по собі породити не може. Теорія автоматично рівноважного механізму ринку на сучасному етапі модифікована з урахуванням існування зовнішніх ефектів, що не відображені в цінах, а також у “суспільних благах”, де між індивідуальними та суспільними інтересами можуть існувати суперечності. Звідси – потреба
в активній державній діяльності, спрямованій на захист колективних інтересів. Без ефективних соціальних інститутів підприємництво може набувати форми здирства та агресії з використанням загрози насильства. Відомий економіст У. Баумоль вважає, що в умовах конкуренції такі добровільні моральні вчинки окремого підприємця, як особливі заходи з охорони довкілля, спеціальне навчання працівників з фізичними вадами тощо – небажані, оскільки такий підприємець швидко буде витіснений з ринку. До подібних дій можна вдаватись лише в примусовому порядку на вимогу держави до всіх підприємств. Згідно з соціобіологічним підходом, агресивні взаємодії з конкурентами – один із шляхів підвищення успішності відтворення в умовах навколишнього середовища з обмеженими ресурсами. Принцип автоматизму конкуренції означає, що кожна фірма має власні егоїстичні інтереси, передусім привласнення максимального прибутку. Водночас практика суб’єкта господарювання за наявності ефективних соціальних інститутів, яка передбачає врахування моральних і етичних аспектів економічної поведінки, може виявитися прибутковою. Це означає недоцільність жорсткого протиставлення етики і вигоди. Зокрема, деякі вчені встановили, що довіра знижує витрати під час укладання угод, а за допомогою кодексу етичних норм можна уникнути багатьох проблем. К. Ерроу стверджує, що дія етичних норм знижує трансакційні витрати ділових угод і, отже, корисна всім. Х. Марголіс розробив модель, в якій індивідуальна поведінка певною мірою детермінується альтруїстичними мотивами. Отже, сучасна модель конкурентного ринку враховує не лише економічні, а й соціокультурні цінності. Проблема економічної суперечності між егоїзмом і альтруїзмом в соціокультурному аспекті полягає в тому, що індивід або група щось безоплатно віддають, але відтак набагато більше отримують. Егоїст ніколи нічого “не віддасть”. Альтруїст може все віддати, а відтак отримати сторицею. У масштабі світової економіки передбачається, що окремі країни також поводяться оптимально в умовах панівного у відносинах між ними принципу вільної торгівлі, максимізуючи свої егоїстичні інтереси. Найвідчутніше сила моралі в конкуренції виявляється тоді, коли інститути моралі та етики (як, наприклад, в Японії) насправді заохочують продуктивну економічну діяльність. В Україні конкуренція в 90-х XX – на початку XXI ст. грунтувалася здебільшого на принципі автоматизму, що завдало найбільшої шкоди малому бізнесу.
Loading...