Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА
ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – визнання, схвалення суспільством (соціальними групами, ін-тами) функціонування того чи іншого типу соціальних відносин, а також діяльності соціальних груп, ін-тів, індивідів, завдяки чому встановлюється, як правило, стан відкритості реалізації їх інтересів. Зазначені визнання, схвалення можуть бути офіційними (формальними) і неофіційними (неформальними), відкритими і закритими, закріпленими і незакріпленими (правом, іншими нормами). Це зумовлює різні форми та масштаби
Л. с. є однією з вимог правової держави, особливо щодо партій, громадських організацій та рухів, сусп. діяльності окремих осіб. У цьому зв’язку безпосередньо основу Л. с. становлять право, закон, законодавче закріплення політ, відносин у відповідних держ. актах.
Проблема легітимності знайшла своє висвітлення в працях М. Вебера, який вирізнив три типи панування. Один із них він паз легітимним. Правові засади – принцип, який є основою легітимного панування Саме реалізація цього принципу виявилася, за М. Вебером, однією з необхідних передумов розвитку сучасного капітал, суспільства як системи формальної раціоналізації. В сучасному суспільстві Л. с. тісно пов’язана з проблемою визнання різних соціальних та політ, ін-тів, партій, організацій. Політ, або громадські лідери, легалізуючи певні інтереси, діяльність у межах сусп. загалу, намагаються здобути собі максимальну соціальну легітимність, тобто визнання якомога більшим контингентом громадян, соціальними групами, У практиці сусп. життя легітимація інтересів того чи іншого лідера (партії, групи, організації, які він репрезентує) може, зокрема, реалізуватись за умов, коли його обрано депутатом представницького органу певного рівня, тобто коли він отримує визнання певного електорату.
Категорія “Л. с.” потребує поглибленого аналізу, теорет. розробок вітчизняних соціологів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...Related posts:
- РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...
- АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...
- КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот. Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; […]...
- СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
- Соціальна сфера Соціальна сфера – 1) важлива сфера суспільного виробництва, в якій безпосередньо не створюються матеріальні блага (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, мистецтво та ін.), але створюються соціальні блага у формі послуг і частково здійснюється перерозподіл матеріальних і духовних благ. Окремими дисциплінами, які вивчають різні ланки цієї сфери, є економіка освіти, економіка охорони здоров’я, економіка туризму та […]...
- ЛЕГІТИМНІСТЬ Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо....
- Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
- СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ – спільність поглядів, інтересів, активне співчуття певним вчинкам, ідеям, думкам, цінностям, узгодженість у виступах і діях індивідів, груп, класів, націй, зумовлені статусними, екон., соціально-культурними та ін. детермінантами. До солідарної соціальної дії здатні різноманітні спільності: соціокласові, етнонац., регіональні, корпоративні, політ, і т. п. Соціальні зміни часто залежать від стану солідарної […]...
- ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА – засіб введення мас в оману нездійсненними обіцянками, популярними гаслами, навмисним, свідомим викривленням фактів, їх змісту. Як поняття і як феномен демагогія походить з адвокатської практики античних грецьк. риторів. Перемістившись з соціальних відносин у політ., Д. с. стала соціальним, політ, злом, проти якого енергійно виступав Платон. Д. с. залишилася […]...
- ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – наука про закономірності і механізми формування, функціонування та розвитку сусп.-психол. явищ, процесів і станів, суб’єктами яких є маси, істор. спільноти, класи, соціальні групи і особистості як члени цих множин. Це наука, що вивчає взаємодію особистості у соціумі, поведінку людей у різних групах і спільнотах, а також особливості масової, […]...
- КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА – особлива здатність особи, завдяки якій вона адаптується в суспільстві, утримується в структурах його соціальної організації, забезпечує собі статусне просування та реалізацію свого діяльнісного потенціалу, інтеграцію в спільноти. Засадами К. с. є система знань, фаховий та життєвий досвід, заг. культурний рівень особи, її вміння соціально самовизначатися (див. Соціальне самовизначення), […]...
- НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – стан, який виникає в суспільстві внаслідок дії дестабілізуючих факторів і виявляється у зростанні негативних соціальних настроїв та деструктивної поведінки, що таїть у собі небезпеку соціального “вибуху”, руйнування певних соціальних структур чи всього суспільства. Н. с. свідчить про наявність кризових ситуацій у суспільстві, загострення суперечностей між соціальними верствами, вона […]...
- МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА – спосіб соціального управління, який полягає у прихованих (найчастіше через формування ілюзорних уявлень) впливах на масову свідомість і поведінку людей з метою примусити їх діяти (або бездіяти) в інтересах певних соціальних сил, отже, і проти власних інтересів. У поєднанні із силовими та екон. методами М. с. забезпечує маніпуляторові (суб’єктові […]...
- СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА – міра рівності і нерівності, норм і дій, благ і заслуг, діяння і відплати, вимог і виконання у відносинах між людьми і соціальними групами, оцінювана з позиції певного сусп. ідеалу (добра, правди, гармонії, порядку тощо). Сутність С. с. полягає у встановленні співрозширності між намірами, можливостями і результатами дій людей, […]...
- СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ (від грецьк. – розповідь і logos – вчення, слово) – сукупність наук, необгрунтованих образів, уявлень і ідей про стан суспільства в минулому, сучасному і майбутньому, сусп. явища, соціальний розвиток та зміни, що виникають як спонтанно, так і поширюються у вигляді певних повідомлень через ЗМК, міжособистісні стосунки тощо з метою […]...
- СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ (від фр. revolution, від пізньолат. revolutio – переворот) – докорінні, якісні зміни засад сусп. життя, що згідно з К. Марксом забезпечують поступальний прогресивний розвиток суспільства. Треба розрізняти С. р. як сусп.-політ, переворот, що охоплює суспільство в цілому, та Р. як якісні зміни в окремих галузях сусп. життя. С. р. […]...
- ДІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІЯ СОЦІАЛЬНА – форма або спосіб вирішення соціальних проблем і суперечностей, основою яких є протистояння інтересів основних соціальних сил даного суспільства. В широкому розумінні Д. с. – будь-яка акція, вчинена соціальним суб’єктом з метою забезпечення своїх інтересів та потреб в даній соціокультуршй ситуації. Поширене вузьке тлумачення Д с., згідно з яким […]...
- ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...
- ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ – форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування сусп. відносин. За допомогою соціальних норм, правил, принципів і санкцій, що регулюють різні сфери сусп. діяльності, I. с. (держава, право, політ, партії, армія, церква, школа, сім’я, мораль, освіта тощо) виконують організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції […]...
- ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...
- Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних потреб, а також відповідними цінностями і виступають колективними суб’єктами соціальних зв’язків і відносин. Поняття “С. г.” охоплює будь-яке соціальне об’єднання людей, починаючи від сім’ї, трудового колективу і закінчуючи соціальною верствою, […]...
- Соціальна держава Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 4. Особа, суспільство, держава 5. Соціальна держава. У конституційній характеристиці України разом із словом “правова” використовується поняття “соціальна держава”. Зародження ідей соціальної держави пов’язане з іменами Сократа, Арістотеля, Платона. Ці ідеї розвинули І. Кант, Н. Макіавеллі, Дж. Локк і багато інших мислителів різних часів. Однак лише у ХХ ст. […]...
- РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ – такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану. P. c. є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей – суб’єктів цих процесів. Заг. механізм P. c. полягає у виникненні завдяки цій діяльності нових потреб у різних […]...
- ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – специфічна форма відхилення від інституціально-обумовлених вимог до соціальної поведінки, яка виявляється: 1) в індивідуальних та групових діях, що пов’язані з нехтуванням соціальними нормами, 2) у масовому порушенні процесів соціальної адаптації при дезорганізації сусп. системи. Перша грунтовна спроба розгляду проблеми П. с. у межах соціол. теорії, до якої вдався […]...
- СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ – напрям у сучасній філософії і соціології, який аналізує залежність знання (типів світогляду, ідеологій, ідей, категорій і т. п.) від соціальних факторів (суспільства в цілому, класів, інституцій, соціальних відносин). Якщо гносеологія досліджує відношення знання і об’єкта, то С. з. – знання і суб’єкта. Виділяють два розуміння С. з. – […]...
- СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...
- ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому. Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в […]...
- УТОПІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник УТОПІЯ СОЦІАЛЬНА (на відміну від реліг., етичної, естетичної та ін. утопій) – образ суспільства, організованого розумно, раціонально, гармонійно чи справедливо. Сусп. устрій, що його змальовує У. с., дистанційований у просторі (бажаний соціальний устрій знаходиться десь далеко) або у часі (переноситься у минуле, як “золотий вік”, або у майбутнє). Дуже часто головною […]...
- АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників. Це також результат процесу їх пристосування до нового соціального оточення Соціальним механізмом A. c. є зближення ціннісних орієнтацій індивіда та групи, засвоєння норм, традицій та звичаїв культурного середовища, освоєння рольової […]...
- Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
- ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА – процедура визначення, розпізнавання об’єкта соціального дослідження. У широкому розумінні Д. с. збігається з такими поняттями, як “дослідження”, “соціальна характеристика”, “типологізація”. У вузькому і спеціальному значенні Д. с. є одним з різновидів репродуктивного соціального пізнання, якому притаманні такі властивості: 1. Д. с. за своїм цільовим призначенням не є евристичним, […]...
- ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...
- Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
- ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА цілісна сукупність у певному соціумі установ, закладів, організацій та інших об’єктів користування, діяльність яких покликана забезпечувати умови існування й відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціальних потреб – виробничих, громадсько-політ., соціально-культурних, побутових, вітально-біол. тощо. I. с. за своєю емпіричною реальністю постає як певне штучно створене середовище, з яким взаємодіють […]...
- СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА – міждисциплінарне поняття, яке стало центральним для соціології, але так і не набуло заг. прийнятої інтерпретації. Його основні визначення – різні, а інколи й протилежні за змістом. У межах одних соціол. концептуалізацій С. с. трактують як дещо ідеальне, в інших – як “матеріальне”, доступне безпосередньому спостереженню. Уявлення про структуру […]...
- МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – процес руху індивідів між ієрархічно або іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями Порівнюючи соціальне становище дітей та батьків (найчастіше сина та батька), соціолог встановлює, чи відбулася зміна соціального становища між двома поколіннями, тобто чи відбулася міжгенераційна мобільність. Фіксуючи рух індивіда у просторі різних […]...
- СОЦІАЛЬНА РОБОТА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РОБОТА – професійна діяльність, спрямована на підтримку і надання соціальних послуг будь-якій людині чи групам людей. Соціальний працівник виступає посередником у різних сферах соціальної допомоги сім’ї, дітям, молоді, людям похилого віку, інвалідам і хворим, а також у всіх видах заг. соціальної підтримки населення. Соціальна робота охоплює держ. заклади, громадські й […]...
- Політичні відносини Політичні відносини – сукупність відносин між основними суб’єктами (народом, державою, соціальними верствами і групами й індивідами та відповідними інститутами) всередині окремої країни та іншими країнами і міжнародними організаціями з приводу формування і розвитку політичної влади, виконання державою своїх владних функцій. У сучасному глобалізованому світі П. в. в одній країні дедалі більше визначаються політикою міжнародних організацій […]...
- ТЕХНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ТЕХНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – упорядкована сукупність процедур та операцій, за допомогою яких реалізується певний соціальний проект або конкретна цілераціональна ідея перетворення (реорганізації, модернізації або вдосконалення) соціальної реальності. Сам термін Т. с. увійшов до наук, апарату соціології в 70-х pp. XX ст. і певною мірою відбиває процес стандартизації (“машинізації”) майже всіх сфер сусп. […]...
- ВЛАДА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЛАДА СОЦІАЛЬНА – тип влади, владних відносин у суспільстві, суть яких полягає у підпорядкуванні поведінки діючих суб’єктів заг. волі соціальної спільноти, вимогам соціального порядку, що склався в суспільстві, а також силі впливу носіїв офіційного (формального) і неофіційного (неформального) авторитету (видатних осіб, впливових груп, організацій, соціальних ін-тів, ідей, систем поглядів, громадської думки […]...