Лихвар

Related posts:

1. Реальне нагромадження капіталу Реальне нагромадження капіталу – нарощування матеріально-речових еолементів продуктивного, торговельного та інших форм капіталу, які у процесі розвитку відносин економічної власності слугують знаряддям привласнення додаткової і частково необхідної праці. Нагромадження капіталу підпорядковується дії законів концентрації і централізації капіталу і в процесі еволюції економічної системи капіталізму набуває форм індивідуального, акціонерного, монополістичного (у т. ч. олігополістичного), державного, транснаціонального […]...
2. Зовнішні позики (іноземні) Зовнішні позики (іноземні) – отримані від зарубіжних кредиторів або надані іноземним позичальникам суми валютних коштів або товарів та послуг на аналогічну суму на визначений термін, з приводу надання й отримання яких виникають міжнародні кредитні відносини (які є водночас відносинами економічної власності) між державами, міжнародними організаціями, банками, суб’єктами підприємницької діяльності. Після настання терміну сплати З. п. […]...
3. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
4. Мультиплікатор банківського капіталу Мультиплікатор банківського капіталу – показник максимальної спроможності комерційного банку залучати депозити і надавати кредити у розрахунку на одну грошову одиницю власного капіталу без порушення рентабельної роботи, а також важливий інструмент управління структурою цих складових (власного і залученого капіталу). М. б. к. визначається як відношення сукупних активів до балансового капіталу банку: Мк = A/K. Рентабельність доходу […]...
5. Операційні доходи і витрати Операційні доходи і витрати – надходження і платежі різних підприємств, фірм і компаній, пов’язані і зумовлені здійсненням за певний період господарських та фінансових операцій. До операційних доходів входять чистий виторг від продажу, відсотки за кредити і вклади, надходження орендних платежів, комісійні збори та ін. Операційні витрати – грошові витрати на виробництво товару, його продаж, управління […]...
6. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
7. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
8. Кредитні операції комерційних банків Кредитні операції комерційних банків – вид активних операцій, пов’язаних з наданням клієнтам позичок і отриманням за це прибутку, встановлення вищих відсоткових ставок з позики ( ніж ті, які вони виплачують за вкладами). Розрізняють: персональні позики фізичним особам і ділові юридичним особам для забезпечення процесу виробництва та реалізації продукції. За призначенням і характером використання позичкових коштів […]...
9. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
10. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
11. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
12. Кредитні відносини Кредитні відносини – система економічних відносин між різними економічними суб’єктами щодо організації механізму кредитування та управління ним, маркетингових досліджень і надання коштів у позику та плати за неї. З трьох підсистем економічних відносин (техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності) К. в. охоплюють окремі сторони двох останніх. З організаційно-економічної підсистеми до К. в. належать проведення специфічних […]...
13. Міжнародний ринок капіталу Міжнародний ринок капіталу – підсистема міжнародних економічних відносин (передусім відносин економічної власності) між різними суб’єктами з приводу формування та перерозподілу фінансових ресурсів між країнами. Суб’єктами М. р. к. є передусім ТНК і ТНБ, страхові та інвестиційні компанії, уряди, міжнародні й регіональні фінансово-кредитні організації (МВФ, МБРР та ін.). Основними підсистемами М. р. к. є ринок грошей, […]...
14. Власність приватна Власність приватна – власність, отримана в процесі привласнення окремою особою, максимум – сім’єю, різних об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Розрізняють В. п., засновану на власній та на чужій праці. До першої належить власність дрібних виробників (ремісників, селян тощо), які не наймають робочої сили, отже, не експлуатують найманої праці. Ця форма власності існує в усіх […]...
15. Право податкове Право податкове – сукупність юридичних норм (конкретизованих у нормативних актах і правилах), у яких зафіксовано різні види податків (їх запровадження і скасування) і які регулюють відносини економічної власності між державою, з одного боку, юридичними та фізичними особами – з іншого, щодо вилучення державою частини необхідного і додаткового продуктів, порядок і механізм такого вилучення. Предмет П. […]...
16. Кредит Кредит (лат. creditum – позика, борг) – позика в грошовій або товарній формах на умовах повернення у певний термін з виплатою відсотка. В категоріальному контексті К. – це система економічних відносин між різними економічними суб’єктами у процесі організації механізму кредитування, проведення необхідних маркетингових досліджень і, передусім, відносин економічної власності з приводу надання коштів у позику […]...
17. Державний капітал Державний капітал – специфічна підсистема заснованих на привласненні чужої праці відносин економічної власності, що розвивається в усіх сферах суспільного виробництва між вищими чиновниками державного апарату та вищими менеджерами державних підприємств і установ, з одного боку, і найманими працівниками державного сектора економіки – з іншого. Д. к. можна також розглядати як суспільну форму розвитку державного капіталізму, […]...
18. Капітал індивідуальний Капітал індивідуальний (приватний) – сукупність відносин економічної власності між найманими працівниками та власниками малих, частини середніх і окремих великих капіталістичних підприємств у всіх сферах суспільного виробництва, реалізацією яких (відносин) є виробництво і привласнення додаткової вартості у формі середнього прибутку. К. і. виникає із зародженням капіталістичного способу виробництва (на початку XVI ст.) і є найважливішою суспільною […]...
19. Міжнародний кредит Міжнародний кредит – регульований та організований з боку МВФ рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаних з наданням валютних і товарних ресурсів з метою уникнення або послаблення світової фінансової кризи, експансії американського капіталу та ін. М. к. базується на принципах зворотності, терміновості, платності, забезпеченості і виконує такі основні функції: 1) розподільчу – передбачає […]...
20. Панщина, відробіткова рента Панщина, відробіткова рента – різновид докапіталістичної земельної ренти за феодалізму, форма експлуатації селян – кріпаків поміщиками. Для П.,в. р. характерними були: наділення селянина землею та іншими засобами виробництва; його особиста залежність від поміщика; панування натурального господарства за низького рівня рільницької техніки і привласнення додаткової та частини необхідної праці методами позаекономічного примусу. Частину тижня селянин зі […]...
21. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
22. Лихварський капітал Лихварський капітал – самостійна форма капіталу, історичний попередник позичкового (банківського) капіталу. Його формула Г – Г1 – надання грошей у позику і повернення їх з приростом – лихварським відсотком, що сягав 200-300% річних. У Київській Русі „ милосердним” вважали 60-80% річних. Л. к, виник ще в період розпаду первісного суспільства у зв’язку з появою і […]...
23. Кредит короткотерміновий Кредит короткотерміновий – кредит, наданий терміном до 1 року з метою розширеного відтворення оборотного капіталу. Двома основними формами К. к. є комерційний і банківський. Великі компанії нерідко отримують його без будь-якого забезпечення і з меншими відсотками, а дрібні й частково середні віддають під заставу своє майно, землю, цінні папери і сплачують вищі відсотки. К. к. […]...
24. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
25. Кредит державний Кредит державний – кредит, наданий державі (в т. ч. місцевим органам влади) фізичними та юридичними особами. В політекономічному аспекті К. д. за капіталізму – загальнонаціональна форма руху позичкового капіталу, що виражає відносини економічної власності між фізичними та юридичними особами з приводу відчуження за певну плату вільних грошових коштів та їх привласнення державою для виконання своїх […]...
26. Банк Банк – це особливе фінансово-кредитне підприємство, яке виконує комплекс базових функцій та операцій, при здійсненні яких, а також з приводу привласнення наявних у нього активів між різними суб’єктами виникає певна сукупність відносин економічної власності. Б. виникають на основі розвинених товарно-грошових відносин за феодалізму, але зародки їх помітні ще у рабовласницькому суспільстві. У XVII – XIX […]...
27. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
28. Міждержавні фонди Міждержавні фонди – фонди грошових засобів, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання платіжних балансів, стабілізації валютних курсів, здійснення регіональної, структурної, соціальної політики та ін. М. ф. – форма економічної реалізації процесів інтернаціоналізації економічних відносин, передусім відносин економічної власності. Оскільки інтернаціоналізація господарського життя якнайінтенсивніше здійснювалася з часу розгортання НТР, М. ф. найбільшого розвитку набули […]...
29. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
30. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...