Місце виду Ноmо sapiens у системі тваринного світу – Походження людини
МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 2
ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
2.3. Закономірності і проблеми макроеволюції та антропогенезу
2.3.7. Походження людини
2.3.7.3. Місце виду Ноmо sapiens У системі тваринного світу
Людина як біологічний вид відноситься до типу хордових, підтипу хребетних, класу ссавців, ряду приматів. Ряд приматів (Primates чи Simiae) складається з трьох підрядів: напівмавпи (лемурові), довгоп’яти (тарзієві) і антропоїдні (людиноподібні). До останнього підряду відносяться широконосі південно-американські
Рис. 2.115. Еволюція приматів.
У свою чергу, секція вузьконосих мавп поділяється на групи нижчих і вищих. До нижчих вузьконосих мавп відноситься родина церкопітекових (мавпи, павіани, макаки). Група вищих вузьконосих мавп включає дві родини: антропоморфні (людиноподібні) і родина гомініди (люди). До родини людиноподібних відносяться гібони, орангутанги, що живуть у Південно-Східній Азії, і африканські види –
Які ж ознаки характеризують ряд приматів? Чому саме в цьому ряді класу ссавці став можливим прогресивний розвиток, що призвело до якісно нового етапу еволюції – появи людини?
У цілому примати можуть бути охарактеризовані як тварини, що ведуть деревний спосіб життя. Вони мають п’ятипалу хватальну кінцівку. П’ятипала кінцівка – древня ознака всіх хребетних, але у приматів вона більш рухлива, здатна до різноманітних рухів. Добре виражена здатність до пронації і супінації, до захоплення і втримування предметів. Передні кінцівки використовуються не тільки для пересування, але служать також для збирання плодів, піднесення їжі до рота, дослідження предметів. Перший палець може протиставлятися – повертатися навколо своєї осі таким чином, щоб його долонна поверхня була звернена до долонної поверхні інших пальців. У людини на стопі ця здатність редукувалася у зв’язку з її опорною функцією. Замість пазурів на пальцях – плоскі нігті, лише у деяких примітивних видів на окремих пальцях зберігаються пазурі. Саме на такій основі будови кінцівки стали можливими розвиток і удосконалення людської руки.
Примати ведуть дуже рухливий спосіб життя. У складній обстановці існування на деревах готовність до різноманітних реакцій стала умовою їхнього виживання. Природний добір сприяв розвитку зору. Характерні великі очі, високодиференщйована сітківка, наслідком чого з’явилося підвищення гостроти зору. В усіх представників антропоїдних добре розвинутий стереоскопічний зір: очі розташовані в одній передній площині, а не збоку, як у багатьох ссавців і у нижчих мавп (лемурів). Внаслідок цього зорові осі більш-менш паралельні (рис. 2.116). Приблизно половина волокон зорового тракту перехрещується, внаслідок цього відбувається перекривання полів зору і можливий стереоскопічний ефект. Органи нюху менш розвинуті, ніж у наземних ссавців. Характерною рисою приматів є збільшення об’єму півкуль великого мозку, ускладнення ряду кіркових центрів, зв’язаних із сенсорним сприйняттям і регулюванням рухів. Зубна система приматів гетеродонтна, є усі види зубів – різці, ікла, премоляри і моляри.
Рис. 2.116. Горила (Gorilla gorilla).
Примати – суспільні тварини, ведуть стадний спосіб життя. Стадо створює середовище, сприятливе для вирощування потомства, яке у приматів нечисленне: у багатьох видів народжується одна дитина. Зменшення плідності і посилення турботи про потомство створило кращі умови для виживання. Для приматів характерне збільшення періоду до настання статевої зрілості. В цей час відбувається передача досвіду від дорослих особин новому поколінню: розпізнавання їстівних плодів і листків, отруйних рослин, уміння знайти місцезнаходження хижаків і т. п. Спілкування особин у стаді відбувається за”допомогою міміки і вокалізації – обидва способи досягай у мавп високого розвитку (рис. 2.117). Спостереження американського зоолога Д. Уокера показали, що вони можуть видавати близько 50 різних звуків, що служать сигналами попередження про небезпеку, цікавості, дружнього вітання, наснаги, невдоволення, прохання дати що-небудь та ін.
Рис. 2.117/ У людиноподібних мавп можливе спілкування за рахунок міміки та звуків.
Будова гортані мавп значно відрізняється від будови її в людини. Усі спроби навчання їх вимові слів шляхом наслідування закінчилися невдачею. Разом з тим удалося навчити шимпанзе “мові жестів” – вони освоїли близько 120 слів, що виражають їхні потреби і прохання, звернені до експериментатора. Зрозуміло, що між цими способами передачі інформації і мовою людини, основаною на абстрактному мисленні, – величезне якісне розходження.
Вказані особливості, характерні для приматів, пояснюють, чому саме в цьому ряді став можливим прогресивний напрямок еволюції, що призвело до появи людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...