Міжнародні еколого-економічні відносини

Related posts:

1. Міжнародні економічні відносини Міжнародні економічні відносини – система господарських і торгово-економічних віднось між країнами світу, в яку входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне, промислове співробітництво, спільне підприємництво та інші форми. М. е. в. є невід’ємною сферою розвинутого товарного виробництва, яке історично давно вийшло за межі задоволення потреб окремих країн. М. е. в. – це відносини між […]...
2. Оптимізація еколого-економічна Оптимізація еколого-економічна – встановлення в еколого-економічній системі такого співвідношення, яке дозволяє задовольнити матеріальні, соціальні та екологічні потреби суспільства і поліпшити стан довкілля. За оцінкою Б. Коммонера (США), для переведення світової економіки на методи екологічно безпечного виробництва необхідно щорічно до 500 млрд дол. протягом 10 років. О. е.-е. повинна знайти своє втілення в раціональній еколого-економічній політиці, […]...
3. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
4. Міжнародні економічні порівняння Міжнародні економічні порівняння – система економіко-статистичного зіставлення макроекономічних показників країн світового господарства з метою виявлення резервів національного виробництва та підвищення його ефективності, визначення стратегії економічної політики на національному й регіональному та наднаціональному рівнях. М. е. п. здійснюють з допомогою комплексу прийомів, методів у натуральних й вартісних показниках. При цьому національні показники переводять в єдину валюту, […]...
5. Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...
6. Регіональні міжнародні економічні угоди Регіональні міжнародні економічні угоди – міжнародні договори між двома або більше країнами певного регіону з метою регулювання планомірного розвитку продуктивних сил, міжнародного поділу праці в межах регіону та вдосконалення на цій основі відносин економічної власності. В межах міжнародних техніко-економічних відносин в Р. м. е. у. йдеться, зокрема, про поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва, раціоналізації […]...
7. Еколого-економічні основи природокористування Еколого-економічні основи природокористування – сукупність принципів, важелів та засобів гуманного соціо-антропогенного впливу людської діяльності на природні екосистеми з метою підвищення ефективності земель та інших природних екосистем. Важливим принципом такого підходу є узгодження екологічних (зорієнтованих на збереження цілісності корінних природних екосистем) та економічних (спрямованих на вимірювання витрат праці) принципів розвитку системи “природа – суспільство – виробництво”. […]...
8. Співробітництво у галузі охорони довкілля Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.3. СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Співробітництво у галузі охорони довкілля Охорона довкілля є визнаним пріоритетом державної політики і предметом підвищеної уваги громадськості в європейських державах, одним з головних напрямів діяльності ЄС і актуальною проблемою для України, зумовленою не лише наслідками аварії на ЧАЕС, але й […]...
9. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
10. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ – див. Оптимізація еколого-економічна....
11. Міжнародні податкові відносини Міжнародні податкові відносини – економіко-правові відносини між країнами з приводу взаємного регулювання сфери застосування податкового законодавства у світовій торгівлі та міжнародній підприємницькій діяльності. Такого регулювання потребують насамперед подохідні податки на доходи, отримані за кордоном на підставі принципу резидентства. Регулюють М. п. в. двояко: 1) в односторонньому порядку – прийняттям законів, які визначають режим оподаткування для […]...
12. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал еколого-економічний....
13. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
14. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ – див. Оцінка проекту еколого-економічна....
15. ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – день, затверджений конференцією ООН з навколишнього середовища (Стокгольм, 5-16 липня 1972 р. за пропозицією делегацій Японії і Сенегалу). Відзначається щороку 5 червня з метою привернення уваги світової громадськості до проблем охорони довкілля. Цьому дню присвячуються конгреси, огляди, кінофестивалі, виставки та ін. заходи, метою яких є […]...
16. ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА – див. Оцінка еколого-соціально-економічна....
17. Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
18. Міжнародні економічні зв’язки Географія Економічна і соціальна географія світу Загальна економіко-географічна характеристика світу Міжнародні економічні зв’язки Міжнародні економічні зв’язки – система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, що здійснюється на основі міжнародного поділу праці (схема 23)....
19. Міжнародні відносини Політологічний словник Міжнародні відносини – специфічна галузь суспільних відносин; сукупність політичних, економічних, ідеологічних, правових, дипломатичних, військових та інших зв’язків і взаємовідносин між основними суб’єктами світової спільноти; поводження держав на міжнародній арені. В західній політології прийнято усі визначення М. в. зводити до двох вимірів: 1) коли вони подаються як різновид людської діяльності, за якої між особами […]...
20. Міжнародні економічні організації Міжнародні економічні організації – комплекс економічних утворень (інститутів) різного типу на основі договорів між урядами, урядовими та господарськими організаціями країн. М. е. о. можуть бути світовими або регіональними і охоплюють, як правило, окремі сторони міжнародних економічних відносин. Найбільш значущими є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Генеральна угода з тарифів і […]...
21. УЗАГАЛЬНЕННЯ. ВСЕСВІТНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ УРОК 49. УЗАГАЛЬНЕННЯ. ВСЕСВІТНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Навчальна мета: актуалізувати та поглибити знання про основні форми всесвітніх економічних відносин, охарактеризувати сучасні тенденції розвитку світового господарства та взаємовідносин між країнами; визначити наслідки економічних відносин між країнами та групами країн світу; розвивати уміння самостійно опрацьовувати навчальний матеріал. Обладнання: політична карта світу, атласи, схеми, таблиці, комп’ютер, мультимедійний проектор (для […]...
22. ОСНОВИ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА Екологія – охорона природи ОСНОВИ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА – сукупність юридичних принципів і найважливіших норм, згідно з якими будується законодавство з охорони природи та навколишнього прир. середовища. Правове забезпечення держ. екол. політики в Україні здійснюється відповідно до Закону України про охорону навколишнього прир. середовища від 25 червня 1991 р., в якому зазначено, що охорона навколишнього прир. […]...
23. Міжнародні організації в галузі охорони пам’яток історії та культури Міжнародні організації в галузі охорони пам’яток історії та культури – організації, які координують співробітництво в цій культурологічній сфері. Основною між урядовою організацією, яка займається вирішенням важливих проблем міжнародного культурного і наукового співробітництва, включаючи охорону пам’яток історії та культури, є Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), створена в 1946 р. Україна ввійшла […]...
24. Менеджмент екологічний Менеджмент екологічний – комплекс взаємопов’язаних форм, засобів і методів управління діяльністю промислових фірм і компаній щодо раціонального природокористування та захисту довкілля. М. е. є складовою системи регулювання та управління захистом навколишнього середовища на мікрорівні і грунтується на загально-цивілізаційних принципах: зменшення глибини екологічної кризи, використання критеріїв екологізації та гуманізації техніки, формування екологічної культури та екологічного мислення […]...
25. ВСЕСВІТНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Розділ 2. Регіони і країни світу. Тема 5. Країни Африки, Австралія та Океанія §50. ВСЕСВІТНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Форми всесвітніх економічних відносин. Як вам уже відомо, світове господарство – це сукупність національних господарств, які пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин. Такі відносини є своєрідною “кровоносною системою” світової економіки. Основні форми міжнародних економічних відносин – це […]...
26. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них....
27. Основи екологічного права Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 19. Екологічне право 1. Основи екологічного права. Які проблеми породжує розвиток промисловості, людства загалом? Чим може загрожувати людству недостатня увага до збереження навколишнього середовища? Нині проблема збереження навколишнього природного середо­вища є однією з глобальних. Ним опікуються Організація Об’єдна­них Націй, інші міжнародні організації, численні громадські об’єднання охоронців природи зі […]...
28. Пріоритети екологічні Пріоритети екологічні – найважливіші об’єктивні чинники, які зумовлюють першорядне значення для розвитку суспільства охорони здоров’я, раціонального природокористування, та комплекс заходів, спрямованих на стратегічне вирішення цих проблем. Розрізняють загальний, регіональний і національний види П. е. Загальні П. е. охоплюють глобальний рівень, стосуються всіх екологічних проблем, вимагають раціонального використання та відтворення всіх видів планетарних ресурсів. Так, щодо […]...
29. ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – оцінка певних явищ, подій, ресурсів, об’єктів, яка однаковою мірою враховує важливість екол., соц. та екон. їх складових. Поняття застосовується відносно як прир., так і матер. цінностей. Часто одна зі складових оцінки може домінувати, напр. в оцінці пам’ятки природи переважає її соц. цінність....
30. НЕОБХІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У ВИРІШЕННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З ОХОРОНИ ПРИРОДИ Розділ III ЗЕМЛЯ – НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ Урок № 67 Тема. НЕОБХІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У ВИРІШЕННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З ОХОРОНИ ПРИРОДИ Мета: показати глобальний характер порушення природної рівноваги, узагальнити знання про природоохоронні території, показати роль міжнародного співробітництва і географічної науки в розв’язанні глобальних проблем людства; виховання відповідальності за наслідки впливу господарської діяльності людини […]...
31. ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – складова частина експертизи проекту, оцінка (у грошовому вираженні або в балах) впливу майбутнього впровадження проекту в життя на прир. ресурси, здоров’я людини, будівлі, виробничі процеси тощо. Здійснюється за спец, затвердженими держ. органами методиками. О. п. е.-е. має включати прогнозування можливих ланцюгових реакцій у природі, їхнього впливу на […]...
32. Україна – Європа (відносини) Політологічний словник Україна – Європа (відносини) – вельми важливий напрям і одне з суттєвих завдань зовнішньої політики України, спрямованої на входження її до європейського політичного простору та до кола провідних європейських держав. Цей напрямок має на меті створення надійних гарантій зовнішньої безпеки України, використання нею здобутого європейськими державами досвіду формування та функціонування справді демократичного правового […]...
33. Закон інтернаціоналізації обміну Закон інтернаціоналізації обміну – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом інтернаціоналізації безпосереднього виробництва, формуванням інтернаціональної вартості у цій сфері та її перетворенням на інтернаціональну ціну виробництва. Однією з форм вияву З. і. о. є випередження темпами зростання світової торгівлі темпів зростання ВВП. З часу розгортання НТР перший показник […]...
34. Підприємство екологічне Підприємство екологічне – самостійне або здебільшого регульоване державою і наддержавними органами еколого-господарське новаторство на основі використання різноманітних можливостей для виконання екологічно чистих робіт, створення екологічних товарів і послуг (їх ринку) у результаті використання традиційних джерел енергії, ресурсів, що супроводжується всебічною системою захисту довкілля, а також нетрадиційних (відновлюваних джерел енергії) з метою гармонійного поєднання інтересів суспільства […]...
35. Соціально-економічні функції держави Соціально-економічні функції держави – основні види соціально-економічної діяльності держави, що передбачають її вплив на певні об’єкти і процеси з метою подолання найважливіших недоліків ринкової економіки та пристосування сучасної економічної системи до нових потреб, умов. Основними С.-е. ф. д. в розвинених країнах світу є: 1) забезпечення розвитку сучасних продуктивних сил унаслідок створення якісно нових, прогресивніших форм […]...
36. Охорона навколишнього природного середовища Охорона навколишнього природного середовища – система державних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення нешкідливого для життя і здоров’я людей оточуючого довкілля, раціональне використання природних ресурсів, гармонізацію відносин людини і природи. До цієї системи входять політичні, економічні, організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та інші заходи. О. н. п. с. грунтується на таких принципах: пріоритетність вимог екологічної безпеки; запобіжний […]...
37. Охорона навколишнього середовища Охорона навколишнього середовища – комплекс заходів (правових, адміністративних, політичних, економічних і громадських), спрямованих на недопущення порушення екологічної рівноваги та ліквідацію наслідків таких порушень, на забезпечення довкілля, яке відповідає людині як соціобіологічній істоті. Найбільш раціональними теоріями та концепціями О. н. с. є теорія меж зростання (глобальної рівноваги – нульового зростання), теорія органічного зростання, концепція постійного стану […]...
38. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища – вид діяльності, який полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Мета У. в г. о. н. п. с.- реалізація норм чинного законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення ефективних і комплексних заходів щодо охорони […]...
39. Природоохоронна діяльність держави Державне управління Природоохоронна діяльність держави. Сукупність усіх заходів держави, спрямованих на збереження, відновлення і поліпшення сприятливих природних умов, забезпечення раціонального природокористування та попередження екологічної небезпеки. Метою державною управління в цій галузі є перехід до стійкого розвитку держави, що забезпечує збалансоване вирішення соціально-економічних завдань і проблем збереження сприятливою навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення […]...
40. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ЕКОНОМІЧНІ СУБ’ЄКТИ, СПОСОБИ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ УРОК № 19. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ЕКОНОМІЧНІ СУБ’ЄКТИ, СПОСОБИ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ Мета уроку: з’ясувати, що таке економічна система; ознайомити з основними елементами економічних систем; розширити знання учнів про форми власності, що існують в Україні; продовжити формувати логічність і послідовність у викладенні власної думки; розвивати економічне мислення; виховувати допитливість і самостійність. […]...