Нормативність мовлення
Стилістика української мови
Нормативність мовлення
Найголовнішою особливістю, ознакою мовленнєвої культури є нормативність мовлення, бо в ній знаходить свій вияв визначальна сутність, ознака всенародної літературної мови і мовлення окремої особи, сформоване у кожного вміння всебічно користуватись мовою в її соціально усвідомлених і усталених формах, кожна з яких має статус літературної норми.
Мовна норма в “Українській мові. Енциклопедії” витлумачується як сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються
Нормою у мові здебільшого є те, що стало надбанням усіх носіїв літературної мови. Норма мови – одне з усталених явищ культури мовлення. Статус мовної норми неоднаковий. Чим ширше певне мовне явище використовується і усталюється писемно, тим очевидніша його нормативність, тим менше така мовна одиниця стає об’єктом для різних оцінок, кваліфікацій.
Розрізняють такі основні різновиди мовних норм:
– фонетичні (і фонологічні) норми. Вони стосуються закріпленого у всенародній літературній практиці вимовляння голосних і приголосних звуків, різних їх поєднань. Нормативним, наприклад, є чергування в закритому складі з, у відкритому: дім – дому, піч – печі, перехід у певних позиціях приголосних, , у, , , у, , : нога – ніжка – нозі, рука – ручка – руці, вухо – вушко – у вусі;
– орфоепічні норми. Виявляються вони в усталеному традицією вимовлянні наголошених і ненаголошених голосних звуків, дзвінких і глухих приголосних, різних звукосполучень, окремих граматичних форм, у правильному наголошуванні слів. Наприклад, дзвінкі приголосні в кінці слів (дуб, діловод, мороз, трикотаж) потрібно вимовляти без оглушення, дзвінко: голосний в усіх позиціях вимовляється і чується виразно – як звук низького піднесення; на початку слова вимовляється чітко; в словах ганок, гудзик, грати, гава перший звук задньоязиковий, проривний;
– лексичні норми. Ці норми стосуються того лексичного значення чи значень слів, які закріпились за кожним словом. Наприклад, на означення зустрічі двох чи кількох осіб (здебільшого за домовленістю) вживається слово побачення, а не зобачення (діалектизм); слово матеріалістичний (який грунтується на ідеях матеріалізму: матеріалістичний світогляд; вузькопрактичний, корисливий: матеріалістичне почування) відрізняється значенням від слова матеріальний (такий, що стосується матерії: матеріальний добробут); слово переворот може мати близькі одне до одного значення (полісемічне слово): 1) фігура вищого пілотажу, під час виконання якої літак перевертається навколо напрямку польоту на кут у 100° чи більше; 2) різка зміна, злам у розвитку чого-небудь, у чиємусь житті; 3) зміна існуючого суспільно-політичного ладу, насильницький (переважно) переворот у житті народу, тобто революція, також і переворот у якій-небудь галузі знань, у виробництві;
– фразеологічні норми. Сутність цих норм виявляється у такому вживанні фразеологізмів, при якому не змінюється їх зміст і граматична будова: за боки братися – сильно сміятися; на вудочку попастися – дати себе ошукати, обдурити; байдики бити – нічого не робити; теревені правити – говорити дурниці; переливати з пустого в порожнє; наговорити три мішки гречаної вовни і всі неповні – не сказати нічого важливого;
– морфемно-словотвірні норми. Такі норми полягають у правильному вживанні морфем (значущих частин слова): п’ятдесяти, а не п’ятидесяти; помідорів (Р. в. множ.), а не помідор; нормативними, зокрема, вважаються паралельні форми: плечей і пліч, весіль і весіллів;
– морфологічні норми. Вони виявляються в дотриманні у мовленні усталених форм слів – форм відмінка, роду, числа, особи, виду, часу, способу, стану; в структурі морфологічно незмінних слів – повнозначних (переважно прислівників), службових і вигуків;
– синтаксичні норми. Ці норми полягають у літературних формах словосполучень, сполучень слів, членів речення і речень: завдавати шкоди (а не шкоду), наслідувати вчителя (а не вчителю), звернутися на адресу (а не по адресу), робота за сумісництвом (а не по сумісництву) тощо; ненормативною в реченні Більшість учнів класу вчасно розв’язала задачу була б множинна форма розв’язали та ін.;
– орфографічні норми. Такі норми представлені в загальнообов’язкових правилах написання слів: наприклад, написання слів разом або через дефіс, з великої чи малої літери (орел – птах, Орел – прізвище); префікси роз-, без – завжди пишуть із літерою з: розбити і розпитати тощо;
– пунктуаційні норми. Вони виявляються в правилах, якими регулюється вживання розділових знаків у писаному і друкованому текстах;
– стилістичні норми. Дотримання цих норм забезпечує найраціональніше вираження думок за конкретної життєвої ситуації, бо при цьому максимально враховуються мета, характер мовлення і його стильова належність. Наприклад, слово заява в значенні письмового прохання, оформленого за певним зразком і адресованого якійсь офіційній особі, установі чи організації, – це елемент лексики, термінології офіційно-ділового стилю; заява як виклад певного усного повідомлення становитиме мовне явище розмовно-побутового стилю: Твоя заява мені ні до чого (тобто сказане тобою). До типових явищ стилістики належить уживання слів із значенням певної суб’єктивної оцінки – зменшеності, пестливості, зневажливості тощо, а також частина ознак, якими, наприклад, мовне оформлення поетичного твору відрізняється від оформлення типових матеріалів газети або наукової праці з хімії, коли, скажімо, допускається тільки якась одна синтаксична сполучуваність певного слова з іншими. Наприклад, стилістично нормативними вважають словосполучення в змаганнях беруть участь (а не приймають), екзамени складають (а не здають) та ін.
Нормативність становить спеціальну й визначальну ознаку літературної мови, оскільки мовні норми полягають у дотриманні всіх реалій, явищ літературної мови. У своєму найтиповішому вияві мовні норми єдині і обов’язкові для всіх користувачів літературною мовою. Цим вони відрізняються від “діалектних норм”, які територіально обмежені, менш усталені функціонально, помітно стихійні, бо їх дотримуються мешканці тільки частини національної території. Норми літературної мови мають всенародно-освітній статус, підлягають таким оцінкам, як правильно чи неправильно, логічно, точно, образно, етично та ін. Чим більша кількість мовців дотримується мовних норм, тим більше вони стають всенародно звичними. Явища діалектного мовлення з багатьох соціальних і власне мовних причин лягають в основу формування літературної мови. Наприклад, усне мовлення Середньої Наддніпрянщини стало підгрунтям сучасної української літературної мови.
Related posts:
- Поняття про стилі мовлення – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Поняття про стилі мовлення Стиль мовний – це різновид літературної мови, який використовується в певному суспільному аспекті життя людей. Це і побутове спілкування, і офіційно-ділові відносини, і законотворча діяльність, і наукові праці, і публіцистична праця, і художня творчість тощо. У кожній з цих сфер життя суспільства […]...
- Мовна норма ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Мовна норма Літературна мова характеризується нормативністю. Норма – це мовні (мовленнєві) варіанти, які найкраще виконують своє призначення в певний період функціонування мови. Ці варіанти є найпоширенішими з тих, що існують, і закріплені в практиці зразкового використання. Мовна норма – це сукупність загальновизнаних, […]...
- Стилістична норма в мові й у мовленні – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістична норма в мові й у мовленні Важливим, навіть фундаментальним для стилістики є термін “стилістична норма”. Стилістична норма – усталена й суспільно усвідомлювана функція (функції) мовної одиниці. Стилістична норма одночасно буває і якоюсь іншою мовною нормою (фонетичною, морфемною тощо). Наприклад, у лексемі завод кінцевий приголосний вимовляється дзвінко, без оглушення. Це одна з […]...
- Основні вимоги до ділового мовлення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Основні вимоги до ділового мовлення З поняттям стилю тісно пов’язане поняття культури мовлення. Культура мовлення будь-якої особи є складовою її загальної культури і безпосередньо залежить від знання норм сучасної української літературної мови. Культура мовлення починається з уміння слухати, правильно, точно і логічно […]...
- Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...
- Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...
- Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей самий термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, […]...
- Функціональні стилі мовлення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Функціональні стилі мовлення Сучасна українська літературна мова має функціональну розгалуженість, що породжує стилі літературної мови. Літературна мова становить собою систему стилів. Стиль (від лат. stylus – “загострена паличка для писання”) – це система мовних елементів, способів їх відбору й уживання, об’єднаних за […]...
- Усне мовлення, розмовне мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Усне мовлення, розмовне мовлення Терміни “усне мовлення” й “розмовне мовлення” семантично не тотожні. Позначувані ними мовні явища мають як спільні, так і відмінні ознаки. Однак ці поняття не завжди розглядають розмежовано, як окремі термінологічні словосполучення. Наприклад, у СУМі прокоментовано тільки споріднені з ними найменування: усний (виражений у звуковій формі), усність (усність фольклору, […]...
- Науковий стиль – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Науковий стиль Цей різновид літературної мови використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю – монолог. При складенні текстів наукового стилю завжди присутній попередній відбір мовних одиниць, стилістичних засобів. […]...
- Стилістика літературної мови і діалектне мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика літературної мови і діалектне мовлення Стилістика як лінгвістичне вчення про функціонування мови, всіх елементів її структури в повному обсязі стосується лише літературної мови, тобто мови унормованої, всенародної, за сучасних умов переважно національної, яка виявляється у всіх стилях, жанрах мови, в її усній і писемній формах. Діалектне мовлення, використання якого завжди обмежене […]...
- Правильність мовлення Стилістика української мови Правильність мовлення Правильність чого-небудь (дії, вчинку, висловлювання) – це його істинність, відповідність певним явищам дійсності. Основою семантики слова “правильність” є те, що позначається прикметником “правильний” – той, який відповідає тепер чи відповідав у минулому тому, що насправді існує або існувало. Правильність мовлення – одна з його суттєвих ознак. Це, з одного боку, […]...
- Морфологічні засоби стилістики Стилістика української мови Морфологічні засоби стилістики Стилістичні можливості морфологічної системи сучасної української літературної мови широкі й функціонально потужні. Більшість повнозначних слів представлена не однією формою, а кількома, навіть багатьма, і всі вони певною мірою стилістично неповторні, своєрідні. Кожна із змінюваних форм виконує певну комунікативну, отже, й стилістичну функцію. Стилістичні функції мовних одиниць сконденсовані в таких […]...
- Загальна характеристика комунікативно-стилістичних якостей мовлення Стилістика української мови Загальна характеристика комунікативно-стилістичних якостей мовлення Усі літературно-мовні одиниці – від фонеми і до тексту – сформувались у мові з певними, тільки їм властивими функціями. Це комунікативно-стилістичні функції – комплекс тих якостей (ознак, прикмет, особливостей) мовлення, яких досягають найдоцільнішим з усіх поглядів використанням мови, її ресурсів у кожній конкретній мовленнєвій ситуації. Комунікативні можливості […]...
- Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Говорячи, спілкуючись між собою, ми користуємося певними звуками. Ці звуки називаються Звуками мовлення. Звуки мовлення відрізняються від інших звуків природи насамперед тим, що звуки мовлення творить людина і служать вони для розпізнання окремих слів і їхніх форм. Так, слова Бак, бик, бук різняться звуками, , (Бак – закрита металева […]...
- МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ ВСТУП Урок № 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності ВСТУП УРОК № 2 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності Мета: пояснити учням різницю між мовою та мовленням, ознайомити з видами мовлення; навчати мистецтву спілкування; виховувати ввічливість, тактовність, повагу до співрозмовників. Обладнання: підручник, Дитяча Біблія. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) Розуміння термінів “стилістика мови” і “стилістика мовлення” дає змогу зрозуміти сутність термінів “культура мови” і “культура мовлення”. Культура мови як навчальна дисципліна відрізняється від дисципліни стилістика загалом тільки тим, що навчальним курсом передбачено вивчення її (у вимірах окремого розділу) таких комунікативно-стилістичних властивостей зразкового з усіх […]...
- Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції. Формування мовленнєвої компетенції учнів, зокрема вмінь сприймати й розуміти думки інших та планувати й створювати власні висловлювання, зумовлює навчання української мови на основі текстів, що сприяють опануванню національних і загальнолюдських культурних та духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями. Дидактичний матеріал у вигляді текстів різних […]...
- Образність мовлення Стилістика української мови Образність мовлення Одну з особливостей мовлення становить його образність – спосіб передавання певних понять через художні образи, якими відтворюється не зовсім звичне бачення, сприймання людиною навколишнього світу і себе в ньому. Найповніше образне мовлення реалізується в художньому стилі мови. Лексема “образ” має кілька значень, деякі з них навіть омонімні, пор.: Степан… поновив […]...
- Етапи розвитку літературної української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Ключові слова: мовна норма, функціональні стилі мовлення, офіційно-діловий стиль, мовлення державного службовця. Етапи розвитку літературної української мови Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української […]...
- Урок розвитку мовлення. Спостереження за словами Тема. Спостереження за словами – різними частинами мови та за службовими словами, до яких не можна поставити запитання. (Вправи 84-86). Мета. Актуалізувати знання учнів про самостійні частини мови та службові слова; закріпити вміння виділяти певну частину мови. Обладнання: сигнальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. – Прочитайте слова, дібрані до кожної […]...
- Стилістика мови і стилістика мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови і стилістика мовлення Терміни “стилістика мови” і “стилістика мовлення” треба розмежовувати, як і терміни й відповідні їм реалії “мова” і “мовлення”. Наукові підвалини для розмежування цих лінгвальних явищ заклав відомий німецький лінгвіст, основоположник теорії загального мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт (1769 -1835). Кожне мовлення, на його думку, суб’єктивне, але передусім – […]...
- Фонетична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Фонетична стилістика і її одиниці Фонетична стилістика – де лінгвістичне вчення про функцію (функції) окремої фонеми і найрізноманітніші поєднання фонем у словах і між словами в межах усієї мовної системи, а також про функціональний вияв нормативно-літературної вимови слів, про наголошування слів, типову інтонацію мовних одиниць....
- Культура усного й писемного мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Культура усного й писемного мовлення Культуру усного й писемного мовлення, тобто його стилістику, кожен із мовців навіть за найсприятливіших умов опановує поступово. Бо мова безмежно багата на слова і їх лексичні значення, на фразеологізми, різноманітна в граматичній будові і фонетичному оформленні та вияві. Для дитини, яка ще не навчається письму, усне мовлення […]...
- Орфоепічна правильність мовлення Тема 8. Особливості усного професійного спілкування 4. Орфоепічна правильність мовлення Висока культура усного мовлення неможлива без досконалого звукового його оформлення. Із звуковою стороною мови пов’язані насамперед фонетичні й орфоепічні норми. Фонетичні норми виявляються у додержанні правильного вживання звуків мови, зокрема у врахуванні правил чергування голосних i приголосних у словах, подовженням, уподібненням тощо: спокій – спокою; […]...
- Етичність і естетичність мовлення Стилістика української мови Етичність і естетичність мовлення Етичність і естетичність мовлення взаємозумовлені, окремий розгляд їх є дещо умовним. Усе етичне повністю або частково одночасно й естетичне, і навпаки. Поняття “етичність”, як і прикметник “етичний”, від якого воно утворилось, пов’язане з етикою (лат. ethica, від грец. ethos – звичай, правило). Це наука, що вивчає мораль; норми […]...
- Чистота мовлення Стилістика української мови Чистота мовлення Чистота мовлення є його важливою комунікативно-стилістичною ознакою. Лексема “чистота” означає стан і властивість за значенням “чистий”, напр.: М. Рильський високо цінував мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови (3 посібника). Слово “чистий” багатозначне. Одне з його значень стосується мови: ясний, правильний, чіткий (про мову, стиль, звуки […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 7 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення Мета: дати учням загальне уявлення про стилі мовлення, сферу вживання кожного з них; навчити визначати стилі мовлення, знаходити стилістичні помилки; прищеплювати любов до птахів, до тварин. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Багатство і мистецтво мовлення Стилістика української мови Багатство і мистецтво мовлення Лексема “багатство” належить до найуживаніших у всенародному мовленні. Вона позначає велику кількість чогось, його багатоманітність, цінність, вартісність, важливість, спроможність, значеннєвість. Багатство мовлення, яке найбільше визначається кількістю слів у мові, усталеністю їх лексичних значень і морфемно-морфологічних форм, розгалуженістю синтаксичних конструкцій і т. ін., слугує, крім іншого, матеріалом для стилістичних […]...
- Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...
- Точність мовлення Стилістика української мови Точність мовлення Літературне мовлення в своєму ідеальному, стилістично довершеному вияві обов’язково має бути точним. Точність мовлення – одна з визначальних комунікативних ознак мовлення, яка найбільше пов’язана з його нормативністю, правильністю і логічністю. Лексема “точність” тільки частково термінована і визначається здебільшого за прикметником “точний”. Слово “точність” має такі значення (див. СУМ): 1) високий […]...
- Структура і функції усного й писемного мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Структура і функції усного й писемного мовлення Терміни “усне мовлення” й “писемне мовлення” належать до найуживаніших у лінгвістиці. Вони позначають наймісткіші і функціонально найважливіші мовні явища, які сукупно утворюють усю систему мови. Ці форми мови ще називають різновидами мови (усний і писемний різновиди літературної мови й мовлення). Однак умотивованішим у цьому значенні […]...
- Книжне мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Книжне мовлення Якщо усне мовлення знаходить свій вияв у всіх стилях мови (крім епістолярного), а розмовне мовлення – це мовлення тільки в межах одного розмовно-побутового стилю, то терміном “книжне мовлення” позначаються суттєво інші мовні явища. Тільки за окремими ознаками ці явища збігаються з тим, що називають мовленням усним і мовленням розмовним. Книжне […]...
- Основні напрями роботи з розвитку мовлення і принципи мовленнєвої підготовки учнів 7 РОБОТА З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ (МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ) 7.1. Основні напрями роботи з розвитку мовлення і принципи мовленнєвої підготовки учнів Методика розвитку мовлення учнів. Відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти України, навчальних концепцій, чинних програм з рідної (української) мови пріоритетною є мовленнєва підготовка учнів, спрямована на формування мовної особистості випускника середньої школи, […]...
- Об’єкт і предмет стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єкт і предмет стилістики Стилістика, як і кожна наука, має свій об’єкт вивчення і предмет вивчення. Об’єкт стилістики української мови. Ним є реальні функції мовних одиниць кожного з рівнів мови, які впродовж її розвитку закріпились за кожною мовною одиницею – фонемою, морфемою, словом, реченням. Українська мова, її одиниці з певними стилістичними функціями […]...
- Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11) Тема. Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11). Мета. Допомогти учням зрозуміти, то мова – це суспільне явище, яке має свій ріст і розвиток, людське середовище, що користується цією мовою; виховувати любов і повагу до слова. Обладнання: таблиця “Усне і писемне мовлення”, додаток 3. Хід уроку I. Організація класу. II. Актуалізація опорних знань учнів. […]...
- Простота, стислість, виразність, чіткість і яскравість мовлення Стилістика української мови Простота, стислість, виразність, чіткість і яскравість мовлення Такі комунікативно-стилістичні якості мовлення, як простота, стислість, виразність, чіткість і яскравість, настільки взаємопов’язані й взаємозумовлені, що їх окремий розгляд видається недоцільним. У мовознавстві вони тільки загалом диференційовані, лінгвістично не визначені. Однак певна послідовність у розташуванні цих різновидів мовлення простежується, вона можлива й доцільна принаймні в […]...
- Творення звуків – Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Творення звуків Звуки мовлення творить людина. Для цього в її організмі є Мовний апарат, до якого входять легені, ротова порожнина, язик, піднебіння, зуби, губи, носова порожнина, гортань і голосові зв’язки. Джерелом мовних звуків є Голос і шуми. Голос виникає тоді, коли під тиском видихуваного повітря голосові зв’язки, які знаходяться […]...
- Евфонія (милозвучність) мовлення Стилістика української мови Евфонія (милозвучність) мовлення Однією з позитивних і, водночас, визначальних ознак мовлення є його евфонія, милозвучність (грец. eophonia, від eu – добре і phone – звук). Ця якість мовлення досягається певними мовними засобами, переважно лексичними і фонетичними. Винятково важливими й прямими елементами мовленнєвої евфонії є евфемізми – слова чи сполучення слів, якими замінюють […]...