Односкладні речення – Просте речення
Словосполучення
Просте речення
Односкладні речення
Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена – присудка або підмета, а відсутність другого головного члена на розуміння змісту речення не впливає.
Односкладні речення можуть бути як самостійними, так і в складі складного речення.
Односкладні речення поділяються на дві групи: з головним членом – присудком та головним членом – підметом.
Речення з головним членом – присудком поділяються на означено-особові,
Означено-особове речення – односкладне речення з головним членом – присудком, який означає дію, що стосується певної особи чи осіб і виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи однини і множини дійсного чи наказового способу:
В означено-особовому реченні особа (я, ти, ми, ви) легко встановлюється за допомогою закінчень дієслів-присудків: ми посіємо, ми запалимо, ми запряжем, ти сідаєш.
Неозначено-особове речення – односкладне речення
Головна увага в реченні акцентується не на особі, а на дії:
Узагальнено-особове речення – односкладне речення, в якому присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей, характерна для будь-якої особи. Присудок у таких реченнях найчастіше виражається формою 2-ї особи однини чи множини, інколи – формою 3-ї особи множини. Найчастіше узагальнено-особові речення – це прислів’я, крилаті вислови:
Безособове речення – односкладне речення, в якому присудок означає дію або стан, що відбуваються самі по собі, стихійно, без активної участі особи. Підмета в таких реченнях немає і не може бути.
Присудок у безособовому реченні може бути виражений безособовим дієсловом; особовим дієсловом у безособовому значенні; дієслівними формами на – но, – то; неозначеною формою дієслова, найчастіше в поєднанні з прислівниками або присудковими словами жаль, треба, можна, слід, час, шкода; словами нема, немає, не було, не буде:
Вже поночіло. Надворі стихло й потеплішало. Василині було чогось соромно (І. Нечуй-Левицький). Пахне плодами, листям, медом соняшників (О. Довженко). На городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрубано капусту на грядках (І. Цюпа).
Односкладні безособові речення слід відрізняти від схожих на них двоскладних.
Порівняйте:
Називними називаються такі односкладні речення, в яких головний член підмет стверджує наявність предметів або явищ.
Підмет у таких реченнях, як правило, виражений іменником у називному відмінку. Іноді при підметі можуть уживатися означення, додатки, частки ось, он, що за, ось так:
Високі сосни. Серпень. Спека. Синь ріки (І. Муратов).
Зима. Холоднеча. Засніжений ліс (М. Стельмах).
При підметі називного речення можуть бути тільки означення або додатки, а не обставини, хоча у мовознавців із цього питання існують деякі розбіжності.
Related posts:
- Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – Називні. Ніч. З головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок – дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи). Мрію про відпочинок. – Неозначено-особові (присудок – дієслово у формі 3-ї особи множини). Десь тут знайшли снаряд. – Узагальнено-особові (Прислів’я та приказки. […]...
- Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком або підметом – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком або підметом Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена, співвідносного із присудком або підметом. За змістом односкладні речення відрізняються від двоскладних тим, що вони зрозумілі й без другого головного члена. Його відсутність підсилює змістове значення наявного головного члена […]...
- Односкладні речення з головним членом – присудком – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом – присудком Односкладними називаються речения, у яких є тільки один головний член і для повноти змісту вони не потребують доповнення другим головним членом. Односкладні речення поділяються на Іменні (підметові) та Дієслівні (присудкові). До дієслівних належать означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові. Означено-особовими […]...
- Неозначено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Неозначено-особові речення Неозначено-особовими реченнями називаються такі односкладні речення, у яких дійова особа не названа й мислиться як неозначена. Головний член неозначено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) 3-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу. Лікарські рослини вживають у вигляді відварів, настоїв і трав’яних чаїв (журнал). Портрети його друкуватимуть у столичних […]...
- Означено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Означено-особові речення Означено-особовими називаються такі односкладні речення, головний член яких виражається особовим дієсловом 1-ї або 2-ї особи однини чи множини; ця форма означає, що дію виконує мовець (мовці) або співбесідник (співбесідники). Головний член означено-особових речень може бути виражений дієсловом у формі: А) 1-ї чи 2-ї особи однини або множини дійсного […]...
- Зразок розбору односкладного речення – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Зразок розбору односкладного речення 1. На переправі коней не міняють (Народна творчість). 2. Підмета немає, присудок не міняють виражений дієсловом у 3-й особі множини теперішнього часу. 3. Розповідне, неокличне, односкладне – неозначено-особове, поширене, повне. 4. Не ускладнене. 5. Не міняють (кого?) коней (непрямий додаток, виражений […]...
- Узагальнено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Узагальнено-особові речення Узагальнено-особовим реченням називається таке односкладне речення, головний член якого позначає дію, властиву будь-якій (узагальненій) особі. Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) наказового способу (однина і множина) або 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (у висловах із народної мудрості). Не діли шкуру невбитого ведмедя (Народна […]...
- Синтаксичний розбір односкладного речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Синтаксичний розбір односкладного речення Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; повне чи неповне). 2. Указати, чи речення односкладне. 3. Визначити тип односкладного речення. 4. Назвати, чим виражений головний член односкладного речення. У Пріськи аж У душі Заколотилося (Панас […]...
- Двоскладні та односкладні речення – Речення Словосполучення Речення Двоскладні та односкладні речення Залежно від наявності в граматичній основі одного чи двох головних членів виділяють речення двоскладні (є підмет і присудок) та односкладні (є або підмет, або присудок, але речення зрозуміле без контексту):...
- Речення двоскладні й односкладні – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Речення двоскладні й односкладні У залежності від складу граматичної основи прості речення розподіляються на Двоскладні й односкладні. У двоскладних реченнях є підмет і присудок. Засне Долина. На калині і Соловейко Задріма (Т. Шевченко). В односкладних реченнях є тільки один головний член, який співвідноситься або з підметом, або з присудком. Шум акацій… […]...
- Односкладні речення з головним членом – підметом – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом – підметом Називні – це такі речення, які мають один головний член – підмет. Вони повідомляють про те, що певне явище чи предмет у дійсності є, існує: Ніч. Шумить розштормоване море (О. Гончар). Крім підмета, в називному реченні можуть бути […]...
- Питання для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Питання для самоконтролю 1. Назвіть типи односкладних речень, наведіть приклади. 2. Чим виражений присудок у неозначено-особових реченнях? 3. Які речення називають безособовими? 4. Що таке називні речення? 5. Чим характеризуються неповні речення? 6. Які розділові знаки ставляться на місці пропусків?...
- Неповні речення – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Неповні речення Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на повні й неповні. У повному реченні є всі потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити: – із попередніх речень […]...
- Безособові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Безособові речення Безособовими називаються такі односкладні речення, у яких дія або стан не співвідноситься з дійовою особою. Якщо в означено-особовому або неозначено-особовому реченні підмет не визначений, але мислиться, то в безособових реченнях його взагалі немає. Головний член безособового речення може бути виражений: А) безособовим дієсловом. Схотілось сонця, веселого шуму ріки, […]...
- Присудок – Просте речення Словосполучення Просте речення Присудок Присудком називається головний член речення, який означає те, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? що (чим) він є? Підмет і присудок граматично залежні один від одного. Присудки бувають прості (складаються з одного дієслова) і складені (виражаються неозначеною формою дієслова […]...
- Двоскладне речення. Головні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Двоскладне речення. Головні члени речення Головні члени речення – це підмет і присудок, які ще називаються граматичною основою речення....
- Тире між підметом і присудком – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Тире між підметом і присудком 1. Тире ставиться при відсутності зв’язки, якщо: А) присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Хвильовий). Але: Дуже добра жінка моя мати (інший порядок слів). Чотири та три – […]...
- Стилістика односкладних речень Стилістика української мови Стилістика односкладних речень Односкладні речення порівняно з двоскладними в більшості випадків структурно значно менші за обсягом, проте вживаються в усіх стилях мови. Їм властива стилістична своєрідність, яка не може бути зовсім адекватно виражена синтаксичною будовою двоскладного речення. Односкладні речення – речення з одним головним членом, які для вияву повноти і своєрідності своєї […]...
- Називні речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Називні речення Називними називаються такі односкладні речення, у яких головний член стверджує наявність предметів або явищ. Головний член у таких реченнях виражений іменником у називному відмінку. Іноді при головному члені можуть уживатися означення й додатки, а також частки ось, он, що за, ось так та ін. Дорога. Ранок. Тиша (М. […]...
- Синтаксичний розбір простого речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, вид односкладного), за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене). 4. Визначити, ускладнене речення чи ні. Якщо ускладнене, то чим (звертання, однорідні члени, […]...
- Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 30. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень Односкладні речення – це такий тип речення, що має підмет або присудок. Односкладні реченця з підметом називаються називними: Весна. Жайворонок в небі. Односкладні речення з присудками поділяються на групи: – означено-особові (дієслово-присудок виражений 1-ю або 2-ю особою однини чи […]...
- Простий і складений присудки (іменний і дієслівний) – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Простий і складений присудки (іменний і дієслівний) Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання Що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто або що він є? Підмет і присудок граматично взаємозалежні. Сила Іде знизу, од народного серця (С. Васильченко). […]...
- Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
- Синтаксичний розбір речення з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Синтаксичний розбір речення з однорідними членами Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене однорідними членами. 3. Визначити: А) якими членами речення є однорідні члени; Б) якими частинами […]...
- Узагальнюючі слова при однорідних членах речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Узагальнюючі слова при однорідних членах речення При однорідних членах речення можуть бути слова, які об’єднують в одну групу перелічувані предмети. Такі слова називаються узагальнюючими: І земля, і вода, і повітря – все поснуло (М. Коцюбинський). Узагальнююче слово є тим самим членом речення, що й […]...
- Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення Це станеться тоді (коли?), як рак свисне (Народна творчість). 1. Речення складне, сполучникове, складнопідрядне. 2. Головне речення: Це станеться тоді; підрядне: Як рак свисне. 3. Складнопідрядне часу. 4. Сполучник як. 5. Між головним і підрядним реченням ставиться кома. 6. […]...
- Однорідні члени речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні члени речення Однорідними називаються такі члени речення, які з’єднуються між собою сурядним зв’язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення. Однорідні члени речення з’єднуються один з одним: 1) Сурядними сполучниками […]...
- Der einfache satz. Просте речення – Der Satz. Речення Німецька мова Der Satz. Речення Der einfache satz. Просте речення Allgemeines. Загальні відомості Для німецького речення типові три властивості: 1. Двочленність (підмет і присудок): (Іде сніг.) Man singt. (Співають.) erst gegen Abend. (Я прийду тільки під вечір.) 2. Вербальний характер (присудок завжди має у своєму складі дієслово): Er Schüler. (Він учень.) Sein Vater Arzt. (Його […]...
- Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]...
- Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом Присудок узгоджується в множині з підметом – словосполученням, вираженим іменником у називному відмінку та іменником в орудному відмінку з прийменником з. Рано звечора погасили світло син з матір’ю (Панас Мирний). Присудок узгоджується в множині й однині з підметом, вираженим кількісним […]...
- Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Вставні слова та речення Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення і не виступають членами речення: І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький). У першому реченні […]...
- Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення В одну мить розсунувся простір і стали ближчі зорі (Ю. Мушкетик). 1. Речення складне, сполучникове, складносурядне. 2. Має дві граматичні основи: 1) Простір розсунувся, 2) Зорі стали ближчі; прості речення пов’язані між собою сполучником І (єднальний). 3. Кома не […]...
- Способи вираження підмета – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Двоскладні речення. Головні і другорядні члени речення. Підмет і присудок як головні члени речення Способи вираження підмета Підмет і присудок – це головні члени двоскладного речення, що становлять його Граматичну основу. Підметом називається головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання Хто? що? […]...
- Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Мета: навчальна: повторити, узагальнити й поглибити знання, вміння і навички про словосполучення і просте речення та його головні члени; розвивальна: розвивати лінгвістичне мислення; виховна: виховувати відповідальність за свою навчальну діяльність. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і морфологія, орфографія і пунктуація, розвиток мовлення. Міжпредметні зв’язки: мова українська та російська, література, фольклор. Тип уроку: систематизація та узагальнення вивченого матеріалу. […]...
- Речення з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення За будовою і значенням прості речення можуть бути ускладнені однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями), відокремленими членами. Речення з однорідними членами Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком) Однорідними членами речення називаються такі, що граматично пов’язані з тим самим членом речення й відповідають на те саме […]...
- Зразок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення Гув мотор, катер пінив носом хвилі (Ю. Мушкетик). 1. Граматичні основи: Гув мотор і катер пінив. 2. Речення складається з двох простих речень. 3. Перелік фактів. 4. Інтонація переліку. 5. Між двома простими реченнями ставиться кома. 6. Перше […]...
- Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...
- Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Просте речення (тип речення). 2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене. 3. Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка). 4. Другорядні члени речення (група підмета): […]...
- Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 2 Тема: Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення Мета: повторити вивчене про словосполучення, його будову, зв’язок між словами у словосполученні, відмінність між словосполученням та сполученням слів; про речення, його будову, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за кількістю […]...