Оптимізація

Related posts:

1. Оптимізація еколого-економічна Оптимізація еколого-економічна – встановлення в еколого-економічній системі такого співвідношення, яке дозволяє задовольнити матеріальні, соціальні та екологічні потреби суспільства і поліпшити стан довкілля. За оцінкою Б. Коммонера (США), для переведення світової економіки на методи екологічно безпечного виробництва необхідно щорічно до 500 млрд дол. протягом 10 років. О. е.-е. повинна знайти своє втілення в раціональній еколого-економічній політиці, […]...
2. Народногосподарський оптимум Народногосподарський оптимум – стан національної економіки, який досягається шляхом забезпечення рівноваги економічної системи впродовж певного часу або станом на певний час. Розрізняють Н. о. абсолютний (за якого всі заходи державного регулювання економіки, вжиті на початок планового чи прогнозованого періоду, не знижують соціальної та економічної ефективності її розвитку); відносний (за якого не вживаються неефективні заходи такого […]...
3. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
4. Оптимізація екологічна Оптимізація екологічна – доведення екологічної системи до найдосконалішого стану шляхом підтримання або відновлення екологічної рівноваги на різних рівнях на основі збереження природних ресурсів і генетичного фонду природи. O. e. досягається збалансованим використанням ресурсів, умов і ландшафтів; раціональним співвідношенням різних видів соціальних та господарських перетворень природних ландшафтів (наприклад, урбанізованих територій, лісів); оптимізацією екологічних елементів окремих територій […]...
5. Закони розвитку ринку робочої сили Закони розвитку ринку робочої сили (в т. ч. ринку праці) – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом речових факторів виробництва і техніко – економічних відносин, з одного боку, й відносним скороченням попиту на робочу силу передусім у сфері матеріального виробництва та посиленням державного і наддержавного регулювання даного ринку. До таких законів відносять: 1) […]...
6. Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
7. Економічні процеси Економічні процеси – хід розвитку економічної системи, окремих її підсистем, метасистем, елементів та компонентів, послідовна зміна різних типів економічних систем, окремих стадій, ступенів, етапів систем певного типу. В межах Е. п. слід виділяти процес активної взаємодії людини з природою, присвоєння речовини природи у процесі праці (що становить зміст продуктивних сил) та економічні зв’язки і відносини […]...
8. Принципи інвестиційної діяльності Принципи інвестиційної діяльності – основні загальноприйняті правила та норми інвестиційної діяльності, встановлені державою, дотримання яких забезпечує рентабельність будівельного виробництва. Такими принципами є: 1) принцип ефективності – передбачає досягнення кінцевого позитивного економічного ефекту; 2) принцип стабільності – означає необхідність антициклічної (у т. ч. антикризової) політики держави з метою недопущення значного погіршення економічної кон’юнктури у будівництві, а […]...
9. Які висновки випливають з теорії “раціональних очікувань”? Історія економічних вчень НЕОЛІБЕРАЛІЗМ Які висновки випливають з теорії “раціональних очікувань”? Теорія “раціональних очікувань” розглядає реакцію учасників економічної діяльності на зміни кон’юнктури, заходи економічної політики. На відміну від адаптивних раціональні очікування спираються не тільки на досвід минулого, а й на прогнозування, оцінку майбутніх подій. Прихильники цієї теорії виходять з того, що “економічні суб’єкти” не схильні […]...
10. Ігор теорія Ігор теорія – розділ прикладної математики, в якому за допомогою комплексу математичних моделей описуються правила поведінки учасників конфліктної ситуації, яка передбачає взаємодію двох або кількох учасників (гравців), а поведінка одного з них впливає на рішення інших. Якщо в іграх допускаються обміни інформацією, спільні стратегії, угоди, їх називають кооперативними; якщо інтереси учасників діаметрально протилежні, розроблені моделі […]...
11. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
12. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
13. Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
14. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
15. Факторний аналіз Факторний аналіз – метод дослідження окремих економічних явищ і процесів, економічної системи загалом, що передбачає виявлення, аналіз і класифікацію впливу різних факторів, розміри впливу таких факторів на загальний процес економічної діяльності, її ефективність. За допомогою цього методу здійснюється, зокрема, кількісна характеристика впливу окремих факторів (науки, техніки, науково-технічного прогресу, освіти, підприємницької діяльності та ін.) на економічне […]...
16. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
17. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
18. Трансформація Трансформація (лат. transformatio – змінювати) – перетворення однієї економічної системи на іншу, що супроводжується відмиранням одних елементів, ознак, властивостей і появою інших. Т. передбачає послаблення одних типів і форм власності й посилення інших, зміну економічної структури, а отже, послаблення дії одних економічних законів і посилення інших. (В Україні значно послаблено дії законів планомірного розвитку, одержавлення; […]...
19. Екстраполяція Екстраполяція – метод наукового пізнання, за якого відбувається поширення висновків, показників, тенденцій та закономірностей одних явищ, процесів, а також стадій та етапів цілісної економічної системи на інші майбутні очікувані явища і процеси, на більш розвинені стадії та етапи цієї системи на основі обгрунтованих та чинних законів і їх внутрішніх суперечностей. У математиці й статистиці Е. […]...
20. Стадія Стадія – період, фаза, ступінь економічного процесу або еволюції економічної системи, в т. ч. суспільного способу виробництва. Зокрема, процес відтворення поділяють на С. безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. В еволюції економічної системи капіталізму виокремлюють С. висхідну (домонополістичний капіталізм) і нисхідну (монополістичний і державно-монополістичний капіталізм). Основними критеріями їх розмежування є: по-перше, ступінь розвитку основної суперечності […]...
21. Продукти праці Продукти праці – матеріальні та нематеріальні результати процесу праці, що виробляються з метою задоволення потреб людей. Матеріальні П. п. існують у речовій формі і відокремлюються від процесу виробництва, а нематеріальні (або послуги) такої форми не мають і задовольняють потреби людей, як виробнича діяльність, під час їх створення. П. п. у різних суспільно-економічних формаціях існують у […]...
22. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
23. Планування оптимальне Планування оптимальне – комплекс методів, за допомогою яких з декількох альтернативних варіантів плану або програми економічного розвитку країни, окремого регіону, галузі та інших об’єктів вибирають оптимальні. Оптимальними є плани, що забезпечують найефективніше використання ресурсів (якщо задано цей критерій оптимальності) і максимальний вихід якісної продукції за мінімальних витрат. Засобами вибору оптимального плану є розв’язання задач математичного […]...
24. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
25. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
26. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
27. Відтворення Відтворення – безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення економічної системи та її всіх підсистем. Розрізняють два типи В. – просте і розширене. За простого В. процес виробництва і випуск створених благ здійснюються щорічно у незмінному масштабі, а економічна система не зазнає якісних і сутнісних змін. Таке В. […]...
28. Трансформаційна криза Трансформаційна криза – криза всіх підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму) економічної системи, внаслідок чого у разі проведення хибних реформ істотно знижуються рівень і якість життя переважної більшості населення. Така криза проявляється кризою системи надбудовних відносин – соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Найбільше Т. к. […]...
29. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
30. Типи економічних систем Типи економічних систем – класифікація економічних систем залежно від панівних типів і характеру власності, управління нею, наявності товарного виробництва і ступеня його розвитку. Залежно від типів і характеру економічної власності виділяють експлуататорські (рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм) і не експлуататорські (первіснообщинний лад, соціалізм, комунізм) економічні системи. Однак ця схема характеризує здебільшого держави Західної Європи і не […]...
31. Оптимальні розміри підприємств Оптимальні розміри підприємств – науково обгрунтовані й перевірені практикою розміри підприємств, завдяки яким забезпечуються мінімальні витрати різноманітних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) на виробництво і доставку до споживача сукупної маси товарів, у т. ч. окремого екземпляра, у результаті чого досягається найвища ефективність виробництва. Найважливіші фактори, які впливають на О. р. п.: економіко – географічні (наявність […]...
32. Ринок регіональний Ринок регіональний – сукупність економічних відносин (в т. ч. техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності) між різними економічними суб’єктами з приводу організації купівлі-продажу товарів і послуг у сфері обміну в межах певних територій відповідно до вимог специфічних форм закону товарного виробництва і грошового обміну. Основними функціями P. p. є: перетворення продуктів окремих підприємств на товар […]...
33. Економічна свобода держави Економічна свобода держави – її здатність приймати науково обгрунтовані макроекономічні господарські рішення, позитивно впливати на розширене і стабільне відтворення ефективної економічної системи в інтересах людини, а також відстоювати свої економічні інтереси та цілі за умов регіоналізації та глобалізації економіки шляхом їх узгодження з інтересами народу на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог наднаціонального законодавства. […]...
34. Дебре (Debre) Жерар (н. 1921) Дебре (Debre) Жерар (н. 1921) – американський економіст і математик, лауреат Нобелівської премії (1983) “за нові аналітичні методи в економічній теорії, а також за грунтовне нове формулювання загальної теорії рівноваги”, представник неокласичного напряму в економічній теорії. У розробленій ним неокласичній моделі розглядається одночасно попит на виробничі товари та ціни на них в умовах поведінки споживачів, […]...
35. Інтегрована капіталістична власність Інтегрована капіталістична власність – процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т. ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів в єдиний механізм з метою забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил на інтернаціональній основі. І. к. в. є суспільною формою розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко – економічних відносин (а в […]...
36. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
37. Конфлікт Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення) – фаза розвитку суперечності (в т. ч. економічної), в якій сторони К. стають антагоністичними, або полярними, заперечують одна одну й переходять у більш розвинене явище чи процес з якісно новими формами вияву попередніх суперечностей; антагоністичні, несумісні інтереси, цінності й цілі між окремими індивідами, колективами, соціальними прошарками, верствами і класами. Вирішення […]...
38. Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
39. Замовлення виробниче Замовлення виробниче – оперативно-технічне розпорядження виконавчої влади або керівників господарських структур щодо виготовлення певної продукції або забезпечення відповідного обсягу робіт в певні строки згідно з встановленими технічними умовами та орієнтовною ціною. За адміністративно-командної системи З. в. було обліковою одиницею і важливим елементом аналітичного бухгалтерського обліку підприємств, міністерств та інших господарських і державних формувань. Йому відводилось […]...
40. Кількісні методи в економіці Кількісні методи в економіці – сукупність методів обробки статистичних даних для теоретичного аналізу законів розвитку економічної системи і регулювання макро – та мікроекономічних процесів. Основними К. м. в е. є: 1) облік виробництва, обміну, розподілу і споживання продукції та витрат ресурсів у натуральному і грошовому вираженнях; 2) статистичні; 3) моделювання економічних процесів. К. м. в […]...