Орфоепічна правильність мовлення

Тема 8. Особливості усного професійного спілкування

4. Орфоепічна правильність мовлення

Висока культура усного мовлення неможлива без досконалого звукового його оформлення. Із звуковою стороною мови пов’язані насамперед фонетичні й орфоепічні норми. Фонетичні норми виявляються у додержанні правильного вживання звуків мови, зокрема у врахуванні правил чергування голосних i приголосних у словах, подовженням, уподібненням тощо: спокій – спокою; лебідь – лебедя (а не лебедя), село – сіл (а не сел); порох – порошина – у nopoci

(а не в пороху); радити – раджу (а не ражу i не радю); cидіти – сиджу (а не сижу i не сидю).

Ознаки:

1. Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються i вимовляються то як [еи], то як [ие]: [веисна], [жиеве], [виешневий].

2. Ненаголошений (о) здебільшого вимовляється чітко: [вода], [молоко], [голова], [додому]. Лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у] наближається в вимові до (у): [зоузула], [лоупух], (коужух).

3. Дзвінкі приголосні перед глухими та вкінці слів вимовляються дзвінко: [книжка], [Казка, ніж]. Глухо вимовляеться лише приголосний [г]: вохко лехко.

4. Приголосний р вимовляється твердо в кінці складу і слова:

[з’в’їр]. [комар]. [л’ікар]. На початку складу p буває м’яким: [р’асний], [бур’ак], [чотир’ох], [говор’у]

5. Шиплячі приголосні вимовляються твердо: [н’іч], [ніж], [ручки].

6. Приголосний ц у кінці слів вимовляється м’яко: [хлопеиц’]> [с’тілец’1; тверда [ц] буває лише в словах іншомовного походження та деяких вигуках: [шприц], [палац], [пайац], [бац], [клац].

7. Звуки (дж), (дз) вимовляються злито: [джеиреило], [ходжу], [дзеркало], [кукурудза].

8. У небагатьох словах, переважно іншомовного походження, вживається проривний звук Г: [ганок], [Гн’іт], [гудзиек], [Гедз’].

9. Перед голосним [е] всі приголосні вимовляються твердо: сту[де]нти, лі[те]ратура, ін[женер], [те]ма.

10. Приголосний [в] не оглушується і не переходить у ф.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Орфоепічна правильність мовлення