Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Озера. Болота. Вічна мерзлота. Льодовики. Підземні води

Озера. Болота. Вічна мерзлота. Льодовики. Підземні води

РОЗДІЛ І V МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ

Тема 2. ЄВРАЗІЯ

& 42. Озера. Болота. Вічна мерзлота. Льодовики. Підземні води

Пригадай або здогадайся

1. Як утворюються озера?

2. Як поділяються озера за властивостями вод?

3. Що називається підземними водами? Як вони утворюються?

Озера Євразії

Найбільші озера-моря. У Євразії багато озер різного походження. Серед них і найбільше за площею безстічне озеро – Каспійське море (мал.4.102).

Його площа становить 371 тис. квадратних кілометрів. Саме за величезну площу, солоність води,

глибини водоймища його і назвали морем. Насправді це залишок морського басейну, що існував у геологічному минулому, а потім втратив зв’язок з океаном і став велетенським озером.

Максимальна глибина Каспійського моря становить 1 025 м. Частина узбережжя розташована нижче від рівня моря (-28 м). Більшість води у Каспій приносять річки Волга та Урал. Дослідження показують, що рівень моря за час існування на берегах озера людства знизився на 10 м. На озері розвинуте рибальство, видобуток нафти, судноплавство, що призводить до його забруднення.

Одним із озер, що буквально на очах зникають із лиця Землі, є Аральське

море. Його найбільша глибина ще 50 років тому була 70 м, а нині зменшилася вдвічі. Берегова лінія відійшла від попереднього місця на 100 км. Власне самого озера майже не залишилося (мал. 4.103). Причина цього екологічного лиха полягає у зменшенні притоку до озера вод річок Амудар’ї та Сирдар’ї. Вони вже не можуть живити Арал як раніше, бо їхні води по каналах забрано на зрошення полів.

Мал 4.102. Узбережжя найбільшого озера Землі – Каспійського моря

Мал. 4.103. Зменшення площі Аралу

Озера тектонічного походження. У розломі земної кори утворилося унікальне найглибше (1 620 м) прісноводне озеро на Землі – Байкал (мал.4.104). У ньому міститься п’ята частина всіх запасів прісної води Землі. В Байкал впадає 336 річок і витікає лише одна – Ангара. Вода в ньому цілюща, дуже чиста. У періоди, коли немає хвиль, через товщу води можна бачити дно на глибині понад 40 м.

У межах опущеної ділянки земної кори (грабена) сформувалося і найбільше озеро Європи – Ладозьке (мал. 4.105). Воно живиться в основному за рахунок притоку річок. Озеро судноплавне, його максимальна глибина становить 270 м, а пересічна – 70 м. Мальовничості додають острови, яких налічується понад 600. У басейні озера є майже 50 тисяч менших озер.

Мал. 4.104. На берегах Байкалу

Мал. 4.105. Ладозьке озеро

Інші великі озера Євразії. Є на материку й озера льодовикового (Венерн, Чудсько-Псковське, Женевське – мал. 4.106), карстового, вулканічного походження, великі завальні озера в горах і багато інших. Найгустіша мережа озер спостерігається в північно-західній частині Європи.

У внутрішніх районах материка є велика кількість безстічних солоних озер. Одне із них – Балхаш. Однак західна частина цього озера опріснена, оскільки там в нього впадає річка Ілі, що живиться льодовиковими водами.

Одне з унікальних озер світу – це Мертве море (мал. 4.107). Воно розташоване на заході Аравійського півострова на посушливій території нижче від рівня моря (-395 м). Його узбережжя – найнижчий суходіл Землі. Це найсолоніше озеро в світі. Його води мають цілющі властивості, туди приїжджають лікуватися люди з усього світу.

Мал. 4.106. Женевське озеро

Мал. 4.107. Соляні береги Мертвого моря

Болота, вічна мерзлота, льодовики та підземні води Євразії

Болота та їхнє осушення. Значні площі в перезволожених районах Євразії займають болота. Більшість з них розташовані на північних та центральних територіях помірного поясу. Поширенню боліт сприяють надмірна кількість опадів, пониження в рельєфі, мала випаровуваність. Живляться болота як підземними, так і поверхневими водами, а торфовий шар сягає більш як півметра. Одне із найбільших боліт Євразії та світу – Васю – ганське, що розташоване на Західно-Сибірській низовині (мал. 4.108).

Для північної та південно-східної частини материка також характерні приморські болота (марші), що розташовуються на морських узбережжях з вологим кліматом. В Європі такі болотисті місцевості у багатьох місцях осушені й використовуються як сільськогосподарські землі (мал. 4.109). Часто вони відгороджені від моря дамбами.

Вічна мерзлота. У північно-східній частині материка поширена вічна мерзлота (мал. 4.110). В Євразії площа мерзлоти найбільша серед усіх материків. У його центральній і східній частинах вона поширюється від північного узбережжя до паралелі 50° пн. ш. Товщина мерзлого шару збільшується із заходу на схід. На Кольському півострові вона становить декілька метрів, а на півострові Таймир – до 1,5 км. На досить значній території верхній шар мерзлого грунту влітку розтає. Це уможливлює існування рослинних угруповань, у тому числі лісової рослинності. У мерзлоті добре збереглися рештки викопних тварин, зокрема мамонтів, носорогів, які жили на цій території десятки тисяч років тому.

Мал. 4.108. Васюганське болото

Мал. 4.109. Сільськогосподарські землі на місці осушених земель у Нідерландах

Мал. 4.110. Лід у вічній мерзлоті

Льодовики. Сучасне зледеніння із покривними льодовиками охоплює острови Північного Льодовитого океану – Ісландію, Нову Землю, Шпіцберген, Землю Франца-Йосифа. Гірські льодовики є у всіх горах материка, висота яких перевищує 4,5 тис. метрів. Снігова лінія в горах, що розташовуються ближче до півночі, проходить значно нижче. Так, висота снігової лінії на півночі Скандинавського півострова становить 700-800 м. Тут переважають льодовики у вигляді куполів і щитів товщиною 400-600 м.

Підземні води. Євразія багата на підземні води. На всіх великих рівнинах, зокрема й на посушливих територіях, на значних глибинах є великі своєрідні сховища вод. Серед них і артезіанські джерела, що перебувають під тиском, а вийшовши на поверхню, б’ють фонтаном. Рухаючись під землею, води за багато років утворили лабіринти печер, які найкраще зберігаються у вапнякових та гіпсових породах (мал. 4.111). Одну з таких територій – Південно-Китайський карст – занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Гарячі підземні води – гейзери є на півострові Камчатка та острові Ісландія.

Важлива господарська проблема – чистота внутрішніх вод материка. Забруднення зазнають практично всі великі річки й озера Євразії.

Чи відомо тобі?

У горах Паміру розташований найдовший льодовик у світі за межами полярних регіонів – льодовик Федченка. Довжина його становить 77 км, а площа – близько 700 км2. Серед льодовиків Євразії він поступається за площею лише двом Каракорумським льодовикам Сіачен та Балторо.

Мал. 4.111. Одна із підземних річок Південно-Східної Азії

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. Яке мають походження найбільші та найглибші озера Євразії?

2. Як залежить глибина озера від його походження?

3. Які особливості живлення в озер, що розташовані в пустелях?

4. Де і чому розміщені найбільші площі боліт на материку?

5. Які особливості поширення вічної мерзлоти на території Євразії?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. Друге за площею озеро земної кулі – Верхнє (Північна Америка) має площу 82 тис. квадратних кілометрів. Визнач, у скільки разів його площа менша від площі Каспійського моря.

2. Від чого залежить солоність озер? Порівняй солоність озер Євразії із середньою солоністю океанічних вод.

3. Чим відрізняються болота холодного та жаркого поясів сонячного освітлення?

4. В яких горах Євразії льодовики розташовані найвище, а в яких – найнижче щодо рівня моря?

5. Що є спільного та відмінного між озерами північної частини Північної Америки та озерами на півночі Європи?

Назви зображені об’єкти чи явища