Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами

Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Урок № 3 4

Тема: Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами

Мета: дати поняття про вставні слова та сполучення слів, формувати вміння визначати їх у реченні, з’ясовувати їхню роль, розставляти розділові знаки у реченнях зі вставними словами, доречно й правильно вживати вставні слова у мовленні, правильно інтонувати речення зі вставними словами; розвивати мислення, усне й писемне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (картки).

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Виконання індивідуального завдання за роздавальним матеріалом (двома-трьома учнями).

Картка 1

Переписати, роставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Звертання підкреслити.

Мамо, чого зажурились? Дайте тепло ваших рук! (Д. Луценко.) Руки у вас, мамо, наче книга розкрита. (Б. Демків.) Ти нелегке життя прожила, моя мамо. (Н. Кащук.) Ти сили дай, кохана мати, до боротьби зі злом! (Р. Завадович.) Ось і сповнились, люба мати, давні мрії і сни твої. (П.

Дорошко.) Як тихо і затишно в нашій хаті, матусю! Я навіть слово промовити вголос боюся. (В. Кузьменко.)

Картка 2

Переписати речення в такій послідовності: речення з непоширеними звертаннями; речення із поширеними звертаннями.

Спасибі, братику, за добреє слівце. (Л. Глібов.) Спочинь, серце, на хвилину в північну годину. А я думкою полину в рідну Україну. (Б. Лепкий.) Ви заграйте, гори, зашуміть, діброви! Приберіться, ниви, красно та багато! (Ю. Шкрумеляк.) Бувайте здорові, гори барвінкові! Бувайте здорові, квітки у діброві! (Б. Лепкий.) Хвала вам, груші, яблуні і сливи! Хвала вам, анемони й звіробій! (Є. Гуцало.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Прочитати. Пояснити, яких відтінків набирає висловлена в кожному з речень думка завдяки виділеним словам.

– Сьогодні, може, буде дощ.

– Сьогодні, безумовно, буде дощ.

– Сьогодні, на щастя, буде дощ.

– Сьогодні, по-моєму, буде дощ.

– Сьогодні, кажуть, буде дощ.

Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 80).

Робота з таблицею (стор. 81).

Виконання вправи 207 (усно).

ІV. Виконання вправ на закріплення.

Вибірковий диктант. Виписати вставні слова.

Літо бабине вгорі, отже, осінь на порі. (О. Пархоменко.) Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці. (Л. Костенко.) Задумливо летять сніжинки. А чи їм падать, може, ліньки… (А. Казка.) І справді, ця земля округла, наче глобус. (В. Осадчий.) Радилися небораки: по-перше, де зимують раки? По-друге, хто малює зебрі смуги? По-третє, чи колючий хвіст у редьки? По-четверте, чи в середу буває четвер? (І. Світличний.) Поки щось жираф ковтне, мабуть, цілий день мине. (Є. Гуцало.) Воли, як відомо, худоба повільна й лінива. (Марко Вовчок.) Либонь, з усього я надивувавсь… (Є. Гуцало.)

Переписати. Пояснити вживання розділових знаків. Підкреслити вставні слова.

1. Кажуть, як лежить сніг на полі, то буде хліб у коморі. (Нар. творчість). Учителі кажуть Сергієві, що в нього артистичний хист.

2. Задача, на мою думку, розв’язана правильно. На мою думку товариш не звернув жодної уваги.

Творча робота. Скласти речення зі словами: видно, може, зрозуміло, щоб вони в одному випадку були вставними, а в другому – членами речення.

Диктант із коментуванням. Вставні слова підкреслити.

1. Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниці. (Т. Шевченко.) А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро. Здається, сад повесні заквітає на щастя усім і добро. (Л. Забашта.) А який же то світогляд в річки, в поля, у діброви? Може, тихий, бірюзовий? (П. Тичина.) Кажуть, море Янтарне вимиває шматки янтарю. (Л. Забашта.) А може, й зараз твориться бурштин, але про це ще людству невідомо. (Л. Костенко.) Троянди, як відомо, запашні. (М. Доленго.) Хто пісню для гледичії склада? Мабуть, оцих музичних бджіл орда! (Є. Гуцало.) У чому, власне, чудо Паганіні? (Л. Костенко.) У дереві кожному скрипка, говорять, живе. (Є. Гуцало.) Може, бренькав я на лірі? Мо’, в житті скакав телятком? (П. Тичина.)

2. До словечка, до слів’ятка притулися! Може, так хоч мови рідної навчишся. (М. Тимчак.) Ну що б, здавалося, слова… …А серце б’ється, ожива, як їх почує!.. (Т. Шевченко.) Буває, задзвенить в чужих містах кришталь моєї мови дорогої… І стане так, мов рану хто пригоїв… (Л. Литвинчук.) Воно, звичайно, гостеві негоже в Парижі думать про свої міста: про Лохвицю, про Миргород, про Сквиру… (М. Рильський.) Часом, буває, на чужині мені присняться гори сині. (Б. Лепкий.) Мабуть, такими не рида слізьми ніхто, як мати з болю за дітьми. (Б. Лепкий.) Коли скує, буває, душу туга і світ здається лезами вогню, я материнську пісню жебоню. (В. Вихрущ.) Пробачте, вернуся не скоро. Вернуся не знаю коли. (Б. Дегтярьов.)

3. Пахне, кажуть, ромен гіркотою. (Л. Забашта.) Здається, досі хлібом пахнуть копи. (Б. Дегтярьов.) Немов на батька рідний син, на місяць схожий апельсин. Мабуть, вночі, коли я спав, цей апельсин із неба впав. (А. Качан.) Живців, нарешті, досить у відрі. Стрибають в іскрянім півколі маленькі рибки, мов у дивній грі! (М. Рильський.) Ось лиса хитрі кроки. В село він, певно, біг. (Л. Полтава.) А це ж для вас не тайна, що Вовчиця ця, звичайно, страх голодная була. (І. Франко.) Не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Обмерз, забовтався, мабуть, три дні не їв, дрижить, як мокрий хорт, зубами, знай, цокоче. (Є. Гребінка.) Хтось розкаже нам, напевне, чом це здавна між людей на Вкраїні зветься червнем перший літній місяць цей? (Н. Забіла.) На жаль, є слимаки й кліщі, крилата та повзуча погань… (М. Доленго.)

V. Підбиття підсумків уроку.

Навчальні диктанти.

1. Більшість український прізвищ указують на зв’язок із рідною землею і предками. На далеких пращурів, безумовно, вказують такі прізвища: Петренко, Миколайчук, Семенченко. І, звичайно, багато прізвищ указують на походження предків. Це прізвища Полтавець, Уманський, Миргородський тощо. Певно, в багатьох прізвищах відбита і чудова українська природа. Наприклад, у прізвищах Яворівський, Степняк, Підгірний, Яровий, Лиманський, Береза. (З журн.; 55 сл.)

2. Мальовнича Полтава стоїть на річці Ворсклі. Можливо, це одне з найдавніших поселень в Україні. Колись поселення називалося Лтавою, а в деяких джерелах – Олтавою. Теперішня назва “Полтава” фіксується з першої половини п’ятнадцятого століття.

На думку дослідників, назва міста походить від річки Лтава. Так зветься притока Ворскли. Назва Полтава безумовно утворилася від першої за допомогою префікса по-. (За І. Вихованцем; 55 сл.)

3. Велика зграя перепілок мчить на південь. Мабуть, природа жене їх вперед. Відома річ, перепілки летять уночі.

Часом хмари й туман притискують зграю до землі. Ватажки, звісно, беруть угору. Усі перепілки кидаються за ними. Та слабші птахи, буває, падають.

Цей перепел ударився об телеграфну дротину. Він лежав біля шосе. Добре, що не натрапив на нього хижак: лисиця, тхір або ласка.

Бідолаху підібрали пастушки. Звичайно, я купив у хлопців інваліда. Довгенько довелося його лікувати.

Зараз перепел Мартин живе у мене. Ось він, погляньте, пробіг через кімнату. Постривай, Мартине, куди ти? (За О. Копиленком; 89 сл.)

VІ. Домашнє завдання.

Повторити п.11, вправа 209.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Вставні слова (практично); виділення їх на письмі комами ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 35 Тема: Вставні слова (практично); виділення їх на письмі комами Мета: закріпити знання про вставні слова та вживання розділових знаків у реченнях зі вставними словами; формувати вміння розпізнавати вставні слова, з’ясовувати їхню роль у реченні, правильно інтонувати речення зі вставними словами, вживати вставні слова в мовленні, вживати розділові […]...

  2. Ознайомлення з найуживанішими вставними словами ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 19 Ознайомлення з найуживанішими вставними словами 175 Прочитайте речення. З’ясуйте, що виражають виділені слова. Поясніть, яких відтінків набуває завдяки їм висловлена в кожному реченні думка. Жовтий і блакитний кольори є символами життя та миру. Жовтий і блакитний кольори є, напевно, символами життя та миру. Жовтий і блакитний кольори є, […]...

  3. Синтаксичний розбір речення зі вставними словами – Вставні слова (словосполучення, речення) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Вставні слова (словосполучення, речення) Синтаксичний розбір речення зі вставними словами Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене вставними словами (словосполученнями, реченнями). 3. Визначити, що виражають вставні слова (словосполучення, речення). Знов […]...

  4. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАЙУЖИВАНІШИМИ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ І СПОЛУЧЕННЯМИ СЛІВ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §16. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАЙУЖИВАНІШИМИ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ І СПОЛУЧЕННЯМИ СЛІВ 178. Прочитайте діалог мовчки. Визначте, скільки осіб бере участь у розмові. Уголос прочитайте діалог за особами. – Можливо, завтра не варто їхати на екскурсію до Львова. Здається, буде злива. Мабуть, краще перенести поїздку на наступний тиждень. – Ну що ти кажеш! […]...

  5. Речення із вставними словами СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ § 17. Речення із вставними словами 181. Прочитайте речення. З’ясуйте за допомогою довідки, що виражають виділені слова. Як називаються ці слова? 1. Може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати (Т. Шевченко). 2. Отже, багато чого їм невідомо (М. Олійник). 3. У статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку […]...

  6. Орфограма (практично). Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка (практично) ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 55 Тема: Орфограма (практично). Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка (практично) Мета: дати поняття про орфограму, формувати вміння визначати орфограми в словах, пояснювати правопис слів відповідними орфографічними правилами, добирати слова з певними орфограмами; виховувати пошану до традицій предків; розвивати логічне мислення, вміння виділяти головне, аргументувати свою думку, ілюструвати її […]...

  7. Зв’язне мовлення. Складання діалогів зі звертаннями та вставними словами ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 37 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Складання діалогів зі звертаннями та вставними словами Мета: з’ясувати рівень оволодіння учнями таким видом мовленнєвої діяльності, як говоріння, рівень сформованості вміння складати, розігрувати діалог відповідно до мовленнєвої ситуації й мети спілкування, сформованості вміння додержувати правил спілкування, доречно вживати у репліках діалогу звертання […]...

  8. Звертання непоширені й поширені – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) До складу простих речень, крім головних і другорядних членів, можуть входити слова, які не відповідають ні на які питання, не є членами речення й не пов’язані з членами речення ніяким зв’язком. Це звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Плавай, плавай, Лебедонько, по синьому морю! Рости, […]...

  9. Синтаксичний розбір речення зі звертанням – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Синтаксичний розбір речення зі звертанням Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене звертанням. 3. Назвати способи вираження звертання, його стилістичну роль. Та Засни […]...

  10. Розділові знаки при звертанні – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Розділові знаки при звертанні 1. Звертання виділяються комами. Де ти, Милий, чорнобривий? (І. Котляревський). Олесю, серденько, співай веселенько! Весняного ранку співай, Моя люба, веснянку! (Леся Українка). 2. Вигуки, крім О та Ой, які виконують роль підсилювальних часток, відділяються від звертання комами. Гей, Блискавице, громова сестрице, […]...

  11. Склад. Наголос. Основні правила переносу. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів. Орфоепічна помилка (практично) ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 57 Тема: Склад. Наголос. Основні правила переносу. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів. Орфоепічна помилка (практично) Мета: поглибити знання учнів про склад і наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначити склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова; дати поняття про орфоепічну помилку; виховувати повагу […]...

  12. Орфограма (практично). Орфографічний словник. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 61 Тема. Орфограма (практично). Орфографічний словник. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення Мета: – навчальна: поглибити знання про орфограми та орфографічні словники; – розвивальна: розвивати орфографічну пильність, уміння працювати з довідковою літературою; – виховна: виховувати культуру усного й писемного мовлення, почуття прекрасного. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикографія, синтаксис, мова і мовлення. Міжпредметні […]...

  13. Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Стилістика української мови Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Усі мовні одиниці набувають у мовленні тільки їм властивих функцій, які мовець усвідомлює чи тільки уявляє. До таких мовних і мовленнєвих одиниць належать, зокрема, вставні і вставлені слова, сполучення слів і речення, які містять додаткові, часто побіжні повідомлення, зауваження до того, що виражається членами (членом) […]...

  14. Звертання та вставні слова. Тематичне тестування (тема: Звертання та вставні слова) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок 36 Тема: Звертання та вставні слова. Тематичне тестування (тема: Звертання та вставні слова) Мета: узагальнити й систематизувати знання про слова, граматично не пов’язані з членами речення; формувати пунктуаційну грамотність, вміння доречно використовувати звертання й вставні слова у мовленні; з’ясувати рівень засвоєння учнями теми “Звертання. Вставні слова”; формувати вміння використовувати […]...

  15. ВИДІЛЕННЯ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ ТВАРИН Урок 35. ВИДІЛЕННЯ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ ТВАРИН “Виділити” з організму – це вивести зайве, непотрібне… Мета уроку: сформувати в учнів поняття виділення, особливості будови та функцій органів виділення. Розвивати логічне та критичне мислення. Виховувати культуру ведення дискусії. Основні поняття: нирки, нефридії, мальпігієві судини, зелені залози. Обладнання і матеріали: таблиці “Органи виділення тварин”, […]...

  16. ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ ЗВОРОТ. ВІДОКРЕМЛЕННЯ КОМАМИ ДІЄПРИКМЕТНИКОВИХ ЗВОРОТІВ (ПІСЛЯ ОЗНАЧУВАНИХ ІМЕННИКІВ) Мета: – навчальна: ознайомити семикласників з поняттям дієприкметниковий зворот, виробляти уміння й навички знаходити їх у реченнях; – розвивальна: формувати вміння відрізняти одиничні дієприкметники від дієприкметникових зворотів у висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за навколишнє середовище. Внутрішньопредметні зв’язки: – Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологічних зворотів, до складу яких входять […]...

  17. ПОШИРЕННЯ РЕЧЕНЬ СЛОВАМИ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ Мета: формувати вміння учнів поширювати речення словами і словосполученнями, складати речення за поданими схемами; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 62, с. 32) Фронтальна перевірка складених розповідей. Каліграфічна хвилинка Дд дд до по об ба ач че ен ння – Прочитайте […]...

  18. Інтонаційне виділення в реченнях слів, найважливіших для висловлення думки Урок 30 Тема. Інтонаційне виділення в реченнях слів, найважливіших для висловлення думки Мета: закріплювати знання учнів про типи речень; вчити знаходити в реченнях і виділяти інтонаційно слова, найважливіші для висловлення думки; розвивати виразність мовлення учнів, збагачувати їх лексичний запас; виховувати шанобливе ставлення до людей праці. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань та […]...

  19. Зв’язок між словами в реченнях. Словосполучення Тема: Зв’язок між словами в реченнях. Словосполучення Мета: ознайомити учнів з поняттям “словосполучення” та його характерними ознаками; формувати вміння визначати основу речення, встановлювати зв’язки між членами речення за допомогою питань; вчити складати схеми речень; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати інтерес до вивчення мови. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. […]...

  20. Синоніми. Ознайомлення зі словником синонімів ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 49 Синоніми. Ознайомлення зі словником синонімів Запам’ятаймо! Синоніми – це слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням. Синоніми вживаються в мові для чіткого й образного висловлення думки або уникнення повторів слів. Два і більше синонімів утворюють синонімічний ряд. 456 Прочитайте речення. Знайдіть у них синоніми, випишіть їх. […]...

  21. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника) Тема: Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника). Мета: Дати поняття про дієприкметниковий зворот, формувати вміння визначати його в реченнях, правильно інтонувати речення з дієприкметниковими зворотами та вживати у таких реченнях розділові знаки; виховувати любов до природи; розвивати логічне мислення, пам’ять. Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу. Обладання: Підручник. Хід уроків І. Підготовка […]...

  22. ВИДІЛЕННЯ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ. ФОРМИ ВИДІЛЕННЯ У ТВАРИН. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ ТВАРИН Тема 2. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН & 30. ВИДІЛЕННЯ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ. ФОРМИ ВИДІЛЕННЯ У ТВАРИН. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ ТВАРИН Ви дізнаєтеся про особливості процесу виділення у тварин, про загальні риса будови видільної системи та відмінності у будові та функціонуванні видільних систем у тварин різних типів. – Десь чигав, що акуляче м’ясо перед вживанням необхідно довго […]...

  23. Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Вставні слова та речення Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення і не виступають членами речення: І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький). У першому реченні […]...

  24. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §28. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Приголосні звуки бувають тверді, м’які та пом’якшені, Деякі приголосні за твердістю й м’якістю утворюють пари: Не мають пари м’яких такі приголосні: Ці приголосні лише трохи пом’якшуються: [б’ік], [роздор’іж:’а]. Приголосні [г], [г], [к], [х] завжди тверді. Пом’якшуються вони лише перед голосним [і]: [кіт], [гірко]. Приголосний [й] […]...

  25. ВИДИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ: ПОСЛІДОВНИЙ, ПАРАЛЕЛЬНИЙ (ПРАКТИЧНО) Мета: навчальна: ознайомити учнів із видами зв’язку речень у тексті; розвивальна: розвивати увагу, гнучке мислення; виховна: виховувати прагнення до досконалості в різних видах мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: мова, мовлення, синтаксис, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка […]...

  26. Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 21 Тема: Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) Мета: ознайомити учнів із реченнями, у яких є тільки один головний член; продовжити роботу над формуванням умінь визначати граматичну основу речення; виховувати пошану й любов до слова, до рідної мови; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне мислення, пам’ять. […]...

  27. Урок розвитку мовлення. Спостереження за словами Тема. Спостереження за словами – різними частинами мови та за службовими словами, до яких не можна поставити запитання. (Вправи 84-86). Мета. Актуалізувати знання учнів про самостійні частини мови та службові слова; закріпити вміння виділяти певну частину мови. Обладнання: сигнальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. – Прочитайте слова, дібрані до кожної […]...

  28. Повторення вивченого про звуки і букви. Складання розповіді за поданими словами. Підсумок за рік Урок 120 Тема. Повторення вивченого про звуки і букви. Складання розповіді за поданими словами. Підсумок за рік Мета: удосконалювати вміння розрізняти голосні й приголосні звуки, дзвінкі й глухі, тверді та м’які приголосні; закріпити вміння правопису слів з ненаголошеними [е], [и], які перевіряють за правилом чи орфографічним словником; продовжити вчити правильно вживати апостроф; розвивати вміння складати […]...

  29. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 44 Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора Мета: закріпити знання учнів про пряму мову, закріплювати вміння й навички правильного вживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою, повправляти у дотриманні правильної інтонації в реченнях із прямою мовою; розвивати логічне […]...

  30. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникового звороту МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ДІЄПРИКМЕТНИК & 16 Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникового звороту Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот. Дієприкметниковий звороту реченні виконує роль поширеного означення: Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли (О. Гончар). Дієприкметниковий зворот в усній мові виділяється паузою, а на письмі відокремлюється комами. Відокремлення звороту залежить від його […]...

  31. Функція виділення, органи виділення. Будова сечовидільної системи Розділ 8 ВИДІЛЕННЯ Увесь час ви отримуєте ззовні кисень і кілька разів на день їсте й п’єте, забезпечуючи себе всім необхідним для підтримки життєдіяльності. Проте у вашому організмі відбуваються і процеси, які передбачають не споживання, а виділення певних речовин. Ви не тільки вдихаєте повітря, але й видихаєте його, ви постійно пітнієте, у вашому організмі утворюється […]...

  32. Будова і функції органів виділення – ВИДІЛЕННЯ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ВИДІЛЕННЯ Будова і функції органів виділення Кінцеві продукти обміну речовин в організмі, непотрібні і шкідливі для нього речовини, надлишок води й солей виводяться з організму за участю систем органів травлення, дихання, сечовиділення та шкіри. Сечовидільна система людини складається з нирок (парні органи), сечоводів, сечового […]...

  33. Вставні слова (словосполучення, речення) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Вставні слова (словосполучення, речення) Вставними називаються слова, сполучення слів або речення, за допомогою яких виражається ставлення мовця до повідомлення, здійснюється зв’язок між частинами речення чи тексту, оформлюються думки, дається вказівка на джерело повідомлення тощо. Вставні слова не бувають членами речення й не утворюють словосполучень із членами речення. Сподобавсь, Видимо, козак дівчині (П. […]...

  34. Слово. Речення. Складання речень за малюнками та опорними словами. Правильна вимова й написання слова олень Урок 7 Тема. Слово. Речення. Складання речень за малюнками та опорними словами. Правильна вимова й написання слова олень Мета: поглибити знання учнів про речення, його будову; розвивати зв’язне мовлення; виховувати повагу до старших, працелюбність. Обладнання: предметний малюнок оленя; картина із зображенням відльоту птахів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання […]...

  35. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях – Вставні слова (словосполучення, речення) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Вставні слова (словосполучення, речення) Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях 1. Вставні слова і словосполучення виділяються комами. У ніч Різдвяну батько, згадавши, очевидно, молодість свою, дитинство усе своє, Одним словом, життя, попросив матір заспівати йому колядок (О. Довженко). 2. Два вставні слова відділяються одне від одного комою. Правда, може, я […]...

  36. Зв’язне мовлення. Мовленнєві помилки й недоліки (практично). Види помилок, допущених у переказі. Аналіз письмового переказу ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Мета: підвести підсумки письмових учнівських робіт, відзначити позитивне у їх виконанні, вказати основні види помилок, допущених у письмовій роботі, проаналізувати допущені типові помилки та недоліки учнівських творчих робіт; спрямувати учнів на індивідуальне опрацювання допущених помилок, належним чином їх проінструктувавши. Обладнання: таблиця. Хід уроку І. Повідомлення мети і завдань уроку. ІІ. […]...

  37. Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 27 Тема. Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних на письмі Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які приголосні, формувати навички правильної вимови твердих та м’яких приголосних, розвивати фонематичний слух, культуру усного й писемного мовлення; виховувати в учнів повагу до старших. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. […]...

  38. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Урок 52 Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Мета: практично ознайомити дітей із ступенями прикметників, розширити уявлення дітей про прикметник, вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; розвивати мовлення дітей шляхом навчання доцільного використання прикметників у мові; виховувати патріотизм, любов до України. ХІД УРОКУ I. […]...

  39. Подовжені м’які приголосні, позначення їх на письмі двома однаковими буквами. Навчальний диктант. Засвоєння форм луг Урок 109 Тема. Подовжені м’які приголосні, позначення їх на письмі двома однаковими буквами. Навчальний диктант. Засвоєння форм луг – луже, друг – друже Мета: мати уявлення про подовжені м’які приголосні звуки; ознайомити з позначенням двома однаковими буквами подовжених м’яких приголосних; сформувати вміння диференціювати подовжені й неподовжені м’які приголосні; вчити складати звукові моделі слів з подовженими […]...

  40. ЗБАГАЧЕННЯ МОВИ НОВИМИ СЛОВАМИ. СТАРІ Й НОВІ СЛОВА В МОВІ Мета: продемонструвати учням, що мова – суспільне явище, яке може змінюватися, поповнюватися новими словами; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідного слова. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось і ми часу не гаймо І урок свій починаймо. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Гра […]...

Ви зараз читаєте: Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами
«
»