Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ Перехід дієприкметників у прикметники

Перехід дієприкметників у прикметники

Тема: Перехід дієприкметників у прикметники.

Мета: Пояснити умови й особливості переходу дієприкметників у прикметники; формувати вміння розрізняти дієприкметники й прикметники дієприкметникового походження; виховувати цікавість і повагу до фольклору як вияву народної спостережливості й мудрості; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних

завдань двома-трьома учнями.

Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники. Пояснити вживання голосного в суфіксах.

Теперішнього часу. Виконують, зростають, дрижать, організовують, лежати, розквітнути, жевріти.

Минулого часу. Пожовкнути, почорніти, просвітліти, змокріти.

Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Два з них увести до самостійно складених речень (усно)

Створити, загоїти, побудувати, сформулювати, закрити, почати, мити, перетерти.

width="100%">

Картка 3

Відредагувати речення.

Відповідь учня була не просто вражаюча, вона була незабутня. Можна тільки пожаліти забувшого квиток подорожуючого. Змагаючийся спортсмен не має права втрачати самовладання. Сусіди приходили подивитися на мале кошеня, спіймавше стару мишу. У прощавшогося хлопця був розгубившийся вигляд.

* Робота біля дошки. Записати речення, вказати дієприкметники активні й пасивні. Розповісти, що є підставою для такого поділу. За допомогою яких суфіксів утворюються дієприкметники? Виділити ці суфікси.

І. Дзвінки трамваїв, гомін паровозів зливаються в одну тремтячу ноту. (Леся Українка.) Куди, машино, так біжиш в вечірній сині посивілій? (П. Тичина.) Вітрило літа відпливає і тане танучим крилом. Гай вдалині видніє згорбленим силуетом. (Є. Гуцало.) Чіпляється листя опале, важніє земля на ногах. (В. Сосюра.) Пожовклий змішався з дощем листопад. (Л. Первомайський.) Клониться дерево, плодом обтяжене. (І. Франко.)

ІІ. На клуні стовбичив промоклий бусол. (Л. Костенко.) Уже весняна, всезціляюча злива у грозах обмила вітчизну мою. (Л. Первомайський.) Натомлені й пожовклі, як діди, лежать сніги з закритими очима. (Д. Павличко.) Круки аж чорніли на вітах, присипаних снігом. (М. Старицький.) Лежать віки, покриті пилом. (М. Рильський.)

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати. Визначити, якими частинами мови (чи особливими формами частин мови) є виділені слова. Свою думку обгрунтувати.

Лежачий плуг ржавіє, ледачий чоловік хворіє. Б’ють не лежачого, а ледачого. На лежачу березу кози скачуть. Лежачого хліба ніде нема. У стоячій воді риба не така смачна. Цей з-під стоячого підошву випоре. Натомлені роки врівноважать серце. Натомлені працею руки звикли до горя й до муки. Рушник, матір’ю дарований, – то шлях життя вторований. Дарований оцет солодший за купований мед. Дароване миліше за куповане.

Народна творчість.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

І V. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Виконання вправи 91 (І, ІІ).Опрацювання теоретичного матеріалу (п.7, с. 35-36).

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати речення. Визначити, якими частинами мови (або особливими формами частин мови) є виділені слова. Свою думку обгрунтувати.

І. Чужий розум – то вода, кимось наношена. Чужий розум – як наношена вода. Прожитого тобою часу не вернеш, як пролитого молока. Прожитого не вернеш, як пролитого. Досвід приходить до чоловіка працюючого. Працюючий діло знає, а лінивий – дні рахує.

Народна творчість.

ІІ. Квітко осінняя, бита сльотою, чом так тяжкий мені жаль за тобою? (І. Франко.) Ой, коней копита й підковами бита тривожна дорога у темних полях! (Л. Первомайський.) Ой полем, полем Килиїмським, та шляхом битим ординським, ой там гуляв козак Голота. (Нар. творч.)

* Попереджувальний диктант. Пояснити, якими частинами мови є виділені слова. З’ясувати синтаксичну роль цих слів.

І. І печену рибу їв би. І я вчений на хліб печений. Сирого не їм, печеного не хочу, вареного не можу. Де дві кухарки, там бощ не солений. Свій борщ несолений ліпше чужої смаженини. З солоногосала не велика слава, хіба лосощі. Біда тому нежонатому, як горшкові щербатому.

Народна творчість.

ІІ. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. (Д. Луценко.)Соняшничиння на ріллі деінде, як руки потопаючих, маячить. (І. Доценко.) В цім щасті за все пережитевідплата. (Л. Первомайський.) Поранених німців у нашім шпиталі вона перев’язує. З туги й печалі болять милосердній ці люди чужі. (П. Воронько.) Поранений лежить в снопах, волошками пропах. (Д. Луценко.) Холонуть пиріжки напечені. (А. Малишко.)

* Прочитати. З-поміж виділених слів вказати дієприкметники та прикметники дієслівного походження. Вказати дієприкметники, що перейшли в іменники.

І. Не зрадить слово тільки те, якому ти дав співаючу, сміливу душу. (Д. Павличко.) З колиски намспівучі соки вмивали серце і чоло. (М. Стельмах.) Аж до цехів Запоріжсталі прийшли квітуючі сади. (М. Нагнибіда.) Уже нема квітучої долини, лиш чорний ієрогліф бадилини. (Л. Костенко.) Друзі, розкриємо книги, що кожен із нас полюбив їх, як сонця палаючий вир! (П. Усенко.) І жах мене пройняв під цим палючим сонцем. (І. Франко.) Прийди в мій сад, як з сонцем стане прощатись гаснуча земля. (Олександр Олесь.) Цей чоловік здивовано відчув, що смерть свистюча впала не на нього. (М. Бажан.) І вже я сам, немов бджола летюча, обмазаний у кольори життя. (А. Малишко.) Плакучі верби не могли журитися, такі були у іволг голоси! (Л. Костенко.) В поля з пахучої долоні червінці осінь просіва. (В. Сосюра.)

ІІ. Скрипуче дерево стоїть, а здорове вже лежить. Скриплячі двері довго висять. Сплячий пес не вкусить зайця. На пекучу кропиву і мороз тріскучий. Хмара летюча, а дощ біжучий. Не заздри бджолі, бо її мед кусючий. Збивали спіле, упало зелене. Кинув своє смажене й побіг за чужою редькою.

Народна творчість.

* Пояснити значення поданих фразеологізмів. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами) є виділені слова? Які з фразеологізмів є калькованими з російської мови? З чого можна зробити такий висновок?

Відкраяна (відрізана) скиба. Грати з відкритими картами. Голос волаючого в пустелі. Сплячакрасуня. Не в тім’я битий. Ходячі мощі (Ходяча енциклопедія). Правлячі кола. Заяложений (утертий)вислів. Крила підрізані (приборкані). Добрими намірами пекло вимощене. Йти протоптаною (второваною) стежкою. Ломитися у відчинені двері. Його пісня вже скінчена. Стара пісня, та по-новомуспівана. Карфаген має бути зруйнований.

Зі словника.

Словник. Калька – слово або вислів, утворені за зразком будови відповідного за значенням слова чи вислову іншої мови. Наприклад: правлячі (замість панівні) кола; голос волаючого (від давньослов’янського вопиющего, замість самотнього) в пустелі.

* Творча робота. Подані народні порівняння ввести до самостійно складених речень (усно). Вказати в них дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження.

Гарна, як намальована. Бридка, як обскубана гуска. Стоїть, як засватана. Мовчить, як у воду опущений. Зайнятий, як робоча бджола. Чистий, як вибраний рис. Стрункий, наче молотком вирівняний. На обидві ноги кований. Як м


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 22. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Деякі дієприкметники можуть утрачати властивості дієслова (час, вид) і переходити в прикметники. У таких випадках вони вказують на постійну ознаку і не мають при собі залежних слів. ПОРІВНЯЙТЕ: ДІЄПРИКМЕТНИКИ ПРИКМЕТНИКИ Вихована в сім’ї дитина. Смажена на олії риба. Вихована людина. Смажена риба. У прикметники переходять […]...

  2. Перехід дієприкметників у прикметники й іменники – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Перехід дієприкметників у прикметники й іменники Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки виду і часу, а тому й переходити до розряду власне прикметників. Так, у словосполученнях Битий шлях, Освічена людина виділені слова вказують на постійну ознаку (перше з них не має, зокрема, ознаки недоко-наного виду і теперішнього часу, друге […]...

  3. Перехід дієприкметників у інші частини мови – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Перехід дієприкметників у інші частини мови Дієприкметники можуть втрачати ознаку дієслів і переходити в прикметники, виражаючи постійні ознаки предмета: летюча миша, сидяча робота, спілий плід, печена картопля, смажена риба, квашена капуста, відсталі погляди та ін. Часто дієприкметники відрізняються від прикметників і наголосом. У дієприкметників наголос на корені (печене порося), у прикметників […]...

  4. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 17. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Рідна мово, пісне солов’їна! Ти одна, як диво-дивина, Як єдина в світі Україна І як мати в кожного одна. М. Ігнатенко ПАМ’ЯТАЙМО Відмінювання активних і пасивних дієприкметників Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Для всіх родів Н. дозрілий, Дозріле, колоте […]...

  5. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ § 24. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Вправа 240 II. Твій труд незрівняний ні з чим. Вправа 241 I. СтрашеНнИй, з’єднаНИй, незнищеНИй, незнищеНнИй, незрівняНИй, незрівняНнИй, нездолаНИй, освітлеНИй, невблагаНнИй, незлічеНнІ, намальований, написаний, незлічеНІ, нездолаНнІ, скошеНИй. II. Подвоєння у прикметниках у наголошених суфіксах подвоєння відбувається в таких випадках: 1. При збігові двох однакових приголосних: – на […]...

  6. Прикметники-антоніми і прикметники-синоніми Тема. Прикметники-антоніми і прикметники-синоніми. (Вправи 198-203). Мета. Ознайомити із синонімічними та антонімічними значеннями прикметників. Вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях. Розкрити поняття багатозначність прикметника; розвивати вміння добирати та використовувати прикметники-синоніми та антоніми у мовленні; поповнювати словниковий запас учнів. Виховувати любов до рідної мови. Обладнання: словники синонімів і антонімів, підручники, зошит. Хід уроку I. […]...

  7. Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників Тема: Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників. Мета: Пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, правила їхнього творення, формувати вміння розрізняти активні й пасивні дієприкметники, утворювати їх, правильно писати дієприкметникові суфікси; виховувати мовне чуття; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять. Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу. […]...

  8. Закріплення вмінь уживати прикметники в мовленні в різних формах, використовувати прикметники з описовою метою Урок 59 Тема. Закріплення вмінь уживати прикметники в мовленні в різних формах, використовувати прикметники з описовою метою Мета: вчити відмінювати прикметники, вживати його в мовленні в різних формах, узгоджуючи з іменником в роді, числі й відмінку; розвивати мовлення дітей, уміння вживати прикметники у мовленні з описовою метою; виховувати старанність, наполегливість у навчанні, бажання вчитися. Обладнання: […]...

  9. ПРИКМЕТНИКИ-СИНОНІМИ, ПРИКМЕТНИКИ-АНТОНІМИ. УЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У ПРЯМОМУ ТА ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; розкрити поняття багатозначності прикметників; навчати вживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до праці. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 110) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА […]...

  10. ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ У ЗАКІНЧЕННЯХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У СУФІКСАХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Мета: – навчальна: ознайомити семикласників з особливостями правопису голосних у закінченнях дієприкметника; голосних і приголосних у суфіксах дієприкметника; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах, визначати морфологічні ознаки дієприкметників; – розвивальна: удосконалювати творчі вміння використання дієприкметників у зв’язних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до національної культури. Внутрішньопредметні […]...

  11. Перехід однієї частини мови в іншу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Перехід однієї частини мови в іншу За цього способу словотворення ніяких змін у будові слова не відбувається. Змінюються його значення, синтаксична роль, зв’язки з іншими словами. Наприклад, прикметники і дієприкметники переходять в іменники: Передова, трудящі, майбутнє, минуле, операційна, пальне, колискова, ланкова, учительська, вчений, безробітний, черговий, керуючий, добові; […]...

  12. ПРИКМЕТНИКИ-СИНОНІМИ, ПРИКМЕТНИКИ-АНТОНІМИ. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; розкрити поняття багатозначності прикметників; вчити учнів уживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до праці. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі мерщій сідайте, діти, Домовляймось не шуміти, На уроці не дрімати, Руки вчасно підіймати. І […]...

  13. Прикметники-антоніми та прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях. (Вправи 155-159) Тема. Прикметники-антоніми та прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях. (Вправи 155-159). Мета. Ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, формувати уявлення про багатозначність прикметників; розвивати словниковий запас учнів; виховувати любов до праці. Обладнання: мовний матеріал, тлумачний словник, схема-опора. Хід уроку I. Організація класу. […]...

  14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Нові слова можуть утворюватися шляхом переходу однієї частини мови в іншу. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). ПОРІВНЯЙТЕ: Старий Дніпро синів унизу. Старий увійшов до хати, П. Куліш Помолився до образів. П. Куліш: Весною запахло, […]...

  15. Відмінювання дієприкметників. Голосні в закінченнях дієприкметників Тема: Відмінювання дієприкметників. Голосні в закінченнях дієприкметників. Мета: Пояснити особливості відмінювання дієприкметників, формувати вміння визначати їх відмінки в реченнях, ставити дієприкметники в потрібній відмінковій формі, правильно писати відмінкові закінчення дієприкметників; виховувати любов до природи та до рідної пісні; розвивати увагу, логічне мислення, удосконалювати навички такої мисленнєвої дії, як порівняння, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів. […]...

  16. ПЕРЕХІД ПРИКМЕТНИКІВ У ІМЕННИКИ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК § 35. ПЕРЕХІД ПРИКМЕТНИКІВ У ІМЕННИКИ 408. Прочитайте речення. До виділених слів поставте питання. Визначте, що вони означають. Якими частинами мови є виділені слова? 1. Люблю дорогу, що вперед іде, і подорожніх бережу людей (О. Довгий). 2. Бересток зустрічав подорожніх могутньою своєю зеленню (За Т. Осьмачкою). 3. Недалеко і не близько в […]...

  17. Відмінювання дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінювання дієприкметників Дієприкметники відмінюються за родами (в однині), числами і відмінками. Вони мають такі ж закінчення, як і прикметники твердої групи....

  18. Присвійні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Присвійні прикметники Від іменників, що називають цих живих істот, вони, як правило, і творяться: сестрин, Сергіїв, Оленин, лисяча, лікарів, жінчин, чоловіків. Присвійні прикметники творяться за допомогою суфіксів – ів-, – їв-, – ин-, – їн-, – ов-, – ев-, – єв – від назв осіб: Павлів щоденник, Маріта куртка, дідусева машина; […]...

  19. Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях ПРИКМЕТНИК Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях 175. Прочитайте текст. Катруся жила в маленькій квартирі багатоповерхового будинку. Тато Андрій і мама Христина привчали донечку до порядку. У Катрусі була своя Велика кімнатка. Там стояли Чорні стелажі, а на них Кривими рядами сиділи ляльки, Тверді ведмедики, лежали Тьмяні кубики. У цій кімнаті стояло […]...

  20. ТВОРЕННЯ Й ВІДМІНЮВАННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАСУ Мета: – навчальна: навчити семикласників утворювати активні й пасивні дієприкметники, сприяти зміцненню навичок їх написання; – розвивальна: удосконалювати творчі вміння використовувати активні й пасивні дієприкметники в мовленні; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу знайомити зі звичаями і традиціями рідного краю, виховувати повагу до національної культури. Внутрішньопредметні зв’язки: – Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів, до […]...

  21. Уживання дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Уживання дієприкметників Дієприкметник – елемент книжного мовлення. В усному мовленні (у розмовно-побутовому стилі) він уживається рідко. До широко вживаних у всіх книжних стилях належать пасивні й активні дієприкметники минулого часу. Пасивні дієприкметники теперішнього часу вживаються здебільшого в науковому та діловому мовленні (Досліджувана проблема, обговорюваний проект і т. д.). […]...

  22. Відносні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Відносні прикметники Відносні прикметники вказують на ознаку через їхні зв’язки, відношення з іншими предметами та діями: студентський квиток, скляна ваза, учорашній день, актовий зал, методична рада. Відносні прикметники не мають ступенів порівняння; у словосполученнях їх можна замінити іншими словами: торговельний майданчик – майданчик для торгівлі, алюмінієва виделка – виделка з алюмінію, […]...

  23. Творення дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Творення дієприкметників Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни – уч-(-юч-), для дієслів II дієвідміни Ач-(-яч-): Ріж/уть +уч(ий) -> ріжучий, Пала/ють + юч(ий) -> палаючий, Леж/ать + ач(ий) -> лежачий, Го/ять + яч(ий) […]...

  24. Прикметники Урок 50 Тема. Прикметники – синоніми й антоніми. Пряме й переносне значення прикметників Мета: поглибити знання учнів про синоніми й антоніми на прикладі розгляду прикметників, розвивати вміння добирати та використовувати прикметники – синоніми та антоніми у мовленні, вживати прикметники в переносному значенні, тренуватися давати повну й вичерпну відповідь на питання; виховувати бажання працювати на користь […]...

  25. Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників І СЕМЕСТР ПРИКМЕТНИК Урок № 49 Тема: Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників Мета: дати учням відомості про поділ прикметників на тверду та м’яку групи, формувати в них уміння визначати належність прикметників до певної групи, вміння відмінювати прикметники, знаходити орфограму “буква и, і, ї у відмінкових закінченнях прикметників”, обгрунтовувати вибір написання відповідним орфографічним правилом; […]...

  26. Прикметники, близькі й протилежні за значенням. Вживання прикметників у переносному значенні. Складання вітання Урок 62 Тема. Прикметники, близькі й протилежні за значенням. Вживання прикметників у переносному значенні. Складання вітання Мета: закріпити знання про прикметник; активізувати словниковий запас учнів шляхом добору слів, близьких і протилежних за значенням, вживання прикметників у переносному значенні; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати доброзичливість і повагу для традицій народу. Обладнання: різні види вітальних листівок. ХІД […]...

  27. Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники І СЕМЕСТР ПРИКМЕТНИК Урок № 41 Тема: Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники Мета: поглибити знання про прикметник як частину мови, формувати вміння визначати рід, число та відмінок прикметників, дати відомості про поділ прикметникі на групи за значенням, формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснити причини переходу […]...

  28. ЗАКРІПЛЕННЯ ВМІНЬ УЖИВАТИ В МОВЛЕННІ ПРИКМЕТНИКИ В РІЗНИХ ВІДМІНКОВИХ ФОРМАХ Мета: вдосконалювати вміння учнів визначати відмінок прикметників за закінченням і формою іменника; розвивати аналітичні вміння; виховувати спостережливість. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Сіроокі дівчатка, Ясноокі хлоп’ята, Заспокойтеся, сядьте, Час вже починати. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Каліграфічна хвилинка Зз Рр Пп зв ри пт Звірі – в хащах лісових, Риби – в водах річкових, Птиці […]...

  29. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 19. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ 235. Прочитайте. Визначте дієприкметники, з’ясуйте відмінок і число кожного. Назвіть відмінкові закінчення дієприкметників. Давно забуті часи, коли українців сприймали як жертв і страждальців. Нині акценти зі знедоленого українця-жертви зміщені на українця успішного. Вибір обраної ним діяльності є глибоко усвідомленим, напрямок кар’єрного руху – добре обміркованим. Навчання зробило з нього […]...

  30. Закріплення знань про прикметники. Письмовий переказ тексту за малюнком і поданим планом Урок 60 Тема. Закріплення знань про прикметники. Письмовий переказ тексту за малюнком і поданим планом Мета: закріпити знання про прикметник; розвивати зв’язне мовлення учнів; учити писати переказ тексту за малюнком і питаннями; виховувати любов до природи, до рідного слова. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання 1. Перевірка домашнього завдання […]...

  31. Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса – ен-: Збентежити – збентежений, ударити – ударений....

  32. Відмінювання дієприкметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Відмінювання дієприкметників Дієприкметники відмінюються так само, як прикметники твердої групи, – за родами (в однині), числами і відмінками: Однина Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Множина Н. Вічний Керо- Ваний Вічна Керо-вана Вічне Кероване Вічні Керовані Р. Вічного Керо – ваного Вічної Керо – ваної Вічного Керованого Вічних […]...

  33. ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ І М’ЯКОЇ ГРУП. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК § 30. ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ І М’ЯКОЇ ГРУП. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ 360. Прочитайте. Випишіть прикметники, виділіть у них закінчення й основу. На який приголосний – твердий чи м’який – закінчується основа кожного прикметника? 1. Холодний вечір ворушиться навколо нас (М. Стельмах). 2. Гірчить вечірнє сонце полином (Є. Гуцало). 3. Поле в нашому краї, наче […]...

  34. ТВОРЕННЯ НОВИХ СЛІВ ПРЕФІКСАЛЬНИМ, СУФІКСАЛЬНИМ, ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИМ, БЕЗАФІКСНИМ СПОСОБАМИ, СКЛАДАННЯМ ОСНОВ. ПЕРЕХІД СЛІВ З ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Мета: навчальна: поглибити знання про способи творення слів, формувати вміння визначати твірну основу та спосіб творення слова; розвивальна: розвивати вміння школярів працювати з текстом, складати власні висловлювання, розвивати логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички; виховна: виховувати інтерес до української мови, гордість за неї. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, синтаксис, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, українознавство. Тип […]...

  35. ПРАВОПИС ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. НАПИСАННЯ Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 20. ПРАВОПИС ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. НАПИСАННЯ – Н – У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА – НН – У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ Я знаю: мова мамина – свята. В ній вічний, незнищенний дух свободи. Ті плекали душі і вуста мільярдів. Це – жива вода народу. М. Адаменко ПРИГАДАЙМО Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються за допомогою суфіксів: […]...

  36. Творення прикметників. Перехід прикметників в Іменники ПРИКМЕТНИК § 48 Творення прикметників. Перехід прикметників в Іменники Запам’ятаймо! Більшість прикметників в українській мові є похідними, тобто такими, що утворюються від інших частин мови, наприклад: – іменників: сила -> сильний, виставка -> виставковий. – дієслів: діяти ->діяльний, чинити -> чинний, – прикметників: білий -> білявий, смачний -> пресмачний, – прислівників: сьогодні -> сьогоднішній, учора […]...

  37. Якісні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Якісні прикметники Якість може бути виражена більшою чи меншою мірою, тому лише якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння – вищий і найвищий: радісний – радісніший – найрадісніший; солодкий – солодший – найсолодший (найбільш солодкий, якнайсолодший). Якісні прикметники можуть уживатися в повній та короткій формі. Повна (нестягнена) форма (ясная, зеленеє, великії, дрібнії) […]...

  38. Слова, які називають ознаки предметів (прикметники) СЛОВО §28 Слова, які називають ознаки предметів (прикметники) 318. 1. Розглянь малюнки. Назви предмети та їх ознаки за кольором. 2. Запиши за зразком. 319. 1. Назви зображені предмети та їх ознаки за матеріалом, з якого вони виготовлені. 2. Запиши за зразком. Слова для довідки: фарфорова, скляна, полотняний, металевий, срібна. Слова, що називають ознаки предметів, відповідають […]...

  39. Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ДІЄПРИКМЕТНИК & 15 Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу Дієприкметники за станом поділяються на активні (теперішнього й минулого часу) і пасивні (минулого часу). Активні Пасивні Називають ознаку предмета за дією, яку він сам виконує: граючий тренер (тренер, який ще грає в команді); зів’яле листя (листя, […]...

  40. Якісні, відносні та присвійні прикметники МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Якісні, відносні та присвійні прикметники За лексичним значенням і морфологічними та словотвірними особливостями прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні і присвійні.____________________________________________________ Якісні Відносні Присвійні Який? ( а, – є) Який? ( а, є) Чий? (я, є) Світлин Кришталевий Бабусина (хустка) Довгий Зимовий Данилів (малюнок) Важка Міська Дядькове (слово) Приємне Школярське Лисяча […]...

Ви зараз читаєте: Перехід дієприкметників у прикметники
«
»