Процес економічний

Related posts:

1. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
2. Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
3. Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
4. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
5. Закон переходу кількості в якість в економіці Закон переходу кількості в якість в економіці – один із основних законів діалектики, який виражає, що кількісні зміни на певному етапі переходять в якісні, а їх нова якість, своєю чергою, визначає характер, напрям, можливості й темпи перебігу кількісних змін, формує кількісно нову силу розвитку. Водночас встановлюється взаємозалежність кількісних та якісних характеристик у розвитку економічних явищ […]...
6. Типи економічного прогресу Типи економічного прогресу – класифікація економічного прогресу залежно від способів економічного зростання та інших критеріїв. Розрізняють екстенсивний (економічне зростання здійснюється завдяки кількісному приросту всіх елементів продуктивних сил) та інтенсивний (економічне зростання відбувається внаслідок якісного вдосконалення системи продуктивних сил) Т. е. п., на основі яких виділяють змішаний тип, що виникає внаслідок поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів […]...
7. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
8. Закони народонаселення Закони народонаселення – закони, які виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між демографічними та соціальними (в т. ч. економічними) процесами і властивими їм протилежними сторонами суперечностей, які (зв’язки) впливають на відтворення населення. Розрізняють всезагальні (діють в усіх суспільно-економічних формаціях), загальні (діють у декількох формаціях), специфічні (діють в окремій формації) та етапно-стадійні (діють на окремих […]...
9. Тоталітаризм економічний Тоталітаризм економічний – повне (тотальне) або майже повне одержавлення економічної системи загалом і кожної з її підсистем і елементів зокрема. Т. е. найбільшою мірою втілювався в економіці фашистської Німеччини під час першої та другої світових війн, а також меншою мірою в СРСР. Так, частка державної власності на засоби виробництва в СРСР становила 92%, а колгоспно-кооперативна […]...
10. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
11. Розвиток економічних законів Розвиток економічних законів – процес трансформації законів функціонування у закони розвитку, зміни форми та змісту (в т. ч. сутності) таких законів, а також посилення інтенсивності їх дії та появи якісно нових модифікованих форм їх руху і форм вияву. Р. е. з. загалом відбувається через механізм дії специфічних форм законів кількісно-якісних перетворень, єдності і боротьби суперечностей […]...
12. Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...
13. Прогрес економічний Прогрес економічний (лат. progressive – рух уперед, поступальний розвиток суспільства висхідною, від менш до більш досконалих форм) – поступальний рух усієї економічної системи, кожної з її підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, відносин економічної власності, товарно-грошових відносин, економічних відносин і господарського механізму) до вищого ступеня їх комплексної організованості, планомірності та пропорційності з метою підвищення життєвого рівня […]...
14. Ефект економічний Ефект економічний – позитивний результат економічної діяльності, який вимірюється переважанням доходів над витратами або витратами над доходами. У разі перевищення доходів над витратами отримуємо позитивний ефект; витрат над доходами – негативний. Під поняттям “Е. е.” також розуміють наслідки впливу певного економічного процесу, впливу окремих структурних елементів на результативність функціонування економічної системи. Якщо результати економічної діяльності […]...
15. Метафізичний метод в економічному дослідженні Метафізичний метод в економічному дослідженні – абсолютизація окремої сторони, елемента економічної системи, певних економічних явищ і процесів у відриві від зв’язку з цілим, зокрема відсутність їх комплексної оцінки (гіперболізація їх змінюваності або незмінюваності – наявності лише кількісних чи лише якісних зрушень), характеристика під кутом зору окремих сторін суперечностей (за принципом “або – або”). Перевагою М. […]...
16. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
17. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
18. Вартість мінова Вартість мінова – властивість товару обмінюватись, пропорція, згідно з якою один товар обмінюється на інший. Прирівнювання товарів з різними споживчими властивостями можливе тому, що вони є продуктами праці, передусім суспільно необхідної праці, витраченої на їх виробництво, тобто вартості товарів. Формою вияву останньої у процесі обміну товарів є В. м. Вперше в науковий обіг категорію “В. […]...
19. Саморух економічної систем Саморух економічної системи – зміна системи загалом та її окремих підсистем, елементів і компонентів під впливом властивих їй внутрішніх суперечностей та умов, що зумовлює перехід системи на вищий рівень організації. На відміну від С. е. с., рух системи здійснюється під впливом зовнішніх факторів та умов, які впливають на неї лише опосередковано. Найважливішою суперечністю, у результаті […]...
20. Принцип історизму в економічному дослідженні Принцип історизму в економічному дослідженні – принцип діалектики, який передбачає вивчення генезису (а отже, передумов) певної економічної системи (її окремих підсистем та елементів); основних стадій та етапів її еволюції; законів і закономірностей розвитку та функціонування і, відповідно, суперечностей; кількісно-якісних і сутнісних перетворень і переходу до принципово нової економічної системи; історії понять і категорій, які відображають […]...
21. Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що має власні якісні характеристики. Зокрема, він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу (наприклад, проведення виборів, формування громадських рухів або утворення політичних партій). Політичний процес відображує реальну взаємодію […]...
22. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
23. Закон заперечення заперечення в економіці Закон заперечення заперечення в економіці – один з основних законів діалектики, який характеризує напрям розвитку економічної системи, її підсистем та елементів (окремих явищ і процесів), починаючи з їх виникнення та становлення, наступного розвитку, функціонування й переходу у досконаліші, розвиненіші системи. Таким чином З. з. з. в е. синтезує найважливіші ознаки інших законів діалектики (законів кількісно-якісних […]...
24. ЕКОНОМІЧНИЙ РОМАНТИЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИЙ РОМАНТИЗМ – напрям економічної думки, що ідеалізує дрібне товарне виробництво й обмежується “сентиментальною” критикою капіталізму, тобто морально-етичним осудом його. Виник у першій половині XIX ст. Засновник – швейцарський економіст С. Сісмонді....
25. Продукти праці Продукти праці – матеріальні та нематеріальні результати процесу праці, що виробляються з метою задоволення потреб людей. Матеріальні П. п. існують у речовій формі і відокремлюються від процесу виробництва, а нематеріальні (або послуги) такої форми не мають і задовольняють потреби людей, як виробнича діяльність, під час їх створення. П. п. у різних суспільно-економічних формаціях існують у […]...
26. Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
27. Гуманізм економічний Гуманізм економічний – система поглядів на цінності й роль людини в економічній системі та їх втілення у процесі еволюції цієї системи. Зародкові форми Г. е. – у працях У. Петті, який твердив про працездатність вільної людини; в положеннях А. Сміта про моральний аспект людини. Розвитку набули у працях К. Маркса, який стверджував, що за соціалізму […]...
28. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
29. Новий міжнародний економічний порядок Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) – концепція перебудови міжнародних економічних відносин відповідно з комплексом вимог економічно відсталих країн для подолання їх нерівноправного становища у сфері зовнішньоекономічних відносин. Принципи НМЕП проголошують: суверенітет кожної держави над своїми багатствами, в т. ч. природними ресурсами й економічною діяльністю, інтегрована програма з сировини, ліквідація бар’єрів на шляху промислових товарів країн, […]...
30. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
31. Контроль економічний Контроль економічний – комплекс знань та заснована на них сукупність спостережень і перевірок контролюючими органами функціонування й розвитку економічної системи відповідно до вимог економічних законів, чинного законодавства, прийнятих управлінських рішень з метою їх виконання (а отже, усунення можливих негативних явищ) та забезпечення планомірного суспільного відтворення, динамічного й ефективного розвитку її елементів в інтересах всього населення. […]...
32. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
33. Система виробничих відносин Система виробничих відносин – сукупність виробничих відносин, що формуються у процесі безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання та поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку підсистемі виробничих відносин сфери безпосереднього виробництва інших підсистем (сфер цієї системи), а також певному господарському механізму, у результаті чого система перетворюється на цілісність із властивими їй законами, з новими якостями, новим […]...
34. Принцип розвитку в економічному дослідженні Принцип розвитку в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу дослідження, який передбачає з’ясування основних рушійних сил еволюції економічної системи, її підсистем та елементів, а також спрямованість цієї еволюції з урахуванням вимог законів діалектики. П. р. в е. д. розкриває також появу нових сутнісних та якісних сторін у системі та її складових; об’єднує в єдину комплексну […]...
35. Економічний поділ світу Економічний поділ світу – поділ сфер вивезення капіталу, ринків збуту, джерел сировини, енергетичних ресурсів тощо ТНК та державно-транснаціональним і наддержавним капіталом залежно від масштабів цих форм капіталу і змін у співвідношенні сил між ними в межах світового господарства. Е. п. с. відбувається у двох основних формах: 1) прямій, здійснюваній на вищій стадії капіталізму міжнародними монополіями, […]...
36. Суверенітет економічний (політекономічний контекст) Суверенітет економічний (політекономічний контекст) – власність народу на своє національне багатство, на підставі якої уповноважені ним органи влади самостійно здійснюють управління (в т. ч. регулювання) народним господарством і зовнішньоекономічною діяльністю в інтересах усього населення. С. е. органічно пов’язується з такою ознакою державного суверенітету, як верховенство держави на своїй території. З огляду на те, що національне […]...
37. Саморегулювання Саморегулювання – наявність в економічній системі елементів, властивостей, ознак, що дають змогу автоматично встановлювати і підтримувати її функціонування та розвиток. Такими елементами, ознаками тощо в економічній системі капіталізму на нижчій стадії її еволюції були вільна конкуренція, вільне ціноутворення, стихійне переливання капіталу між галузями і всередині галузей, циклічні коливання та ін. Водночас такий механізм навіть на […]...
38. Транзитологія Транзитологія – одна із суспільних наук, яка вивчає сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої. В межах цієї науки можна виокремити економічну транзитологію предметом вивчення якої є сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї економічної системи до іншої. Методологічною основою Т. є діалектичний […]...
39. Суспільно корисна праця Суспільно корисна праця – трудова діяльність окремих індивідів, трудових колективів, сукупного працівника, спрямована на створення необхідних і корисних благ для задоволення потреб суспільства та сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Корисність такої праці залежить передусім від того, наскільки створений продукт або послуга відповідають дедалі більшим потребам населення, які зазнають кількісних та якісних змін на […]...
40. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...