Речення із вставними словами
СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ
§ 17. Речення із вставними словами
181. Прочитайте речення. З’ясуйте за допомогою довідки, що виражають виділені слова. Як називаються ці слова?
1. Може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати (Т. Шевченко). 2. Отже, багато чого їм невідомо (М. Олійник). 3. У статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови (М. Рильський). 4. Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона (О. Довженко). 5. На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла (Ю. Збанацький).
7. Дядько Роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив.
8. Безперечно, вам тут усе незнайоме, дивне (З тв. О. Гончара).
Довідка.
Упевненість – звичайно, безперечно, безумовно, без сумніву, справді, напевно.
Невпевненість – очевидно, здається, може, мабуть, певно. Різні почуття – на щастя, на радість, на жаль, на біду, дивна річ, шкода.
Джерело думки – по-моєму, кажуть, гадаю, як відомо. Порядок викладу думок – по-перше, по-друге, по-третє, нарешті, отже, наприклад.
Ввічливість – вибачте, будь ласка,
Вставні слова (рос. вводн Ы Е слова) це слова або словосполучення, що виражають ставлення мовця до висловлюваного. Вставні слова на письмі виділяються комами:
1) з одного боку, якщо стоять на початку або в кінці речення;
2) з обох боків, якщо стоять в середині речення. Наприклад: 1. Мабуть, дощ припинився? 2. Дощ, мабуть, Припинився. 3. Дощ припинився, мабуть.
Пунктограма Коми при вставних словах
182. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки.
1. Дід Кирило мабуть забув про спочинок (Ю. Збанацький).
2. Здається час спливав непомітно (Б. Грінченко). 3. У народній медицині очевидно не було кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай (В. Скуратівський). 4. На жаль качка почала старіти, не всяка їжа іде їй на користь (М. Стельмах). 5. Художня література як відомо допомагає глибше розуміти життя. 6. Той, хто творить красу, безумовно творить щастя для людей і по-моєму для себе. Отже про це не слід забувати (О. Гончар).
183. Прочитайте. Усно перекладіть текст українською мовою. Визначте вставні слова, порівняйте вживання їх у російській та українській мовах.
К счастью, дождь к утру прекратился. А он, без сомнения, доставлял большие неудобства. Во-первых, потому что с нами были малыши, во-вторых, под холодним дождем можно простудиться. А в-третьих, дорога в село была долгой. Кажется, выглянуло солнце? Теперь, по-моему, можно отправляться в путь (З журналу).
Прекратйться – припинитися
Доставлять – тут: завдавати
Неудобства – незручність
Отправляться – вимшати
184. Складіть і запишіть речення із вставними словами на жаль наприклад, будь ласка, здається, як відомо, по-моєму, без сумніву.
185. Складіть по одному реченню із вставними словами, що виражають:
А) упевненість; б) різні почуття; в) джерело думки; г) ввічливість. Користуйтеся довідкою до вправи 181.
Звертання і вставні слова не є членами речення.
186. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Визначте, що виражають вставні слова.
1. А хлібам колосистим здається немає кінця (Д. Луценко).
2. Кажуть дощ завжди приносить щастя (Г. Коваль). 3. Не вернулись додому з походів герої, і навіки я з ними на жаль розлучивсь (Д. Луценко). 4. Маємо жити звичайно не хлібом єдиним (Б. Олійник). 5. Будь ласка будь мужнім і сильним (Олег Ольжич).
Мовний розбір
ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
1. Визначте вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне) та за інтонацією (неокличне чи окличне).
2. Виділіть граматичну основу (головні члени) речення.
3. Вкажіть вид речення за наявністю другорядних членів (поширене чи непоширене).
4. Визначте другорядні члени (якщо є). Поставте до них питання.
5. Визначте звертання (якщо є).
6. Визначте вставні слова (якщо є).
Зразок усного розбору
Серед села Раставиця входить в широкий ставок (І. Нечуй-Левицький).
Речення розповідне, неокличне. Граматична основа речення – Раставиця (підмет), входить (присудок). У реченні є другорядні члени, тому воно поширене. Входить (д е?) серед села – обставина; входить (к у д и?) в ставок – обставина; в ставок (який?) широкий – означення.
Зразок письмового розбору
1. 
(Розпов., неокл., пошир.)
Виконуючи синтаксичний розбір речення, підкреслюйте прийменники разом з іменниками, до яких вони відносяться.
187. Прочитайте. Усно розберіть кожне речення.
Он верби одступились од берега й розсипались на зеленій траві. Соняшники заплутались голівками в гіллі. Нижче од ставка Раставиця повилась між зеленими левадами та вербами (За І. Нечуєм-Левицьким).
188. Прочитайте. Виконайте письмовий розбір першого, другого й останнього речень.
Цього літа старі лелеки вирощували п’ятьох лелечат. Дуже вони любили своїх малят. Цілий день носили їм їжу, а ввечері влаштовували концерт.
Лелека відтанцьовував свого чорногузячого гопака на краю гнізда. Він махав широкими крилами, підскакував на зігнутих ногах. Лелечата
Родина лелек
Тихенько сиділи під маминим крилом, мовчки дивилися на батькові танці (За Ю. Збанацьким).
Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.
Виконайте письмовий розбір речень.
Поднялась за рекой большая темная туча, накрыла полнеба. Загромыхал гром. Зашумели, закачались деревья. Закружились над поляной сорванные листья. Упали первые тяжелые капли. Сверкнула молния. Хлынул теплый дождь (І. Соколов-Микитов).
Поляна – галявина молния – блискавка
Зв’язне мовлення
УСНИЙ ТВІР-РОЗПОВІДЬ
НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ
У нас часто виникає потреба розповісти кому-небудь про те, що з нами трапилося, що ми бачили чи переживали.
В усному мовленні велике значення мають засоби виразності: інтонація, паузи, темп розповіді, жестикуляція.
190.1. Прочитайте мовчки текст, поданий у таблиці, звертаючи увагу на те, як залежать інтонація і темп мовлення від змісту (в дужках умовно позначені паузи: І – коротка, II – середня, ІІІ – тривала).
ХАЙ ХТОСЬ ІНШИЙ…
П’ятий клас (І) зібрався на екскурсію. (II) Вона мала бути цікавою. (III) | Повільний темп розповіді, неголосно |
– Цілий день будемо в лісі, (II) – сказала вчителька. (II) – І їсти зваримо, (І) й книгу почитаємо, (І) й відпочинемо. (III) | Трохи швидший темп, голосніше |
Діти з нетерпінням чекали неділі. (III) У суботу всі залишилися в школі, (II) учителька ще раз нагадала, (І) що кожному треба взяти у свій рюкзак. (III) | Повільний темп, неголосно |
– Візьміть хліба, (І) сирої картоплі, (І) сала, (І) крупи… (III) – наказувала вона, (І) учні записували. (II) – Не забудьте пляшку або термос із водою. (II) Візьміть голку з ниткою. (III) | Повільний темп, голосніше |
– А нащо брати голку з ниткою? (II) – питає Миколка. (III) | Інтонація здивування |
– Всяке може статися в поході. (II) Може, (II) в кого гудзик відірветься. (III) | Трохи швидший темп |
Звечора всі діти приготували рюкзаки. (II) Все повкладали в них. (II) От тільки… (III) “Ну, (І) навіщо я братиму ту голку з ниткою? (II) – подумав кожен. (II) – Хай хтось інший візьме. (II) Вдома ж у мене гудзики не відриваються…” (III) | Після довгої паузи голосніше |
До сходу сонця (І) всі зібралися на шкільному подвір’ї. (II) Ось і рушили до лісу. (II) Весело було і в дорозі, (І) і в лісі. (II) | Повільний темп, притишено |
Миколка поліз на дерево (II): захотілося йому (І) зрізати чудернацький сучок. (II) Та коли спускався додолу, (II) – зіскочив. Тієї ж миті відлетів гудзик від штанів. (II) | Повільний темп змінюється швидшим |
Підтримуючи рукою штанці, (І) Миколка пішов до хлопців. (II) Щось їх питав, (II) а вони тільки хитали головами й знизували плечима. (II) Учителька помітила: (II) щось негаразд із Миколкою. (II) | Жест допоможе унаочнити картину |
– У чому річ, (І) Миколко? (II) – питає вона. | Інтонація здивування |
– Та ось… (II) гудзик відірвався… (III) | Тихо |
– Ну, приший. (І) | Голосніше |
– Голки немає… (III) | Тихо |
Ось тут і з’ясувалося, (І) що голки не взяв ніхто. (II) Кожен думав: (II) хтось інший візьме. (III) | Пришвидшений темп |
Так до вечора й тримав Миколка штани в руках. (II) І коли додому йшов, (І) також тримав. (III) (За В. Сухомлинським). | Повільніше |
II. Прочитайте текст так, ніби ви розповідаєте його своїм однокласникам.
191. Підготуйте усну розповідь “Пригода влітку”. Продумайте, який темп читання, гучність мовлення ви оберете. Запишіть свою розповідь на магнітофон, прослухайте запис. Спробуйте самостійно знайти недоліки, подумайте, які зміни необхідно зробити у змісті і в усному виконанні розповіді.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)
Loading...