Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Синдикат
Синдикат
Синдикат (лат. sindicatus, sindicus – повірений, представник) – об’єднання кількох підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт. Створюється з метою усунення конкуренції, встановлення контролю за ринком і отримання монопольних прибутків. Для досягнення цього фірми-учасники формують єдиний орган – спільну контору, через яку реалізують продукцію. Збут продукції, а також закупівлю сировини здійснюють централізовано, що дає змогу регулювати
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Картель Картель (від фр. cartel) – об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринків збуту, обмінюються патентами на нову техніку тощо. Утворення К. призводить до підвищення цін на товари і послуги Внаслідок дії […]...
- Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
- Державно-монополістичний капіталізм Державно-монополістичний капіталізм – економічна система на найвищому ступені розвитку капіталістичного способу виробництва, що виникає внаслідок взаємодії монополістичного і державного капіталізму і підпорядкування попередніх форм капіталізму, цілісність якої забезпечується відповідним господарським механізмом. Суспільною формою Д.-м. к. є державно-монополістична власність (головні суб’єкти власності – держава і наймогутніші корпорації), яка виступає якісно новою формою розвитку продуктивних сил, а […]...
- Організаційна форма підприємств Організаційна форма підприємств – форма об’єднання людей для спільної діяльності у межах певної структури. О. ф. п. є одноосібне господарство, партнерство і корпорація. Одноосібне господарство – форма організації підприємства і підприємництва, за якої вся власність належить одній особі, що одноосібно управляє виробництвом і власністю, привласнює весь прибуток і особисто відповідає за всі зобов’язання підприємства. Переваги […]...
- Земельна власність Земельна власність – сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення землі як предмета природи, а також створеного сільськогосподарськими працівниками необхідного і додаткового продукту. З. в. є частиною загальної власності, одним з найголовніших видів національного багатства. З економічної точки зору З. в. виражаєтеся у певній сукупності економічних категорій (земельна рента, ціни на сільськогосподарську продукцію, орендна […]...
- Бізнес трудовий Бізнес трудовий (бизнес трудовой) – бізнес громадян, які працюють у різних сферах виробництва і невиробничої інфраструктури за наймом на підставі трудової угоди з власниками чи керівниками відповідних структур – суб’єктів економічних відносин. Діловий бізнесовий інтерес найманих працівників реалізується через їх працю шляхом одержання винагороди за кількість і якість виконаної роботи чи витраченого часу на здійснення […]...
- Власність трудова Власність трудова – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім’єю чи трудовим колективом. Додатковими критеріями належності власності до трудової (крім невикористання найманої праці), а також розмежування форм трудової та нетрудової власності є привласнення необхідного або додаткового продукту, рівень доходів, який або дає […]...
- Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
- Партнерство Партнерство – форма організації підприємства, за якої дві або більше осіб об’єднують своє майно, стають співвласниками створеного підприємства, спільно управляють виробництвом і власністю, розподіляють прибуток і спільно відповідають за своїми зобов’язаннями. Окремими особами у П. можуть бути також юридичні особи, що як співвласники діють на підставі укладеного договору, який регулює всі права та обов’язки партнерів. […]...
- Продукти праці Продукти праці – матеріальні та нематеріальні результати процесу праці, що виробляються з метою задоволення потреб людей. Матеріальні П. п. існують у речовій формі і відокремлюються від процесу виробництва, а нематеріальні (або послуги) такої форми не мають і задовольняють потреби людей, як виробнича діяльність, під час їх створення. П. п. у різних суспільно-економічних формаціях існують у […]...
- Відтворення економічної власності Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами […]...
- Концерн Концерн (англ. concern – фірма, підприємство) – об’єднання підприємств різних галузей народного господарства, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль за іншими учасниками об’єднання. Іноді для керівництва К. створюється спеціальна компанія, учасники якої стають власниками контрольного пакету акцій підприємств, що входять до К. Поява К. зумовлена […]...
- Еволюція капіталістичної власності Еволюція капіталістичної власності (економічної) – процес кількісно-якісних та окремих сутнісних перетворень при переході від менш розвинених типів і форм капіталістичної власності до більш розвинених та їх діалектичного заперечення. На нижчій стадії розвитку капіталізму панівною формою капіталістичної власності була приватна (індивідуальна) власність. Однак дія законів технологічного, суспільного та економічного способів виробництва та закону адекватності поступово перетворювали […]...
- Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
- Лихварський капітал Лихварський капітал – самостійна форма капіталу, історичний попередник позичкового (банківського) капіталу. Його формула Г – Г1 – надання грошей у позику і повернення їх з приростом – лихварським відсотком, що сягав 200-300% річних. У Київській Русі „ милосердним” вважали 60-80% річних. Л. к, виник ще в період розпаду первісного суспільства у зв’язку з появою і […]...
- Азійський спосіб виробництва Азійський спосіб виробництва – початкова форма державного устрою, що виникає з розпадом первіснообщинного ладу, базується на антагонізмі общинного селянства і деспотичної держави, яку уособлюють бюрократичний апарат, наймана армія тощо. Найвищого розвитку А. с. в. набув у Китаї, Індії, Туреччині, Персії, Мексиці, Перу та в інших країнах. Основною формою власності А. с. в. була державна (на […]...
- Рента політична Рента політична – форма економічної реалізації наявних в окремого індивіда або групи осіб певних важелів державної влади. Оскільки влада у капіталістичному суспільстві (як і в інших формаціях, основаних на привласненні чужої праці) переходить у власність, а власність у владу, то представники влади отримують відповідні вигоди, обсяг яких залежить від повноти влади. Поняття Р. п. запровадив […]...
- Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
- Самоуправління виробниче на народних підприємствах Самоуправління виробниче на народних підприємствах – найдосконаліша та найдемократичніша форма управління підприємством його працівниками – власниками. Власність народних підприємств є колективною трудовою власністю, набула поширення в останні десятиріччя XX ст. в окремих розвинених країнах світу. Початковою формою самоуправління на таких підприємствах є виробничі колективи. До таких підприємств відносять ті, частка сукупного капіталу яких у власності […]...
- Основна економічна суперечність Основна економічна суперечність – об’єктивна суперечність суспільного способу виробництва, персоніфікована у потребах та інтересах різних соціальних верств і груп, яка є головним джерелом розвитку економічної системи, виражає її найглибиннішу сутність (а отже, є визначальною формою зв’язків між основними елементами цієї системи) і зумовлює перехід від менш досконалої і недостатньо розвиненої економічної системи до більш досконалої […]...
- Матрична структура управління Матрична структура управління – структура, сформована за функціональним принципом (система управління поділена на функціональні служби, за кожною з яких закріплено певні роботи чи проект) у поєднанні з лінійною та програмно-цільовою. їх вибір і поєднання залежать від типу виробництва, характеру технологічних операцій, поставленої мети і цілей. Так, для масового серійного виробництва більше підходять лінійні та функціональні […]...
- Власність приватна Власність приватна – власність, отримана в процесі привласнення окремою особою, максимум – сім’єю, різних об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Розрізняють В. п., засновану на власній та на чужій праці. До першої належить власність дрібних виробників (ремісників, селян тощо), які не наймають робочої сили, отже, не експлуатують найманої праці. Ця форма власності існує в усіх […]...
- Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
- Власність Власність – соціологічна категорія, яка містить низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних тощо), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і нематеріальних благ передусім через механізм відчуження (див. Відчуження) і влади (див. Влада). Двома найважливішими підсистемами В. є економічна та юридична В. (див. Власність економічна; […]...
- Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
- Ієрархія організаційна Ієрархія організаційна – форма побудови держави, організацій та інших соціальних інститутів на основі централізації та підпорядкування (управління, контролю, примусу тощо) нижчих, але більших за своїм складом ланок вищими, менш численними. Форма вияву І. о. – залежність індивідів нижчих ланок соціально-економічної структури від індивідів вищих ланок (звідси – певною мірою соціально-економічна нерівність), а також обмеження свободи […]...
- Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
- Мінова вартість Мінова вартість – зовнішня форма вияву вартості у сфері обміну, пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. Визначається кількістю та якістю затраченого суспільно необхідного робочого часу на створення товарів (тобто їх вартістю), а також співвідношенням попиту і пропозиції на той чи інший товар. Оскільки М. в. є формою вияву вартості, то в ній виражаються […]...
- Омбудсмен Омбудсмен – спеціально призначена Верховною Радою України особа, яка повинна спостерігати за дотриманням чинного законодавства щодо прав і свобод людини в діяльності державних органів; а в деяких країнах – за об’єднаннями і приватними особами. Уперше така посада запроваджена 1809 у Швеції. Поряд з назвою О. в скандинавських країнах, у Франції таку посаду, що призначається декретом […]...
- Державна підтримка малого бізнесу Державна підтримка малого бізнесу – комплекс заходів держави, спрямованих на створення сприятливих умов для підприємницької діяльності за допомогою податкової, фінансово-кредитної, інноваційної, кадрової політики тощо. Фінансово-кредитна підтримка передбачає надання цільових субсидій, прямих і гарантованих позик, дотацій, податкових пільг і кредитів, амортизаційних пільг тощо. Так, у США на ці цілі щорічно спрямовується близько 300 млрд. дол., а […]...
- Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
- Первіснообщинний спосіб виробництва Первіснообщинний спосіб виробництва – перший в історії людства суспільний спосіб виробництва, для якого характерна спільна (общинна) власність на засоби виробництва, колективний характер виробництва і розподіл виробленого продукту. Охоплює період з моменту появи людини до виникнення класового суспільства і держави. В умовах П. с. в. відсутній додатковий продукт, праця була обов’язковою, споживання регулювалось общиною. З переходом […]...
- Патентний пул Патентний пул – угода між декількома фірмами про спільне використання патентів у певній галузі промисловості або на окремий вид продукції. Учасники передають в П. п. ту чи іншу кількість патентів і відповідно до цього привласнюють певну частину (квоту) всіх доходів. Учасники П. п. домовляються про створення системи взаємних ліцензій на передані в пул патенти або […]...
- Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
- Авансований капітал Авансований капітал – початкова сума капіталу у формі певної грошової суми, яку підприємець витрачає на придбання засобів виробництва та робочої сили для організації власного бізнесу й отримання прибутку. За капіталістичного способу виробництва та частина А. к., що витрачається на придбання засобів виробництва, перетворюється на постійний капітал, а та, що спрямовується на оплату робочої сили, стає […]...
- Промисловий капітал Промисловий капітал – капітал, який функціонує у сфері виробництва (матеріального й нематеріального) і перебуває водночас на всіх трьох стадіях кругообороту у відповідних функціональних формах (грошовій, продуктивній, торговій). Ці форми поступово відгалужуються від П. к. і розвиваються за притаманними їм законами, а П. к. ототожнюється з продуктивним. Повний цикл руху цих функціональних форм капіталу становить кругооборот […]...
- Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
- Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, встановленої Законом України “Про власність”. Суб’єктами К. в. є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.,), їх спілки чи об’єднання. Конституціями і законодавством колишніх СРСР і УРСР визнавалася колгоспно-кооперативна власність. З прийняттям Закону України “Про власність” суб’єктами права колективної власності визнані не […]...
- Форми власності та організаційні типи підприємств Економіка Основні поняття ринкової економіки Форми власності та організаційні типи підприємств Власність – це відносини між людьми стосовно привласнення засобів виробництва та матеріальних благ. Ці відносини реалізуються у правах володіння, користування й розпорядження об’єктами власності. Володіння – фізичне володіння річчю, економічним благом. Це право власника охороняється законом. Законне володіння майном завжди має правову підставу (закон, […]...
- Власність комунальна Власність комунальна – форма колективної власності, за якої засоби виробництва і результати виробництва та праці привласнюються територіальними колективами (громадами). В. к. закріплена у Конституції України. Аналогом В. к. у зарубіжній літературі і практиці є поняття “муніципальна власність”. Запроваджена в Україні з 1990 з визнанням інституту місцевого самоврядування. Сформувалася шляхом безоплатного передання частки загальнодержавної власності; у […]...