СИНОНІМИ ТА ЇХНІ ВИДИ. СИНОНІМІЧНИЙ РЯД
Лексикологія української мови як учення про лексичний склад
§35. СИНОНІМИ ТА ЇХНІ ВИДИ. СИНОНІМІЧНИЙ РЯД
397. З якого твору взято уривки? Знайдіть і випишіть синоніми.
Визначте їхні типи, користуючись лінгвістичною довідкою.
1. Пішли, куди хто забажав. Еней по берегу попхався, і сам не знав, куди слонявся, аж гульк – і в город причвалав. 2. Бандура горлиці бриньчала, сопілка зуба затинала, а дудка грала по балках… 3. Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбирати; зібравши, дав такий приказ: “До моря швендяйте якраз!” 4. Поклали
Мовознавчі студії
398. Опрацюйте теоретичний матеріал. Складіть план. Випишіть ключові слова. Перекажіть за планом.
Синоніми (від грецьк. synonymos – однойменний) – це слова, які мають близьке або тотожне значення, але різні за звучанням. Наприклад: говорити – балакати – базікати – цвенькати. Сукупність синонімів мови називається синонімією. Наприклад: ліс, бір, діброва, пуща – іменникові синоніми; сміливий, хоробрий, відважний
Синоніми об’єднуються у синонімічні ряди, або гнізда, центром яких є основне, стрижневе слово, що є носієм загального значення і стилістично нейтральне: гарний – красивий – чудовий – чарівний – гожий – вродливий.
Розрізняються лексичні і контекстуальні синоніми. Лексичні – це такі синоніми, які належать до однієї частини мови і мають певний відтінок у значенні. Наприклад: поспішати і квапитися мають однакове значення – “намагатися якнайшвидше зробити що-небудь”, а синонім до них хапатися має ще додатковий відтінок “жадібно братися до роботи”: Гнат метнувся помагати їй, він так хапався до всього, що мало не побив образів (М. Коцюбинський). Серед лексичних виділяють: 1) абсолютні синоніми, наприклад: азбука – алфавіт, буква – літера; 2) стилі стичні синоніми – слова, однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками, тобто такі, що неоднаково використовуються у різних стилях мови. Вони мають у своєму значенні вказівку на позитивну або негативну оцінку предмета, явища, ознаки, дії тощо. Наприклад: гордовитий – чванливий – чванькуватий – бундючний; 3) семантичні синоніми, які ще називають понятійними, позначаючи один і той же предмет, відрізняються певними елементами своїх значень, що зумовлено різною мотивацією цих назв (різна кількість, якість, інтенсивність ознаки). Наприклад: хуртовина – завірюха – заметіль – хуга. Семантичні синоніми не мають емоційного забарвлення; 4) семантико – стилістичні синоніми відрізняються один від одного як значенням, так і експресивним забарвленням. Наприклад: пити – хлистати.
Контекстуальні синоніми – це такі слова або сполучення слів, які лише в контексті мають близьке значення, а поза контекстом вони не мають загального спільного значення. Наприклад: Гуде вогонь… І спить в печі веселий сатана (Л. Костенко). Контекстуальні синоніми творяться в процесі індивідуального мовлення і широко використовуються в художньому й публіцистичному стилях.
Практикум
399. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті синоніми. Якими відтінками в лексичному значенні вони різняться? Випишіть синонімічні ряди. Визначте типи синонімів.
Вітер, наче парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку – метелицю, і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась жагучим потаємним шепотом, то лютилась мов звірина, і водночас, як їй манулось, розтрушувала, розметувала, розкублювала над землею холодну вовну. Мовчали закурені поля, німувала насічена рубцями-переметами дорога, тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалась з хуртовиною і вітром; не злинялі закучерявлені дуби, як військо шолом’яне, стояли плечем в плече проти них, надламували їхню силу, а самі по коліна вгрузали у сніг. І враз із діброви нежданно обізвалась музика… Та що це?! Мара чи сон? …З того дива навіть хурделиця крутнулась на одній нозі, присвиснула й погнала по дорозі відьмині клубки холоднечі.
Богдан зупинився, зашкарублою рукавицею обтер сніг з обличчя і всім єством потягнувся до зазубня лісу, а він, шиплячи листом, знову розгонисто бризнув запорізькою безжурною: “Ой чи пан, чи пропав – двічі не вмирати…” Хто ж: чи завійниця, чи вітер найняли музики на свої заручини? І хто, коли це не мара, може тепер морозити міддю уста і душу? Поки здивовано думалось над цим, із дубняка, подзвонюючи упряжжю, виринули коні і сани, на них мальовничо сиділи музики і веселою міддю переважували завію (М. Стельмах).
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1) Визначте, у яких реченнях автор вдався до алітерації. Яке враження створюється за допомогою цього засобу?
2) Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
3) Назвіть орфограми у словах останнього абзацу.
400. І. Прочитайте. Знайдіть синоніми. З’ясуйте, якими частинами мови вони є, якими відтінками значень різняться.
I. Не один ти стрічала погрозний погром, знаєш тупіт, і стукіт, і грюкіт Батиїв, – та з пожару щораз лазуровим вінком виникав твій співучий, могучий твій Київ. 2. Дуби ростуть поволі, неквапливо. 3. Буває так: ще темна ніч надворі; ще сон колише землю, як маля, німує небо, і мовчить земля, зірок не видно в тиші непрозорій, – і враз прокинешся. 4. Сталь об сталь нечутно дзвонить, сталь поблискує і гасне… Знову стали діти школярами, і синиця дзвонить школярам. 5. Минають, зникають літа, всі літа ідуть до одного, та радісна серцю мета, нова моя, нова дорого (3 тв. М. Рильського).
II. Зробіть синтаксичний розбір третього речення.
401. І. Слова погрупуйте в синонімічні ряди. Знайдіть спільне, що об’єднує їх у синонімічне гніздо, і відмінне, що відрізняє слова одне від одного.
Сміливий, відвертий, близький, швидкий, нерішучий, прямий, моторний, горіти, дерзати, сум, чудовий, спритний, рішучий, гарний, проворний, лякливий, відважний, розкішний, журба, дружній, червоний, ретельність, пурпурний, сумлінність, печаль, завзятість, малиновий, старанність, горе.
ІІ. Випишіть зі збірника українських загадок три-чотири приклади із синонімічними рядами. Наприклад: Шаталося, моталося, під припічком сховалося (віник). Яка їхня роль у розкритті змісту фрази?
Перлини фразеології
Запам’ятайте фразеологізми. Змоделюйте ситуації, в яких їх можна було б використати. Чи є в них синоніми? Обгрунтуйте відповідь.
1. Ні швець, ні кравець, ні на дуду грець. 2. Нудьгу годую, журбою сповиваю, а сум колишу. 3. Розуму не міряно, думок не лічено, а гадок і гадки нема. 4. Ніде голкою ткнути, ніде й мачині впасти.
402. Об’єднайтесь у пари і доберіть синоніми до слів іншомовного походження. З двома-трьома парами складіть речення. Зробіть висновок про стилістичне використання таких синонімів.
Прогрес, норд-ост, дефект, фальсифікація, біографія, лексичний, хронічний, аграрний, індустріальний, фантазувати, транспортувати, дискутувати, реалізувати, ремонтувати, симптом, стимул, економія, аргумент, компенсація, експеримент, ідентичний, лаконічний, реальний, бартер, ембарго, експорт, імпорт, дебати, конвенція, конвекція, пріоритет, апеляція, ліміт.
403. Словосполучення замініть синонімами. Визначте їхній тип. Поясніть відмінність у значенні. Складіть і запишіть речення з двома парами синонімів, зробіть висновок про стилістичне використання.
Робити наголос; взяти на сміх; терпіти нестатки; стати в пригоді; внести пропозицію; висловити подяку; подати допомогу; зібратися з думками; перебути зиму; пережити літо; стрибнути через щось.
404. Об’єднайтесь у групи і позмагайтеся: розташуйте іменники в синонімічному гнізді у порядку наростання додаткового емоційного відтінку або значення. Визначте, яка група швидше і правильніше виконала завдання.
Недолік, мінус, вада; наказ, вимога, розпорядження; бажання, потяг, прагнення; радість, торжество, тріумф; мудрість, розум, тямучість.
405. Об’єднайтесь у групи і позмагайтеся: розташуйте прикметники в синонімічному гнізді у порядку зменшення міри якості.
Визначте групу переможців.
Веселий, радісний, утішний; обдарований, здібний, талановитий; гарячий, теплий, пекучий; відомий, видатний, славнозвісний; похмурий, сумний, засмучений; величезний, чималий, могутній, здоровенний; ветхий, старий, давній, древній.
406. І. Прочитайте. Замініть у тексті повторюване дієслово синонімами. Як змінився текст? Яку роль відіграє повтор у тексті автора? Чи доцільна заміна його синонімами? Відповідь аргументуйте.
Падає, падає листя. Падає листя пожовкле на твою голову, на руки. В прозоро-блакитному, ніжно-холодному сонячному повітрі жовто-золоті сльози жалю за минулим… Падають нечутні і тануть, як завмираючий лебединий сміх – лоскотною тихою тугою радісного небуття… (Г. Михайличенко).
II. Виконайте завдання до тексту.
1) З’ясуйте, які фонетичні засоби використав автор для зображення листопаду.
2) Поясніть правопис складних слів.
3) Обгрунтуйте орфограму у виділених словах.
407. Замініть виділений прикметник найбільш доречним синонімом.
1. Туристи спустилися до річки і пішли далі крутим берегом. 2. За крутим поворотом машина зупинилася. 3. Характер у діда був крутий. 4. Тісто було круте і ніяк не розкачувалось. 5. Петро вважав себе крутим хлопцем. 6. Із сушених груш і яблук бабуся варила крутий узвар.
408. І. Прочитайте. Назвіть синоніми в тексті. Поясніть роль ужитих контекстуальних синонімів.
Велична мелодія, швидко наростаючи й міцніючи, розгорталася в могутнє гармонійне море. Світличний уже не співав, уже воно якось співалось само, співалось про своїх близьких, про те далеке й найдорожче в житті, що зветься Батьківщиною. Пісня була здатна все вмістити в собі. Ритми владного походу і сувора велич боротьби, і щастя перемоги, і голосні сурми сонячного майбутнього – все звучало в ній, все, чим він жив, проявилося, забриніло, обернулося мажорною музикою. Він співав себе, свій апофеоз, своє молоде життя, розквітле в окопах і маршах. Це ж воно, його життя, вже перевтілилося в музику, досягло сили пісні! Між скелями бушувала єдина гаряча повінь музики, засягаючи в найглибші ущелини, пориваючись до верхогір’їв, утверджуючи себе скрізь.
Не йшов цієї ночі сон до молодого солдата, хоча не його був час чергувати, однак хлопець, наче днювальний, тихцем стояв і стояв на порозі свого куреня. Здавалось, що навколишні гори все ще продовжують ледве чутно співати, бриніти відшумілим багатоголоссям полків. Сам собі всміхаючись, пройнятий трепетом солодкої незнайомої ніжності, юний артилерист вперше в житті спостерігав цю заворожливу казку ночі (За О. Гончаром).
II. Виконайте завдання до тексту.
1) Знайдіть і прокоментуйте засоби милозвучності в тексті. Визначте алітерацію і її значення для втілення авторського задуму.
2) З’ясуйте за словником значення виділених слів.
409. Опишіть настання весни в горах за репродукцією картини Антона Кашшая “Рання весна”. Використайте слова з поданих синонімічних рядів.
Тихо, спокійно; навколо, кругом, довкола; гомоніти, перемовлятися, жебоніти, дзвеніти; пишне, святкове, розкішне; незабаром, швидко, скоро, ось-ось; обрій, небосхил, виднокіл.
А. Кашшай. Рання весна
Спілкування
410. Зайдіть на сайт http://www. slovnyk. org. і ознайомтеся з електронним словником синонімів. Розкажіть однокласникам, як ним користуватися.
411. Підготуйте лінгвістичне повідомлення на тему “Синоніми в українській мові”, розраховане на певну аудиторію (на вибір): а) для однокласників; б) для учнів 10 класу природничо-математичного профілю; в) для учнів 5 класу. Які засоби зацікавлення ви застосуєте?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...