Соціальний дарвінізм

Соціальний дарвінізм – концепція, яка переносить закони розвитку природи (природний відбір, боротьба за існування і виживання та ін.) на суспільні явища і процеси та ототожнює закони розвитку останніх з законами природи. С. д., зокрема, стверджує, що суспільні відносини між людьми зумовлені біологічною природою людини. Ідеї С. д. проповідував англійський соціолог Г. Спенсер. Такий підхід означає, що із сутності людини як соціально-природної істоти до уваги береться лише її біологічна складова, а в ній виділяються передусім агресивні інстинкти.

Оскільки до складу суспільних відносин входять економічні, соціальні, політичні, правові та ін., то С. д. проповідується в кожній з цих підсистем (див. Біоекономіка; Біополітика). У межах С. д. виокремлюють різні течії. Так, ліберальний варіант С. д. розглядає цивілізацію як процес мирного змагання держав; в гуманістичній моделі С. д. природний відбір поширюється лише на капіталістичне суспільство, що значною мірою відповідає дійсності у процесі розвитку даного способу виробництва упродовж XVI – першої половини XX ст. На відміну від цього, в гуманістичному суспільстві індивід виступає як людина найвищої моралі,
що унеможливлює розвиток суспільства шляхом природної боротьби за існування та виживання. С. д. також стверджує, що вирішальну роль у розвитку суспільства, у взаємодії між соціальними верствами і групами відіграють соціальні конфлікти, які є природним процесом. Методологічною вадою такого підходу є гіперболізація лише одного з етапів розвитку суперечності та ігнорування інших – єдності, розбіжності, власне суперечності як джерела розвитку. Крім того, С. д. заперечує істотну відмінність соціального руху матерії від природної.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Соціальний дарвінізм