Сполучник

Related posts:

1. Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...
2. Питання для самоконтролю – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється сполучник від самостійних частин мови? 2. Чим подібні й чим відрізняються між собою прийменники і сполучники? 3. Наведіть приклади простих і складених сполучників у словосполученні. 4. Яку роль виконують у реченні сполучники сурядності, а яку – підрядності? 5. Як поділяються за значенням […]...
3. Правопис сполучників – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Правопис сполучників Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: Адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова: Абощо, тощо. […]...
4. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СПОЛУЧНИКА – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 1. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СПОЛУЧНИКА Усі спроби адекватно витлумачити статус сполучника зводяться до двох основних підходів. Перший, найбільш поширений, зокрема в традиційному мовознавстві, визначає сполучник як службову частину мови, службове слово, включаючи його до загального ряду частин мови. Сполучником називається службова частина мови, що виконує функцію зв’язку (поєднання) членів речення або окремих […]...
5. Сполучник – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.2. Сполучник Сполучник – службова частина мова, що служить для зв’язку слів, членів речення та частин складного речення. За синтаксичною функцією та значенням сполучники поділяються на такі групи: Сполучники сурядності Сполучники підрядності Єднальні: і (й), та (у значенні /), також, і… і, […]...
6. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...
7. ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 4. ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ Сполучники розрізняються способом поєднання простих речень і членів речення, що є результатом згортання таких речень. Залежно від способу поєднання вони поділяються на три групи: 1) одиничні; 2) повторювані; 3) парні. Одиничні сполучники, поєднуючи прості речення або члени речення, не повторюються при них і не поділяються між ними. Вони […]...
8. Сполучники сурядності і підрядності – Сполучник Службові частини мови Сполучник Сполучники сурядності і підрядності За характером синтаксичних зв’язків між членами речення розрізняють сполучники сурядності і сполучники підрядності. Сполучники сурядності виявляють зв’язки синтаксично рівноправних членів речення і з’єднують однорідні члени, частини складносурядного речення. За значенням сполучники сурядності поділяються на: – єднальні (і, й, та (в значенні і), також); – протиставні (а, але, […]...
9. Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
10. Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
11. Тематичне тестування (тема: Сполучник, правопис сполучників) Урок № 67 Тематичне тестування (тема: Сполучник, правопис сполучників). Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь та навичок стосовно теми “Сполучник, правопис сполучників”; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку : урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок. Обладання: Тестові завдання. […]...
12. Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Сполучники сурядності й підрядності Сполучники сурядності поєднують рівноправні, синтаксично незалежні одна від одної мовні одиниці – слова, частини складного речення, речення чи групи речень у тексті. До них належать: А) Єднальні: І, й, та (=і), ні… ні. Вони означають поєднання або приєднання: За Володимира і за його сина […]...
13. ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ СПОЛУЧНИКИ – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 2. ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ СПОЛУЧНИКИ За походженням сполучники неоднорідні і поділяються на дві групи 1) непохідні, або первинні; 2) похідні, або вторинні. До непохідних (первинних) належать ті сполучники, які не мають у сучасній українській літературній мові співвідносних повнозначних слів і не членуються на морфеми, а деякі – навіть на склади. Ця група невелика і […]...
14. Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК Для поєднання між собою однорідних членів речення або частин складних речень використовують службову частину мови – сполучник. Сама назва говорить про те, що він служить для сполучення, для поєднання окремих частин у ціле. Зміст вправ і завдань розділу про сполучник спонукатиме вас до роздумів на тему “Я і людство”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
15. ГРАМАТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 3. ГРАМАТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ Статус морфеми сполучники мають тому, що, на відміну від слова, яке становить єдність лексичного і граматичного значень, вони є виразниками лише граматичного значення. їм не властиве лексичне значення, що вказує на співвіднесеність зі світом предметів. Як і релятивні морфеми в структурі морфологічного слова, сполучники передають семантику відношень. Щоправда, ці відношення […]...
16. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 34. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 478. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Якими словами однорідні члени поєднано? Назвіть складні речення. Якими словами поєднано їхні частини? 1. Брехня і плітка здавна дружать (Англійське прислів’я). 2. Брехня хитро підказує, а правда чесно наказує (Норвезьке прислів’я). 3. Брехня втікає через вікно, коли правда […]...
17. Прислівник. Сполучник. Прийменник ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 8 Тема. Прислівник. Сполучник. Прийменник Мета: повторити вивчене про прислівник, сполучник, прийменник; формувати вміння розпізнавати ці частини мови у тексті, правильно їх писати; розвивати творчі здібності школярів; прищеплювати любов до природи. Обладнання: підручник, картки. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ III. АКТУАЛІЗАЦІЯ […]...
18. Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види Уроки № 62, 63 Тема: Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види. Мета: дати поняття про сполучник як службову частину мови, формувати вміння впізнавати сполучники в реченнях, визначати їхню функцію, розрізняти сполучники сурядності й підрядності; виховувати повагу до влучного образного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : уроки […]...
19. Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
20. Завдання та вправи для самоконтролю – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Завдання та вправи для самоконтролю 1. Спишіть речення. Поясніть правопис сполучників. 1. Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота (Леся Українка). 2. Таж ми з тобою були колись товариші (Леся Українка). 3. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). […]...
21. Сполучник Повторення вивченого в початкових класах § 10 Сполучник Пригадаймо! 1. Що таке сполучник? 2. Чому сполучник називають службовою частиною мови? Перед сполучниками а, але завжди ставиться кома. Наприклад: Час минає, а не вертає. Діти зібралися до лісу по суниці, але їх зупинила гроза. 86 1. Прочитайте казку. Випишіть сполучники. Яку роль вони виконують у реченнях? […]...
22. Написання сполучників – Орфографія Українська мова Орфографія Написання сполучників 1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова абощо, тощо. 2. Окремо пишуться: […]...
23. Послідовність розбору сполучників – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Послідовність розбору сполучників 1. Речення зі сполучником. 2. Аналізоване слово. 3. Група та підгрупа за синтаксичною роллю (сурядності чи підрядності). 4. Група за значенням. 5. Група за будовою. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості написання....
24. Зразки розбору сполучника – Сполучник Службові частини мови Сполучник Зразки розбору сполучника Житло просте, як добре слово, й законне, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід серед зелені й квітів… Не було на білих її стінах ні фамільних портретів, ні шкірою оббитих крісел, ні скринь у кутку, ні панцирів предків, бо рубалися предки […]...
25. ПРИЙМЕННИК. СПОЛУЧНИК ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ §8. ПРИЙМЕННИК. СПОЛУЧНИК 63. Роздивіться таблицю. Поясніть, чому прийменник і сполучник не належать до самостійних частин мови. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Частина Для чого На яке питання відповідає Як Мови Слугує Змінюється Прийменник Для зв’язку слів Не змінюємо Сполучник Для зв’язку слів і речень Не змінюємо 64. Прочитайте вірш. Визначте в […]...
26. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
27. Написання сполучників разом, окремо та через дефіс – Сполучник Службові частини мови Сполучник Написання сполучників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отож, притому, причому, проте, також, тобто, тож, щоб, якби, якщо та ін. Окремо пишуться: Для того щоб, з того часу як, замість того щоб, коли б, незважаючи […]...
28. Складне речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Складне речення Складним називається речення, що складається з двох або кількох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією. Залежно від способу поєднання простих речень у складному розрізняються такі основні види складних речень: Складні сполучникові речення і Складні безсполучникові речення. Прості речення […]...
29. Безсполучникове складне речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Безсполучникове складне речення Безсполучниковими реченнями називаються такі складні речення, у яких прості речення об’єднуються в одне ціле без сполучників, за допомогою інтонації. Смислові відношення між простими реченнями в безсполучникових складних реченнях виражаються по-різному. У сполучникових реченнях у їх вираженні беруть участь сполучники або сполучні […]...
30. Прості й складні речення – Речення Словосполучення Речення Прості й складні речення За будовою речення бувають прості (одна граматична основа) та складні (дві й більше граматичних основ). Просте речення може бути ускладнене дієприкметниковим та дієприслівниковим зворотами, звертанням, однорідними членами, відокремленими та уточнюючими членами речення, вставними конструкціями; просте ускладнене речення слід відрізняти від складного. Складні речення складаються з частин, що нагадують прості […]...
31. Прості і складні речення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 5. Синтаксичні структури діловодства Прості і складні речення Речення – це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість. Наприклад: “Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи” […]...
32. Текст для диктанту – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Текст для диктанту Лада Як ще не було початку світу, то ще не було неба, ні землі, а лишень було широке море, а на тім морі явір зелений – Древо Життя. Те Древо Життя явило богиню Ладу, а богиня Лада і дала першопоча-ток усьому – і землі, і […]...
33. Зразок розбору сполучників – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Зразок розбору сполучників 1. В повітрі панував той особливий спокій, Який настає, завжди настає за кілька хвилин перед бурею (М. Трублаїні). 2. Який – сполучник. 3. Сполучник підрядності. 4. З’ясувальний. 5. Простий. 6. Похідний. 7. Одиничний. 8. Пишеться разом....
34. Die satzreihe. Складносурядне речення – Der Satz. Речення Німецька мова Der Satz. Речення Die satzreihe. Складносурядне речення Речення, що входять до складу складносурядного речення, з’єднуються за допомогою сполучників: und (і, а), aber (але, а), oder (або), sondern (а, але), denn (тому що, бо), doch (все-таки, все ж), trotzdem (незважаючи на), dann (потім), deshalb (тому), darum (тому), deswegen (тому, з цієї причини). Парні сполучники: […]...
35. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....
36. Підмет. Способи його вираження – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Залежно від ролі у структурі речення всі слова виступають як Головні (підмет і присудок) або Другорядні (додаток, означення, обставина) його члени. Головні члени речення є його граматичною основою. Другорядні слугують для поширення граматичної основи, конкретизації, уточнення змісту. Підмет. Способи його вираження Підмет – це головний […]...
37. Сполучники підрядності і сполучні слова у складнопідрядному реченні – Складнопідрядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складнопідрядне речення Сполучники підрядності і сполучні слова у складнопідрядному реченні Основним засобом поєднання підрядної частини з головною є сполучники підрядності (Що, як, щоб, бо, оскільки, якби, аби, чи, коли, коли б, доки, поки, раз, ніби, наче, неначе, неначебто, немов, немовбито, нібито, хоч, так що, тому що, дарма що, через те що, завдяки […]...
38. НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ ПРИСЛІВНИК НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ У традиційній граматиці поряд із повнозначними, або самостійними, частинами мови, що виявляють переважно повний набір різнорідних ознак (залежно від домінантного критерію у цьому наборі їх кількість різна: від чотирьох (іменник, прикметник, дієслово, прислівник) до шести, а іноді й більше (іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово і прислівник), виділяється клас не повнозначних […]...
39. Стилістика сполучників Стилістика української мови Стилістика сполучників В усіх стилях мови й мовлення активно використовуються сполучники – не повнозначні (службові) слова, якими поєднуються в одне семантико – синтаксичне ціле однорідні члени речення або предикативні (реченнєві) частини складного речення. Сполучники, на відміну від прийменників, помітно автономніші складові речення, вони нейтральніші, бо не входять до складу жодного з членів […]...
40. Порядок синтаксичного розбору складносурядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору складносурядного речення 1. Вказати, що речення складне, сполучникове, складносурядне. 2. Визначити кількість частин у реченні, виділити граматичні основи у частинах складного речення, смислові зв’язки між ними. 3. Пояснити розділові знаки. 4. Розібрати кожне речення як просте. 5. Намалювати схему речення....