СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
& 34. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ
478. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Якими словами однорідні члени поєднано? Назвіть складні речення. Якими словами поєднано їхні частини?
1. Брехня і плітка здавна дружать (Англійське прислів’я). 2. Брехня хитро підказує, а правда чесно наказує (Норвезьке прислів’я). 3. Брехня втікає через вікно, коли правда входить у двері (Перське прислів’я). 4. Правди і не сховаєш, і не спростуєш (Казахське прислів’я). 5. Зрадника та брехуна в хату
Поясніть назву службової частини мови сполучник.
СПОЛУЧНИК – незмінна службова частина мови, що поєднує (сполучає) однорідні члени речення та частини складного речення.
Наприклад: Пісня серце тисне і хвилює кров (В. Сосюра). Мені приснилося, що кличе мене мати (М. Сингаївський).
Сполучники не мають лексичного значення. Вони не є членами речення.
479. Перепишіть. Визначте та підкресліть однорідні члени речення. Назвіть сполучники, які їх поєднують.
1. Дім силою будують, а працею скріплюють (3 Біблії). 2. Гордість,
– Витлумачте суть почуттів, про які згадано в реченні.
– Поясніть уживання розділових знаків при однорідних членах речення.
480. Перепишіть. У кожному з речень визначте й підкресліть граматичні основи. Назвіть сполучники, поясніть їхню роль.
1. Швидко пісня співається, та не скоро вона складається (Народна творчість). 2. Доки є пісня, ніхто не захмарить небо моєї душі (Т. Севернюк). 3. Ми не забудемо пісні, що їх навчала мати (М. Луків). 4. Легше на душі стане, як пісня до серця загляне. 5. Нехай людям лихо сниться, а ми заспіваймо (Народна творчість).
– У першому реченні підкресліть усі члени речення. Чи підкреслили ви сполучник? Чому?
– Які почуття викликає у вас гарний спів? Відповідь побудуйте у формі складного речення, частини якого поєднано сполучником.
За призначенням сполучники поділяють на такі розряди:
– сполучники сурядності, які поєднують однорідні члени речення або рівноправні частини складного речення: Не стіни, а люди рідну землю тримають. Бджола мала, та вона більше за великого мухомора вміє (Народна творчість).
– сполучники підрядності, які поєднують головну й залежну частини складного речення: Пустіть мене в свою хату, поки ви собі іншої не купите (Народна творчість).
За значенням сполучники сурядності та підрядності поділяють на групи:
СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ | СПОЛУЧНИКИ ПІДРЯДНОСТІ |
Єднальні: і (й), та (у значенні і), і… і, ні…ні (ані… ані); Протиставні: а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак; Розділові: аби, чи, хоч, або… або, чи…чи, не то…не то, чи то…чи то. | Часові: коли, доки, як тільки, перед тим як, після того як, з того часу як; Причинові: бо, тому що, через те що, завдяки тому що, оскільки, у зв’язку з тим що; Мети: щоб, для того, аби, з тим щоб; Умовні: як, якщо, якби, коли, коли б; Допустові: хоч, дарма що, хай, не зважаючи на те, що; наслідкові: так що, так що й; Порівняльні: як, мов, мовби, ніж, наче, неначе, начебто, нібито; З’ясувальні: що, щоб, як. |
481. Сполучники сурядності та підрядності запишіть у дві колонки.
Однак; але; то… то; аби; щоб; тому що; немов; незважаючи на те, що; дарма що.
– З’ясуйте за таблицею, до якої групи за значенням належить кожен сполучник сурядності та підрядності.
– Які із сполучників синонімічні? Відповідь підтвердіть прикладами.
482. Перепишіть, вибираючи з дужок сполучник. Свій вибір обгрунтуйте.
Понеділок (і, й) вівторок; субота (і, й) неділя; лютий (і, й) березень; новий (і, й) старий; синя (і, й) жовта; Оксана (і, й) Олена; Богдан (і, й) Назар; тут (і, й) там; туди (і, й) сюди.
– Складіть і запишіть речення, ускладнене однорідними членами, які поєднано єднальними сполучниками.
483. Прочитайте, визначте сполучники. До якого розряду кожен із них належить? До якої групи за значенням? Звіртеся з таблицею.
1. Природі не завдавай біди та шкоди (Українське прислів’я). 2. Велике дерево захистить і від сонця, і від зливи (Індонезійське прислів’я). 3. Нема такого дерева, щоб на нього птиці не сідали (Українське прислів’я). 4. Хоч скрізь глухар літає, вічно в нього глиця на обід (Карельське прислів’я). 5. Солов’я по пісні впізнають, а папугу по пір’ю (Китайське прислів’я). 6. Нащо вороні грати на акордеоні, коли вона знає своє “кра”? (Українське прислів’я). 7. Журавлі чи у вирій летять, чи додому вертаються, а все курличуть (Білоруське прислів’я).
– Поясніть, що поєднують сполучники в кожному з речень.
– У якому з речень сполучник повторюється?
За вживанням сполучники бувають неповторюваними, повторюваними і парними:
СПОЛУЧНИКИ
Неповторювані | А, але, проте, зате, однак | Забаглося не почесті, а творчості (М. Сингаївський) |
Повторювані | І-і, ні-ні, не то-не то, То-то, чи-чи, Чи то-чи то | Чи гойдаю слово на калині, чи гукаю в ночі горобині? (В. Бровченко). |
Парні | Хоч… але; не стільки… скільки; коли (якщо)… то; не тільки… а й (але й); як… так і | Якщо хочемо бути людьми, то не будьмо такі безголосі! (О. Лупій). |
484. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Укажіть сполучники неповторювані, повторювані та парні.
У творенні мови беруть участь і сивий людський досвід і закохана юність і дитяча уява. Кожен з нас має не тільки користуватися рідним словом а й шанувати його, оберігати й леліяти. Тоді слово буде запашним і квітучим сповненим правдивості й поетичності.
З журналу
– Поясніть уживання в реченнях розділових знаків.
– Позначте в словах орфограми.
Роздивіться листівки із серії “Прикрась життя українською”, що поширюються мережею Інтернет. Якими словами української мови прагнули би прикрасити життя ви? Підготуйте вдома такі листівки, подаруйте їх рідним і друзям.
Кому ставлять перед другим із розділових сполучників, які поєднують однорідні члени речення: Мисливець уцілить або в білку, або в гілку (Народна творчість), або частини складного речення: Чи сніг в степу біліє, чи сонце сліпить очі? (Б. Грінченко).
Між частинами складного речення перед сполучниками сурядності або підрядності ставлять кому: День погас, і все спочило (Т. Шевченко). Ані птиця не пурхала, ані вітер не віяв (Марко Вовчок).
485. Перепишіть, розставляючи розділові знаки.
1. Якщо сильний переможе одного то розумний подолає тисячу (Башкирське прислів’я). 2. Хоч око бачить далеко а розум прораховує далі (Казахське прислів’я). 3. Не стільки лінивий робить скільки приміряється (Якутське прислів’я). 4. Як багато думатимеш, так мудрим будеш, як багато гратимешся так дитям станеш (Казахське прислів’я).
– Укажіть сполучники повторювані та парні.
– Позначте в словах орфограми.
486. Прочитайте. Визначте сполучники сурядності та підрядності. Поясніть розділові знаки між частинами складних речень.
1. Дніпро тече, і хвиля в серце б’є (П. Перебийніс). 2. Лиш визрів ранок, а вже зріє вечір (Т. Севернюк). 3. Стара верба то змовкне, то рипить (С. Йовенко). 4. Чи то батько обіймав дерево, чи то дерево обіймало батька (Є. Гуцало). 5. Нахиляються верби, щоб із річки напитись води (В. Раєвський). 6. Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, як ліс шумить? (Р. Купчинський).
487. Запишіть прислів’я, дібравши закінчення з довідки.
1. Гори руйнує землетрус… . 2. Навіть сніг спалахне… . 3. Ніхто не тужить… . 4. Невдаха до моря добереться… . 5. Кобила за вовком погналась… . 6. Коли змія постаріє… .
ДОВІДКА
… проте сама вовкові в зуби попалась….на ній жаба верхи катається…. а воно вже висохло….якщо ти вмієш його запалити….доки йому здоров’я служить…. а дружбу руйнує слово.
– Визначте сполучники, з’ясуйте, до якого розряду та групи за значенням кожен із них належить. Звіртеся з таблицею.
За будовою розрізняють сполучники:
– прості: і (й), а, але, чи, бо;
– складні, утворені поєднанням в одне слово двох частин мови: зате (за + те), якби (як + би), якщо (як + що);
– складені, утворені з кількох слів: тому що; для того щоб; перед тим як; завдяки тому що; задля того щоб; унаслідок того що; дарма що; у міру того як; так що.
Складні сполучники пишуть разом: щоб, проте, немов, неначебто.
У складених сполучниках усі слова пишуть окремо: та й; тому що; дарма що; для того щоб; після того як.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: кому при складеному сполучнику ставлять одну – перед усім сполучником.
ОРФОГРАМА:
Написання сполучників разом і окремо
488. Прочитайте. Визначте сполучники прості, складні та складені.
“Хто сильніший – Іван Сила чи Спайдермен?” – таке запитання можна почути в залі після того, як згасне екран. Звісно, так запитують або малі діти, або неуважні глядачі. Усі інші усвідомлюють, що найбільша сила – не в м’язах, а в незборимості людського духу, адже саме в цьому переконує фільм.
Незважаючи на те, що події, про які йдеться, розгортаються в Європі на початку XX століття, вони викликають велику цікавість. Прототип головного героя – цирковий український силач Іван Фірцак, якого в 1928-му році визнали най – сильнішою людиною планети. На піку кар’єри він припинив виступи за кордоном задля того, щоб повернутися на Батьківщину.
Цікаво, що для встановленого в рідному селі Івана Фірцака пам’ятника атлетові позував заслужений майстер спорту України, володар титулів “Найсильніша людина України” (2000-2005 pp.) та “Найсильніша людина світу” (2004, 2007 pp.), Василь Вірастюк. Славетний український стронгмен виконує у фільмі хоч і не головну, зате важливу роль.
“Я вже змучився пояснювати своїм дітям, що відомі за мультфільмами “супермени” – вигадані персонажі. Захоплюватися ними можна було б, якби не було реальних прикладів наших співвітчизників, які наполегливою працею досягли своєї мети!” – розповідає Василь Вірастюк. Сам спортсмен розпочав активні тренування з десяти років.
Сьогодні, як і завжди, можна “зробити себе” так, як свого часу це зробив герой фільму. Звідси й слоган кінотвору: “Правда завжди переможе”.
– Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.
– Укажіть у тексті сполучники, що поєднують однорідні члени речення, та сполучники, які поєднують частини складних речень.
– За якою книжкою знято кінофільм “Іван Сила”? Які ваші враження від літературного першоджерела? Які почуття викликав у вас головний герой твору?
– Складіть опис зовнішності знаменитого богатиря (усно). Використайте в описі сполучники.
Пам’ятник Івану Фірцаку на його батьківщині
489. Перепишіть прислів’я, знімаючи риски.
1. Дарма/що він малий, а й старого навчить. 2. Не думай про страх, та/й не буде його. 3. Для/того/щоб рибку впіймати, маєш рано встати. 4. Він так робить, мов/би мокре горить. 5. Така гарна: після/того/як на двір вийде, три дні пси виють, б. Пожалів, як вовк порося, від’їв ніжки та/й усе.
490. Визначте в реченнях сполучники. У вказаній послідовності розберіть їх як частину мови.
1. Добре ім’я дорожче за великі багатства, а доброзичливість могутніша за срібло й золото (З Біблії). 2. Життєві істини прості, неначе батьківські поради. Не все можливо у житті купити чи продати (П. Перебийніс). 3. Ми спроможні зрушить гори, якщо всі силами зберемось (В. Климентовська). 4. Бог для того послав на землю ніч, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М. Стельмах). 5. І допоки житиме на світі пісні української душа, будемо звеличені й зігріті (В. Бровченко).
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ СПОЛУЧНИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ
1. Сполучник. Що він з’єднує.
2. Який він за призначенням: сурядності чи підрядності.
3. Який за будовою: простий, складний чи складений.
4. Особливості написання (якщо є).
Комп’ютери й шаблі однаково минають (І. Павлюк).
ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
Й – сполучник, поєднує однорідні члени речення, сурядності, єднальний, простий.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
491. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки. Зробіть розбір сполучників як частин мови (усно).
1. Лише борись а щастя не вт..че (Л. Костенко). 2. Ти слово радості скажи коли п..чалиться людина (М. Сингаївський). 3. Доки е дорога й рух доти брате ми бе.. смертні (Б. Олійник). 4. З людьми вітаюся і в., сел о мені що з ними я свій хрест і свій вінок н..стиму (М. Рильський). 5. Просяєш світлістю ума поміж народами всіма та скоро згасн..ш якщо в тебе народу рідного нема (Д. Павличко).
– Поясніть уживання в реченнях розділових знаків.
– Що уособлюють дорога, вінок і хрест? Пригадайте кілька фразеологізмів, які містять ці слова.
– Поспостерігайте за мовленням однокласників і дорослих. Які за будовою сполучники трапляються найчастіше, а які – найрідше? Поясніть чому.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Зі сполучниками не можна сплутувати так звані сполучні слова, які, поєднуючи частини складного речення, є членами речення. Сполучні слова вживаються в реченнях, у яких одна частина є головною, а друга (інші) – залежною.
Сполучне слово є членом речення залежного речення: Лиш той не знає смерті, хто творить життя (В. Сосюра).
У ролі сполучних слів можуть бути займенники і прислівники: який, що, чий, хто, де, куди, звідки, коли та ін.
492. Перепишіть. Визначте складні речення, підкресліть у них граматичні основи. Укажіть сполучні слова.
Богатир – міфічний оборонець української землі, який виявляє надлюдську силу та здібності. Це улюблені персонажі нашого фольклору: Кирило Кожум’яка, Ілля Муромець, Добриня Микитич, Іван Побивал, Котигорошко та ін. Усі вони об’єднані пристрасним бажанням служити батьківщині, обороняти землю від зміїв та іншої нечисті. Особливу категорію богатирів становлять у народній уяві богатирі-діти, що виявляє народну надію на майбутні покоління, ідеал народної сили, яка не старіє, вічно молодіє й оновлюється.
З підручника народознавства
– Якими частинами мови виражені сполучні слова?
– Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть ужиті в них розділові знаки.
– Позначте в словах орфограми.
– Упізнайте українських богатирів на ілюстраціях і підготуйте рекламні слогани-підписи, які б розповідали про їхні подвиги.
Кого із наших сучасників можна, на вашу думку, назвати богатирями? Свою думку обгрунтуйте.
Related posts:
- Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК Для поєднання між собою однорідних членів речення або частин складних речень використовують службову частину мови – сполучник. Сама назва говорить про те, що він служить для сполучення, для поєднання окремих частин у ціле. Зміст вправ і завдань розділу про сполучник спонукатиме вас до роздумів на тему “Я і людство”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
- Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види Уроки № 62, 63 Тема: Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види. Мета: дати поняття про сполучник як службову частину мови, формувати вміння впізнавати сполучники в реченнях, визначати їхню функцію, розрізняти сполучники сурядності й підрядності; виховувати повагу до влучного образного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : уроки […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення? 1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? […]...
- Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Сполучником називається службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів речення, частин складного речення та складових частин тексту. Сполучник не має лексичного значення, не змінюється, не буває членом речення, не входить ні до члена речення, ні до частин складного речення. За будовою розрізняють сполучники прості, складні й […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Ознаки Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Роль у мові Групи Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Надає реченню або слову додаткового відтінку значення. Утворює окремі граматичні форми Формотвірні Заперечні Модальні Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Частини мови поділяють на самостійні та службові. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Мають лексичне значення (означають предмети, їхні ознаки, кількість, дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо); відповідають на питання; є членами речення Не мають лексичного значення; Не відповідають на питання; Не є членами речення До службових частин мови належать прийменник, […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ТА ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ Службові частини мови. Прийменник ПАМ’ЯТАЙМО Службові частини мови, на відміну від самостійних, не відповідають на питання і не є членами речення. Але їх роль у побудові речень та творенні тексту дуже важлива. Практично без прийменників, сполучників та часток неможливо поєднати слова в реченнях, надати реченням відповідних інтонаційних відтінків. & 31. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ […]...
- Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку. Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття. По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА” – Частки Надають додаткових […]...
- Частка як службова частина мови Тема: Частка як службова частина мови Мета: дати поняття про частку як службову частину мови, формувати вміння впізнавати частки у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати увагу, логічне мислення, Пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання : підручник. І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. ІІ. Повідомлення теми […]...
- Сполучник – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.2. Сполучник Сполучник – службова частина мова, що служить для зв’язку слів, членів речення та частин складного речення. За синтаксичною функцією та значенням сполучники поділяються на такі групи: Сполучники сурядності Сполучники підрядності Єднальні: і (й), та (у значенні /), також, і… і, […]...
- Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...
- Написання часток разом, через дефіс й окремо – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Написання часток разом, через дефіс й окремо 1. Разом Пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами: А) Аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як – у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: Абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший; Б) […]...
- Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу; 2) третьої особи наказового способу Би (б) Хай, нехай Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Уживаються для оформлення: запитання Підсилення висловленого ствердження Увиразнення значення слів Додаткової вказівки на предмет, […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Питання для самоконтролю – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється сполучник від самостійних частин мови? 2. Чим подібні й чим відрізняються між собою прийменники і сполучники? 3. Наведіть приклади простих і складених сполучників у словосполученні. 4. Яку роль виконують у реченні сполучники сурядності, а яку – підрядності? 5. Як поділяються за значенням […]...
- Сполучники сурядності і підрядності – Сполучник Службові частини мови Сполучник Сполучники сурядності і підрядності За характером синтаксичних зв’язків між членами речення розрізняють сполучники сурядності і сполучники підрядності. Сполучники сурядності виявляють зв’язки синтаксично рівноправних членів речення і з’єднують однорідні члени, частини складносурядного речення. За значенням сполучники сурядності поділяються на: – єднальні (і, й, та (в значенні і), також); – протиставні (а, але, […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні Тема: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні. Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми іменних частин мови, з якими вживаються прийменники; виховувати увагу й пошану до влучного, образного й дотепного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. […]...
- ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СПОЛУЧНИКА – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 1. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СПОЛУЧНИКА Усі спроби адекватно витлумачити статус сполучника зводяться до двох основних підходів. Перший, найбільш поширений, зокрема в традиційному мовознавстві, визначає сполучник як службову частину мови, службове слово, включаючи його до загального ряду частин мови. Сполучником називається службова частина мови, що виконує функцію зв’язку (поєднання) членів речення або окремих […]...
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
- Займенник як частина мови. Роль у тексті ЗАЙМЕННИК Займенник як частина мови. Роль у тексті 270. Прочитайте текст. Хлопчика звали Дядько Федір, бо хлопчик був дуже серйозним і самостійним. У чотири роки хлопчик навчився читати. А в шість уже сам собі суп варив. І в шість років любив самостійно все вирішувати за себе. Узагалі хлопчик був дуже хороший, і батьки були хороші. […]...
- Дієслово як частина мови. Повторення вивченого ДІЄСЛОВО Дієслово як частина мови. Повторення вивченого 302. Прочитайте текст. Перекажіть. Тонко ковані золоті листочки шумлять, дзвонять, шелестять: осінь, осінь… Хмари гасають вороними кіньми, дикими табунами… з порваними уздами… Бліднуть мрії, в’януть квіти, димом ідуть примарні ночі, туманом сиплеться лист… І виднішими стануть крізь голе, обшарпане гілля зорі, що не гасли, не осипалися… (За Степаном […]...
- Іменник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ІМЕННИК §7. Іменник як частина мови 56. І. Прочитайте уривок із вірша Михайла Ситника. Знайдіть іменники. Бджоли цілуються з колосом, Жайворон в’ється в блакиті, Сонце розпеченим колесом Котиться тихо по житі. М. Ситник II. Скажіть, за якими ознаками ви розпізнали іменники. Іменник (рос. имя существительное) – це самостійна частина, мови, яка означає […]...
- Прийменник як службова частика мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИЙМЕННИК У цьому розділі ви будете вивчати прийменник. Назва цієї службової частини мови складається з двох частин: прийменник (іменник), тобто це слово, що стоїть “при імені”. Прийменник разом з іменником, займенником, числівником служить для вираження підрядних зв’язків у реченні. Вправи і завдання цього розділу об’єднано темою “Я і моє майбутнє”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...
- ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Дієслово Мужай, прекрасна наша мово… М. Рильський Ви знатимете: – загальне значення дієслова та його морфологічні ознаки; Форми дієслова; – способи творення дієслів. Ви вмітимете: – розрізняти дієслова доконаного й недоконаного виду, часи і способи дієслів; – уживати одні дієслівні форми замість інших; – правильно писати дієслова з вивченими орфограмами; – […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- Правопис сполучників – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Правопис сполучників Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: Адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова: Абощо, тощо. […]...
- Займенник як частина мови, його основні ознаки. Особові займенники Урок 76 Тема. Займенник як частина мови, його основні ознаки. Особові займенники Мета: розширювати уявлення дітей про частини мови, познайомити із займенником, з його особливостями, вчити розпізнавати особові займенники, познайомити з граматичною категорією особи; розвивати аналітичні вміння, вміння спостерігати й робити висновки зі спостережень; виховувати інтерес до усної народної творчості, вивчення мови. Обладнання: таблиця “Особи […]...
- Прикметник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §23. Прикметник як частина мови 199. Спишіть уривок із вірша Дмитра Луценка, вставляючи пропущені букви. Підкресліть прикметники. Скажіть, за якими ознаками ви їх розпізнали. Пр..йшла до нас морозяна з..ма, В гаях білястим снігом вкрила віти. Та соня..ним безсмертникам дарма – Немов ж..ві, стоять і досі квіти. Д. Луценко Безсмертники Прикметник (рос. […]...