Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види
Уроки № 62, 63
Тема: Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види.
Мета: дати поняття про сполучник як службову частину мови, формувати вміння впізнавати сполучники в реченнях, визначати їхню функцію, розрізняти сполучники сурядності й підрядності; виховувати повагу до влучного образного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип урок ів : уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання : підручник.
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
*
І ІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення, вказати в них службові частини мови. Визначити сполучники. З”ясувати, які смислові зв’язки виражають сполучники (поєднують однорідні члени речення чи частини складного речення).
І. Під хатою дідусь сивенький сидить, а сонечко низенько уже спустилось над Дніпром. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море. Тече вода в синє море, та не витікає. Хочеться дивитись, як море
З творів Т. Шевченка.
ІІ. Є в людини стежка чи дорога, сто разів вертає до порога. (А. Малишко.) З’явився равлик на стежині, немов турист із рюкзаком. (Д. Павличко.) Та зате як поруч небезпека, равлику додому недалеко. Ні, не важко равлику, не важко, бо легка хатинка-черепашка. (Н. Забіла.) Пташки, що влітку так співали, у вирій вже поодлітали. (Є. Гребінка.) Птах виспівує нам на втіху, і ніщо не нагадує лиха. (В. Раєвський.) Підлабузнивсь до Горлиці Горобець, наче справді запорозький молодець. (Л. Глібов.)
*Прочитати. Вказати сполучники. Які з них поєднують члени речення, які – частини складного речення?
І. Ми гуляли, поки всі голі стали. Розбив пастух кошару, аби вовки з’їли отару. Краще крихта певності, ніж лантух надій. Лисиця спить, а курей бачить. Люди, а не стіни міста тримають. Щеня мале, та завзяте. Ніби бджола, а насправді – шершень. Ситий, як бочка, а ще їсти просить. Гризе, мов іржа залізо. Доки сорок горіхів укупі не побачить, не нагнеться. Опустив вуха, як лопух на дощ. Як купили хрону, треба їсти, плачте, очі, хоч повилазьте, бо бачили, що купували, а грошам – не пропадати!
Народна творчість.
ІІ. Я бачив в городі такеє, що тільки в казці розказать. (Л. Глібов.) Склалась казка чи билиця, що була собі вдовиця, і росла при ній дочка вередлива та бридка. (Н. Забіла.) Не в тім річ, що кобила сива, а в тім, що не везе Гаврила. (Нар. творч.) Щоб знали ви, як в світі треба жить, я розкажу вам баєчку маленьку. Кохайте щиро правдоньку, і дасть вам Бог одрадоньку щасливого життя. (Л. Глібов.)
* Переписати, вибираючи з дужок сполучник. Свій вибір обгрунтувати. Визначити, які смислові зв’язки виражають сполучники
Січень (і, й) лютий, понеділок (і, й) вівіторок, Микола (і, й) Іван, Олена (і, й) Оксана, Сергій (і, й) Тетяна, новий (і, й) старий, перший (і, й) другий, синя (і, й) жовта, тут (і, й) там.
І V. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу й таблиць “Сполучники сурядності” та “Сполучники підрядності” (с. 141-143).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Вказати вжиті в реченнях сполучники сурядності й підрядності. Пояснити роль кожного сполучника.
І. В здоровому тілі здорова душа, та часто буває не варта й гроша. У хворому тілі буває душа, що вродою світ весь і Бога втіша! (І. Франко.) Буває трудно, гірко нам на світі тую лямку терти, а все-таки ми боїмось умерти. Живий живе гада, а смерть – найгіршая біда. (Л. Глібов.) І серця в мене мовби і нема, неначе і нема, але болить. (І. Жиленко.)
ІІ. Крізь верби сонечко сіяє і тихо гасне. День погас, і все почило. (Т. Шевченко.) Нахиляються верби, щоб з річки напитись води. (В. Раєвський.) Я до рідного сонця прихиливсь, як до брата. (Б. Олійник.) Як жива, між віттям павутина проплива, а сонце світить тихо, мов крізь вії. (М. Рильський.) Намалюю райдугу взимку, наче твою ситцеву хустинку. Як себе побачиш у райдузі, наче у дитини буде радості. (М. Сингаївський.)
* Розподільний диктант. Сполучники сурядності й підрядності записати в дві колонки.
Але, щоб, коли, однак (одначе), то – то, тому що, аби, хай, чи – чи, так що, та (в знач. і), бо, дарма що, хоч – хоч, та (в знач. але), немов, і, незважаючи на те, що.
* Попереджувальний диктант. Вказати в реченнях сполучники сурядності й підрядності.
І. Життєві істини прості, неначе батьківські поради. Не все можливо у житті купити чи продати. (П. Перебийніс.) Мово рідна, вічна ти, як світ! (В. Кучерук.) Не пишні словечка фальшиві, а правда потрібна мені! (П. Перебийніс.) Ненавиджу, якщо не вміє слово моє змовчати там, де треба місцем обдуманому слову поступитись. (І. Ліберда.) Хай зотліє словесна полова, а спахне поетичний пожар! (А. Малишко.)
ІІ. Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливо літає. (Т. Шевченко.) Нахилюсь до лісної криниці, щоб напитись живої води. (В. Раєвський.) Ти вік живи, учися, стережись і пам’ятай, що є на світі свині. (Л. Глібов.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 403 (усно).
* Пояснювальний диктант. У вказаному вчителем реченні підкреслити всі члени речення.
Весна й зима на терезах або на гойдалці примхливій. (М. Рильський.) Нам не слава потрібна, не тучі, а ясна неозора блакить. Гаї шумлять біля потока так, як шуміли нам давно. (А. Малишко.) Тільки верба пам”ятала покручена і невесела, як з глибини струмували під кручами чисті джерела. (В. Раєвський.) Я знаю, що в запасі ранок у мене є на кожен день. (П. Перебийніс.)
* Диктант з коментуванням. Вказати сполучники сурядності й підрядності.
Під лопухом у ямці жук сидів і сам собі тихесенько гудів, що день йому обрид, кругом усі товчуться, що дуже сонечко і гріє, і пече, йому і гаряче, і боляче, і боязко йому, сліпуючи, поткнуться, бо день не на добро, а на лихо зведе… Так недотепний, темний чоловік недолюбляє ясної освіти, бо, як той Жук, до темноти привик.
За Л. Глібовим.
* Навчальний диктант. Вказати сполучники сурядності й сполучники підрядності.
Чорногуз Халимон, як прозвали його діти, завжди стояв у гнізді. Вряди-годи він літав на низинку попід лісом, нашвидку ковтав там кілька жабок і знову стояв у гнізді.
Чиєсь дурне лелеченя, що тільки-тільки починало вчитися літати, зопалу залетіло далі, ніж йому належало. Воно впало на стіжок сіна й товклося там, ніби не наважуючись іще раз повірити своїм крилам. Перед самою темрявою чорногузеня злетіло, але вітрець, ударивши під крила, змінив напрям. Пташеня ледь не виштовхнуло самого Халимона, через те що натрапило на його гніздо. Халимон допровадив дитинча до мами, летячи поруч, щоб малому не було страшно.
Бувало, чорногуз злітав на землю й ходив подвір’ям. Сусіди жартували з Ганни, бо взяла у прийми такого цибатого. (За Ю. Яновським; 110 сл.)
VІ. Під битт я підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П.15, вправа 405.
Related posts:
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
- Сполучники сурядності і підрядності – Сполучник Службові частини мови Сполучник Сполучники сурядності і підрядності За характером синтаксичних зв’язків між членами речення розрізняють сполучники сурядності і сполучники підрядності. Сполучники сурядності виявляють зв’язки синтаксично рівноправних членів речення і з’єднують однорідні члени, частини складносурядного речення. За значенням сполучники сурядності поділяються на: – єднальні (і, й, та (в значенні і), також); – протиставні (а, але, […]...
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Сполучники сурядності й підрядності Сполучники сурядності поєднують рівноправні, синтаксично незалежні одна від одної мовні одиниці – слова, частини складного речення, речення чи групи речень у тексті. До них належать: А) Єднальні: І, й, та (=і), ні… ні. Вони означають поєднання або приєднання: За Володимира і за його сина […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК Для поєднання між собою однорідних членів речення або частин складних речень використовують службову частину мови – сполучник. Сама назва говорить про те, що він служить для сполучення, для поєднання окремих частин у ціле. Зміст вправ і завдань розділу про сполучник спонукатиме вас до роздумів на тему “Я і людство”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...
- СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ ТА ПІДРЯДНОСТІ § 46. СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ ТА ПІДРЯДНОСТІ Вправа 482 Єднальні Протиставні Розділові Зіставні І Але, а Та, чи, то…то (повторюваний) А II. У 1, 3, 4, 5, 7 та 8 реченнях сполучники з’єднують частини складного речення. У 2 та 6 реченнях сполучники з’єднують однорідні члени речення. III. Антитеза (протиставлення) – багатозначний термін, що в залежності від […]...
- Використання сполучників у простому й складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК & 37 Використання сполучників у простому й складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності 1. Які члени речення називаються однорідними? 2. Які за значенням сполучники служать для зв’язку однорідних членів речення? 3. Які речення називаються складними? 4. Які за значенням сполучники зв’язують рівноправні частини складного речення? 5. У якому складному реченні вживаються сполучники […]...
- СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ Й ПІДРЯДНОСТІ У ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Службові частини мови. Сполучник & 34. СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ Й ПІДРЯДНОСТІ У ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Що не річка, то мова – З-над Славути-Дніпра: Українська чудова, Як сопілкова гра. Д. Білоус 229. І. Уважно прочитайте текст. Поясніть його назву. НАТХНЕННИЙ ПРАЦІВНИК СИНТАКСИЧНОГО ЦАРСТВА Сполучник трудиться в синтаксичному царстві натхненно, об’єднуючи прості речення у складні. Одні сполучники […]...
- Питання для самоконтролю – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється сполучник від самостійних частин мови? 2. Чим подібні й чим відрізняються між собою прийменники і сполучники? 3. Наведіть приклади простих і складених сполучників у словосполученні. 4. Яку роль виконують у реченні сполучники сурядності, а яку – підрядності? 5. Як поділяються за значенням […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 34. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 478. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Якими словами однорідні члени поєднано? Назвіть складні речення. Якими словами поєднано їхні частини? 1. Брехня і плітка здавна дружать (Англійське прислів’я). 2. Брехня хитро підказує, а правда чесно наказує (Норвезьке прислів’я). 3. Брехня втікає через вікно, коли правда […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...
- Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
- Частка як службова частина мови Тема: Частка як службова частина мови Мета: дати поняття про частку як службову частину мови, формувати вміння впізнавати частки у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати увагу, логічне мислення, Пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання : підручник. І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. ІІ. Повідомлення теми […]...
- Сполучники підрядності і сполучні слова у складнопідрядному реченні – Складнопідрядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складнопідрядне речення Сполучники підрядності і сполучні слова у складнопідрядному реченні Основним засобом поєднання підрядної частини з головною є сполучники підрядності (Що, як, щоб, бо, оскільки, якби, аби, чи, коли, коли б, доки, поки, раз, ніби, наче, неначе, неначебто, немов, немовбито, нібито, хоч, так що, тому що, дарма що, через те що, завдяки […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....
- Зразки розбору сполучника – Сполучник Службові частини мови Сполучник Зразки розбору сполучника Житло просте, як добре слово, й законне, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід серед зелені й квітів… Не було на білих її стінах ні фамільних портретів, ні шкірою оббитих крісел, ні скринь у кутку, ні панцирів предків, бо рубалися предки […]...
- Сполучник – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.2. Сполучник Сполучник – службова частина мова, що служить для зв’язку слів, членів речення та частин складного речення. За синтаксичною функцією та значенням сполучники поділяються на такі групи: Сполучники сурядності Сполучники підрядності Єднальні: і (й), та (у значенні /), також, і… і, […]...
- Тематичне тестування (тема: Сполучник, правопис сполучників) Урок № 67 Тематичне тестування (тема: Сполучник, правопис сполучників). Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь та навичок стосовно теми “Сполучник, правопис сполучників”; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку : урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок. Обладання: Тестові завдання. […]...
- Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні Тема: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні. Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми іменних частин мови, з якими вживаються прийменники; виховувати увагу й пошану до влучного, образного й дотепного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. […]...
- Послідовність розбору сполучників – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Послідовність розбору сполучників 1. Речення зі сполучником. 2. Аналізоване слово. 3. Група та підгрупа за синтаксичною роллю (сурядності чи підрядності). 4. Група за значенням. 5. Група за будовою. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості написання....
- ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення? 1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? […]...
- Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Ознаки Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Роль у мові Групи Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Надає реченню або слову додаткового відтінку значення. Утворює окремі граматичні форми Формотвірні Заперечні Модальні Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Частини мови поділяють на самостійні та службові. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Мають лексичне значення (означають предмети, їхні ознаки, кількість, дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо); відповідають на питання; є членами речення Не мають лексичного значення; Не відповідають на питання; Не є членами речення До службових частин мови належать прийменник, […]...
- Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Сполучником називається службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів речення, частин складного речення та складових частин тексту. Сполучник не має лексичного значення, не змінюється, не буває членом речення, не входить ні до члена речення, ні до частин складного речення. За будовою розрізняють сполучники прості, складні й […]...
- Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...
- ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ СПОЛУЧНИКИ – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 2. ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ СПОЛУЧНИКИ За походженням сполучники неоднорідні і поділяються на дві групи 1) непохідні, або первинні; 2) похідні, або вторинні. До непохідних (первинних) належать ті сполучники, які не мають у сучасній українській літературній мові співвідносних повнозначних слів і не членуються на морфеми, а деякі – навіть на склади. Ця група невелика і […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку. Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття. По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА” – Частки Надають додаткових […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ТА ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ Службові частини мови. Прийменник ПАМ’ЯТАЙМО Службові частини мови, на відміну від самостійних, не відповідають на питання і не є членами речення. Але їх роль у побудові речень та творенні тексту дуже важлива. Практично без прийменників, сполучників та часток неможливо поєднати слова в реченнях, надати реченням відповідних інтонаційних відтінків. & 31. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ […]...
- Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу; 2) третьої особи наказового способу Би (б) Хай, нехай Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Уживаються для оформлення: запитання Підсилення висловленого ствердження Увиразнення значення слів Додаткової вказівки на предмет, […]...
- Написання часток разом, через дефіс й окремо – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Написання часток разом, через дефіс й окремо 1. Разом Пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами: А) Аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як – у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: Абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший; Б) […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку Складносурядним називається складне речення, частини якого синтаксично рівноправні й поєднані між собою інтонацією та сполучниками сурядності. Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою (Григорій Тютюнник). Птахи сполохано злетіли, а з їхніх крил на воду обтрусилися краплі (М. Стельмах). Батько ніколи досі […]...
- Вживання сполучників у простому й складному реченнях Тема: Вживання сполучників у простому й складному реченнях. Мета: закріпити знання учнів про функції сполучника, закріпити вміння розрізняти сполучники, що з’єднують однорідні члени речення, та сполучники, що з’єднують частини складного речення; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку: урок закріплення нового матеріалу. Обладнання : підручник. І. Повідомлення мети і завдань уроку. ІІ. Відтворення теоретичних відомостей. […]...
- ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 4. ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ Сполучники розрізняються способом поєднання простих речень і членів речення, що є результатом згортання таких речень. Залежно від способу поєднання вони поділяються на три групи: 1) одиничні; 2) повторювані; 3) парні. Одиничні сполучники, поєднуючи прості речення або члени речення, не повторюються при них і не поділяються між ними. Вони […]...