Спостереження в природі
І СЕМЕСТР
ВСТУП
Урок 2. Спостереження в природі
Практична робота № 1. Спостереження за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними змінами в природі (на місцевості)
Мета: ознайомити з окремими приладами, які необхідні під час спостереження в природі; організувати систематичні спостереження за погодою, фенологічні спостереження; виховувати самостійність, потяг до дослідницької роботи.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: календар погоди за попередні роки, гномон, термометр, барометр, зошит для календаря погоди.
ХІД
І. Організаційний момент
Знайомство з правилами техніки безпеки на місцевості під час уроку.
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
Бесіда
– Назвіть методи географічних досліджень, стисло охарактеризуйте метод спостереження.
– Назвіть джерела географічних знань. Чи можна вважати календар погоди джерелом географічних знань?
– Які ви знаєте метеорологічні прилади? Розкажіть про їх призначення.
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
З певними методами географічних знань ми познайомимось на сьогоднішнім уроці. Для того щоб правильно заповнювати
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь про фенологію
Постійні спостереження за змінами в живій природі називаються фенологічними, а наука, яка їх вивчає – фенологією.
Бесіда
– Які зміни в живій природі ви помітили з настанням осені?
– Чи змінилася поведінка тварин?
– Чи помітні зміни в рослинах?
– Якого кольору трава, листки на деревах?
– Яка зараз температура повітря?
– Чи змінюється температура повітря протягом доби?
– Як називається прилад для вимірювання температури повітря?
– Чи можна спостерігати за зміною температури повітря, якщо термометр висить на сонячній стороні? Чи правильну температуру він показує?
2. Знайомство з гномоном, визначення висоти Сонця
Уміння визначати висоту Сонця дає можливість визначати тривалість дня і ночі протягом року.
Бесіда
– Які сторони горизонту ви знаєте?
– Як називаються основні сторони горизонту?
– За місцевими предметами визначити основні і проміжні сторони горизонту.
– Який вітер називають північним? південним? західним?
– Як без приладів можна визначити напрям вітру?
– Який напрям має сьогодні вітер?
– Вітри якого напряму переважають у нашій місцевості?
3. Розповідь про хмарність
Стан хмарності ми визначаємо візуально. Якщо суцільна хмарність, то позначаємо це в календарі погоди зафарбованим кругом, якщо погода безхмарна – круг незафарбований.
Бесіда
– Визначити стан неба сьогодні.
– Якого кольору небо восени в нашій місцевості?
4. Розповідь про опади
Бесіда
– Які опади ви знаєте?
– Звідки надходять опади?
– Чи вважають ожеледь, росу, іній опадами?
5. Розповідь про незвичайні природні явища і їх позначення в календарі погоди
– Які прислів’я, приказки ви знаєте про сезонні зміни в природі?
6. Виконання практичної роботи № 1
– Знайомство з календарем погоди.
– Знайомство з умовними знаками календаря.
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
– Виконати креслення календаря погоди, написати оповідання про сезонні зміни в природі. В календарі погоди зробити відмітки температури, напряму вітру, стану неба, незвичайні явища в природі за перші дні вересня. Вести календар протягом усього навчального року.
– Окремим учням підготувати розповіді про географічні дослідження Геродота, Ератосфена.