Степанов
Степанов Тихін (1795-1847) – український економіст, послідовник класичної політекономії, був професором Харківського ун-ту. Дотримувався прогресивних поглядів про те, що справедливість у розподілі багатства між усіма соціальними групами людей і доступність освіти вдосконалюють суспільний порядок і державу. Слушною була його думка про доцільність вивчення політичною економією не лише загальних, а й часткових законів (у промисловості, сільському господарстві). Водночас некоректним було твердження С., що ця наука розкриває “закони фізичного життя держав”. Суперечливими були його погляди щодо джерел багатства (дотримувався хибної концепції трьох факторів виробництва), з одного боку, і наголошував на особливому значенні праці, – з іншого. Заслугою С. є грунтовна критика концепції народонаселення Мальтуса.
Related posts:
- Кассель Кассель Густав (1866 – 1945) – відомий шведський економіст. У сфері методології намагався довести першість якісного аналізу стосовно кількісного, необхідність розмежування в економічних процесах сутності явищ та їх зовнішньої форми (що було відомо задовго до нього, зокрема обгрунтовано в працях К. Маркса). Водночас заслуговують на увагу його ідеї про першість економічного аналізу стосовно матеріальної статистики, […]...
- Егалітаризм Егалітаризм (фр. egalite – рівність) – концепція, що відстоює ідею загальної зрівняльності в оплаті праці та інших ланках організації економічної системи й суспільно-політичного життя. Прихильником концепції Е. був Ж.-Ж. Руссо, який обстоював ідею рівності майна приватних виробників на основі приватної трудової власності. Намагання втілити ці ідеї в життя в період якобінської диктатури зазнали невдачі. Ще […]...
- Піхно Дмитро Іванович Піхно Дмитро Іванович (1853-1909) – представник київської політекономічної школи. Політична економія повинна, на його думку, вивчати закони, яким підпорядковані господарські явища в народному житті (цьому не може сприяти математичний метод). Він дотримувався спрощеної концепції суб’єктивної цінності, що творить індивідуальну та об’єктивну цінність. Продуктивною називав працю, що досягає певної корисної мети. Ефективність господарської діяльності, за П., […]...
- (Say) Жан Батіст Сей (Say) Жан Батіст (1767-1832) – французький економіст, захисник інтересів великої буржуазії. Народився в сім’ї ліонського купця, освіту отримав у Великобританії, служив у конторі страхової компанії у Парижі. Брав участь у Великій французькій революції до приходу до влади якобінців. У 1803 опублікував головну працю “Трактат політичної економії”, у 1817 – “Катехизис політекономії” (короткий виклад попередньої […]...
- Фрідмен Фрідмен (Friedman) Мілтон (н. 1912) – американський економіст, лідер монетаристської течії, лауреат Нобелівської премії “за досягнення в галузі аналізу, споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної теорії, а також за показ складності стабілізаційної політики” (1976). Народився в м. Бруклін (Нью-Йорк), закінчив університет Рапперса. В 1962- 1967 знову викладач Мінесотського та Чикагського ун-тів, у різні роки […]...
- Рікардо Давид (Ricardo) Рікардо Давид (Ricardo) (19.04.17/2-12.09. 1883) – видатний англійський економіст, представник класичної політичної економії. Народився в Лондоні, в родині багатого комерсанта. З 1788 почав працювати в торговельній конторі батька і на біржі, з 1793 займався самостійною комерційною діяльністю; з 1802 – член керівного комітету Лондонської біржі. Завдяки грі на біржі став мільйонером. У 1812 припинив комерційну […]...
- Як Ж. Б. Сей трактував політичну економію як науку? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Як Ж. Б. Сей трактував політичну економію як науку? Пояснюючи погляди А. Сміта на предмет і метод політичної економії, Ж. Б. Сей у чіткій формі виклав своє бачення їх. Він докоряв А. Сміту за те, що той зробив значну поступку […]...
- Концепція “масового суспільства” Концепція “масового суспільства” – сукупність ідей та поглядів щодо характеристики економічного змісту сучасного капіталістичного суспільства, передусім з погляду масового виробництва і споживання. Ідейні витоки К.”м. с.” – погляди західних учених XVIII-XIX ст. на капіталізм минулих століть, зокрема такі його ознаки, як зростаюча бюрократизація й централізм, що призводить до посилення контролю буржуазної держави за всіма сферами […]...
- Візер Візер (Wieser) Фрідріх (1851-1926) – австрійський економіст, автор терміна “маржиналізм”, теорії альтернативних витрат виробництва і власного трактування концепції зумовлення цінності (згідно з якою суб’єкти, що господарюють раціонально, не можуть оцінити корисність тих благ, тобто факторів виробництва або продуктивних благ, які безпосередньо не пов’язані зі споживанням і тому визначаються опосередковано – через граничні корисності вироблених ними […]...
- Споживання теорії та концепції Споживання теорії та концепції – сукупність різних поглядів, ідей і тверджень щодо використання доходів домогосподарств на споживання і заощадження, ролі споживання і економічних кризах, джерелах первісного нагромадження капіталу. Проблемі споживання і передусім поділу сімейних доходів на споживання і заощадження відводилась незначна роль у працях економістів XVI-XIX ст., оскільки переважна більшість населення проживала на межі фізичного […]...
- ЛОГІКА Культурологічний словник ЛОГІКА (грец. наука про умовивід) – наука про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання....
- На думку Д. Рікардо, головне завдання економічної науки – визначити закони, що управляють розподілом продукту між основними класами. Як вирішував Рікардо це завдання? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ На думку Д. Рікардо, головне завдання економічної науки – визначити закони, що управляють розподілом продукту між основними класами. Як вирішував Рікардо це завдання? Як відомо, Рікардо послідовно дотримувався трудової теорії вартості. Праця має свою ціну, що, на його думку, визначається вартістю життєвих засобів, необхідних для утримання робітника і […]...
- Концепція диспропорційності Концепція диспропорційності – ідеї, твердження, концепції окремих учених, які вбачають причину економічних криз і циклічності виробництва в диспропорційності розвитку народного господарства. Вперше К. д. щодо часткових криз (криз окремих галузей, сфер, сукупності галузей) висунули Джон Мілль і Ж.-Б. Сей. Ж.-Б. Сей стверджував, що пропозиція породжує власний попит і в господарстві вони урівноважуються за всією сукупністю […]...
- Ойкен Вальтер Ойкен Вальтер (1891 – 1950) – німецький економіст, представник неолібералізму в Німеччині. Завдяки редагованому ним тижневику “Ordo” (лат. порядок) за німецьким лібералізмом закріпилася назва “ордолібералізм”. Автор концепції ордолібералізму (див. Ордолібералізм) О. вважав, що всі суспільно-економічні форми, які існували в історії людства, зводяться до двох: 1) центрально-керованого господарства; 2) вільного відкритого ринкового господарства (див. Концепція ідеальних […]...
- Моделі людини економічної Моделі людини економічної – сукупність ідей, концепцій, положень і методологічних засад, які обгрунтовують представники різних напрямів, течій та шкіл світової економічної думки стосовно сутності людини у процесі розвитку світової цивілізації. Простежуючи концепцію людини у політичній економії, французький економіст Р. Барр виділяє три основні підходи: 1) механічний, за якого закони політичної економії повною мірою порівнювались із […]...
- Козельський Яків Петрович Козельський Яків Петрович (1729 – 1795) – український філософ – просвітник. Вважав працю єдиним джерелом багатства, розмежував необхідну і додаткову, працю селянина і ремісника. Першу називав “зрівняною” (вона залишалась у виробників), другу – “дарунковою”, оскільки вона безоплатно віддавалась власникам засобів виробництва, в т. ч. землі. Простим виробництвом К. вважав виробництво без прибутку, а розширеним – […]...
- У чому полягають антимеркантилістичні погляди У. Петті на суть багатства? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ У чому полягають антимеркантилістичні погляди У. Петті на суть багатства? Уїльям Петті є засновником політичної економії в Англії. Він виклав свої економічні погляди у творах, надрукованих у 60-80-х роках XVII ст. На відміну від меркантилістів багатство, на думку Петті, утворюють не тільки дорогоцінні метали та камені, включаючи гроші, […]...
- Мілль (МІН) Джон Мілль (МІН) Джон (1806-1873) – англійський економіст і філософ, представник післякласичної школи політичної економії. Син англійського економіста Джеймса Мілля, під керівництвом якого здобув грунтовну освіту. У 1865-1868 був членом палати общин англійського парламенту, виступав за провадження реформ в інтересах широких верств населення, за розширення селянського землекористування, довготермінової оренди, за рівноправність чоловіків і жінок. У своїй […]...
- Інтелігенція Інтелігенція (лат. intelligent – обізнаний, розумний) – велика соціальна група освічених людей суспільства, зайнятих розумовою, висококваліфікованою і творчою працею у сфері науки, освіти, культури, охорони здоров’я та ін. Водночас структура цієї соціальної групи неоднорідна, в ній виокремлюються різні підгрупи з притаманними їм нерідко суперечливими потребами та інтересами. За критерієм продуктивності праці першими слід виокремити лікарів, […]...
- Класична політична економія Класична політична економія – один із наукових напрямів світової економічної думки другої половини XVII – першої половини XIX ст. Назву “К. п. е.” запропонував К. Маркс для позначення теорій, які досліджували внутрішні закономірності капіталістичного виробництва. Засновники К. п. е. – англійський економіст В. Петті і французький учений П. Буагільбер. Розвитку набула у працях В. Франкліна, […]...
- Невидима рука Сміта “Невидима рука” Сміта – концепція А. Сміта, згідно з якою розвиток економіки відбувається найефективніше на підставі принципів вільного ринку і приватної власності. Найважливішими принципами цієї концепції є: 1) економічна свобода, передусім свобода підприємницької діяльності; 2) вільна конкуренція незалежних товаровиробників; 3) пріоритет приватного інтересу над суспільним за домінування приватної капіталістичної власності; 4) незначна роль держави в […]...
- Реформізм в економіці Реформізм в економіці – напрям західної дрібнобуржуазної концепції та практики, згідно з яким методами реформ у сфері розподілу у межах капіталістичного ладу можна швидко усунути антагоністичні суперечності, перетворити його на суспільство соціальної справедливості або забезпечити еволюційне вростання капіталізму в соціалізм. Засновник реформізму у західній економічній науці – англійський економіст і філософ Дж. С. Мілль – […]...
- Неоколоніалістські концепції Неоколоніалістські концепції – концепції, спрямовані на обгрунтування доцільності й методів утримання залежності слаборозвинених країн у межах світового капіталістичного господарства та неоколоніалізму. Н. т. виникли в період розпаду колоніальної системи, охоплюють різні сфери суспільних відносин. Розрізняють дві основні групи Н. т.: 1) буржуазно-реформістські концепції змішаної економіки, “індустріального суспільства”, “конвергенції” та ін.; 2) концепції ідеологів неоколоніалізму: “взаємозалежності”, […]...
- Вернадський Іван Васильович Вернадський Іван Васильович (1821 – 1884) – відомий український економіст. Батько В. І. Вернадського. Обгрунтував положення про те, що до аналізу потреб слід включати все суспільство й окрему людину (колективні потреби на той час були нерозвинені). Водночас у своїй магістерській дисертації “Теорія потреб” він дав аналіз національних і регіональних потреб. Дотримувався поширеної нині у західній […]...
- Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
- Концепції добробуту Концепції добробуту – сукупність ідей, положень, методологічних принципів, на яких грунтуються ці ідеї, щодо факторів зростання добробуту суспільства та критеріїв його визначення. А. Сміт та Д. РІкардо такими факторами вважали обсяг створюваного фізичного продукту, суспільного багатства, зокрема зростання національного доходу на душу населення за умов вільної конкуренції, яка нібито гармонізує приватні та суспільні інтереси. Швейцарський […]...
- Соціалізм демократичний Соціалізм демократичний – теорія (та її часткове втілення в окремих розвинених країнах світу), яка проголошує ліквідацію всіх форм експлуатації, гноблення та дискримінації людини за допомогою “соціальної держави”, що формує “солідарне суспільство”. Найважливішими ознаками такого суспільства є забезпечення соціальних прав працівників і встановлення контролю громадського суспільства за державою. Засади С. д. найповніше викладені в “Декларації принципів” […]...
- Як трактував С. Сісмонді основні економічні категорії? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як трактував С. Сісмонді основні економічні категорії? Більшість основних економічних категорій Сісмонді трактував, грунтуючись на висновках класичної політичної економії. Він обстоював позиції трудової теорії вартості. Гроші тлумачив як продукт праці, який має внутрішню вартість. Прибуток розглядав як відрахування від продукту праці робітників, […]...
- Маршалл Маршалл (Marshall) Альфред (1842-1924) – всесвітньо відомий англійський економіст, засновник кембриджської школи політичної економії та неокласичного напряму економічної теорії. Народився в Лондоні. Головна праця М. – “Принципи політичної економії” (1890). В основу своєї теорії він поклав діяльність людини, її раціональну природу, намагаючись поєднати ідеї Д. Рікардо з концепцією граничної корисності. Політичну економію М. визначав як […]...
- Тюрго Тюрго (Turgot) Анна-Робер-Жак (1727-1781) – французький економіст, який розвивав ідеї фізіократів. Народився у Парижі у дворянській сім’ї. Здобувши духовну освіту, відмовився від церковної кар’єри. З 1751 – чиновник паризького парламенту, відтак голова судової палати Парижа. В 1771-1774 – губернатор Ліможа, з 1774 по 1776 – генеральний контролер фінансів. У своїй основній економічній праці “Роздуми про […]...