Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм

Related posts:

1. Морфологія – Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Морфологія В українській мові є такі частини мови: – Самостійні (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник). – Службові (прийменник, сполучник, частка). – Вигук....
2. Стилістичні можливості граматичних понять і граматичних форм Морфологічні засоби стилістики § 1. Стилістичні можливості граматичних понять і граматичних форм 21.Глибинні подібності – лексичне значення словосполучення – чітко виражені певні риск, схожі з чим-небудь. Функціонування – процес, який залежить від іншого, основного явища і є формою його вияву, здійснення. Кодування – процес надавання певних абстрактних характеристик. Нагромадження – процес накладання, навалювання купою, безладно. […]...
3. Конструктивні вправи на нормативне вживання в мовленні граматичних форм вивчених частин мови Урок 119 Тема. Конструктивні вправи на нормативне вживання в мовленні граматичних форм вивчених частин мови Мета: вчити утворювати і вживати у мовленні граматичні форми вивчених частин мови згідно з нормативними вимогами; розвивати інтерес до вивчення мови, виховувати любов до природи. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання (вправа 232) II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання […]...
4. Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Займенник – це частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники відповідають на ті самі питання, що й: – іменник: Хто? що? – прикметник: Який? чий? – числівник: Скільки? У словосполученні буває: – головним словом: Він хороший, ніхто з присутніх; – залежним словом: […]...
5. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...
6. СТИЛІСТИЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА: ПРЕФІКСІВ І СУФІКСІВ СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ Урок № 57 СТИЛІСТИЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА: ПРЕФІКСІВ І СУФІКСІВ Мета: розкрити стилістичні можливості префіксів і суфіксів; формувати навички стилістично доцільно використовувати значущі частини слова; розвивати гнучкість у використанні мовних одиниць; виховувати дбайливе ставлення до слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Будова слова і стилістика: у межах теми уроку. Лексика: значення слів. Морфологія: частини […]...
7. Вправляння у встановленні зв’язків слів у реченнях. Спостереження за вживанням числівників у мовленні Урок 117 Тема. Вправляння у встановленні зв’язків слів у реченнях. Спостереження за вживанням числівників у мовленні Мета: актуалізувати знання дітей з цієї теми, удосконалювати вміння аналізувати речення, виділяючи головні та другорядні члени речення, встановлювати зв’язок слів у реченні; розвивати вміння виділяти і використовувати у мовленні числівників; виховувати любов до природи. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього […]...
8. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. […]...
9. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ ПІДСУМОК ЗА РІК Мета: повторити вивчене про частини мови; розвивати вміння розрізняти частини мови; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; розвивати спостережливість за мовними явищами, творче мислення, пам’ять, пізнавальний інтерес; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного краю, до української мови. ХІД УРОКУ […]...
10. НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ ПРИСЛІВНИК НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ У традиційній граматиці поряд із повнозначними, або самостійними, частинами мови, що виявляють переважно повний набір різнорідних ознак (залежно від домінантного критерію у цьому наборі їх кількість різна: від чотирьох (іменник, прикметник, дієслово, прислівник) до шести, а іноді й більше (іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово і прислівник), виділяється клас не повнозначних […]...
11. Службові частини мови УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Службові частини мови Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони: – не відповідають на питання; . – не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення; – не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак; – не змінюють своєї форми; – не бувають членами […]...
12. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 26. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів ПОЯСНЕННЯ ПОЯСНЕННЯ 296.Берег Річки, кімната Вчителя, човен На березі, політ Орла, спів Матері, рядок Вірша, кущ Шипшини, вареники З вишнями, Добром нагріте серце, красаПрироди, учень Гімназії, збирання Винограду, потиск Руки, в ім’я Перемоги, маківка Ялинки. Прийм. ім, місця дієсл. ПДП ім. […]...
13. Стилістичне використання омонімів Стилістика української мови Стилістичне використання омонімів Різні за лексичним значенням слова найчастіше неоднакові й фонетично, своїм звуковим складом. Водночас у мові є немало й однозвучних слів, семантика яких позбавлена схожості, однаковості. Це омоніми. Омоніми (грец. homos – однаковий і onima – ім’я) – слова, які мають різне лексичне значення, але однакове написання і звучання. Пор.: […]...
14. Аналіз контрольної роботи. Ознайомлення з прислівником як частиною мови Урок 105 Тема. Аналіз контрольної роботи. Ознайомлення з прислівником як частиною мови Мета: проаналізувати результати контрольної роботи за темою “Дієслово”, ознайомити з новою частиною мови – прислівником, його граматичними ознаками; розвивати вміння спостерігати і порівнювати, виділяти головне; виховувати. ХІД УРОКУ I. Аналіз контрольної роботи II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання – Подивіться на дошку: […]...
15. Стилістичне вживання прислівників Стилістика української мови Стилістичне вживання прислівників Особливу семантику і, передусім, морфологічне оформлення, обмеженість синтаксичних функцій мають прислівники. Цим визначається і стилістичне використання прислівників – повнозначних слів, якими виражається якісна або кількісна ознака дії чи стану, ознака іншої ознаки (тобто ступінь або міра вияву іншої ознаки). Прислівники не становлять різновекторної, різнопланової системи повнозначних слів, тому що […]...
16. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
17. Стилістичне використання числівників і займенників Стилістика української мови Стилістичне використання числівників і займенників Усі поняття, що піддаються обчисленню (найчастіше це іменники), потребують позначення свого кількісного вияву. Для цього використовують числівники, які становлять лексико – термінологічну основу математики. Числівники – слова із значенням певної, чітко визначеної кількості. Кожний власне числівник точно вказує на кількість або порядок при лічбі: п’ятдесят (50) – […]...
18. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....
19. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ Вправа 558 1. В українській мові є 10 частин мови, їх поділяють на самостійні та службові. Самостійні Службові Мають лексичне значення (називають предмет, дії, ознаку предметів і дій, кількість); Мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, час, особу, та ін.); Є членами речення Не мають лексичного значення; Мають морфологічні […]...
20. СТИЛІ МОВЛЕННЯ СТИЛІ МОВЛЕННЯ Назва стилю Сфера використання Основні види Загальні ознаки Розмовний Побут, сімейні, Дружні Стосунки Розмова на Побутові Теми, Лист до Близької Людини Невимушеність, жвавість бесіди; Вияв авторського Ставлення Науковий Наука, техніка, освіта Наукова стаття, лекція, відповідь на уроці Чіткість, Точність, Послідовність Художній Художня Література Оповідання, повість, казка, вірш Образність, Емоційність Офіційно- Діловий Службові Стосунки, […]...
21. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ §6. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови Морфологія – розділ науки про мову, в якому вивчаються частини мови, їхні граматичні ознаки і способи словозміни. Частини мови – це групи слів, об’єднаних за загальним значенням, граматичними ознаками, способами словозміни. Які частини мови ви вже вивчали? 51. Прочитайте вірш Грицька Бойка. Скажіть, чим […]...
22. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...
23. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
24. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ 10. Прочитайте вірш. Самостійно доберіть по 2-3 приклади слів кожної з названих у ньому частин мови. Розкажіть, що означає кожна частика мови, на які питання відповідає. Скористайтеся поданою нижче таблицею. Іменник любить називати Щоб не повторювать іменник, Завжди на ймення кожну річ: […]...
25. Контрольна робота з мовної теми “Числівник. Займенник” Тема. Контрольна робота з мовної теми “Числівник. Займенник”. Мета. Перевірити знання і рівень сформованості вмінь, набутих під час опрацювання розділів “Числівник”, “Займенник”. Обладнання: картки-завдання. Хід уроку I. Організація класу. II. Виконання контрольної роботи з теми. Варіант 1 Вибери правильну відповідь і підкресли її або познач (1-4). 1. Числівники – це слова, що означають: А) назву […]...
26. Аналіз контрольної роботи. Поняття про числівник як частину мови. Спостереження за функціональною роллю числівників у мовленні Урок 73 Тема. Аналіз контрольної роботи. Поняття про числівник як частину мови. Спостереження за функціональною роллю числівників у мовленні Мета: ознайомити учнів з новою частиною мови – числівником, дати початкове поняття про числівник, його функцію в мовленні, вчити застосовувати знання про числівник на практиці і правильно вживати у мовленні; розвивати інтерес до вивчення природи; виховувати […]...
27. Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
28. Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
29. Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників Тема. Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників. (Вправи 401-405). Мета. Тренувати учнів у розпізнаванні прислівників у тексті, провести порівняльне дослідження прислівників і прикметників, ознайомити учнів зі способом творення прислівників від прикметників. Розвивати дослідницькі навички. Виховувати почуття прекрасного засобами описів природи. Обладнання: ілюстративний матеріал до текстів-описів, роздатковий матеріал, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація […]...
30. Займенник як частина мови, його основні ознаки. (Вправи 231-234) Тема. Займенник як частина мови, його основні ознаки. (Вправи 231-234). Мета. Ознайомити учнів з особливостями займенників, їх роллю в мовленні; вчити добирати потрібні займенники для передачі зв’язків між реченнями тексту. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Цікава інформація. дія вчителя. Наша мова була б нудна і довга, […]...
31. АД’ЄКТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИК 8. АД’ЄКТИВАЦІЯ Ад’єктивація, або перехід частин мови у прикметник, є одним з видів мі ж категоріальної транспозиції. У прикметник може перейти іменник, дієслово і прислівник. Існує три ступені переходу: синтаксичний, морфологічний і семантичний. Причиною ад’єктивації є зміна категоріальної функції слова, яку воно виконує як частина мови, наприклад, іменник називає предмети, дієслово – дію або […]...
32. СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 2. СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА З-поміж інших повнозначних частин мови прислівник вирізняється синтаксичною зумовленістю його лексичного значення, тому що воно не є самостійним, як в іменника, прикметника та дієслова, а базується на лексичних значеннях іменників, прикметників і дієслів, ужитих в прислівниковій синтагматичній позиції. Це означає, що лексичні значення предмета, статичної ознаки, процесу, стану […]...
33. Вказівні займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Вказівні займенники До вказівних займенників належать Цей, той, такий, стільки. Займенники Той і такий відмінюються так, як прикметники твердої групи, Цей – як прикметник м’якої групи в однині та як прикметник твердої групи – у множині. Займенник Стільки змінюється лише за відмінками. Однина Множина Чол. і середн. рід […]...
34. Зразки розбору займенника – Займенник Самостійні частини мови Займенник Зразки розбору займенника Дельфіни його спостерігають. Табунам невтомних цих дітей моря вітрильник біліє, мов якийсь дивний, поволі пливучий палац. Жодного судна навстріч… (О. Гончар) Його – займенник, поч. ф. – він; особовий; у чоловічому роді, родовому відмінку однини; пишеться з буквосполученням йо; простий за будовою, непохідний; у реченні виступає додатком. Цих […]...
35. Вправи на спостереження за роллю дієслів у мовленні. Граматичний аналіз дієслівних форм різних часів Урок 118 Тема. Вправи на спостереження за роллю дієслів у мовленні. Граматичний аналіз дієслівних форм різних часів Мета: систематизувати знання учнів з теми “Дієслово”; розвивати вміння робити морфологічний аналіз дієслів; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання (вправа 226) II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання – Відновіть […]...
36. Стилістичне значення полісемії Стилістика української мови Стилістичне значення полісемії Дуже широкі, значеннєво-стилістичні можливості мови, її виражальні багатства представлені такими її якостями, ознаками, як полісемія. Полісемія (грец. poly – багато і sema – знак, значення), або багатозначність слів – наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох, кількох чи багатьох значень. Одне із значень для певного слова пряме і основне, […]...
37. ПРАВОПИС ЧАСТОК § 49. ПРАВОПИС ЧАСТОК Вправа 521 1. Щастя не шукають, а таки здобувають (нар. творчість). 2. І все-таки нелегко будь собою, коли дорога котиться з гори (М. Людкевич). У першому реченні частку таки пишемо окремо, тому що вона стоїть перед словом, деякого стосується (здобувають). У другому реченні частку таки пишемо через дефіс, тому що вона […]...
38. Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...
39. Стилістичне вживання паронімів Стилістика української мови Стилістичне вживання паронімів Особливу групу слів лексики української мови становлять пароніми. Пароніми (грец. para – біля, поряд і опута – ім’я) – однокореневі слова, які належать до тієї ж самої частини мови, мають різне або частково інше лексичне значення, однак близькі між собою фонетично, різняться афіксом (афіксами) чи окремими звуками або тільки […]...
40. ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ СПОЛУЧНИКИ – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 2. ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ СПОЛУЧНИКИ За походженням сполучники неоднорідні і поділяються на дві групи 1) непохідні, або первинні; 2) похідні, або вторинні. До непохідних (первинних) належать ті сполучники, які не мають у сучасній українській літературній мові співвідносних повнозначних слів і не членуються на морфеми, а деякі – навіть на склади. Ця група невелика і […]...