Типологічна класифікація А. А. Крюденера
Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 8. ЛІСІВНИЧО-ЕКОЛОГІЧНА ТИПОЛОГІЯ
Формуючи своє вчення про типи насаджень, Г. Ф. Морозов стояв на позиціях, що “природа лісу складається з природи порід, природи їх поєднань, природи умов місцезростання”. Що деревостани з різним складом порід, їх поєднанням, густотою формуються перш за все умовами місцезростання. Він підкреслював, що життя лісу можна зрозуміти тільки при врахуванні зв’язку з умовами, в яких він існує і під впливом яких він знаходиться.
Однак Г. Ф.
8.1 Типологічна класифікація А. А. Крюденера
Географічний принцип класифікації лісів Г. Ф. Морозова вказував лише на необхідність опису, “інвентаризації” типів лісу в межах географічних районів. Першу спробу так класифікувати ліси зробив П. П. Серебряников у 1914 р., намагаючись охопити досить значну територію лісів Європейської півночі. Але його
Ще у 1903 р. А. А. Крюденер дав деякі загальні підходи щодо оцінки лісорослинних умов за ознаками насаджень і рослинного покриву. У 1914 р. ним була опублікована класифікація “типів грунтових умов дерново-підзолистої зони”, у якій зроблена спроба охопити різноманіття типів лісу і умов місцезростання на значному географічному просторі, що включав у себе лісову та лісостепову зони. Класифікація була опублікована також у роботах А. А. Крюденера у 1916 та 1917 рр. під назвою: “Основы классификации типов насаждений и их народнохозяйственное значение в обиходе страны”.
Потрібно підкреслити, що А. А. Крюденер одним із перших виступив за розширення лісотипологічних досліджень. Він же дав визначення поняття “тип насаджень”, яке вважається найбільш вдалим. Він завжди був прибічником лісової типології і всі свої праці будував на типологічній основі: чи то були масові таблиці, чи дослідження уражень лісу блискавкою та ін. Опублікована у 1914 р. “Таблица главных типов почвогрунтов и типичных почвенно-грунтовых условий” виявилося у значній мірі попередницею едафічної сітки П. С. Алєксєєва-Погребняка.
А. А. Крюденер, обгрунтовуючи принципи своєї класифікації типів насаджень, вважав, що основою типу насаджень є рослинне угруповання, що утворилося при даному кліматі, певних грунтових умовах, яке без втручання людини носить більш-менш константний характер. Він вважав, що типи можуть бути постійними та тимчасовими (перехідними), а також, що у лісовій типології повинна бути єдина термінологічна мова, щоб розуміти один одного при характеристиці типів.
А. А. Крюденер критично відносився до прибічників ботаніко-географічного підходу у типології. Він вважав, що уяву про тип насаджень дають три фактори: клімат, грунтові умови і рослинне угруповання.
У своїй основі класифікація А. А. Крюденера являє собою двомірну сітку, яка показує зміну типів від: 1) зволоження (гігрометричні групи); 2) петрографічного (механічного) складу грунту.
До механічного складу грунту автор тісно “прив’язує” хімічну родючість (трофність). Крім цього, Крюденер ще наводить і третю вісь – кліматичну, встановлюючи кліматичні форми типів насаджень. Класифікація супроводилась детальними списками рослин – індикаторів, характеристикою грунтів, продуктивністю насаджень.
Серед лісоводів – типологів А. А. Крюденеру першому вдалося підійти при класифікації типів насаджень з двох боків: встановити єдність насадження і місцезростання, тобто зробити погляд і на ліс, і на грунт. Для найменування типів насаджень він скористався народними назвами: бір, субір, сурамень і т. п. У цілому класифікація А. А. Крюденера була досить складною, хоча деякий час і використовувалась лісовпорядниками.
П. С. Погребняк до основних недоліків класифікації відносить:
1. Ускладнення класифікації нечіткими ознаками, що стосуються якості перегною, сезонного зволоження та аерації.
2. Помилково надавався прямолінійний зв’язок між механічними складом грунту і типами насаджень, тим більше, що А. А. Крюденер вивчав грунти всього до глибини 1 м.
3. Розглядаючи насадження та місцеоселення в єдності, автор не наважився на встановлення головного критерію цієї єдності. Тому він і схилився до вивчення місцеоселення за показниками насадження.
Не дивлячись на недоліки класифікації, А. А. Крюденером був зроблений крок у напрямку класифікації типів насаджень з позиції єдності насаджень і місцеоселення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...