Тофлер Алвін

Related posts:

1. ТОФФЛЕР (TOFFLER) Алвін Соціологія короткий енциклопедичний словник ТОФФЛЕР (TOFFLER) Алвін (04.10.1928, Нью-Йорк) – амер. соціолог і футуролог, публіцист, теоретик “постіндустріалізму” та “глобалізму”, автор відомих книг “Футурошок” (1970), “Третя хвиля” (1980), “Передбачення та передумови” (1983), “Зміщення влади” (1990), “Війна та антивійна” (1993). Проф. Корнельського ун-ту, член ф-ту Нової школи соціальних досліджень у Нью-Йорку (тут він розпочав у 1966 р. […]...
2. Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими критеріями є функціональний (виконання функцій управління, контролю та безпосереднього впливу на предмети праці тощо); професійний (спеціалізація працівників на різних видах трудової діяльності); кваліфікаційний (виконання робіт різної складності) та ін. Сутнісна […]...
3. Внутрігосподарське планування Внутрігосподарське планування – діяльність управлінського апарату підприємства, фірми, компанії щодо встановлення завдань окремим підрозділам (цехам, бригадам, ланкам), виробничим дільницям, виділення необхідних ресурсів і забезпечення їх виконання. Завдання можуть бути як перспективні, так і поточні та оперативні. Поточні плани (техпромфінплани) є складовою річних планів, що охоплюють розвиток виробництва, техніки, фінансів та ін., передбачають виробництво і реалізацію […]...
4. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
5. Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
6. Економіка змішана Економіка змішана – модель соціально-економічного розвитку, яка передбачає поєднання приватної, колективної і державної форм власності, державного регулювання, монополістичної планомірності і ринкового саморегулювання, проведення інституціонально-соціальних реформ для побудови прогресивнішого ладу. Виникла в перші десятиліття XX ст. Розрізняють два основні варіанти моделі Е. з. Ліберальний варіант Е. з. передбачає важливі інституціональні і соціальні реформи, раціональну взаємодію приватного, […]...
7. Культура і цивілізація Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА Урок 54 . Культура і цивілізація Мета: розкрити поняття: “культура”, “цивілізація” та їх особливості; виховувати самостійність; розвивати вміння захищати проекти. Тип уроку: вивчення нових знань. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Учитель. Культура – це надбання багатьох поколінь у матеріальній і духовній […]...
8. Управління трудовим колективом Управління трудовим колективом – комплекс методів, які власники і менеджери підприємств та організацій використовують з метою регулювання діяльності колективу (форм його організації, формування і розвитку мотивів до праці та взаємовідносин його окремих ланок та індивідів). Можливість У. т. к. грунтується на тому, що трудовий колектив – об’єднання людей на основі економічних (техніко-економічних, організаційно-економічних і соціально-економічних) […]...
9. Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
10. Система цін Система цін – сукупність різних видів цін у межах окремих національних країн у процесі їх взаємодії, цілісність якої забезпечується виваженою ціновою політикою держави. Повніше сутність С. ц. розкривається у її функціях: 1) стимулятивній – створення стимулів до трудової діяльності найманих працівників, з одного боку, різних видів підприємств, фірм, компаній та їх власників – з іншого. […]...
11. Територіальний поділ праці Територіальний поділ праці – просторова форма вияву суспільного поділу праці, що передбачає виробничу спеціалізацію різних видів територій і, залежно від географічного положення, забезпеченість природними ресурсами і умовами. Розрізняють національну та інтернаціональну форму Т. п. п. У межах національної форми виокремлюють внутрірайонний (спеціалізацію окремих виробництв всередині економічного району) і міжрайонний поділ праці (спеціалізацію районів на виробництві […]...
12. Оплати праці договірне регулювання Оплати праці договірне регулювання – система правових відносин щодо оплати праці, яка закріплюється в угодах, що укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях та на окремому підприємстві. Відповідно до вимог Закону України “Про оплату праці” О. п. д. р. охоплює: 1) організацію оплати праці на підприємствах (форми, системи, тарифні сітки та ін.); 2) оплату праці працівників, […]...
13. Приватна праця Приватна праця – праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П. п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П. п. поступово заперечується […]...
14. Матриця маркетингова стратегічна Матриця маркетингова стратегічна (за товарами і ринками) – просторова модель, за допомогою якої розробляється стратегія фірм і компаній і оцінюється їх позиція на ринку. Розроблена американським економістом І. Ансоффом 1957. Двома осями координат цієї матриці є продукти і ринки, в межах яких виокремлюються чотири стратегії (квадранти) зростання: 1) проникнення на ринок; 2) розвиток ринку; 3) […]...
15. Конечни Фелікс Політологічний словник Конечни Фелікс (1862 – 1949) – польський історик і культуролог, який запропонував нову, особливу науку про цивілізації. Основна проблема цієї науки – виникнення і сутність розмаїття та відмінностей цивілізацій. Згідно з К., цивілізація – це особливий стан групового життя, яке може бути охарактеризоване з різних сторін. Насамперед внутрішнє життя цивілізації визначається двома фундаментальними […]...
16. СОЦІОЛОГІЯ АГРАРНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ АГРАРНА (від лат. agrarius – земельний, польовий, ager – земля, поле) – галузева соціол. наука, що вивчає соціальну організацію та структуру аграрного (с.-г.) в-ва, тобто систему соціальних відносин між його працівниками, їх групами, колективами, вплив людського чинника на аграрне в-во. Ця система соціальних відносин включає в себе сукупність позицій, функцій, […]...
17. Усуспільнення виробництва Усуспільнення виробництва – об’єктивний процес розвитку суспільного характеру виробництва, що виявляється в поглибленні суспільного поділу праці, посиленні взаємозв’язку і взаємозалежності економічно відокремлених господарських одиниць, галузей і сфер народного господарства. У. в. в усіх трьох докапіталістичних формаціях здійснювалося за технологічного способу виробництва, заснованого на ручній праці. Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. зароджується новий технологічний […]...
18. Інформаційне суспільство Інформаційне суспільство – найрозвиненіша за технологічним способом виробництва людська цивілізація, яка виникає внаслідок інформаційної революції й базується на інформаційній технології в інформатизації процесу праці усіх сфер та галузей економіки й управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв’язку. Вперше неминучість появи I. e. передбачив у 40-х XX ст. австралійський економіст К. Кларк. Наприкінці 50-х американський учений Ф. […]...
19. Нерівномірність економічного розвитку Нерівномірність економічного розвитку – нерівномірний і стрибкоподібний розвиток окремих підприємств, галузей, сфер економіки (у межах національних країн) і країн, регіонів, передових наукомістких галузей промисловості (у межах світового господарства). Первинна ланка Н. е. р. – нерівномірність і стрибкоподібність розвитку окремих підприємств, фірм, компаній. Оскільки панівною і найдинамічнішою формою компаній є монополістичні (в т. ч. олігополістичні) підприємства, […]...
20. Соціальні суперечності Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і […]...
21. Маркетингу тактика Маркетингу тактика – комплекс заходів, які використовують для реалізації маркетингової стратегії; управління процесом формування та виконання завдань фірми на кожному ринку, щодо кожного товару або їх групи у конкретний, як правило, короткий проміжок часу. Діяльність у межах М. т. передбачає виконання таких функцій: 1) комплексне вивчення ринку; 2) планування виготовлення товарів і надання послуг; 3) […]...
22. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
23. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
24. Стандартизація соціальних прав Стандартизація соціальних прав – встановлення норм і вимог та їх узгодження зі стандартами інших країн. Згідно з рішенням Ради міністрів ЄС, С. с. п. включає право на працю та справедливі умови праці; на професійну підготовку, на свободу професійних об’єднань; на укладання колективного договору; на участь працівників в управлінні підприємством, права дітей і підлітків, працюючих жінок, […]...
25. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – форма суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки та його раціональної організації, яка передбачає зосередження виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в самостійних галузях або групі взаємопов’язаних галузей, які, своєю чергою, визначають головний виробничий профіль окремих підприємств, районів, областей і зон. Основними формами С. с. в., що виділяються за критеріями масштабності, є […]...
26. Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
27. Міжнародна економічна система Міжнародна економічна система – сукупність основних метасистем, підсистем, елементів і компонентів світової економіки з властивими їм сутнісними та кількісно-якісними характеристиками, у процесі взаємодії яких виникають інтегративні властивості та якості, закони й закономірності розвитку і функціонування цієї системи. Основними метасистемами М. е. с. з погляду технологічного способу виробництва є аграрна цивілізація, індустріальне, постіндустріальне та інформаційне суспільство. […]...
28. Складна праця Складна праця – праця, що вимагає спеціальної підготовки, кваліфікації працівників. Кваліфікований працівник має більший обсяг знань та інформації, ніж працівник простої праці. Досвід показує, що такий працівник виявляє, як правило, творче ставлення до праці, високі навички і вміння, С. п. створює за одиницю часу вартість більшої величини, ніж проста праця. С. п. на основі редукції […]...
29. Ресурси кадрові Ресурси кадрові – сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку, необхідні знання та вміння для ефективного виконання певних функцій. Для правильного формування кадрової ресурсної складової використовують різні групування персоналу системи. Зокрема, виділяють промислово-виробничий і невиробничий персонал. В основі такого поділу – об’єкти праці персоналу. За функціями персонал підприємства поділяють на такі категорії: керівники, спеціалісти, […]...
30. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
31. Спеціалізація Спеціалізація – найдосконаліша форма суспільного поділу праці, яка передбачає відокремлення і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції та обмеження її номенклатури. Основними формами С. є предметна (передбачає виготовлення окремих видів і типорозмірів готової продукції, що використовується у сфері споживання або при виробництві продукції в інших галузях; така С. передбачає відокремлення галузей), подетальна (передбачає […]...
32. Гуманізм економічний Гуманізм економічний – система поглядів на цінності й роль людини в економічній системі та їх втілення у процесі еволюції цієї системи. Зародкові форми Г. е. – у працях У. Петті, який твердив про працездатність вільної людини; в положеннях А. Сміта про моральний аспект людини. Розвитку набули у працях К. Маркса, який стверджував, що за соціалізму […]...
33. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
34. Хаєк Хаєк (Hayek) Фрідріх Август (1899-1992) – австрійський економіст, представник неокласичного напряму в економічній теорії, лауреат Нобелівської премії з економіки “за новаторські роботи з теорії грошей і теорії економічних коливань, а також за глибокий аналіз економічних, соціальних й інституціональних явищ” (разом з Г. Мюрдалем, 1974). Народився у Відні. У праці “Ціни і виробництво” (1931) намагався довести […]...
35. Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
36. Принципи управління персоналом Принципи управління персоналом – основні правила і норми, яких повинні дотримуватись керівники в процесі управління працівниками. До таких принципів належать: 1) людина – головне джерело підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва; 2) планування довготривалої потреби в кадрах, зокрема підготовки молодих спеціалістів, їх просування по службі тощо; 3) ретельний добір і розстановка кадрів; 4) оптимальне поєднання […]...
37. Закони розвитку людини Закони розвитку людини – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між потребами та інтересами людини, з одного боку, й їх задоволенням у процесі створення матеріальних і нематеріальних благ та їх споживання, з іншого, внаслідок яких (зв’язків) упродовж існування людської цивілізації в соціально-біо – логічній сутності людини поступово відносно посилюється соціальна сторона і формується всебічно розвинена […]...
38. Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
39. Планування оптимальне Планування оптимальне – комплекс методів, за допомогою яких з декількох альтернативних варіантів плану або програми економічного розвитку країни, окремого регіону, галузі та інших об’єктів вибирають оптимальні. Оптимальними є плани, що забезпечують найефективніше використання ресурсів (якщо задано цей критерій оптимальності) і максимальний вихід якісної продукції за мінімальних витрат. Засобами вибору оптимального плану є розв’язання задач математичного […]...
40. Модель соціально-економічного розвитку Модель соціально-економічного розвитку – комплексна теоретична (логічна) характеристика структури соціально-економічної системи, критеріїв її розвитку з урахуванням тенденцій наступного розвитку в контексті альтернативних концепцій. Поняття “соціально-економічний розвиток” охоплює не лише зміст категорії “економіка” (див. Економіка), а й соціальні сили, зацікавлені у трансформації власності, управлінні нею й усім господарством країни. М. с.-е. р. передбачає також необхідність соціальних […]...