Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ВИГУК
& 44 Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні
362
1. Спишіть текст, вставляючи пропущені літери (де потрібно) та знімаючи риски.
В/літку тут гарно. Бе..кінечна долина, в..соке небо, багато сонця, багато повітр..я. Горби, видолинки. Суха трава, протоптані к..ровами сте..ки. На/сонці горят.. крейдян..і обвали, прог..наються під вітром по/одинокі д..рева. Не/зібрані з осені соня..никові поля, пустища, оч..рети. З..ма була довгою
2. Визначте, яких частин мови немає в тексті. Доберіть приклади таких частин мови і складіть з ними речення, які могли б доповнити поданий текст.
363
1. Спишіть текст. Напишіть над кожним словом, якою частиною мови воно є.
Навколо стояла невимовна тиша. І раптом… Я спинився і завмер на одному місці від несподіванки. Обізвався шкільний дзвінок – “дзі-і – і-і-нь”. Дзвонив він якось особливо, ніжно-ніжно, малиново, так,
2. Поясніть уживання розділових знаків в останньому реченні.
364
1. Прочитайте фразеологічні звороти. Випишіть із них у дві колонки самостійні та службові частини мови.
Ні за які скарби; інший бік медалі; очі розбігаються; переводити папір; шукати вчорашнього дня; купатися як сир у маслі; очей не відірвати; ніде й оком зачепитись; завдавати жалю.
2. Поясніть значення поданих фразеологізмів. Складіть із ними речення.
Правопис складних слів
Разом пишуться | Через дефіс пишуться |
1. Слова, утворені за допомогою сполучних о, е, є: лісостеп, землетрус, краєвид | 1. Слова з гав-, що утворені від власних назв: пів-Європи, пів-Києва |
2. Слова з пів-, напів-, полу-, Що утворені від загальних назв: піваркуша, пів’ящика, напівсон, полукіпок | 2. Слова, утворені від сполучень слів, між якими можна поставити сполучник і: фізико-математичний (фізичний і математичний) |
3. Слова, утворені від словосполучень: Сільське господарство -> сільськогосподарський; Легка атлетика ->легкоатлетичний | 3. Прикметники, що означають відтінки та поєднання кольорів або смаків, проміжні сторони світу: яскраво-зелений, блакитно-жовтий, північно-західний. Винятки: жовтогарячий, червоногарячий |
4. Слова з першою частиною аеро-, аудіо-, біо-, відео-, гідро-, гіпер-, кіно-, супер-, тепло-, теле-, фото-, аеробіка, аудіозапис, біотехнологія, відеокасета, гідростанція, кінофільм, супермодний, теплотраса, фотоплівка | 4. Слова, утворені повторенням синонімів, антонімів, однакових слів: стук-грюк, більш-менш, тихо-тихо |
5. Слова, які починаються з дієслова, що звучить як наказ: пройдисвіт, Вершигора, перекотиполе | 5. Слова, що означають одне поняття: купівля-продаж, батько-мати, шафа-купе |
6. Слова з першою частиною екс-, віце-, максі-, міні-, міді-, інтернет- Екс-чемпіон, віце-президент, міні-спідниця, інтернет-мага – зин |
365
1. Спишіть слова, знявши риски.
Військово/морський, стерео/фільм, яскраво/жовте, загально/державний, народно/поетичний, пів’/ясена, дво/ярусний, двох’/ярусний, генерал/лейтенант, жовто/гарячі, воле/любна, швидко/швидко, міні/футбол, хліб/сіль, ледве/ледве, пів/Азії, південно/східний, на – пів/сон, праце/влаштування.
2. Визначте число і рід прикметників.
У складних числівниках на зразок двісті, триста, чотириста, дев’ятсот змінюються обидві частини: чотириста – чотирьохсот. У складних числівниках, таких як п’ятдесят, шістдесят, змінюється лише друга частина: п’ятдесят – п’ятдесяти (п’ятдесятьох).
366
Провідміняйте (письмово) кількісний і порядковий числівники, що означають рік вашого народження.
367
1. Спишіть слова, знявши риски.
До/чиста, аби/як, врешті/решт, по/дружньому, до/тепер, як/не/як, з/діда/прадіда, по/третє, з/роду/віку, якось/то, усього/ня/всього, мало/помалу, ні/звідки, по/де/куди, як/таки.
2. Складіть і запишіть із п’ятьма записаними прислівниками речення про значення української мови у вашому житті.
І пензлем, і словом
368
1. Розгляньте репродукцію картини І. Тартаковського “Портрет Л. М. Ревуцького” (1950). Опишіть портрет композитора, використовуючи всі частини мови.
2. Прочитайте виразно уривок із вірша “Шопен” М. Рильського. Зверніть увагу на інтонацію питальних і окличних речень.
Шопена вальс… Ну хто не грав його
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникала усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби
Від звуків тих кокетно-своєвільних,
Сумних, як вечір золотого дня,
Жагучих, як нескінчений цілунок?
І. Тартаковський. Портрет Л. М. Ревуцького. 1950р.
В сніги, у сиву сніжну невідомість
Мережані оздобні линуть сани.
І в них, як сонце, блиснув із-під вій
Лукавий чи журливий – хто вгадає? –
Гарячий чи холодний – хто збагне? –
Останній, може, може, перший усміх.
Це щастя! Щастя! Руки простягаю –
Б’є сніг із-під холодних копитів,
Метнулось гайвороння край дороги –
І простяглась пустиня навкруги…
……………………………………………..
Пане Фредеріку,
Я знаю, що ні вітру, ні саней,
Ані коня немає в вашім вальсі,
Що все це – тільки вигадка моя…
……………………………………………..
Ну й що ж по тому? А сьогодні я
Люблю свій сон і вас люблю за нього,
Примхливий худорлявий музиканте…
3. Випишіть епітети з означуваними словами. Які епітети створюють зорову картину (зовнішній опис), а які характеризують настрій людини (внутрішній стан)? Назвіть прикметники, ужиті в переносному значенні.
369
Прочитайте текст. Згрупуйте і запишіть у початковій формі слова вправи за поданим зразком.
Зразок.
Іменник – пісенька,… | Дієприслівник |
Прикметник – дитячий,… | (форма дієслова) … |
Числівник – … | Прислівник – … |
Займенник – … | Прийменник – … |
Дієслово – … | Сполучник – … |
Дієприкметник (форма дієслова) – … | Частка – … |
Вигук – … |
Хто з вас не знає дитячих пісеньок “Ой ходить сон коло вікон”, “Подоляночка”, “Шум”, “Іди, іди, дощику”? Здається, ви й народилися із цими піснями-іграми. Не раз і не два ви чули їх то в дитячому садочку, то в школі, то вдома. А опрацював для вас музику народних шедеврів видатний український композитор Левко Миколайович Ревуцький. Любов до народної пісні він проніс через усе життя. У його збірці народних пісень “Сонечко” ви знайдете пісні, що супроводжують дитину в побуті, у календарні свята, пісні-ігри, пісні-хороводи і навіть казки.
На Київщині, у селищі Буча, є музична школа, яка носить ім’я композитора. Юні музиканти грають на інструментах, які подарував школі Левко Миколайович. Композитор був чудовим педагогом, улюбленцем дітей. Називаючи Левка Ревуцького “учнем Лисенка, сином України”, Максим Рильський писав:
В колиску дар пісень тобі поклала доля,
У серце налила добра і чистоти…
Займенники пишемо
Разом | Окремо | Через дефіс |
Із частками аби-, де-, ні-, – сь Абискільки, абищо, декотрий, дечий, ніхто, ніякий, хтось, щось | Якщо між часткою і займенником уживається прийменник: ні до кого, ні з чим, де у кого, будь з яким, аби в якому, будь за ким | Із частками Будь-, – небудь, казна-, хтозна-. Будь-хто, будь-що, чий-небудь, який-небудь, казна-скільки, казна-що, хтозна-чий, хтозна-який |
370
1. Запишіть займенники, знявши риски, у три колонки: а) разом; б) окремо; в) через дефіс.
Ні/хто, де/котрий, будь/за/ким, хтозна/чий, казна/що, де/чий, аби/скільки, аби/в/якому, казна/скільки, чий/небудь, де/в/кого, будь/з/ким, аби/що, хто/сь, ні/з/чим, ні/до/кого. “
2. Складіть і запишіть із заперечними займенниками, поданими у вправі, речення про дружбу і друзів.
371
1. Прочитайте уривок із вірша А. Малишка.
О слово золоте, гартоване в горнилі
Поетових думок, страждань і сподівань!
Неси свої струмки, свої страждання милі,
Як треба, – стань мечем, як треба, – цвітом стань.
2. Випишіть дієслівні форми. Розберіть дієслова як частину мови.
Учитель запитав учня:
– Толю, скільки є частин світу?
– П’ять, Леоніде Григоровичу.
– Назви їх.
– Перша, друга, третя, четверта, п’ята.
372
1. Спишіть текст, вибираючи з дужок правильний варіант написання слів.
1. З чого починається (любовь, любов) до отчого краю?.. 2. Біліє розквітла гречка, (де не де, де-не-де) підсинена волошками, а над нею, в ній зрідка прокочується (бжолиний, бджолиний, бджолинний) звук.
3. Гречка біліє (м’яко, мяко), вона (ще, ше, ще, шче) молода, її зеленого листя ще не торкнулась осінь своїм умілим квачиком і не визолотила його. 4. А навколо гречки вже все покошено, і (біложовті, біло-жовті) присадкуваті ожереди двома (вилитенськими, велитенськими, велетенськими) крижинами застигли на яскравій стерні. 5. Її ще не витіпала (нигода, негода), не зчорнила бита дощами земля, а тому вона аж світиться, аж сміється – і добрий од неї йде дух, хлібний, дух достиглого (збіжя, збіжжя, збіж’я) (За Є. Гуцалом).
2. Виконайте тестові завдання.
1. Виділене слово – це
А прислівник
Б прийменник
В іменник
2. Форма дієслова дієприкметник використана в реченнях
А 1, 2
Б 2, 3
В 2, 5
3. Особовий займенник 3-ї особи множини жіночого роду використано в реченнях
А 1, 2, 3
Б 2, 3, 5
В 2, 3 ,4
4. Іменники III відміни використано в реченнях
А 1, 3
Б 2, 4
В 1, 5
373
Доберіть і запишіть власні приклади для коментування орфограми “Написання не з різними частинами мови” (див. табл. на с. 178).
374
1. Спишіть текст, знявши риски та розставивши потрібні розділові знаки.
А що/ж то/за карасі з нашої прекрасної річки. А смачні/ж які!
А коли вже буває так що риба не/клює певний час – горювати не/доводиться. Мимо/хіть за/милуєшся над/росянською природою. На річці тихо/тихо. Плесо справжнісіньке тобі дзеркало. Чути навіть як у хоробрянській за/плаві виводок диких качок купається ляпаючи крильми: “Тах/тах/тах!.. фр/р/р!” Не/подалік дві жовто/коричневі очеретянки шелестять пурхаючи із стебла на стебло. Грудкою пролетить по/біля човна блакитна пташка-рибалка вистромивши в/перед гострого дзьоба. По обмілу гордовито походжає цибатий чорно/гуз над заростями плавно несеться криво/шия чапля а на по/чорнілому корчеві по/гойдується, мов флюгер, сіренька чаєчка… Тим часом ваше тіло лагідно пестить сонечко. І так гарно на серці (За С. Хаврусем).
2. Розберіть як частину мови частку, сполучник і вигук, ужиті в тексті (на вибір).
375
1. Спишіть текст. Підкресліть у перших двох реченнях головні та другорядні члени речення.
А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасіки. І люблю, коли березовий сік накрапає з жолобка. Він так гарно вистукує: “тьоп-тьоп”, що неодмінно завернеш до нього й присядеш навпочіпки. Також люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу, і люблю восени по коліна ходити в листі, коли так гарно червоніє калина й пахнуть опеньки. Я охоплюю обома руками березу, притуляючись вухом до неї, але вона мовчить.
Враз я нахиляюся до кружечка ніздрястого снігу. Щось, наче пальцем, пробило сніг, я розгортаю його і бачу ніжну, ще зачохлену голівку підсніжника. Це він відхукав дірочку в снігу і потягнувся до сонця.
Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя! (За М. Стельмахом).
2. Визначте тему й основну думку тексту. Дайте йому назву.
3. Визначте, до якого стилю й типу висловлювання належить поданий текст. Обгрунтуйте відповідь.
376
Напишіть міні-твір на тему “Я – частина своєї родини, Батьківщини, Землі, Всесвіту”, використовуючи: особові займенники; дієприкметниковий зворот; дієприслівниковий зворот; частки (заперечні, підсилювальні); вигуки – слова мовного етикету.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...