Види простих речень. Тематичне тестування
Урок № 11
Тема. Види простих речень. Тематичне тестування
Мета: закріпити знання учнів про види простих речень; з’ясувати рівень засвоєння ними вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, вміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи.
Тип уроку: комбінований урок (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, умінь та навичок).
Обладнання: підручник, тести.
ХІД УРОКУ
I. Повідомлення теми і мети уроку.
II. Відтворення теоретичних відомостей.
V
1) У чому полягає різниця між реченням і словосполученням?
2) Що називається реченням?
3) Які основні ознаки речення?
4) На які типи за метою висловлювання поділяються речення?
5) Які функції виконує інтонація речення?
6) Як поділяються речення за емоційним забарвленням?
7) Які речення називаються простими?
8) Із чого складається граматична основа речення?
9) Які речення називаються двоскладними? Наведіть приклади.
10) Які речення називаються односкладними? Наведіть приклади означено-особового, неозначено-особового, узагальнено-особового та безособового речень; приклад називного
11) Які речення називаються непоширеними?
12) Які речення називаються неповними? Наведіть приклади непоширеного речення і неповного речення.
III. Виконання вправ на закріплення вивченого.
V Попереджувальний диктант.
У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно).
Вітер. Сонце. Безмежність. “Кобзар” на столі (Р. Лубківський). З народом загравать не треба (Б. Олійник). Йдеш так до правди, до суті життя, обплетений кілометрами філософій (І. Драч). У моєму серці – схрещення доріг ненависті й любові (Д. Павличко). Озеро. Літепло. Біла осмута лілей (І. Лобовик). Тривожним чеканням онов карбовано нашу любов (Н. Поклад).
V Самостійна робота.
Зробити синтаксичний розбір одного-двох вказаних учителем речень (письмово).
Вечір. Святошино. Вхід у метро. Вигрітий парапет (М. Самійленко). І знову мчиш, як метеор, ти. І знову світяться в душі оті розкішні натюрморти уздовж доріг на спориші (Л. Костенко). Циклону вже нема над морем. Повсюди спокій, сонце, благодать (І. Драч).
IV. Перевірка самостійної роботи учнів.
V. Повідомлення способів перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок (інструктаж до тестування).
VI. Проведення тестування.
1. За метою висловлювання речення поділяються на:
А) розповідні, питальні, окличні;
Б) розповідні, окличні, спонукальні;
В) розповідні, питальні, спонукальні;
Г) питальні, спонукальні, окличні.
Скласти й записати питальне речення (напр.: Що нам тут нашепчуть явір і ліщина, луг і тиха річка, лісова стежина? (Г. Донець). Яка орда нам гідність притоптала? (Л. Костенко). Як оцінимо власну малість? (Р. Лубківський ).
2. За емоційним забарвленням речення поділяються на:
А) окличні та неокличні;
Б) розповідні та окличні;
В) окличні та питальні;
Г) розповідні та питальні.
Скласти й записати спонукальне окличне речення (напр.: …Правді в очі дивіться прямо, не одводьте погляду вниз! (В. Симоненко). Обов’язково, друже мій, вклади, вклади словник Грінченка! (О. Ющенко). Ох, не повчайте молодих! (Л. Костенко)) або розповідне окличне речення (напр.: Ми прокинулись! І не вірим, що були ми як царство сонне! (С. Пушик). Жити часом трудно, але як же добре! (І. Світличний). Я так люблю цей віковічний сум, вогненний і брунатний колір листя! (М. Рубан). Які незатишні й печальні усі квартири комунальні! (Л. Талалай)).
3. За складом граматичної основи речення поділяються на:
А) повні і неповні;
Б) прості та складні;
В) двоскладні та односкладні;
Г) поширені та непощирені.
Скласти й записати означено-особове речення, підкреслити в ньому граматичну основу (напр.: Лечу, неначе та лелека, дивлюся радісно кругом… (В. Сосюра). У снах літаємо й молодіємо. (М. Самійленко). Виглядаю, сподіваюсь, кличу, сліпо вірю в чудо із чудес… (Є. Гуцало)) або неозначено-особове речення (напр.: За воду не дякують і грошей не платять (Нар. творч.). Поем не вилежують в піжамних лежаннях (М. Самійленко)).
4. Непоширене речення – це речення:
А) граматична основа якого складається з одного головного члена речення (підмета або присудка);
Б) яке складається тільки з головних членів речення;
В) в якому наявна тільки одна граматична основа;
Г) в якому опущено один або кілька членів речення, які легко встановити з попереднього речення або ситуації мовлення.
Скласти й записати спонукальне, окличне, непоширене речення (напр.: Ти вслухайся!). Записати це ж речення, поширивши його (Ти пильно вслухайся в осінній шепіт гаю!). В обох реченнях – поширеному і непоширеному – підкреслити всі члени речення.
5. Односкладним безособовим реченням є таке:
А) Не надійся, Грицю, на дурницю! (Нар. творч.);
Б) “Не хочу” і “не можу” – то рідні брати (Нар. творч.);
В) Брехати – не ціпом махати (Нар. творч.);
Г) Немає лісу без калини, а села без болота (Нар. творч.).
Скласти безособове речення. Записати його, підкреслити граматичну основу (напр.: Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… (Б. Олійник). Цвіло. Родило нам і для пташок. І мрілось, і гадалось молодечо (М. Самійленко). Мелодію розлито серед хлібів, поміж шовкових трав (Л. Тендюк). Можна жить, а можна існувати… (В. Симоненко)).
6. Неповним реченням є таке:
А) Ми хоч бідні, але гідні (Нар. творч.);
Б) Бідному завжди вітер в очі (Нар. творч.);
В) Бідність – не гріх (Нар. творч);
Г) Бідняцька цнота краща від панського злота (Нар. творч.). Скласти й записати неповне речення, підкреслити в ньому всі члени речення (напр.: Десь над Феодосією – сонце. Над Ірпінню – хмара грозова (Г. Донець). Трісками синіх блискавиць – петрів батіг поміж кущами (М. Самійленко). Переступить хотів калюжу. А з неї – сині небеса (П. Біба). Тарпінню – край! (М. Самійленко)).
VII. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того як тестові завдання виконано).
VIII. Підведення підсумків уроку.
IX. Домашнє завдання.
Вправа 236.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...