Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Винахідництво
Винахідництво
Винахідництво – творчий процес, який дає змогу винахіднику по-новому вирішувати завдання в будь-якій галузі господарства і має вагомий позитивний ефект. Сократ називав В. батьком багатства. В. сприяє розвиткові та удосконаленню речових елементів продуктивних сил і передусім принципово нових технічних засобів праці, що охоплюють усі чотири складові техніки: а) кісткову й мускульну систему виробництва (машини, механізми, обладнання, верстати, інструменти тощо); б) техніку, яка втілює технологічні, т. зв. безмашинні засоби праці (немеханічні
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Раціоналізаторські пропозиції-рушійна сила розвитку виробництва. Винахідництво РОЗДІЛ 1. ПРОЕКТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА Й ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ § 4 Раціоналізаторські пропозиції-рушійна сила розвитку виробництва. Винахідництво У широкому розумінні термін “раціоналізація” означає поліпшення чи вдосконалення певного процесу, об’єкта тощо. Зокрема, для техніки, промислового виробництва – це вдосконалення технічних об’єктів, пристосувань, знарядь праці, технології виготовлення деталей, пристроїв, випуску продуктів харчування тощо. Проблема участі у […]...
- Стимули до ефективної праці Стимули до ефективної праці – система заходів, до яких вдаються суб’єкти підприємницької діяльності і держава з метою спонукання до ініціативної та високоефективної праці. До цієї системи входять: 1) матеріальне стимулювання; 2) нематеріальне стимулювання. Своєю чергою, підсистема нематеріального стимулювання включає: а) моральні стимули до праці; б) організаційне стимулювання; в) стимулювання вільним часом; г) створення на підприємстві, […]...
- Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
- Поняття про винахідництво і раціоналізаторство. Конструювання технічних моделей із квадратних та прямокутних заготовок із паперу, картону УРОК 25 Тема. Поняття про винахідництво і раціоналізаторство. Конструювання технічних моделей із квадратних та прямокутних заготовок із паперу, картону Мета: вдосконалювати вміння та навички роботи з картоном, папером; вчити конструювати технічні моделі із заготовок геометричних форм; розвивати технічне мислення, вміння вносити зміни у зразок моделі; виховувати працьовитість, охайність, самостійність, взаємодопомогу. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент […]...
- Стимулювання експортно-імпортних операцій Стимулювання експортно-імпортних операцій – комплекс заходів, до яких вдаються окремі держави та наднадціональні органи для заохочення зовнішньої торгівлі. Основними елементами в стимулюванні експорту є: державне кредитування, змішане кредитування (поєднання державного і недержавного), безпосереднє субсидіювання експорту, надання податкових пільг експортерам, повернення акцизних зборів, непряме стимулювання, що здійснюється у формі фінансування НДДКР, прискореної амортизації, інформаційне і консультативне […]...
- Стимули до праці Стимули до праці – фактори, які виражають економічні відносини щодо залучення людей до трудової діяльності певних економічних результатів. Для з’ясування механізму стимулів до праці необхідно визначити, хто стимулює, спонукає, кого спонукають до праці (як правило, їх називають суб’єктами стимулювання), заради чого (об’єкт стимулювання), чим спонукають до праці (форми заохочення працівників і підприємств). С до п. […]...
- Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
- Система організаційно-економічних відносин Система організаційно-економічних відносин – сукупність відносин менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та інших підсистем, які, взаємодіючи, утворюють організаційно-економічну форму розвитку продуктивних сил, підпорядковуються відносинам менеджменту, внаслідок чого формується цілісність і виникає синергічний ефект. С. о.-е. в. в єдності та взаємодії з розвитком продуктивних сил утворює організаційно-економічний спосіб виробництва. Своєю чергою, в межах окремих підсистем С. о.-е. […]...
- Доходи похідні (вторинні) Доходи похідні (вторинні) – доходи, які отримують працівники сфери нематеріального виробництва, не зайняті продуктивною працею, а також непрацездатна частина населення у процесі перерозподілу національного доходу. Такий перерозподіл здійснюється через оплату послуг, систему цін, внесків до фондів соціального забезпечення, доброчинних, релігійних фондів тощо. Основним його інструментом в усіх країнах є державний бюджет. Д. п. населення отримує […]...
- Товарний обіг Товарний обіг – форма обміну товарів та послуг за допомогою грошей. Розподіляється на два відносно самостійні процеси: продаж товару за гроші (Т-Г) і купівля за ці гроші готового товару (Г-Т). Внаслідок цього Т. о. відрізняється від безпосереднього обміну і формою, і змістом. Т. о. постійно сприяє подальшому поглибленню суспільного розподілу праці. В процесі історичного розвитку […]...
- Особовий розподіл грошових доходів Особовий розподіл грошових доходів – система розподілу грошових доходів, створених в національній економіці за певний період, між різними класами, соціальними верствами і групами та іншими категоріями населення. Для характеристики О. р. г. д. все населення поділяють на п’ять однакових груп (т. зв. промілі), кожна з яких об’єднує 20% усього населення. До таких груп належать найбідніші, […]...
- Структурна політика Структурна політика – довготермінова стратегічна мета, обгрунтування відповідної програми структурної перебудови і вибір пріоритетних напрямів розвитку народного господарства та комплекс заходів з боку держави та наднаціональних органів щодо їх реалізації. Структурна перебудова економіки України передбачає: 1) всебічну інвентаризацію підприємств та їхніх господарських зв’язків для виявлення нераціональних (з огляду на транспортні витрати, якість комплектуючих виробів та […]...
- Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
- Стратегія ціноутворення Стратегія ціноутворення – довготермінова цінова політика, яка на рівні держави передбачає усунення глибоких цінових диспропорцій, досягнення фінансової стабілізації у національній економіці, а отже, подолання інфляції, а також спрямована на захист вітчизняного виробництва і стимулювання ефективного експорту. Для її реалізації необхідно передусім провадити раціональну цінову політику в базових галузях економіки, а ціни на споживчі товари і […]...
- Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
- Ціна виробництва монопольна Ціна виробництва монопольна – перетворена форма ціни виробництва, що формується на нижчому (монополістичному) ступені вищої стадії розвитку капіталізму і дорівнює витратам виробництва на великих підприємствах, середньому і монопольно високому прибутку. Математичне вираження Ц. в. м. є таким: Мив = с + V + р + р1 де Мцв – монопольна ціна виробництва, с – постійний […]...
- Стимулювання збуту товарів Стимулювання збуту товарів – комплекс заходів, спрямованих на прискорення продажу товарів на ринку за допомогою матеріальних і нематеріальних стимулів. До яких заходів слід вдаватись, визначають передусім суб’єкти, що займаються збутом товарів залежно від характеру збуту – безпосередньо чи опосередкованого. Опосередкований збут здійснюється через товарні біржі, торгові доми, супермаркети та інші посередницькі структури. Торговельних посередників стимулюють […]...
- Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
- Фордизм Фордизм – система організації поточного виробництва та наукової організації праці, запроваджена Г. Фордом, що полягає в масовій стандартизації та конвеєризації виробництва у США на початку XX ст. Основою Ф. стало запровадження на автомобільних заводах конвеєра, що поряд з типізацією деталей, комплектуючих виробів, а також їх стандартизацією та уніфікацією, уможливило різке зростання продуктивності праці і зниження […]...
- Баланс народного господарства Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, в яких відображено умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, економічну та соціальну структури суспільства. Розрізняють Б. н. г. плановий і звітний. Звітний Б. н. г. використовують для виявлення та аналізу загальних закономірностей процесу суспільного виробництва, характеристики темпів і пропорцій економічного розвитку, оцінки ефективності досягнутого […]...
- Конкретна праця Конкретна праця – праця в особливій доцільній формі, яка характеризується використанням специфічних засобів виробництва, своєрідністю виробничих операцій, створює споживну вартість і завдяки своєму корисному ефекту, втіленому у високій якості товарів і послуг, а також часткового перенесення вартості засобів праці на новостворений продукт, є вартіснотворним фактором. Сукупність багатьох якісно різних корисних видів (сімейств, підвидів тощо) робіт […]...
- Натуральне виробництво Натуральне виробництво – тип господарства, в якому продукти виробляються лише для внутрігосподарського споживання, задоволення потреб виробників, для споживання всередині господарств, що їх виробило. Виникло в період становлення первіснообщинного ладу й проіснувало впродовж майже З млн років. У процесі розпаду Н. в. виникає товарне виробництво, але Н. в. переважало в усіх докапіталістичних формаціях (ще впродовж майже […]...
- Диспропорції економічні Диспропорції економічні – порушення пропорцій в розвитку окремих галузей народного господарства, економічних підрозділів /виробництво предметів споживання і виробництво засобів виробництва/, макроекономічних параметрів /фонд споживання і фонд нагромадження/, фаз відтворення тощо. Д. е. виникають внаслідок неправильної економічної політики держави, порушень у функціонуванні господарського механізму, природних і технологічних аномалій. Д. е. суттєво знижують економічну ефективність народного господарства, […]...
- Наукова організація праці (НОП) Наукова організація праці (НОП) – система заходів, яка забезпечує зростання ефективності живої праці завдяки використанню досягнень науки і передового досвіду. НОП покликана сприяти розв’язанню економічних і психофізіологічних проблем. Розв’язання економічних завдань передбачає зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції та умов праці, зниження витрат виробництва, економію матеріальних і трудових ресурсів, розвиток творчої ініціативи працівників та ін.; […]...
- Регіональні економічні програми Регіональні економічні програми – комплекс заходів, що узгоджується за виділеними ресурсами, термінами їх виконання та конкретними виконавцями, а також напрямів розвитку народного господарства, що реалізуються в окремих регіонах. Такі Р. е. п. спрямовані на забезпечення стабільного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, охорони довкілля і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Зокрема, Р. е. п. […]...
- Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
- Методи соціально-економічного управління Методи соціально-економічного управління – комплекс методів цілеспрямованого впливу на окремих працівників, групу і трудовий колектив з метою створення потужних і динамічних стимулів до ефективної праці і підвищення на цій основі життєвого рівня. Такий вплив на окремих працівників здійснюється: а) адміністративними методами (наказ, дотримання певних правил поведінки у трудовому колективі та ін.); б) економічними методами (створення […]...
- Якісне економічне зростання Якісне економічне зростання – здебільшого інтенсивний тип зростання, який супроводжується стабільністю темпів, збереженням або поліпшенням стану довкілля, умов праці, економією живої та уречевленої праці і безпосередньо впливає на підвищення життєвого рівня населення та його якості, а загалом на зростання соціально-економічної ефективності. Конкретнішими показниками Я. е. з. є поліпшення якості товарів і послуг, підвищення конкурентоспроможності на […]...
- Національний дохід Національний дохід – частина сукупного суспільного продукту, в якому представлена новостворена протягом року в тій чи іншій країні вартість (v + т). У 1992 р. суспільний сукупний продукт в Україні становив 4614 млрд. крб., а Н. д. – 1271 млрд. крб. За натурально-речовим змістом Н. д. складається із засобів виробництва і предметів споживання, які використовуються […]...
- Економічна незалежність техніко-технологічна Економічна незалежність техніко-технологічна – наявність у господарстві країни значної частки передової техніки і технології, що формує технологічний спосіб виробництва, заснований на якісній машинній і автоматизованій праці та його постійне вдосконалення, внаслідок чого забезпечується дедалі повніша реалізація сутнісних сил людини у суспільному виробництві та конкурентоспроможність країни на світових ринках. Зворотним боком Е. н. т.-т. є загроза […]...
- Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
- Індивідуальний робочий час Індивідуальний робочий час – час, затрачений окремим товаровиробником (підприємством, науково-дослідною установою, науковою лабораторією тощо) на виробництво одиниці товару чи – послуги (наприклад, інжиніринг). І. р. ч. залежить від рівня технічної оснащеності, комп’ютеризації, організації виробництва, освіти і кваліфікації працівників, інтенсивності праці та інших факторів, які впливають на продуктивність праці. В сучасних умовах нараховується близько 60 факторів […]...
- Економічне стимулювання Економічне стимулювання – система економічних спонукань та стимулів, мобілізації економічних інтересів, цілей, спрямованих на високоефективну працю різних суб’єктів, економне використання всіх ресурсів. У сучасній змішаній економіці повнокровно діють передусім мотиви власника, підприємця і найманого працівника. Мотив власника грунтується на отриманні доходів від власності: орендної плати, ренти, відсотків, дивідендів; мотив підприємця пов’язаний з отриманням нормального прибутку, […]...
- Система оплати праці Система оплати праці – сукупність взаємопов’язаних форм і видів (підсистем) заробітної плати і принципів її організації, що відповідають вимогам розвитку продуктивних сил, передусім основної продуктивної сили – людини (людини-працівника і людини-власника). В політекономічному контексті йдеться передусім про оплату робочої сили, а частково – результативності праці. Такими найважливішими принципами є: 1) стимулювання продуктивності праці; 2) стимулювання […]...
- Управління освітою Управління освітою – цілеспрямований вплив держави (її органів різних рівнів) та суб’єктів громадянського суспільства на систему освіти з метою її постійного удосконалення, впровадження сутнісно та якісно нових форм відповідно до вимог національної суспільної системи і викликів зовнішнього середовища. Оскільки система освіти України включає дошкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту та ін., а також має різні […]...
- Приватна праця Приватна праця – праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П. п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П. п. поступово заперечується […]...
- Підприємницький дохід Підприємницький дохід – дохід, отриманий від підприємницької діяльності Згідно з теорією К. Маркса – частина прибутку, яка залишається у власності функціонального капіталіста після сплати процента на взятий у позику капітал Цей капітал затрачається на купівлю засобів виробництва і робочої сили, яка в процесі виробництва створює додаткову вартість (прибуток). Частину прибутку капіталіст віддає банкіру за користування […]...
- Державна служба зайнятості Державна служба зайнятості (государственная служба занятости) – державна установа, створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, Діяльність д. с. з. здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого […]...
- Технологічний спосіб виробництва Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко – економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва і складається із системи продуктивних сил і техніко – економічних відносин. На відміну від Т. е. в. суспільний спосіб виробництва грунтується на соціально-економічному поєднанні особистісних і речових факторів виробництва і складається з системи продуктивних сил і системи […]...
- Імпорт Імпорт (лат. importare – ввозити) – ввезення з – за кордону товарів, послуг, технологій, капіталу, цінних паперів для реалізації та застосування на внутрішньому ринку. В основі І. – міжнародний поділ праці, природні умови (наявність мінеральних і сільськогосподарських ресурсів тощо), рівень розвитку продуктивних сил та інші фактори. Обсяг І. також залежить від розміру експортної виручки, економічної […]...