Вправи 507-548
507. Байдуже – все одно, однаково;
Зовсім – цілком, геть-чисто;
Наодинці – сам на сам, віч-на-віч;
Нарешті – зрештою, вряди-годи, врешті-решт, кінєць-кінцєм;
Погано – сяк-так, недобре, абияк, як-небудь;
Часом – інколи, коли-не-коли, іноді, час від часу, зрідка.
508. І.
І | II | ІІІ |
ОЧЕвидно; ПОТричі; УГОлос; ПОПросту; СПІдлоба | ПО-людському; ЗВІдки-небудь; ТИШком-нишком; ЗНАв хтозна-коли; ЗНЕважливо-погірдно; ВІЧ-на-віч | З В НОгу йти; ВИЙшов з дому; З КІнця в кінець; САМ на сам; СТИрав раз по раз; ТИМ часом |
II. “Знаючи свої вади, ми бачимо, чого повинні уникати”.
509. І.
І | ІІ | ІІІ |
ЗМЕншив удвоє; ПОГоворили попросту; ОЖИває степ удень; СНІг падає згори; РАДились утрьох | У НАс по-простому; НЕ сьогодні-завтра; ЗМАгаємося по-дружньому; ПО-перше; ЗЖОвкле ЗНАне з давніх-давен; ХАЙ буде по-твоєму | У ТРьох селах; БРІв по твоєму сліду; ПЕРебігає по осінньому полю; ЗБІгає з гори тої; ЗАГлянув у двоє дверей |
II. “Треба тонко відчувати три речі: можна, не можна, треба”.
510. 1. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору пнеться. 2. Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. 3. Зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо. 4. Вовк по-вовчому і думає. 5. І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя. 6. Сяк-так навскосяк, аби не по-людському. 8. Не щодня брехня, деколи й правда.
515. 1. Друзі пізнаються В біді. 2. З добрим дружись, а лихих стережись. 3. Для приятеля нового Не цурайся старого. 4. Дружний табун І вовків Не боїться. 5. Ліпше З розумним У біді, Ніж ЗДурним У добрі. 6. Мудрим Ніхто Не вродився, А навчився. 7. Без науки І постола Не сплетеш.
517. 1. Щире, високе небо не підмалюєш квачем. Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слово. 2. Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опадає. 3. І миті жодної не можна повернути, щоб заново по-іншому прожить. 4. Люди різні серед нас бувають: симпатичні, гарні і чудні.
525. І.
І | ІІ |
ЗДИбався з другом; ПОКлав у шухляду; УБОліває за справу; ЗРУбав при корені; ДЕРжав про запас | ПРИсів коло мене; РОСте навпроти школи; ЗБОри наприкінці літа; ВИГлянув з-за рогу |
II. “Добре роби, добре й буде”.
526. І.
І | ІІ |
СТав біля порога; ЛИшився без грошей; ОБіч дороги; ВИглянув з вікна; АБстрагуймося від частковостей | НАдіятися на випадок; АГітація за кандидата |
ІІІ | IV |
ВИріс над морем; ІШов з батьком | ТРапилось у травні; ЕКсперимент у лабораторії; РОсте на горі |
II. “Не кидай слова па вітер
527. 1. Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі. 2. Без праці не проживеш. 3. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. 4. Як є охота, то і під гору потягне, а як нема, то і з гори не зрушить. 5. З ремеслом дружити – в житті не тужити.
528. 1. Скільки про мед не говори, у роті солодко не буде. 2. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 3. Слово до слова – зложиться мова. 4. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. 5. Як випустиш зі свого язика, то на чужому не вдержиш. 6. Нема казки без правди. 7. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
539. 1. За вітром слава полетіла по всіх усюдах і кутках, – по байраках і по садках, далеко – аж за синє море. 2. По хвилях блакитних пливе човен прудко. 3. По горобцях з гармат не стріляють. 4. Біда не спить, а по людях ходить.
540. І.
І | ІІ |
ЩОдня в роботі; ОЗимина в полі; БАгаж в автобусі; УРаган в океані; НІде в світі; іскра в попелі; ЙДуть в інститут | РИба у воді; ОБвал у горах; ЗСипав у засік; УРаган у пустелі; МІст у майбутнє; БУв у театрі; УДарив у дзвін; ВИступала у філармонії |
II. “На те голова, щоб у ній розум був”.
546. 1. Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш. 2. Гарно тому жити, хто не має за чим тужити. 3. Золота клітка – для пташки неволя. 4. Пішов вовк по вовну та й сам остався стриженим. 5. І каші не хочу, і по воду не піду. 6. До твердого дерева треба доброї сокири. 7. Всяк за правду трубить, та не всяк ту правду любить.
548. 1. Два брати у воду дивляться, а довіку не зійдуться. (Береги річки) 2. Летить орличка по синьому небі, крила розпустила, все сонце закрила. (Хмара) 3. Через тебе я бив себе, через себе я бив тебе; убив тебе, а кров моя тече. (Комар) 4. Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає. (Земля) 5. З-за лісу, з-за пралісу золота діжа сходить. (Сонце)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...