Вправи 525-574
525.
АВ = CD; AO : OB = CO : OD; ?СОВ = ?AOD (за двома сторонами і кутом МІНІ ними). З рівності трикутників маємо: BC = AD. ?ВСА = ?DAC.
1) АС – спільна сторона; 2) AB = CD; 3) BC = DA; ∠MCA = ∠MAC; отже, ∠A = ∠C; ?CMА – рівнобедрений; МС = AM; ВМ = BC + CM; MD = МА + AD; ВМ = MD; ?BMD – рівнобедрений.
526.
?ABC; ∠B = α; AK ⊥ BC; AK – висота? ABC; CM ⊥ AB; CM – висота? ABC; ∠AOC – кут між висотами, або ∠KOC – кут між висотами. ∠AOK = 180° – α або ∠KOC = α.
527.
ВК – висота, BL – бісектриса
?ABK; ∠1 = 90° – ∠3; 2x = 90° – ∠3 – ∠2; 2x = ∠1 – ∠2; x = 1/2(∠1 – ∠2), що і треба довести.
528.
?АВС; AM – медіана? АВС; ВМ = MC; AB = 3 см; ?ABM – рівнобедрений, ВК ⊥ АМ; ∠ABK = ∠MBK; ВК – бісектриса і висота; ВК ⊥ АМ; AB = ВМ = 3 см; ВМ = MC = 3 см; ВС = 6 см.
Відповідь: 6 см.
529.
AK ⊥ ВС;
Відповідь: 5 см.
530. Задача має два розв’язки. ?АВК і? МВС – рівнобедрені. AB = 2 + 7 = 9 (см) або AB = 7 – 2 = 5 (см).
531.
?АВС; AB < ВС < АС; ∠1 = х; ∠2 = 2х; ∠3 = x + 100°; х + 2х + х + 100° = 180°; 4х = 180° – 100°; 4х = 80°; х = 80° : 4; х = 20°. ∠x = 20°; ∠2x = 40°; ∠3 = 120°. ∠B – найбільший кут. ∠B = 120°.
533. а) з відрізків завдовжки 2; 3; 4; 5 можна скласти 3 трикутники: 1) 3; 4; 5; 2) 2; 3; 4; 3)2; 4; 5;
Б) з відрізків завдовжки 2; 3; 4; 5; 6; 7 можна скласти 13 трикутників.
534. а) ОА = R;
Б) ОА < R;
В) ОА > R.
535. а) одна точка;
Б) дві точки.
536.
MN і PK – діаметри; MN = PK = d; OA = R = d/2.
537.
АВ і BC – не можуть бути діаметрами.
538.
OA = 3 CM; CD = 6 CM; CD – діаметр; MN – хорда.
540. Радіус кола 8 см; діаметр 16 CM.
541. R = 5,5 см.
542.
АС і BD – діаметри кола; ?АОВ = ?COD; AO = CO; ВО = OD (радіуси кола); ∠АОВ = ∠COD (вертикальні кути); ?АОВ = ?COD за першою ознакою рівності трикутників.
AB = 8 CM; АС = 14 см; АО = 7 см; DC = AB; ОС = ОА = 7 см; Р? COD = ОС + OD + DC = 7 см + 7 см + 8 см = 22 см.
543.
AO = BO – радіуси кола; ∠АОВ = 60°; AB = 6 см; ?АОВ – рівносторонній; АО = OB; ∠A = ∠B = (180° – 60°) : 2 = 60°;
∠A = ∠B = ∠О; AO = OB = AB = 5 CM; P? AOB = 5 CM.
544.
AB – діаметр; AB = 2 R; AC – хорда, АС = R; ∠ВАС – кут між діаметром і хордою; ∠ОАС = 60°; ?АОС – рівносторонній. АО = ОС = АС = R.
545.
AB = АС = R; ∠САВ – кут між хордами; ∠САВ = ∠САО + ∠АОВ = 60° + 60° = 120°; ?АОС = ?АОВ за трьома сторонами.
Трикутники рівносторонні.
546.
AB = CD; ?AOB = ?COD (за трьома сторонами); АО = ОС; AB = CD; OD = OB. ?АОС = ?BOD; 1) АО = BO; CO = OB; ∠AOC = ∠BOD.
Трикутники рівні за двома сторонами і кутом між ними.
547.
АВ – діаметр кола; АС і СВ – хорди; АС = СВ; ?АОС = ?ВОC; АО = OB; ОС – спільна сторона; АС = ВС; отже, ∠AOC = ∠СОВ – це суміжні рівні кути. ∠COB = 90°.
Відповідь: 90°.
548.
?АОВ = ?COD за трьома сторонами; АО = OD; CO = OB; AB = CD. OK ⊥ AB; OK – відстань від хорди AB до центра кола О.
ОМ ⊥ CD; ОМ – відстань від хорди АВ до центра кола; ?АОК = ?СОМ – прямокутні (за гіпотенузою і гострим кутом). Отже, ОК = ОМ, що і треба довести.
549.
Якщо хорди рівновіддалені від центра кола, то вони рівні.
ОК = ОМ; ?ОКВ = ?ОКА, ОА = OB. ∠A = ∠B; AK = KB; ?OCM = ?ODM; CM = MD; ?AOB = ?COD, AB = CD.
550.
Діаметр є найбільшою хордою кола. AB – довільна хорда; АВ < АО + OB (нерівність трикутника). AB < R + R; AB < d, d – діаметр.
551.
CD ⊥ AB; AM = MB. ?AOM = ?ВОМ (прямокутні). ∠AOD = ∠BOD; ?AOD = ?BOD (за двома сторонами і кутом між ними); АО = OD = OB = R; OD = R; CD – діаметр.
552.
ОМ = а; АО = 2а; АВ – хорда; ОМ – відстань від хорди до центра кола; ОМ ⊥ AB; ∠AMO = 90°; ?АОМ – прямокутний; катет ОМ лежить проти гіпотенузи АО і дорівнює її половині. ∠OAM = 30°;∠AOM = 60°; ∠AOB = ∠AOM + ∠BOM = 60° + 60° = 120°.
553.
ОМ – відстань від центра О до хорди AB; ОМ ⊥ AB; ОМ = а; АВ = 2а; ?АМО = ?ВМО – прямокутні рівнобедрені трикутники; AM = MO = MB = а; ∠AOM = ∠BOM = 45°; ∠AOВ = ∠AOM + ∠BOM = 45° + 45° = 90°.
554.
АВ і DC – хорди; AB ⊥ DC, М – точка їх перетину; ОМ – відстань від центра кола до точки їх перетину; ОК – відстань від центра кола до хорди AB, К – середина хорди АВ; ОР – відстань від хорди DC по центра OP ⊥ DC; Р – середина DC. РК – відстань між серединами хорд. ?МОР = ?КРО – прямокутні (рівні за двома катетами) (ОР – спільна сторона; ОК = МР). Отже, МО = РК.
555.
AB і CD – хорди; MN – діаметр. AK = KB; CP = PD. Доведемо, що ці хорди паралельні. AB || CD.
556.
C || d; a ⊥ c; a ⊥ d; b ⊥ c; b ⊥ d. Якщо c || d і a ⊥ c і d, b ⊥ c і d, TO a || b; AC – відстань між паралельними прямими с і d; АС ⊥ с, АС ⊥ d; BD – відстань між паралельними прямими, BD ⊥ с; BD ⊥d; AC = BD.
?ABC = ?DBC – прямокутні; АС = BD, ВС – спільна. З їх рівності: AB = CD. Отже, а і b відтинають від цих прямих рівні відрізки.
557.
?ABC – тупокутний, AD – висота; AD ⊥ DC; ∠ABC = 130°; ∠ABD – суміжний ∠ABC; ∠ABD = 180° – 130° = 50°; ∠ADB = 90°; AD ⊥ DB; ∠ADB = 90° – 50° = 40°.
Відповідь: 90°; 50°; 40°.
558.
?ОАВ не може мати тупий кут; ОА ⊥ АВ. ∠ОАВ = 90°.
559. а) одну дотичну; б) жодної дотичної не можна провести.
560.
?ABC – рівнобедрений; АВ = АС.
561. а)
R1 = OB = 8 CM; R2 = CB = 2 CM; d = ОС = 6 см; внутрішній дотик;
Б)
R1 = ВС = 3 см; R2 = OB = 6 см; d = ОС = 9 см; зовнішній дотик.
562.
AB – хорда; AB – дотична до кола в точці A; BB1 – дотична до кола в точці В. С – точка перетину дотичних; АС = ВС.
564. а) AB – дотична до кола; ∠АОВ = 20°; ∠ОАВ = 90°; дотична перпендикулярна радіусу проведеному в точку дотику A. ?АОВ – прямокутний. Отже, ∠ОВА = 90° – 20° = 70°.
Відповідь: 70°.
Б)
АВ – дотична до кола; ∠AOB = 45°; АВ = 8 см; ∠OAB = 90°; AO ⊥ АВ.
?AOB – прямокутний рівнобедрений; ∠ABO = 90° – 45° = 45°; AО = АВ = 8 см.
Відповідь: 8 см.
565.
АВ – дотична до кола; А – точка дотику; ОА – радіус, проведений в точку дотику. ОД ⊥ AB; ОАВ = 90°;
ОA = АВ, ?ОАВ – рівнобедрений прямокутний; ∠AOB = ∠ABO – 45°.
Відповідь: 45°; 45°.
566.
АС – дотична до кола; AB – хорда; АВ = AО; ∠CAB – кут між дотичною і хордою; ?АОВ – рівносторонній. AО = OB = АВ; ∠OAB = 60°; ∠OAC = 90°; OA ⊥ AC, радіус проведений в точку дотику, перпендикулярний до дотичної. ∠BAC = ∠OAC – ∠OAB = 90° – 60° = 30°; ∠BAC = 30°.
Відповідь: 30°.
567.
АВ – хорда; ∠AOB = 120°; ?АОВ – рівнобедрений; OB = ОA; отже, ∠OBA = ∠OAB = (180° – 120°) : 2 = 60° : 2 = 30°. ОВ ⊥ ВС; (радіус, проведений в точку дотику, перпендикулярний до дотичної) ∠MBO = 90°; ∠MBA – кут між хордою АВ і дотичною MC; ∠MBA = ∠MBO – ∠ABO = 90° – 30° = 60°.
Відповідь: 60°.
568.
AB – дотична до кола; OB ⊥ AB; ∠OBA = 90°; АС – дотична до кола; ОС ⊥ АС; ∠OCA = 90°; ∠BOC = 150°.
Проведемо ОA; ОA – бісектриса кута ВАС; ∠BAD = ∠CAO; ∠BOC = ∠COA = 120° : 2 = 60°. З? ОВА ∠BAO = 30°. З? ОСА ∠OCA = 30°; ∠BAC = 60°.
Відповідь: 60°.
569.
АВ і АС – дотичні до кола, проведені з однієї точки A. ∠BAC = 50°; ?ОАВ = ?ОАС – прямокутні. ОA – спільна сторона, ОВ = ОС; OB ⊥ ВА; ОС ⊥ AC, дотичні, проведені до кола, перпендикулярні до радіусів, проведених в точки дотику. ∠BAO = ∠CAO = 50° : 2 = 25°;
∠BOA = ∠COA = 90° – 25° = 65°;
∠BOC = ∠BOA + ∠COA = 65° + 65° = 130°.
Відповідь: 130°.
570. a)
Зовнішній дотик; ОА = 14 см ;АС = 11 см; OC = d – відстань між центрами цих кіл. ОС = ОА + АС = 14 + 11 = 25 (см);
Б)
Внутрішній дотик. ОА = 14 см; АС = 11 см; ОС = d – відстань між центрами кіл. ОС = ОА – АС = 14 см – 11 см = 3 см.
Відповідь: 25 см, 3 см.
571.
АВ – діаметр, АС і BD – прямі, які дотикаються до кола в кінцях його діаметра АВ. АС ⊥ AB; BD ⊥ АВ (за властивістю дотичних), дві прямі АС і BD перпендикулярні третій прямій АВ, паралельні між собою.
Відповідь: АС || BD.
572.
А – дотична до кола в точці С, ОС ⊥ а; АВ – хорда; AK = KB.
?АОК = ?ВОК, ОК – спільна сторона, ОА = OB = R. З рівності трикутників: ∠AKO = ∠OKB, це суміжні кути. Отже, ∠AKO = ∠BKO = 90°, тобто ОС ⊥ АВ; а ⊥ ОС; АВ ⊥ ОС. Отже, а || АВ.
573.
∠ADB – нерозгорнутий кут, AD – дотична до кола. BD – дотична до цього кола; OA ⊥ AD; OB ⊥ BD (властивість дотичної).
?ADO i? BDO – прямокутні, OD – спільна сторона; АО = OB – радіуси кола.
?ADO = ?BDO за гіпотенузою і катетом. Отже, з їхньої рівності маємо: ∠ADO = ∠BDO, DO – бісектриса ∠ADB.
574.
АВ – хорда; АВ = R = АО = OB; АС і ВС – дотичні, С – точка їх перетину. ?AOD – рівносторонній; ∠AOB = 60°.
?АСО = ?ВСО – прямокутні за гіпотенузою ОС і катетами АО і ОВ. АО ⊥ AC; OB ⊥ ВС (за властивістю дотичних). З їхньої рівності ∠ACO = ∠BCO; СО – бісектриса ∠ACB; ?АСО;
∠AOC = 1/2∠AOB = 60° : 2 = 30°; ∠ACO = 90° – 30° = 60°.
Аналогічно ∠OCB = 60°; ∠ACB = ∠ACO + ∠DCO = 60° + 60° = 120°.
Відповідь: 120°.