ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ПРИКМЕТНИК
§ 27. ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС
325. Прочитайте прислів’я, визначте в них прикметники, поставте до кожного питання.
1. Материн гнів – як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане. 2. Часом б’ють Хому за Яремину вину. 3. Зимовий деньок – як комарів носок. 4. Не викидай полотняної сорочки, поки шовкову не придбав. 5. Не такий страшний вовк, як його малюють. 6. Часом і між колючою кропивою росте ніжна лілія.
– Дайте відповіді на запитання:
– Які
– Які – ознаку предмета стосовно часу або матеріалу?
– Які – ознаку предмета, що може виражатися більшою чи меншою мірою?
За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.
Якісні прикметники позначають ознаку предмета, яка може бути виражена більшою чи меншою мірою: широкий (ширший) шлях, стрункий (стрункіший) юнак, гарний (найгарніший) день.
Відносні прикметники позначають ознаку предмета через відношення до інших предметів або явищ: дерев’яний стіл, золотий перстень (до матеріалу), зимовий ранок, тижневий
Якісні й відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які?
Присвійні прикметники позначають належність чогось особі або тварині: Оленин зошит, Андрієва сорочка, братове слово, лисячий хвіст. Такі прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?
Присвійні прикметники, утворені від іменників – власних назв, пишуть з великої літери: Сергіїв олівець, Софіїн вінок, Шевченкова поема.
326. Прочитайте речення. Визначте прикметники, з’ясуйте, до якого розряду за значенням вони належать. Поясніть, як ви їх розрізняєте.
1. Українська писанка – як дитяча пісенька, як бабусина казка, як матусина ласка (А. Камінчук). 2. Ти заповіт дідусів пам’ятай, куди б не закидала тебе доля, а мову рідну ти не забувай (Н. Калініченко). 3. “Які в тебе квіти гарні”, – придивляється мати до рукавів Мар’яниної сорочки (М. Стельмах).
– Поясніть уживання великої літери у прикметниках.
327. Якісні, відносні та присвійні прикметники запишіть у три колонки.
Широкий, сміливий, мідний, розумний, Тетянин, охайний, український, лагідний, учнівський, батьків, батьківський, Петрів, спортивний, козацький, тижневий, дотепний, сусідчин, сусідський.
– Поясніть відмінність у лексичних значеннях виділених прикметників.
– Позначте у словах орфограму “велика літера”. Поясніть уживання великої літери.
Відносні прикметники творяться за допомогою суфіксів:
328. Запишіть словосполучення, утворивши відносні прикметники від поданих у дужках іменників і дієслів. У прикметниках виділіть суфікси.
(Україна) мова; (студент) хор; (вишня) сад; (дерево) будинок; (живити) джерело; (шовк) сорочка; (солома) бриль; (мідь) прикраса; (цемент) завод; (танцювати) колектив; (рік) звіт; (навчати) рік.
Присвійні прикметники утворюються від іменників першої та другої відмін.
Від іменників першої відміни присвійні прикметники утворю
329. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники, запишіть їх (у початковій формі), виділіть у них суфікси.
Мама, матуся, Людмила, Семен, Олексій, Наталя, Наталія, Денис, Сергій, Олег, Марина, Марися, Ірина, Зоя, Катруся, Олесь, Олеся.
– Позначте в словах орфограму “велика літера”.
– Розкрийте значення фразеологізмів мамин синок; батьків син.
330. Перепишіть. Від поданих у дужках іменників утворіть присвійні прикметники. Поставте їх у потрібній формі. Виділіть у прикметниках суфікси.
1. (Маруся) вчителька завжди проти безладдя й за повітря чисте (М. Доленго). 2. Ми охоче слухали (Ліда) дзвінке щебетання (Олесь Гончар). 3. Дивне почуття охопило (Остап) груди (М. Коцюбинський). 4. Надійшли жнива, достигла (Василь) пшениця (Марко Вовчок). 5. Може, ви дасте (Борис) адресу? (М. Стельмах). 6. (Соломія) човен повернув боком (М. Коцюбинський).
– Позначте в словах орфограму “велика літера”.
З малої літери пишуть утворені від власних імен присвійні прикметники, які входять до складу фразеологізмів (езопова мова) або наукових термінів (піфагорова теорема), а також народних назв рослин: петрів батіг (цикорій).
331. Перепишіть, вибираючи з дужок велику чи малу літеру. Свій вибір обгрунтуйте.
1. Вороги були засліплені блиском (А, а)хіллесового меча, який викував для нього бог вогню (3 енциклопедії античної міфології). 2. Уся бригада знає Оринину (А, а)хіллесову п’яту (Олесь Гончар). 3. Народна назва цикорію – (П, п)етрів батіг (З Вікіпедії). 4. Здалеку почувся (П, п)етрів голос (Олесь Гончар).
– Визначте фразеологізм, поясніть його значення.
332. Перепишіть, від поданих у дужках іменників утворіть присвійні прикметники. Уставте пропущені літери.
1. Співуче (Тарас) слово дж..рельцем струмує в мені (Т. Синьоока). 2. І пісня котиться (Кармелюк) (М. Рильський). 3. Йому правду кажуть, а він (Хима) кури розводить (С. Добровольський).
– Визначте фразеологізм, поясніть його значення.
Кінцеві приголосні основи іменників [г], [к], [х] при творенні присвійних прикметників чергуються із [ж], [ч], [ш]: Ольга – Ольжин, дочка – доччин, муха – мушин.
333. Прочитайте. Визначте іменники, від яких утворені виділені присвійні прикметники. Вимовте звуки, які чергуються при творенні.
1. Опустився вечір на крило лелече (П. Король). 2. Мати зраділа, коли почула доччину пісню (І. Нечуй-Левицький). 3. Тітчина ласкавість розвіяла недовіру (М. Старицький). 4. До лисиччиного дому завітав у гості вовк (І. Качуровський). 5. Захотіла ворона перейняти куріпчину ходу, та й свою забула (Народна творчість).
– Поясніть написання прикметників із подвоєними літерами.
Прикметники можуть переходити з одного розряду за значенням до іншого.
Якісні прикметники переходять у відносні, якщо втрачають здатність виражати певну якість більшою чи меншою мірою: білий лебідь – біла раса.
Якщо відносні прикметники вживаються в переносному значенні, вони переходять у якісні.
Присвійні прикметники переходять у відносні та якісні, якщо набувають їхніх ознак. ПОРІВНЯЙТЕ: ведмежа лапа – ведмежа послуга; собачий хвіст – собачий холод; заяча нора – заяча душа.
334. Прочитайте. Визначте, у яких словосполученнях прикметники вжиті в прямому значенні, у яких – у переносному. Укажіть розряд кожного прикметника за значенням.
Золотий годинник – золотий син; солодкий торт – солодкий сон; гострий ніж – гострий погляд; бабине обійстя – бабине літо.
335. Прочитайте. Визначте розряди прикметників за значенням.
1. Скільки в степу лебединого згублено пір’я! (Є. Гуцало), 2. У дівчини Ганнусі лебедина хода (В. Сосюра). 2. Ворона, що заграє з беркутом, співає свою лебедину пісню (Народна творчість).
– Визначте в реченнях фразеологізми. Поясніть їхнє значення.
336. До кожного іменника доберіть із довідки прикметники так, щоб утворилися фразеологізми. Фразеологізми запишіть, розкрийте їхнє значення.
… хитрість. … апетит…. серце. … вдача. … хода.
ДОВІДКА
Лисячий. Заячий. Собачий. Слонячий. Вовчий.
– Визначте розряди прикметників за значенням.
337. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте прикметники, з’ясуйте, до якого розряду за значенням належить кожен із них. Свою думку доведіть.
1. Рідне все мені в ріднім краю (Є. Гуцало). 2. Як мені бракує бат..кового саду! (М. Литвин). 2. Ти пр..сягнись до скону бер..гти вогонь ласкавий мам..ного слова (В. Олійник). 4. Люба моя Україно, де твоя воля орлина, гордість твоя соколина, мова твоя солов’їна? (В. Старчевський). 5. Дзв..нять Шевченкові слова у тихім шел..сті сторінок (Л. Відута).
– Перше речення поширте самостійно дібраними однорідними членами так, щоб вони стосувалися узагальнювального слова.
– Визначте речення, ускладнене звертанням. Поясніть у ньому розділові знаки.
– Позначте у словах вивчені орфограми.
Роздивіться фотографію пам1ятника Матері в місті Хмільник. Доберіть до неї назву, яка містить якісні прикметники.
Яким ви уявляете пам’ятник матері? Батькові? Родині? Розкажіть про це.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ОПИСУ ПРИРОДИ
338. Прочитайте. Які типи мовлення поєднано в тексті? Свою думку доведіть.
Якось узимку художник прогулювався лісом. Дорога вивела до березового гаю.
Художник присів на повалений стовбур, притулився до дерева, розгорнув альбом і почав малювати берези.
Стрункі стовбури біліли на тлі блакитного неба. Гілки переливалися сріблом. Бід і нею вони здавалися пухнастими і м’якими, як лапи химерного лісового звіра. Сонячні промені сяяли на снігу золотими улитками. Від такого поєднання золотаві сріблом дерева здавалися урочистими. Це було свято зимового гаю. Художник замислився і не помітив, як задрімав.
Прокинувся він від шепотіння двох голосів. Вони лунали згори й дуже нагадували шелест гілок у вітряний день.
– Не так він мене намалював, – поскаржився один голос.
– А як тебе малювати? – озвався другий.
– Я вища, стрункіша, біліша…
Художник озирнувся. Поряд нікого не було.
– Якби ж він розумів нашу мову, я підказала б, як мене намалювати! – сумно шепотів голос угорі.
– Люди можуть розуміти мову дерев, – відказав другий голос. – Але тільки тоді, коли вони нас люблять.
– Невже розмовляють берези? – здивувався художник. – Я ж один тут сиджу!
Художник підвівся, підійшов до дерев. Голоси відразу перетворилися на шелест зимового гілля. Тепер він побачив, що берези дійсно були еищі7а стовбури стрункіші.
– А й справді, – подумав художник. – Якщо я навчуся розуміти мову природи, вона сама підкаже, як її зобразити!
Він розгорнув альбом і заходився малювати.
За І. Жуковим
– Який куточок природи описано в тексті?
– Які предмети описав автор, щоб відтворити картину природи?
– Як ви розумієте вислів мова природи?
– Роздивіться репродукції картин відомих українських художників та уявіть, яка розмова могла б відбутися між зображеними на них деревами.
Микола Глущенко. Зимовий ліс
Сергій Світославський. У зимовому лісі
Опис картини природи складається із сукупності описів окремих предметів (неба, хмар, сонця, повітря, землі, дерев, кущів, трави тощо).
“Відомим” в описі природи є назви цих предметів або їхніх частин. “Новим” є ознаки.
Наприклад:
Камінь був великий і сірий, оброслий мохом (М. Старицький).
Найчастіше власне описові речення поєднуються з реченнями розповідного характеру, що містять елементи опису природи.
Наприклад:
По небу пливла самотня біленька хмаринка (М. Коцюбинський).
Об’єднуючись в одному тексті, такі речення якнайкраще відтворюють картину природи.
Наприклад: Ранок був свіжий. Повітря прохолодне. Сонце весело усміхалося до струнких засніжених беріз.
339. Перепишіть речення описового характеру. Визначте в них “відоме” й “нове”, позначте їх літерами В та Н над відповідними словами.
1. День був ясний, сонце – іскристе (Панас Мирний). 2. Небо чисте, лагідне (С. Васильченко). 3. Вітер рвучкий, холодний (В. Винниченко). 4. Озеро невеличке, але глибоке (Є. Гуцало). 5. Берег був високий і горяний (М. Старицький). 6. Луки росисті, пахучі (П. Забашта).
340. Прочитайте уривки, визначте стиль кожного з них. Свою думку доведіть.
I. Дерева широколистих дібров за помірного клімату вкриті листям лише влітку. Стовбури й гілки дерев захищені товстою корою, бруньки вкриті смолистою лускою. Загальна поверхня листків велика.
Широколистий ліс має складну ярусну будову. Надгрунтовий шар з опалого листя пухкий і товстий. Мох трапляється лише на пнях або повалених стовбурах. Затемнення в дібровах не є великим. Крони дерев утворюють порівняно розріджене шатро.
З енциклопедії природознавства
II. Зелене царство пишніло неповторною красою. Вітер збивав з дубів зелену піну. Із осик з тихим шелестом гвинтилося на землю жовте листя. Неначе боярські шапки, зеленів мох, розцяцькований жовтим осиковим листям. Сохла папороть, згортаючи пальмові листки. Осички просили на зиму чобітки, а дуби наглухо застібали кожухи. І над усім цим лісовим царством – небо, безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками, тирликає жалібним квилінням запізнілих гусячих зграй.
За Григорієм Тютюнником
– Яка, на вашу думку, мета наукового опису природи? Яка мета художнього опису?
Опис картини природи (пейзаж) може бути складений і в художньому, і в науковому стилях.
Мета наукового опису природи – правдиво й точно назвати змінні або постійні ознаки предметів, з яких складається картина природи.
Мета художнього опису природи – створити образ побаченого, вплинути на почуття читача або слухача.
У науковому описі всі слова вживаються у прямому значенні.
В описі художньому – широко застосовують художні засоби.
Федір Панько. “Реве та стогне Дніпр широкий…”
341. Прочитайте. Визначте в реченнях художні засоби. З якою метою їх ужито?
1. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т. Шевченко). 2. Горить-тремтить ріка, як музика (П. Тичина). З. Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах весняних (Т. Шевченко). 4. Кримські гори, наче носороги, що з далеких виповзли степів, уп’яли у море куці ноги й смокчуть воду вже мільйон років (О. Лупій). 5. Багнисті береги озер були чорні і блискучі, як мокрі спини гіпопотамів (За М. Коцюбинським).
– Пригадайте визначення літературознавчих термінів епітет, порівняння, метафора, персоніфікація.
– У текстах яких стилів уживаються художні засоби? Яка їхня роль?
– Роздивіться репродукцію картини народного художника України Федора Панька. Якою мірою митцю вдалося передати настрій вірша Тараса Шевченка? Поясніть.
Related posts:
- Якісні, відносні та присвійні прикметники МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §24. Якісні, відносні та присвійні прикметники За значенням прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні та присвійні. Якісні (рос. качественные) прикметники відповідають на питання я к и й? і вказують на ознаку, що може виявлятися більшою чи меншою мірою: чистий – чистіший, простий – найпростіший, вдалий – менш удалий. Відносні (рос. […]...
- Якісні, відносні та присвійні прикметники МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Якісні, відносні та присвійні прикметники За лексичним значенням і морфологічними та словотвірними особливостями прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні і присвійні.____________________________________________________ Якісні Відносні Присвійні Який? ( а, – є) Який? ( а, є) Чий? (я, є) Світлин Кришталевий Бабусина (хустка) Довгий Зимовий Данилів (малюнок) Важка Міська Дядькове (слово) Приємне Школярське Лисяча […]...
- Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні ПРИКМЕТНИК § 45 Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні Запам’ятаймо! Прикметники за значенням поділяються на такі групи: якісні, відносні, присвійні. Якісні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаки предметів, що сприймаються через відчуття. Відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаку через відношення до предмета. Відносні […]...
- Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники І СЕМЕСТР ПРИКМЕТНИК Урок № 41 Тема: Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники Мета: поглибити знання про прикметник як частину мови, формувати вміння визначати рід, число та відмінок прикметників, дати відомості про поділ прикметникі на групи за значенням, формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснити причини переходу […]...
- Присвійні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Присвійні прикметники Від іменників, що називають цих живих істот, вони, як правило, і творяться: сестрин, Сергіїв, Оленин, лисяча, лікарів, жінчин, чоловіків. Присвійні прикметники творяться за допомогою суфіксів – ів-, – їв-, – ин-, – їн-, – ов-, – ев-, – єв – від назв осіб: Павлів щоденник, Маріта куртка, дідусева машина; […]...
- Відносні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Відносні прикметники Відносні прикметники вказують на ознаку через їхні зв’язки, відношення з іншими предметами та діями: студентський квиток, скляна ваза, учорашній день, актовий зал, методична рада. Відносні прикметники не мають ступенів порівняння; у словосполученнях їх можна замінити іншими словами: торговельний майданчик – майданчик для торгівлі, алюмінієва виделка – виделка з алюмінію, […]...
- Групи прикметників за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Групи прикметників за значенням Прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні й присвійні. Якісні вказують на таку ознаку, яка може бути у предмета більшою чи меншою мірою: Чорний – чорніший, найчорніший. Вони можуть утворювати словосполучення із залежними прислівниками дуже, надзвичайно, надто, занадто, досить тощо. Відносні прикметники вказують на […]...
- Якісні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Якісні прикметники Якість може бути виражена більшою чи меншою мірою, тому лише якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння – вищий і найвищий: радісний – радісніший – найрадісніший; солодкий – солодший – найсолодший (найбільш солодкий, якнайсолодший). Якісні прикметники можуть уживатися в повній та короткій формі. Повна (нестягнена) форма (ясная, зеленеє, великії, дрібнії) […]...
- ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Морфологія та орфографія. Прикметник § 45. ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Про прикметникові суфікси, зміни приголосних при словотворенні, а також про перехід прикметників у іменники ПРИГАДАЙМО. Які є способи словотворення? 373 Розгляньте зразки творення прикметників. Зробіть висновок, якими способами творяться прикметники. Суфікси прикметників Якісні Прикметники Відносні Прикметники Присвійні Прикметники -ш-, – іш-, – енн-, – анн-, – еньк-, […]...
- Присвійні, вказівні та означальні займенники, їх відмінювання – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Присвійні, вказівні та означальні займенники, їх відмінювання Присвійні, вказівні та означальні займенники відмінюються за родами, числами і відмінками, як і прикметники. Присвійні займенники Однина Множина Н. Мій | моє Моя Мої Р. Мого Моєї Моїх Д. Моєму Моїй Моїм Зн. = Н. або Р. | моє Мою = Н. або Р. Ор. […]...
- ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ – Категорія посесивності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія посесивності ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ У прикметникові з категорією посесивності пов’язане відображення ознаки предмета через належність його особі. Цю роль у системі граматичних форм ад’єктива виконують присвійні прикметники паралельно з родовим відмінком іменника, пор.: зошит Наталки і Наталчин зошит. За структурою і змістом присвійні прикметники відособлені від класу […]...
- Найуживаніші суфікси прикметників МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Найуживаніші суфікси прикметників Найчастіше прикметники творяться за допомогою суфіксів. У творенні якісних прикметників, як і іменників, беруть участь суфікси двох груп: 1) ті, що утворюють прикметники з новим відтінком у значенні; 2) ті, за допомогою яких утворюються прикметники з новим значенням. Суфікси першої групи поєднуються з основами якісних прикметників, надаючи їм значення […]...
- Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях ПРИКМЕТНИК Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях 175. Прочитайте текст. Катруся жила в маленькій квартирі багатоповерхового будинку. Тато Андрій і мама Христина привчали донечку до порядку. У Катрусі була своя Велика кімнатка. Там стояли Чорні стелажі, а на них Кривими рядами сиділи ляльки, Тверді ведмедики, лежали Тьмяні кубики. У цій кімнаті стояло […]...
- ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Морфологія та орфографія. Прикметник § 41. ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ 339 Про прикметники якісні, відносні й присвійні, а також про перехід прикметників з однієї групи в іншу Поміркуйте, у якій колонці прикметники виражають ознаку, що може бути в більшій чи меншій мірі. А в якій колонці слова позначають ознаку предмета за його відношенням до матеріалу, […]...
- ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ – Категорія посесивності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія посесивності ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ Прикметники становлять окрему групу лексем, похіднії: від назв тварин, птахів, риб, зрідка осіб їх приміжне становище між присвійними і відносними прикметниками По лягає в тому, що подібно до присвійних прикметників вони Відтворюють посесивні відношення, тобто в структурі змісту у них помітна сема належності, […]...
- ПРИКМЕТНИКИ-СИНОНІМИ, ПРИКМЕТНИКИ-АНТОНІМИ. УЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У ПРЯМОМУ ТА ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; розкрити поняття багатозначності прикметників; навчати вживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до праці. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 110) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА […]...
- Присвійні займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Присвійні займенники Присвійні займенники вказують на належність: – першій особі однини (мій) або множини (наш); – другій особі однини (твій) або множини (ваш); – третій особі однини (його, її) або множини (їхній); – будь-якій особі (свій). Присвійні займенники відмінюються подібно до прикметників м’якої групи з основою на Й. […]...
- ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ Морфологія та орфографія. Займенник § 63. ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ Про займенники, які вказують на належність чогось особі, особливості їхнього наголошування, а також про культуру мовлення ПРИГАДАЙМО. Які морфологічні ознаки прикметників? 537 Прочитайте речення. Зверніть увагу на відмінкові форми присвійного займенника мій. Визначте його відмінок та синтаксичну роль у кожному реченні. Зробіть висновок про особливості відмінювання присвійних […]...
- ПРИКМЕТНИКИ-СИНОНІМИ, ПРИКМЕТНИКИ-АНТОНІМИ. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; розкрити поняття багатозначності прикметників; вчити учнів уживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до праці. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі мерщій сідайте, діти, Домовляймось не шуміти, На уроці не дрімати, Руки вчасно підіймати. І […]...
- Способи творення прикметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Способи творення прикметників Префіксальним способом прикметники утворюються від: А) прикметників: Сильний – пресильний; високий – невисокий; Б) іменників (із прийменником Без): Без меж – безмежний; без крил – безкрилий. Суфіксальним способом прикметники утворюються від: А) іменників: Сон – сонний; книга – книжний, книжковий; Б) прикметників: Білий – біленький, […]...
- Прикметники-антоніми і прикметники-синоніми Тема. Прикметники-антоніми і прикметники-синоніми. (Вправи 198-203). Мета. Ознайомити із синонімічними та антонімічними значеннями прикметників. Вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях. Розкрити поняття багатозначність прикметника; розвивати вміння добирати та використовувати прикметники-синоніми та антоніми у мовленні; поповнювати словниковий запас учнів. Виховувати любов до рідної мови. Обладнання: словники синонімів і антонімів, підручники, зошит. Хід уроку I. […]...
- Особливості творення Іменників. Правопис складних Іменників ІМЕННИК § 40 Особливості творення Іменників. Правопис складних Іменників Іменникам властиві всі способи словотворення: – префіксальний; – суфіксальний: – префіксально-суфіксальний; – безафіксний; – складання слів, основ, початкових букв; – перехід слів з однієї частини мови в іншу. 315 1. Запишіть іменники, зашифровані в схемах. Якими способами вони утворені? 2. Створіть власну схему, у якій було […]...
- Прикметники-антоніми та прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях. (Вправи 155-159) Тема. Прикметники-антоніми та прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях. (Вправи 155-159). Мета. Ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, формувати уявлення про багатозначність прикметників; розвивати словниковий запас учнів; виховувати любов до праці. Обладнання: мовний матеріал, тлумачний словник, схема-опора. Хід уроку I. Організація класу. […]...
- ПИТАЛЬНІ І ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК § 42. ПИТАЛЬНІ І ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ 479. Прочитайте народні загадки та прислів’я. Загадки відгадайте. Розкрийте значення прислів’їв. Хто день і ніч бродить і весь світ обходить? Що сирим не їдять і вареним викидають? Яка річка тече в роті? Не кожен козак, хто списа має. Вона знає, що у вас у борщі кипить. […]...
- Правопис займенників ЗАЙМЕННИК § 61 Правопис займенників Запам’ятаймо! Займенники пишемо Разом Окремо Через дефіс Із частками ні-, аби-, де-, – сь: Ніхто, ніякий, щось, хтось, абищо, абискільки, дечий, декотрий Якщо між частками і займенником уживається прийменник: ні до кого, ні з чим, де у кого, будь з ким, аби в якому, будь за ким Із частками будь-, […]...
- ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ І М’ЯКОЇ ГРУП. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК § 30. ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ І М’ЯКОЇ ГРУП. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ 360. Прочитайте. Випишіть прикметники, виділіть у них закінчення й основу. На який приголосний – твердий чи м’який – закінчується основа кожного прикметника? 1. Холодний вечір ворушиться навколо нас (М. Стельмах). 2. Гірчить вечірнє сонце полином (Є. Гуцало). 3. Поле в нашому краї, наче […]...
- Творення і правопис складноскорочених слів СЛОВОТВІР, ОРФОГРАФІЯ § 25 Творення і правопис складноскорочених слів 195 Прочитайте текст. Складіть і запишіть речення з виділеними словами. Складноскорочені слова використовують для зручного, економного позначення часто вживаних назв організацій, установ, марок автомобілів, приладів тощо. У шкільному житті ви теж уживаєте складноскорочені слова: ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад, ГПД – група подовженого дня. МСП – […]...
- Відносні займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Відносні займенники Відносні займенники звучать так само, як питальні, але вживаються не для вираження питання, а для зв’язку частин складного речення. Двоє хлопців, яким прийшла черга, кинулись у човен і зайняли місця на лаві (0. Копиленко). Народ, що вільним став, нікому не зломити (В. Сосюра). Навіть того, чиє […]...
- Закріплення вмінь уживати прикметники в мовленні в різних формах, використовувати прикметники з описовою метою Урок 59 Тема. Закріплення вмінь уживати прикметники в мовленні в різних формах, використовувати прикметники з описовою метою Мета: вчити відмінювати прикметники, вживати його в мовленні в різних формах, узгоджуючи з іменником в роді, числі й відмінку; розвивати мовлення дітей, уміння вживати прикметники у мовленні з описовою метою; виховувати старанність, наполегливість у навчанні, бажання вчитися. Обладнання: […]...
- Особові та присвійні займенники GRAMMAR REFERENCE (Граматичний довідник) ЗАЙМЕННИК §2. Особові та присвійні займенники Особа Число Особові Присвійні Називний Відмінок Об’єктний Відмінок 1 Однина І Me My Множина We Us Our 2 Множина You You Your 3 Однина He Him His She Her Her It It Its Множина They Them Their 1. Займенник і (я) завжди пишеться великою літерою […]...
- Дієприслівники доконаного і недоконаного виду, їхнє творення Тема: Дієприслівники доконаного і недоконаного виду, їхнє творення. Мета: Пояснити особливості творення дієприслівників доконаного й недоконаного виду; формувати вміння визначати вид дієприслівників, утворювати дієприслівники певного виду; формувати орфографічну грамотність; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до пісні; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: Роздавальний матеріал, підручник. Хід уроку […]...
- ТВОРЕННЯ Й ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ Словотвір. Орфографія § 20. ТВОРЕННЯ Й ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ Про особливості творення складноскорочених слів та про узгодження їх з дієсловами й прикметниками 168 Розгляньте зразки творення складноскорочених слів. На основі спостереження зробіть висновок, як утворюються складноскорочені слова та як їх пишемо. Донецький басейн -> Донбас Дніпропетровська гідроелектростанція -> Дніпрогес Організація Об’єднаних Націй -> ООН Різновидом […]...
- Вимова й правопис прикметників на Урок 61 Тема. Вимова й правопис прикметників на – ськ-, – зьк-, – цьк – Мета: вчити дітей утворювати, правильно вимовляти й записувати прикметники із суфіксами – ськ-, – зьк-, – цьк-; розвивати фонематичний слух, вміння ставити й розв’язувати проблеми; виховувати почуття гордості за героїчне минуле Батьківщини. Обладнання: портрет Богдана Хмельницького, малюнок козака. ХІД УРОКУ […]...
- Прикметники Урок 50 Тема. Прикметники – синоніми й антоніми. Пряме й переносне значення прикметників Мета: поглибити знання учнів про синоніми й антоніми на прикладі розгляду прикметників, розвивати вміння добирати та використовувати прикметники – синоніми та антоніми у мовленні, вживати прикметники в переносному значенні, тренуватися давати повну й вичерпну відповідь на питання; виховувати бажання працювати на користь […]...
- Слова, які називають ознаки предметів (прикметники) СЛОВО §28 Слова, які називають ознаки предметів (прикметники) 318. 1. Розглянь малюнки. Назви предмети та їх ознаки за кольором. 2. Запиши за зразком. 319. 1. Назви зображені предмети та їх ознаки за матеріалом, з якого вони виготовлені. 2. Запиши за зразком. Слова для довідки: фарфорова, скляна, полотняний, металевий, срібна. Слова, що називають ознаки предметів, відповідають […]...
- ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 22. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Деякі дієприкметники можуть утрачати властивості дієслова (час, вид) і переходити в прикметники. У таких випадках вони вказують на постійну ознаку і не мають при собі залежних слів. ПОРІВНЯЙТЕ: ДІЄПРИКМЕТНИКИ ПРИКМЕТНИКИ Вихована в сім’ї дитина. Смажена на олії риба. Вихована людина. Смажена риба. У прикметники переходять […]...
- ТВОРЕННЯ І ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ Мета: навчальна: поглибити знання учнів про творення й правопис складних і складноскорочених слів; формувати вміння й навички правильно писати складноскорочені слова; розвивальна: розвивати творчі вміння використовувати складноскорочені слова при побудові власних висловлювань; розвивати навички грамотного письма; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу збагачувати словниковий запас учнів; виховна: виховувати інтерес до української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: морфологія, лексикологія. […]...
- Прикметники, близькі й протилежні за значенням. Вживання прикметників у переносному значенні. Складання вітання Урок 62 Тема. Прикметники, близькі й протилежні за значенням. Вживання прикметників у переносному значенні. Складання вітання Мета: закріпити знання про прикметник; активізувати словниковий запас учнів шляхом добору слів, близьких і протилежних за значенням, вживання прикметників у переносному значенні; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати доброзичливість і повагу для традицій народу. Обладнання: різні види вітальних листівок. ХІД […]...
- ОСНОВНІ СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Іменник § 16. ОСНОВНІ СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ Про те, як творять іменники, про найуживаніші суфікси, а також про стилістичну роль словотвірних засобів іменників ПРИГАДАЙМО. 1. Які є способи творення слів? 2. Як пишемо складні іменники? 133 Розгляньте зразки творення іменників. Зробіть висновок, якими способами творяться іменники. 134 I. Прочитайте текст. Визначте […]...
- Присвійні, вказівні й означальні займенники МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК §42. Присвійні, вказівні й означальні займенники Присвійні (рос. притяжательные) займенники вказують на належність якогось предмета певній особі. Вони, як і прикметники, змінюються за відмінками, числами і родами (в однині). 389. Попрацюйте в парах. Прочитайте речення. Знайдіть присвійні займенники. Скажіть, які з них указують на належність предмета першій особі, які – другій, […]...