Закон циклічного розвитку економіки

Related posts:

1. Закон планомірного розвитку економіки Закон планомірного розвитку економіки – особливий економічний закон, тобто закон, який діє лише на одній із стадій (етапів) розвитку капіталістичного способу виробництва і виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між еволюцією технологічного способу виробництва, який базується на автоматизованій праці, та інтенсивним розвитком державної та інтегрованої власності. Формування такого технологічного способу виробництва і перетворення державної […]...
2. Закон пропорційного розвитку економіки Закон пропорційного розвитку економіки – специфічний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між розвитком економіки на мікро – та макрорівнях та об’єктивною потребою і дотриманням найважливіших пропорцій у народногосподарському комплексі. Найповніше на мікрорівні (у межах окремого підприємства, суспільною формою якого була індивідуальна капіталістична власність) З. п. p. e. почав діяти на […]...
3. Циклічного розвитку теорії та концепції Циклічного розвитку теорії та концепції – сукупність різних поглядів, ідей, положень представників усіх напрямів, течій і шкіл економічної теорії щодо пояснення причин економічних циклів, передусім криз, на різних етапах розвитку капіталізму. Першу спробу критичного аналізу різних поглядів на цю проблему зробив К. Маркс у четвертому томі “Капіталу”, в “Теоріях додаткової вартості”. Наступну спробу класифікації економічних […]...
4. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
5. Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
6. Закон нерівномірності економічного розвитку Закон нерівномірності економічного розвитку – специфічний економічний закон капіталістичного способу виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між загальним поступальним розвитком підприємств, галузей, різних сфер економіки, країн та регіонів світового господарства, з одного боку, і нерівномірним прогресом окремих елементів системи продуктивних сил та виробничих відносин (економічної власності) в межах окремих галузей, сфер економіки […]...
7. Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи продуктивних сил, техніко – економічних відносин і господарського механізму та об’єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності. З. о. е. починає діяти з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної […]...
8. Довгі хвилі в економіці Довгі хвилі в економіці – вид циклічних коливань економічної активності з амплітудою 48-55 років. Довгочасні циклічні зміни в економіці були виявлені ще у другій половині XIX ст., англійським економістом У. С. Джевонсом. Але найповніше описані та аргументовані російським економістом М Кондратьєвим на початку 20-х років XX ст., тому їх часто називають „ хвилями /циклами/ Кондратьева”. […]...
9. Закон концентрації виробництва Закон концентрації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і конкуренцією (відповідними законами), під впливом якої фактори виробництва, передусім речові і особисті, поступово зосереджуються на великих підприємствах. Двома відносно відокремленими формами його вияву є зосередження на великих підприємствах речових факторів виробництва і відносно самостійний процес зосередження на […]...
10. Реструктуризація національної економіки Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає […]...
11. Циклічність виробництва Циклічність виробництва – рух виробництва від моменту порушення рівноваги економічної системи одного рівня до формування якісно нового рівня рівноваги та її порушення. Матеріальною основою порушення такої рівноваги є кризи в межах технологічного способу виробництва, передусім у речових елементах продуктивних сил: в техніці і технології провідних галузей економіки. За критерієм тривалості в економічній літературі розрізняють три […]...
12. Прогнозування економіки Прогнозування економіки – комплекс наукових передбачень про тенденції розвитку економічної системи та її найважливіших підсистем та елементів, що базується на дослідженні законів і закономірностей розвитку сукупності макроекономічних явищ і процесів з метою з’ясування найімовірніших і альтернативних тенденцій, форм і способів такого розвитку і обгрунтування на цій основі виваженої економічної програми і політики держави. Так, щодо […]...
13. Закон зростання потреб Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням різних видів потреб суспільства, колективів та індивідів, розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Найважливіші з-поміж потреб людини – працівника у […]...
14. Геополітичні чинники розвитку національної економіки України Геополітичні чинники розвитку національної економіки України – географічне положення, природний потенціал, клімат та ін. економіко – географічні та фізичні чинники, які впливають на зовнішню політику України та її участь у міжнародних економічних відносинах. Україна займає вигідне геополітичне положення, має значну кількість сприятливих умов для розвитку народногосподарського комплексу, оборони та національної безпеки. Оптимальним є також співвідношення […]...
15. Методи прискореної амортизації Методи прискореної амортизації – сукупність способів прискорення перенесення вартості основного капіталу на новостворений товар з метою активізації технічного та технологічного оновлення виробництва. До них належать: 1) метод залишку балансової вартості основного капіталу, що поступово зменшується (так, якщо термін амортизаційних списань машини дорівнював 7 років, то в перший рік служби машини на амортизацію списувалося не більше […]...
16. Тенденції розвитку економічних підсистем і метасистем у XXI ст Тенденції розвитку економічних підсистем і метасистем у XXI ст. – довготривала спрямованість еволюційних і революційних змін різних складових економічної системи в національному та інтернаціональному масштабах на основі прогресу продуктивних сил. Так, техніко-економічні відносини характеризуватимуться поглибленням усуспільнення виробництва та праці, передусім на інтернаціональній основі. Такі відносини розвиватимуться переважно через інтернаціоналізацію одиничного поділу праці, що поряд з […]...
17. Нерівномірність економічного розвитку Нерівномірність економічного розвитку – нерівномірний і стрибкоподібний розвиток окремих підприємств, галузей, сфер економіки (у межах національних країн) і країн, регіонів, передових наукомістких галузей промисловості (у межах світового господарства). Первинна ланка Н. е. р. – нерівномірність і стрибкоподібність розвитку окремих підприємств, фірм, компаній. Оскільки панівною і найдинамічнішою формою компаній є монополістичні (в т. ч. олігополістичні) підприємства, […]...
18. Основні тенденції розвитку економіки в другій ПОЛОВИНІ 1990-х років Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 30. ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1990-х років – НА ПОЧАТКУ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ 1. Основні тенденції розвитку економіки в другій ПОЛОВИНІ 1990-х років. У жовтні 1994 р. Президент України Л. Кучма проголосив стратегію економічних перетворень, подолання економічної кризи, які з нетерпінням очікувала вся Україна. Її складовими стали: обмеження […]...
19. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
20. Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
21. Типізація інновацій Типізація інновацій – виокремлення різних типів інновацій залежно від їх новизни і значущості, сфери діяльності, причин виникнення та інших критеріїв. Зокрема, відповідно до рівня новизни і значущості виділяють інновації: базисні (на яких базуються принципово нові технології, а також сутнісно нові покоління техніки), якісного поліпшення (сприяють поширенню якісно нових поколінь техніки), продуктові (виробництво окремого продукту, виробу […]...
22. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
23. Синергії закон Синергії закон – загальний закон розвитку будь-якої організованої системи, в т. ч. економічної, її окремих метасистем, підсистем та елементів, який виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між менш складними компонентами цих структурних ланок у процесі їх взаємодії, внаслідок чого за наявності між ними оптимальних зв’язків і співвідношень формуються нові факторні джерела розвитку і виникає […]...
24. Програмування національної економіки Програмування національної економіки (гр. programma – розпорядження, указ) – форма державного регулювання економіки, яка передбачає комплексний аналіз її стану, розробку програми, визначення в ній стратегічної мети, етапів і засобів виконання, їх ресурсне забезпечення з урахуванням найвірогідніших можливостей альтернативного розвитку. Основою П. н. е. є структурне регулювання економіки (або структурне програмування), яке є вищою формою економічного […]...
25. Основні пропорції світової економіки Основні пропорції світової економіки – співвідношення між окремими підрозділами, підсистемами та елементами світового господарства, які характеризують стан та закономірності його розвитку здебільшого у межах технологічного способу виробництва за певний період. О. п. с. е.: між основними групами країн (розвиненими, тими, що розвиваються, і країн з перехідною економікою); співвідношення між попитом і пропозицією на світовому ринку; […]...
26. Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” Політологічний словник Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” – основний нормативний акт (прийнятий Верховною Радою України 5 лютого 1993 р.), в якому визначено основні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико – правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави. Відповідно до міжнародних зобов’язань, Конституції України […]...
27. Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...
28. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
29. Рівень економічного розвитку Рівень економічного розвитку – узагальнене економічне поняття, яке характеризує ступінь розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму і виражається у показниках національного доходу (або ВВП) на душу населення, в ефективності виробництва, у глибині суспільного поділу праці та в інших макроекономічних показниках. Р. е. р. – одна з конкретних форм економічного […]...
30. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
31. Структурне регулювання економіки Структурне регулювання економіки – комплексне використання державою та наддержавними органами економічних, адміністративних і правових важелів на мікро – та макрорівнях у процесі внутрі – та міжгалузевого й територіального розподілу ресурсів з метою створення нових галузей шляхом стимулювання науково-технічного прогресу, модернізації промисловості та забезпечення економічного зростання. Широкого розвитку набуло в 50-60-х XX ст. у зв’язку з […]...
32. Закони розвитку людини економічної Закони розвитку людини економічної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між людиною – працівником (її рисами, потребами та інтересами) і людиною – власником (її рисами, потребами та інтересами), внаслідок взаємодії яких (зв’язків) у різних сферах суспільного відтворення відбувається вдосконалення та еволюція економічної людини, поступово формується комплекс умов для її трансформації в людину соціальну. При […]...
33. Періодичний закон. Періодична система хімічних елементів – Періодичний закон та теорія будови атома Хімія Загальна хімія Періодичний закон та теорія будови атома Періодичний закон. Періодична система хімічних елементів Формулювання Періодичного закону, яке було вперше введене Д. І. МенделєєвиМ:Фізичні й хімічні властивості елементів, що виявляються у властивостях простих іскладних тіл, перебувають у періодичній залежності від їх атомної маси. Графічним зображенням Періодичного закону Д. І. Менделєєва є Періодична система хімічних […]...
34. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
35. Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації – необхідність пріоритетного розвитку окремих галузей сфери матеріального виробництва або комплексних галузей цієї сфери з метою завоювання стабільної, а, по можливості, дедалі більшої ніші на світовому ринку шляхом підвищення конкурентоспроможності товарів цих галузей. Такими двома групами галузей є сільське господарство й окремі галузі машинобудівного комплексу, зокрема, ракетно-космічна та […]...
36. Міра відкритості національної економіки Міра відкритості національної економіки – одиниця вимірювання та межа, яка відділяє закриту національну економічну систему від відкритої. В М. в. н. е. відображаються як кількісні, так і якісні показники. Найважливіший кількісний показник відкритості національної економіки – частка країни у світовому виробництві, з одного боку, і світовому товарному експорті – з іншого. За цим критерієм СРСР […]...
37. ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ – будь-яка прир. система здатна розвиватися тільки за рахунок використання матер.-енергет. та інформ. можливостей середовища, що її оточує. Абсолютно ізольований саморозвиток системи неможливий. Закон є наслідком трьох начал термодинаміки. Він має надзвичайно важливе теор. і практ. значення завдяки таким основним своїм наслідкам: 1) абсолютно […]...
38. Теорія (концепція) “економіки знань” Теорія (концепція) “економіки знань” – сукупність концепцій, ідей, поглядів західних і вітчизняних учених, які твердять про перехід економіки розвинених країн світу до інтенсивного використання знань, що грунтуються на творчій праці переважної більшості зайнятих. Методологічною основою Т.(к.) “е. з.” послужила хибна концепція “людського капіталу” (див. Теорія людського капіталу). Т.(к.)”е. з.” започаткована в працях американських учених Ф. […]...
39. Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
40. Межі державного регулювання економіки Межі державного регулювання економіки – ступені мінімально необхідного і максимально можливого втручання держави в розвиток економічної системи. Перші (нижні) продиктовані неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки вирішити низку важливих для наступного розвитку економічної системи проблем. Без державного втручання економічна система, а отже, підсистема ринкового саморегулювання, існувати неспроможна. М. д. р. е., з одного боку, можливі за […]...