Закони управління

Related posts:

1. Система управління економікою Система управління економікою – комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюваних і узгоджених методів, форм і важелів управління (в т. ч. регулювання), що використовуються органами управління, управлінським апаратом на макро – і мікрорівнях. С. у. е. поділяють на територіальну та галузеву підсистеми, які, своєю чергою, містять окремі елементи управління підприємствами, фірмами і компаніями. У функціональному аспекті С. у. е. […]...
2. Принципи розвитку системи управління персоналом Принципи розвитку системи управління персоналом – основні вихідні положення, правила та норми управління персоналом. До таких принципів належать: гнучкість (пристосованість системи управління до змінюваних цілей і завдань підприємств, фірм і компаній, а також до умов їх діяльності та зовнішнього середовища), наступність (наявність загальної організаційної основи для проведення робіт з формування системи управління працівниками на різних […]...
3. Об’єкт управління Об’єкт управління – окремий компонент, елемент, підсистема та система, які сприймають управлінський вплив з боку органу управління (суб’єкта) або іншого елемента, підсистеми тощо. Суб’єкт управління є управлінською ланкою системи управління, яка здійснює цілеспрямований вплив на інші елементи даної системи. Такими суб’єктами на мікрорівні є капіталіст – власник, менеджери (менеджери вищої і середньої ланки також стають […]...
4. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
5. Організація управління Організація управління – процес створення досконалішої системи управління або запровадження прогресивних якісних і сутнісних змін у структуру і порядок функціонування та розвиток раніше створеної діючої системи управління з метою поліпшення якості організації та реалізації поставлених перед нею цілей. Основними вимогами до О. у. є: 1) визначення оптимальної кількості складових (підрозділів, служб, бригад тощо) залежно від […]...
6. Закони розвитку організацій Закони розвитку організацій – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між метою організації (передусім стратегічною) та умовами і засобами її досягнення; між оптимальним поєднанням централізму на рівні всієї організації та децентралізму (відносної самостійності) окремих підрозділів і ланок організації; між рівнем загальної ефективності діяльності організації та часткою зайнятих у процесі управління найманих працівників (чим більше їх […]...
7. Закони Туган-Барановського Закони Туган-Барановського – 1) закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між виробництвом і споживанням, за яких (зв’язків) процес виробництва детермінує процес споживання через механізм, дії закону нагромадження капіталу, процес його інвестування в нові технології й виробництво. Цей закон водночас відображає вирішальну роль сфери безпосереднього виробництва (що знайшло своє відображення у принципі примату […]...
8. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
9. Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління УРОК 27 Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління Мета уроку: охарактеризувати явище “управління” та його основні складові; розкрити зміст функцій управління; дослідити еволюцію поглядів на управління; розвивати вміння учнів висловлювати власні думки, аналізувати інформацію та робити висновки. Основні […]...
10. Теорія управління запасами Теорія управління запасами – теорія, яка розробляє методи обчислення рівня виробництва або наявності товарів, матеріалів, сировини, що найраціональнішим (найекономічнішим) шляхом забезпечують задоволення майбутнього попиту. Ця теорія є розділом прикладної математики, що використовується як метод в економічних дослідженнях. Запас – це наявність різних видів продуктів до моменту їх реалізації або ресурс, що має економічну цінність і […]...
11. Суб’єкт управління Суб’єкт управління – необхідний елемент системи управління, який характеризується управлінським впливом, спрямованим на об’єкт управління. Основною ланкою соціальної системи управління є людина, яка виступає в кінцевому підсумку і в ролі керованого об’єкта, і в ролі керуючого суб’єкта. У системі державного управління С. у. виступають державні органи, що виконують функції управління, їхні підрозділи, посадові особи, органи […]...
12. Об’єкт управління Об’єкт управління – визначальний елемент системи управління, якому адресовано управлінський вплив з боку суб’єкта управління. Особливості О. у. визначають, організацію та діяльність суб’єктів управління, місце конкретної системи управління. Ефективність системи управління в кінцевому підсумку залежить від ступеня відповідності характеру і методів діяльності суб’єктів управління особливостям О. у. Існують різні погляди на сутність, якості, систему і […]...
13. Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа – найважливіші критерії оцінки якості управління в усіх сферах господарської діяльності, визначаються в балах, розроблені міністром торгівлі США М. Болдріджем. До таких показників належать: 1) лідерство (120 балів, в т. ч. лідерство в організації – 70 балів; соціальна відповідальність – 50 балів); 2) стратегічне планування (85 балів, […]...
14. Автотранспортні управління Міністерства транспорту – УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.3. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Автотранспортні управління Міністерства транспорту Автотранспортні управління в Автономній Республіці Крим та областях є територіальними органами Мінтрансу і підпорядковані Державному департаменту автомобільного транспорту. (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.98 № 1913. Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента […]...
15. Закони розвитку людини соціальної Закони розвитку людини соціальної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між всебічно розвиненою людиною економічною і соціальними відносинами, передусім у передових країнах світу, внаслідок взаємодії яких відбувається трансформація людини економічної в соціальну – систему соціальних відносин, тобто людину – політика (шляхом активної участі в політичних партіях, громадських організаціях та ін.), працівника нового типу, людину […]...
16. Закони розвитку людини економічної Закони розвитку людини економічної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між людиною – працівником (її рисами, потребами та інтересами) і людиною – власником (її рисами, потребами та інтересами), внаслідок взаємодії яких (зв’язків) у різних сферах суспільного відтворення відбувається вдосконалення та еволюція економічної людини, поступово формується комплекс умов для її трансформації в людину соціальну. При […]...
17. Матрична структура управління Матрична структура управління – структура, сформована за функціональним принципом (система управління поділена на функціональні служби, за кожною з яких закріплено певні роботи чи проект) у поєднанні з лінійною та програмно-цільовою. їх вибір і поєднання залежать від типу виробництва, характеру технологічних операцій, поставленої мети і цілей. Так, для масового серійного виробництва більше підходять лінійні та функціональні […]...
18. Управління за цілями Управління за цілями – діяльність суб’єктів управління, спрямована на досягнення стратегічних цілей різних форм підприємств та організацій. Основними суб’єктами управлінської діяльності на великих підприємствах, фірмах та організаціях є менеджери різних ланок (див. Менеджер). Оскільки основною метою їх діяльності є постійне привласнення максимальних прибутків, то цій меті повинна підпорядковуватися низка похідних цілей – тривале економічне зростання, […]...
19. Закони розвитку людини Закони розвитку людини – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між потребами та інтересами людини, з одного боку, й їх задоволенням у процесі створення матеріальних і нематеріальних благ та їх споживання, з іншого, внаслідок яких (зв’язків) упродовж існування людської цивілізації в соціально-біо – логічній сутності людини поступово відносно посилюється соціальна сторона і формується всебічно розвинена […]...
20. Концепція влади управління Державне управління Концепція влади управління. Певний спосіб розуміння влади як механізму управління. Владою є внутрішньо як механізму властиві суспільству вольові відносини, що забезпечують функціонування системи управління, центрів прийняття (суб’єктів управління) й реалізації рішень, регулювання і координації суспільних дій і взаємодії. Влада реалізується через організацію, що стає її матеріальною силою. Ефективність влади визначається відповідністю діяльності її […]...
21. Принципи управління персоналом Принципи управління персоналом – основні правила і норми, яких повинні дотримуватись керівники в процесі управління працівниками. До таких принципів належать: 1) людина – головне джерело підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва; 2) планування довготривалої потреби в кадрах, зокрема підготовки молодих спеціалістів, їх просування по службі тощо; 3) ретельний добір і розстановка кадрів; 4) оптимальне поєднання […]...
22. ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ – “жорстке”, як правило, техн. управління прир. процесами приховує в собі виникнення ланцюгових прир. реакцій, значна частина яких виявляється екологічно, соціально та економічно неприйнятними в тривалому інтервалі часу. Дія цього правила пов’язана насамперед з тим, що грубе, “хірургічне” втручання в життя прир. систем спричинює дію […]...
23. Моделі державного управління Державне управління Моделі державного управління. Описи системи державного управління, що відображають певні групи її властивостей. Найпоширенішими серед них є морфологічний (структурний), функціональний та інформаційний описи і відповідні типи моделей. Морфологічний опис дає уявлення про будову системи. Глибина опису, рівень деталізації визначається призначенням системи і метою дослідження. Внаслідок морфологічного опису виникає поняття структури. Структура – це […]...
24. Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи, серед яких розрізняють методи організації і методи діяльності органів управління. Методи діяльності поділяються на загальні, що використовуються при виконанні всіх або основних функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінського процесу, […]...
25. Децентралізація управління Децентралізація управління – цілеспрямований процес організаційних змін на мікро – та макрорівнях, пов’язаний з переданням на нижчі ланки управління функцій вищих органів, зі зростанням частки нижчих ланок управління у виконанні окремих важливих функцій вищих ланок управління, а також функцій, які виконувались спільно різними ланками управління. Крім того, важливою ознакою Д. у. є зростання ролі економічних […]...
26. Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
27. Дивізіональна структура управління Дивізіональна структура управління (англ. devision – поділ, розподіл) – структура управління підприємством, фірмою, компанією, за якої відділи, наділені оперативною самостійністю, вступають у договірні відносини один з одним, отримують прибутки і здійснюють самофінансування, а вище керівництво приймає стратегічні рішення (ставить довготермінові цілі та планує заходи щодо їх реалізації – розширення масштабів виробництва, модернізація підприємства тощо). За […]...
28. Економічні закони Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю – комплексом необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність і закон можуть […]...
29. Організаційна структура управління Організаційна структура управління – внутрішня будова конкретної системи управління, що охоплює усі її елементи та існуючі між ними взаємозв’язки, взаємодії, стосунки. Головними елементами будь-якої системи управління є суб’єкт управління (керуючий суб’єкт), який приймає рішення, обов’язкові для виконання, та об’єкт управління (керований об’єкт), який зобов’язаний виконувати управлінські рішення. У державному управлінні керуючими суб’єктами, як правило, є […]...
30. Напрями вдосконалення державного управління Державне управління Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи державного управління, що передбачає Вдосконалення головним чином “дерева цілей” і функціональної структури державного управління; безперервний розвиток суспільної сутності державного управління за допомогою демократизації, розширення участі громадян у його процесах, становлення […]...