Закономірність соціальна

Related posts:

1. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗРОСТАЮЧОЇ РОДЮЧОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗРОСТАЮЧОЇ РОДЮЧОСТІ – агротехн. та ін. прогресивні методи ведення с. г., що з’являються в практиці землеробства і забезпечують зростання продуктивності земель. (Сама родючість як властивість грунтів не збільшується, тому правильніше говорити про закономірність або тенденцію зростаючої врожайності ланів.) В історії людства спостерігалося поступове, проте нерівномірне зростання врожайності культур. У […]...
2. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ – розвиток від простого до складного не обмежений. У межах біол. форми руху матерії 3. (з.) н. п. можна сформулювати як довічне, безперервне й абсолютно необхідне прагнення живого до відносної незалежності від умов навколишнього середовища. Це саме спостерігається і в межах соц. форми руху матерії....
3. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
4. Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Таку загальну періодизацію можна доповнити більш частковою. Річ у тім, що проблема людини не завжди стоїть у центрі філософської думки, вона може бути або недостатньо розробленою для цього, або […]...
5. ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – визнання, схвалення суспільством (соціальними групами, ін-тами) функціонування того чи іншого типу соціальних відносин, а також діяльності соціальних груп, ін-тів, індивідів, завдяки чому встановлюється, як правило, стан відкритості реалізації їх інтересів. Зазначені визнання, схвалення можуть бути офіційними (формальними) і неофіційними (неформальними), відкритими і закритими, закріпленими і незакріпленими (правом, іншими […]...
6. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...
7. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
8. Взаємодія соціальна Взаємодія соціальна – вид соціального зв’язку, в процесі якого проявляється взаємовплив і взаємозумовленість окремих соціальних явищ і процесів, внаслідок чого вони змінюються, взаємопроникають один в одного і формують єдину цілісну систему. В межах B. c. розрізняють взаємодію економічну, політичну, правову, національну тощо. Визначальною є взаємодія між економічними явищами та процесами, властивими їм внутрішніми суперечностями та […]...
9. Соціальна відповідальність бізнесу Соціальна відповідальність бізнесу – одна з провідних концепцій у тлумаченні основної мети діяльності підприємств, передусім великих фірм і компаній. Згідно з нею, такою метою перестало бути максимальне привласнення прибутку, а визначальним є задоволення соціальних потреб та інтересів усіх верств населення. На користь такого твердження наводяться дані про розширення номенклатури товарів і послуг для населення, кола […]...
10. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...
11. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
12. СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ (від фр. revolution, від пізньолат. revolutio – переворот) – докорінні, якісні зміни засад сусп. життя, що згідно з К. Марксом забезпечують поступальний прогресивний розвиток суспільства. Треба розрізняти С. р. як сусп.-політ, переворот, що охоплює суспільство в цілому, та Р. як якісні зміни в окремих галузях сусп. життя. С. р. […]...
13. Організація соціальна Організація соціальна – раціональне об’єднання окремих індивідів, груп, трудових колективів, інших форм соціальної спільноти для досягнення спільної мети шляхом розширеного відтворення соціальних зв’язків на основі певних соціальних принципів, правил норм. М. Вебер називав O. e. фабриками з відтворення її внутрішніх соціальних зв’язків та зв’язків із зовнішнім середовищем. Головними її принципами є рівновага, самоврядування, чіткий розподіл […]...
14. Народногосподарський оптимум Народногосподарський оптимум – стан національної економіки, який досягається шляхом забезпечення рівноваги економічної системи впродовж певного часу або станом на певний час. Розрізняють Н. о. абсолютний (за якого всі заходи державного регулювання економіки, вжиті на початок планового чи прогнозованого періоду, не знижують соціальної та економічної ефективності її розвитку); відносний (за якого не вживаються неефективні заходи такого […]...
15. Соціальна екологія Соціальна екологія – наука, що вивчає взаємодію (взаємозумовленість, взаємовплив тощо) між людиною і довкіллям, закономірності цієї взаємодії через систему специфічних зв’язків між ними з метою збереження екологічної рівноваги на планеті, забезпечення людини гідними умовами життя. Це передбачає взаємний захист як природи, так і соціального середовища. Оскільки взаємодія людини з природою відбувається з використанням сучасної техніки, […]...
16. Національна соціальна безпека Національна соціальна безпека – важлива складова національної безпеки, яка означає стан соціальної сфери та комплекс заходів з боку держави, суспільства (передусім громадянського) і суб’єктів підприємницької діяльності, за допомогою яких забезпечується розвиток соціальної сфери в інтересах сучасного і майбутніх поколінь. До соціальної сфери, згідно з вимогами субординації, слід віднести такі загрози: 1) антинародна соціальна політика держави, […]...
17. Соціальна мобільність Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.4. Соціальна мобільність Кожна людина переміщується в соціальному просторі, в суспільстві, в якому вона живе. Іноді ці переміщення людина сприймає відчутливо і ідентифіковано, наприклад, переїзд із Києва у Львів, або перехід […]...
18. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – несумісність норм, цінностей, оцінок, почуттів, станів свідомості соціального суб’єкта (індивіда, групи), що характеризується подвійним, суперечливим його ставленням до явищ, подій, фактів, процесів. У А. с. відбивається внутрішня суперечливість соціальної реальності, її здатність набувати протилежних (несумісних) характеристик (властивостей, мотивів, відношень, сенсів, значень), які може “схопити” лише діалектичне соціол. мислення. […]...
19. Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
20. ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має […]...
21. Держава соціальна Держава соціальна – держава, діяльність якої спрямована на розвиток і безпеку людини соціальної, а отже, на посилення соціальної ролі економічної власності і влади, господарського механізму та інших елементів базису і надбудови. Така держава формується в окремих країнах ЄС і передусім у Швеції (хоча її в цій країні називають державою загального благоденства). Найважливішим критерієм її існування […]...
22. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА – галузь медицини, що вивчає вплив соц. чинників середовища життя на стан здоров’я населення, розробляє профілактичні заходи запобігання захворюванням, що викликаються несприятливими умовами довкілля....
23. СОЦІАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ – процес і механізм самоутворення та самодостатньої зміни соціальних структур, завдяки чому досягається певний стан організації та функціонування складної системи суспільства. Проблематика С. с. охоплюється самоорганізаційною теорією соціальної динаміки. Теорет. витоки цього підходу – в заг. розробках з проблем самоорганізації складних систем, що започатковані брюссельською школою системних досліджень під […]...
24. Соціальна справедливість Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей соціально-економічного життя окремої країни, регіональних союзів декількох або багатьох країн, яка передбачає створення рівних можливостей для розвитку та реалізації здібностей усіх членів суспільства і задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб залежно від кількості та якості праці, а також узгодження практичної ролі окремих індивідів, трудових колективів, соціальних верств і […]...
25. ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА цілісна сукупність у певному соціумі установ, закладів, організацій та інших об’єктів користування, діяльність яких покликана забезпечувати умови існування й відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціальних потреб – виробничих, громадсько-політ., соціально-культурних, побутових, вітально-біол. тощо. I. с. за своєю емпіричною реальністю постає як певне штучно створене середовище, з яким взаємодіють […]...
26. ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА – процедура визначення, розпізнавання об’єкта соціального дослідження. У широкому розумінні Д. с. збігається з такими поняттями, як “дослідження”, “соціальна характеристика”, “типологізація”. У вузькому і спеціальному значенні Д. с. є одним з різновидів репродуктивного соціального пізнання, якому притаманні такі властивості: 1. Д. с. за своїм цільовим призначенням не є евристичним, […]...
27. Ресурси часові Ресурси часові – фонд часу, який має система для реалізації мети, задля якої вона існує. Р. ч. пов’язані з використанням технічних, технологічних і трудових (кадрових) ресурсів. Розрізняють календарний, режимний, номінальний і відпрацьований фонди часу. Календарний фонд часу – максимально можливий час роботи певного ресурсу; режимний – визначається залежно від режиму роботи підприємства (тривалості робочого тижня, […]...
28. ТЕХНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ТЕХНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – упорядкована сукупність процедур та операцій, за допомогою яких реалізується певний соціальний проект або конкретна цілераціональна ідея перетворення (реорганізації, модернізації або вдосконалення) соціальної реальності. Сам термін Т. с. увійшов до наук, апарату соціології в 70-х pp. XX ст. і певною мірою відбиває процес стандартизації (“машинізації”) майже всіх сфер сусп. […]...
29. ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА – засіб введення мас в оману нездійсненними обіцянками, популярними гаслами, навмисним, свідомим викривленням фактів, їх змісту. Як поняття і як феномен демагогія походить з адвокатської практики античних грецьк. риторів. Перемістившись з соціальних відносин у політ., Д. с. стала соціальним, політ, злом, проти якого енергійно виступав Платон. Д. с. залишилася […]...
30. Людина соціальна Людина соціальна – система соціальних відносин, в межах якої всебічно розвиваються сутність сили людини, відбувається її перетворення в особистість, що передбачає діалектичне заперечення економічної сутності людини (людини економічної). Таке заперечення означає, що Л. е. не може сформуватись, не досягши найвищих якостей людини-працівника і раціональних меж людини-власника. По-перше, у процесі праці людина отримує можливість багатократно збільшувати […]...
31. Соціальна школа Соціальна школа – одна зі шкіл західної економічної теорії, представники якої підгрунтям структури суспільства вважають соціально-правові форми. Засновниками С. ш. наприкінці XIX – на початку XX ст. були німецькі економісти Р. Штаммлер, Р. Штольцман, О. Шпанн та ін. Представники С. ш. заперечували визначальний вплив продуктивних сил на соціальні, політичні, правові, духовні процеси розвитку суспільства, називали […]...
32. АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників. Це також результат процесу їх пристосування до нового соціального оточення Соціальним механізмом A. c. є зближення ціннісних орієнтацій індивіда та групи, засвоєння норм, традицій та звичаїв культурного середовища, освоєння рольової […]...
33. Соціальна діяльність і структура Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.6. Соціальна діяльність і структура Поняття “діяльність” вживається і вивчається багатьма науками (політологією, соціологією, психологією і т. д.). Коли діяльність розглядають в соціологічному аспекті, то мають на увазі специфічну людську форму […]...
34. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
35. Соціальна держава Соціальна держава – найдосконаліший за всю історію розвитку людської цивілізації, тип держави, діяльність якої спрямована на забезпечення високого рівня життя всього населення, його всебічної безпеки. Найважливішими функціями С. д. є: 1) справедливий перерозподіл доходів між різними соціальними верствами і групами через запровадження прогресивного оподаткування; 2) створення надійних умов для розвитку особистості, її творчих здібностей; 3) […]...
36. СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА – міра рівності і нерівності, норм і дій, благ і заслуг, діяння і відплати, вимог і виконання у відносинах між людьми і соціальними групами, оцінювана з позиції певного сусп. ідеалу (добра, правди, гармонії, порядку тощо). Сутність С. с. полягає у встановленні співрозширності між намірами, можливостями і результатами дій людей, […]...
37. Концепція монополістичної конкуренції Концепція монополістичної конкуренції – концепція, згідно з якою монополістична конкуренція стирає грань між конкуренцією (повною чи неповною) і монополією, поєднує їх, не усуваючи певних відмінностей між ними. Висунута в 30-х XX ст. американським економістом Е. Чемберліном, який визначив два шляхи поєднання монополії та конкуренції: перший – на ринку однорідних товарів за наявності двох (дуополія) або […]...
38. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.8. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія вивчає поведінку людини в суспільстві, але вона, за висловом сучасного шведського соціолога П. Монсона, вивчає не лише “поведінку людини в суспільстві”, але й суспільство […]...
39. Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
40. Соціальна політика Соціальна політика – комплекс соціально-економічних заходів держави, організацій, спрямованих на послаблення нерівності в розподілі доходів і майна, на захист населення від безробіття, від підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо. У широкому значенні С. п. – комплекс цілей, їх обгрунтування в соціальній програмі та реалізація ухвалених рішень державою й іншими соціальними інститутами (профспілками, політичними партіями, спілками […]...