ЗМІСТ І СТРУКТУРА ВИРОБНИЧИХ СИЛ І ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ
11. Економічне обгрунтування проекту
Основні поняття: засоби праці, виробничі сили, виробничі відносини, економічна система, витрати виробництва, собівартість, ціна та прибуток. Перед виготовленням запланованого виробу необхідно з’ясувати, чи є проект економічно вигідним, чи є потреба в заміні окремих конструктивних елементів, технології виготовлення виробу в цілому, використаних матеріалів тощо. Щоб з’ясувати ці питання, здійснюють експертизу проекту.
Частково питання експертизи ми розглядали
11.1. ЗМІСТ І СТРУКТУРА
В основу розвитку людського суспільства покладено матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Виробництво матеріальних благ у кожній суспільно-економічній формації має свої специфічні особливості, здійснюється за допомогою знарядь праці.
Процес праці включає три основні моменти:
– праця людини;
– предмети праці;
– засоби праці.
Праця людини – це змістовна, цілеспрямована діяльність людей, у процесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речей між собою.
Предмети праці – це речі (об’єкти) природи, на які людина впливає в процесі праці, обробляючи їх.
Предмети праці бувають двох видів:
– дані самою природою (наприклад, деревина);
– ті, що підлягають подальшій обробці (руда), їх називають сирим матеріалом, або сировиною.
Засоби праці – це речі чи комплекс речей, якими людина впливає на предмети праці.
Виробничі сили – це чинники, які забезпечують перетворення речей природи відповідно до потреб людей на матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці.
До структури виробничих сил належать:
– людина (головна виробнича сила);
– засоби праці:
– предмети праці (засоби виробництва);
– сили природи, які використовуються людьми;
– форми і методи організації виробництва;
– наука;
– інформація.
Оскільки виробничі сили відтворюють відносини людини і природи, то, з одного боку, вони повернуті до сил природи, а з іншого – до системи суспільних, перш за все економічних, відносин, у складі яких виділяють техніко-економічні, організаційно-економічні, соціально-економічні, тобто виробничі, відносини. Виробничі відносини – це суспільна форма розвитку виробничих сил у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ.
Такою ж суспільною формою є й відносини власності.
Власність можна розглядати, як виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, послуг, об’єктів інтелектуальної власності в усіх сферах суспільного відтворення.